А ты напиши не о дочери, а обо мне.
(О детях всегда говорится и пишется легче).
Ты скажешь: «Конечно!» и вспомнишь, как видел во сне
Мои оголённые, хрупкие, белые плечи.
А после начнёшь сочинять на ходу ерунду‒
С собой позволяет играть тебе каждое слово!
Но строчки серьёзной и зрелой, к большому стыду,
Увы, не дождусь, хоть и буду морально готова.
А завтра ты снова напишешь про мир на Земле,
Про верность, предательство, участь души-одиночки…
Что мне от того, что ты мною, как все, заболел?
Ты просто звено от кармической, длинной цепочки.
Я стих получу от тебя лишь недели спустя,
С припиской: «Ведь ты так хотела… Прости за отсрочку.
Писался легко, хотя ты далеко не дитя,
Пускай и чужая, но чья-то ведь тоже ты дочка».
10 августа 2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516751
дата надходження 10.08.2014
дата закладки 10.08.2014
Серце знавісніли птахом
Б'ється в клітці ребер...
Впали долі мрії крахом...
Розлучаємось...так треба...
Стало слово в горлі раптом,
Цей заплив не зупинили.
Ми з тобою вже не разом,
Хоч сповна недолюбили...
Поглядом рахую кроки.
Скільки їх ще до причалу?
Ми кричали всі ці роки,
А про щось недомовчали.
За межею буде прірва.
Ми самі її створили.
Я була настільки вірна,
Що не маю більше сили.
Дякую тобі за радість
І за дні бурхливі весен,
Нас можливо зведе старість,
Не ховай далеко весел.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370415
дата надходження 12.10.2012
дата закладки 09.08.2014
Я стала зайвою. Боляче.
Ми залишились в минулому. Іншими.
Барви колір утратили. Біль пече.
Ми один-на-один. З тишами.
Прокидаючись лити сльози. Гарячі.
Заповняти душу чорним. Шрифтом.
І не потребую я твоїх. Пробачень.
Від минулого, від пам'яті швидше. Бігти
Розвантажити б твого непотребу в мені. Вагони.
Відпустити птахів болю. В пекло.
Потяги вже рушили. Звільніть перони.
І котись весь світ! Під три чорти! Далеко
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377965
дата надходження 15.11.2012
дата закладки 09.08.2014
О, що це - думи від Тараса?-
То за народ його страждання,
То Правда, неодгасна в часі,
Це день і ніч душі терзання!
О, що це - від Тараса слово?-
То посвіток та й до свободи,
То присягання у любові
Вкраїні і її народу!
Шевченкові рядки огненні -
До воленьки це заклик віщий,
Це вищий вимір одкровення,
Це заклик проти панства вічний!
А що ж ви нині наробили,-
Всі, хто при владі і багаті?-
Ви знову панство відродили,
В самих бо панськії палати!
А люди мучаться, бідують,
Не наймитами, а рабами
На пана роблять, голодують,
А хто й по світу йде з торбами...
І це у двадцять першім віці !,-
Та, що ж це діється, плането?!.
Знов просять їсти старці й діти,
Тарасе, батьку, рідний, де ти?!.
Ти подивись не лиш на волю,
Бо воля та, майже в кайданах,
За що ж ти мучив свою долю,
Палив ти серце полум'яне?!.
О. як тебе не вистачає,-
Не вистачає гніву твого,
Як люд вкраїнський потерпає-
Від дідуся і до малого!..
О, ви, панове бюрократи,
Грабіжники людей, хто чесні,-
Ну, як до вас нам докричатись,
Ну, як вас научити честі?!.
Коли ж дасьте ви нам прожити,
Щоб працювати й жити гідно,
Та досить кров вже нашу пити,
Бо спалах буде зореслідний!..
Вам треба слово: "демократи",
Щоби законно грабувати,
Всі ви, хто мільярдери нині -
Дайте хоч гривню сиротині!..
За вас перед Тарасом сором,
Що так довели Україну,
Он, бездоглядності скрізь морок,
Де були ферми - там руїни...
Тож і сьогодні, наш Кобзарю,
Світ актуальний слова твого,
Пробач за всю безгосподарність,
Пробач, що бачиш ти тривоги!..
Де панство - волі не буває,
Погляньмо ж в очі ми Тарасу,
Неправду в єдності здолаймо,
За Правду станьмо - це на часі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339260
дата надходження 23.05.2012
дата закладки 09.08.2014
Знайомі віти ясенові
Відображаються в вікні -
Аж серцю глибоко
й духовно...-
То час вже мудрої
любові -
До всього отчого
в ці дні -
В ці дні -
багрянолистом повні!..
І я ж на двір свій
задивляюсь -
Куди не гляну -
світок мій...
Як в спомин -
в сад іду я чемно,-
І, мов в дитинство
повертаюсь...-
Тож, сльози
на душі моїй
Були, напевно,
недаремні!..
2007
Олег Стаднік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357606
дата надходження 15.08.2012
дата закладки 09.08.2014
Не дай моїй мушлі закритися знову,
Не дай потонути у світі ілюзій -
Почни щиросердну і дружню розмову
Про пташку, про квітку, калину у лузі .
Давай ми з тобою про все поговорим:
Про місяць і зорі, метелика крила,
Про тепле і лагідно -сонячне море,
Про Грея, Ассоль і червоні вітрила...
Давай вип'єм кави під музику слова,
А, хочеш,- скуштуєм солодкої вати?
Я, навіть, про біль говорити готова...
Ти тільки не дай мені знов замовчати...
Не дай мені в себе сховатися знову....
Не дай відректися надовго від віршів...
Ти ж знаєш: страшним є несказане слово,
Та Муза, розп'ята мовчанням, - ще гірше...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513611
дата надходження 26.07.2014
дата закладки 09.08.2014
Чорний хліб водою запивать,
І цибулю аж до сліз жують,-
Це на Україні, в нас буває,-
Українці так, бува, живуть́...
Стіни поцвіли, вапно купити
Нізащо, щоб хату побілить,
-Як нагодувати вас, зростити?,-
За дітей в батьків душа болить!..
Мов старе відро,оббита доля,-
Приклад їх, далеко,не один,
Що ж це ти,державо, смутком-болем
Українських багатьох родин
Все годуєш?!.Досить кривди, досить,
Помирають села, глянуть страх,
Десь хлоп'я у світу хлібця просить,-
Сирота в розірваних штанцях...
Ну, а люди наші працьовиті,-
Їм би, щоб робота лиш була,
Не дивились вікна б сумовито,
Не печаль би в них тоді цвіла...
Та натомість тільки запустіння,
Валяться край ясенів хатки,
Ріки й душі чиїсь в замулінні-
Відчай це або життя рядки?..
Слово моє плаче в зомліванні,-
Як мені за бідних не журить...
О, коли прийде вже те світання,
Й хоч на крихту стане легше жить?!.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338920
дата надходження 21.05.2012
дата закладки 09.08.2014
Как люблю я в шелковой траве
С васильком по соседству
Прикоснуться к родной тишине
Отголоском из детства...
Мне знакомая радость, когда
Пахнет августа былью,
А в начале грибного дождя,
Вьет дорожною пылью.
Мне знакомое чувство до слёз,
Как однажды с волненьем
Я оставил одной из берёз
Первых грёз откровенье.
И туманился луч молодой
День за днём утром-рано,
И летели года ...- у висков
Уж другие туманы...
Но зовёт снова детство меня
Эхом милого края,
И спешу я счастливый туда,
Где, как прежде, у пристани дня
Сладко рожь остывает...
1996
Олег Стадник
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358382
дата надходження 18.08.2012
дата закладки 09.08.2014
Здрастуй, сонце миле,
Тиша гайова!-
Серденько, розкрилюй
Сонячні слова...
Бачу тиху плинність,
Синіх птиць перо,-
Серденько, розкрилюй
Щастя і добро!
До роси нахилюсь
Я вустами знов,-
Серденько, розкрилюй
Сонячну любов!
2009
Олег Стаднік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357378
дата надходження 14.08.2012
дата закладки 08.08.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 08.08.2014
Чашка кофе на столе
Горький правда?
Капли неба на стекле
Скоро завтра...
А давай мы помолчим,
Мне не грустно...
Вроде нету и причин
Но так пусто...
Сигарету покурю...
Запрещаешь?
Да, я всё ещё люблю...
Понимаешь?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440425
дата надходження 30.07.2013
дата закладки 08.08.2014
Ждет девушка солдата днем и ночью,
Не спит, все время думает о нем.
Увидеться скорее очень хочет
И ждет, когда вернется в отчий дом
Её любимый, милый человек,
Которого ей очень не хватает,
С которым будут вместе целый век,
А, может, дольше… ведь никто не знает..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412222
дата надходження 25.03.2013
дата закладки 08.08.2014
Хто живий - той мусить жити-
Вірно це, і це не "ніби",
Тож подайте всім, хто просить,
Хоч малий окраєць хліба!
Не скупіться, бо не можна
Хлібця й води шкодувати,
І хай Бог вам допоможе
Ще світлішу долю мати!
Причастуймо милосердям
Тих, хто спраглі чистослова,
Треба жити з добрим серцем,
Треба жити у любові!
25.03.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=340952
дата надходження 31.05.2012
дата закладки 08.08.2014
Жива земля, жива вода,
і сонце,-
Живе усе, що нам життя дає,
Жива печаль в заплаканім віконці,
І серце правдою живою б'є!..
Все від землі
свій поступ починає:
Злітає пташка, пророста трава,
Джерельце животворно проступає,
Відзвонюють об земленьку слова...
Все від землі -
і пісня, і людина,
І сміх дитини -
й радісна сім'я,
І запашна на рушнику хлібина,
І думи мої,-
в них щасливий я!..
Все до землі
й урешті-решт вертає
Підкинеш м'ячик - той униз летить,
Чом листячко на твердь земну лягає,
Чому так хочу
на цій землі я жить?!.
Бо нам земелька-матінка кровинна-
Побійтесь, люди, матір продавати...
Це ж їй ростити і доньку і сина,
Це їй, землі - їх в світ благословляти!
Олег Стаднік
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347684
дата надходження 02.07.2012
дата закладки 08.08.2014