Сьогодні не хотілося поем,
Душа прохала слова, просто слова…
Кипів у чайнику душі прозорий щем,
Співала пара сумно, ні до кого…
А Ви були за тридев'ять земель…
Завбачливо! Сховались від поразки?
Лив місяць непотрібну карамель
На мед неправди, мовленої з ласки.
І стигли чашки сонно на столі…
Розсипавсь цукор з присмаком ванілі…
Мов на картині вічного Далі,
Закрапав час хвилинами по тілі…
Крізь вічність вголос крикнути б: "Стривай!
Це ще не все! Це кома, а не крапка!.."
Пролився ранком перемерзлий чай
І скатертину неба геть заляпав…
І сонце із-за хмари не зійшло,
Не написався вірш… бо вийшла проза…
Хотілось слова, щоб воно знайшло,
Чим лікувати душу від морозу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539467
дата надходження 25.11.2014
дата закладки 25.11.2014
Нічого...Тихо двері ти закрив.
Нікого...Тільки я та стара осінь.
Поцілував.І тихо відлюбив.
Закінчилось.Кохати,мабуть,досить.
Пробачу.Сама тихо долюблю.
Пояснення?В коханні?Не буває...
За тебе завжди Бога я молю.
Та Бог про нас і сам давно вже знає.
Хитає головою.
-Я ж бо дав!..
Шматоване кохання під ногами.
Так дивно-це ж ніхто його не вкрав!
Кохаючи ставали ми Богами!!!
А потім...Як маленьке пташеня,
Котре мороз пообнімав в долонях...
І я уже давно не є твоя...
І осінь не одна у наших долях...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530162
дата надходження 15.10.2014
дата закладки 15.10.2014
[i]За Вадимом Шефнером[/i]
Ох, не звикайте до чудес -
Дивуйтесь їм, дивуйтесь!
Не приглядайтесь до небес -
Земним життям милуйтесь.
Вдивляйтесь у земні дива -
Хай світ бентежить груди
Усе мине – збіжить вода
Повторення не буде
За кроком крок, за миттю мить -
Все подив викликає.
Цей світ чудес. Та час летить
І вороття не має!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523503
дата надходження 14.09.2014
дата закладки 15.09.2014
Законів незнання нас не звільняє -
Написану нести відповідальність...
Хто Бога не боїться й гріх не знає,
Для того райські дні - земні, останні...
Нам душі дані Небом не для того,
Щоб ми їх зодягали в нечистоти...
Немає серед нас живих святого;
Де будеш там - залежить тут є хто ти!
То ж кожен обира свою дорогу:
Потрапити до пекла чи Едему;
Іти до чорта чи в обійми Бога.
Людина в плоті - Ангел є і демон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523703
дата надходження 15.09.2014
дата закладки 15.09.2014
А всі вони із чогось починали.
І геніями були не завжди.
Творці усі спочатку щось ламали,
А потім вже творили від біди.
І я не знаю, як вірші писати,
Якщо не тямиш навіть слів простих.
І як можливо щось патентувати,
Коли у тебе мозок, як горіх.
Усе ж почати треба, певне, з спроби,
Бо як інакше стати майстром слів?
І не вважати хиби за хвороби,
Не сумувати. Лиш би ти хотів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522644
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 10.09.2014
Я і папір – і нема більш нічого…
Лиш тихої ночі краплиночка світла
Малює до Бога із літер дорогу –
Із літер дорогу, мов щиру молитву.
Пишу я до Тебе, Мій батьку Небесний,
І кожнеє слово до вірша карбую:
Прохаю народу я літа та весни,
Та мирнеє небо, та волю святую.
Бо, бач, розгулялась на сході пожежа,
Бо в селах з мамками рида Україна,
Бо ділять та й ділять загарбники межі,
Бо в селах хоронять то батька, то сина…
Ти знаєш, мій Батьку, живцем роздирають
Народ лиходії усі з середини,
Пожежі та війни гукають до краю,
Наївшись, напившись крові України.
За гріш вони ладні усіх поховати,
Хто хоче зірвати рабівськії ланці –
Бо в них в Конча-Заспі не хата – палати,
Угіддя, паркани, собаки та шанці.
Вони «іловайські котли» відливають,
Щоб кров’ю стікали збунтовані душі…
Яка ж це година, мій Боже, лихая!
Якого ж це вірша писати я мушу!..
Стікає гаряча сльоза на листочок
І світиться-світить подібно рубіну…
А я за синів помолюсь і за дочок,
А я помолюся за всю Україну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522587
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 10.09.2014