Болгарія - філія раю на грішній землі.
Тут затишно й мило, тут море блакитно прозоре.
Повільно літають над квітами сонні джмелі
І всюди, куди не поглянеш, замріяне море.
Тут все дивовижно прекрасне;
Прям, спокій святий...
Барвисті пейзажі; дерева усюди соснові.
Здається, і справді, сипучий пісок - золотий...
Із дотиком сонця, засмаги... й твоєї любові.
Ти ніжно вдивляєшся в цю розмаїту красу;
В це дике, й водночас, привітне усміхнене море.
А смак поцілунків нагадує тірамісу,
У цій дивожній мандрівці, що зветься Love Story...
Золоті піски, липень-2020
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884510
дата надходження 31.07.2020
дата закладки 14.08.2020
Ми - на межі протистояння -
Засмучені та мовчазні…
Все меньше тем для спілкування,
Все більший простір для гризні…
Не в змозі в Правді розібратись,
Блукаємо в сліпій брехні;
Бо ж соромно собі признатись,
Що винні ви у цій війні…
Що не повинна п’яна «вата»
В домівки наші смерть нести…
Що не за рогом вже відплата
За спалені мости й хрести.
Сліпа межа протистояння -
Як той лихий собачий сказ…
Все меньше тем для спілкування,
Все більший простір для образ…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604387
дата надходження 05.09.2015
дата закладки 12.07.2020
*****
Прикрыла Осень золотые вежды;
Резвятся среди сосен зимородки...
Зима оделась в зимние одежды
И раскраснелась, словно выпив водки...
*****
Мудрость приходит с годами;
С лёгким оттенком седин.
Но иногда, временами,
Возраст приходит один...
*****
Меня опять накрыли размышления;
Они волнуют душу беззаветно...
До минимума сузив круг общения,
Я чувствую себя великолепно...
*****
Вместо плеча он ей подставил ногу;
Руки не подал в горький миг падения...
Она же, возрыдав, взывала к Богу,
Вымаливая для глупца прощение...
*****
Он лидером был, вне сомнения;
Романтик, мечтатель и кстати:
Философ по складу мышления;
Бездельник по роду занятий.
*****
Он будет рвать свою по пьяни глотку
И с бодуна смотреть на триколор...
Но не налей с утра кацапу водку
И он возьмётся тупо за топор.
*****
От фальши задыхается страна,
Но мы законы чести попираем...
Коррупция имеет имена
И мы с тобой подонков этих знаем...
*****
На жизненной оранжерее
Встречаются: и шторм, и бриз...
Но, чем душа твоя добрее,
Тем горче и сложнее жизнь*...
«Чем добрее душа, тем сложнее судьба.»
А.П. Чехов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766220
дата надходження 15.12.2017
дата закладки 12.07.2020
Все в разрывах: поле, речка, трасса;
Всюду дикий крик: «Акбар Аллах...»
Беженку с горящего Донбасса
Охватил безумно дикий страх.
Степь устала от смертей и стонов;
Чует ворон: ночью будет пир…
Бьют из «Ураганов» и «Пионов»-
В Украину вторгся «русский мир».
От ПЗРК* и автоматов
Гибнут дети наши - пацаны…
Не за веру здесь воюет «вата»,
Обезумев от дурной войны...
Мать и сын застыли на распутье,
Так и не решив куда идти...
Бьет втихушку нерадивый Путин;
Полыхают сёла на пути...
Ну, зачем ему кураж на минах
И зачем коктейли на крови ?!...
Плачет под рашистом Украина
От российской «братской» нелюбви...
Всё в разрывах: поле, школа, трасса;
Душу раздирает жуткий страх...
И рыдает мамка из Донбасса
С пацанёнком смуглым на руках....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587747
дата надходження 16.06.2015
дата закладки 12.07.2020
Таке воно життя - бурхливе та цікаве;
Лиш хочеться чомусь найбільш мені:
Щоб кров’ю не вмивались сонні трави
І щоб кінець настав безумній цій війні….
Щоб геть забрались путінські буряти,
Кадирівці*, якути, москалі...
Та не палали від напалму хати
І щоби мир був на моїй землі...
Нам «руцький мір» не треба насаждати,
Ну, а культуру «руцьку» й поготів…
Так хочеться, щоб усміхалась мати;
Й не стравлювали вікових братів...
Життя - воно бурхливе та цікаве -
Дається лише раз і хочеться мені:
Щоб кров'ю не вмивались більше трави
І щоб кінець настав проклятій цій війні...
кадирівці* - пси війни, не плутати з чеченцями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579787
дата надходження 08.05.2015
дата закладки 12.07.2020
От взрывов содрогается земля;
Пропитан воздух чадом и зловонием...
Бесчинствуют здесь холуи Кремля;
Не зря сей край прозвали ЛуганДонией...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723045
дата надходження 12.03.2017
дата закладки 12.07.2020
*****
Нам всім з лиця потрібно зняти маску;
Відчути присмак справжнього життя...
Скупими стали ми на почуття;
На доброту, на посмішку, на ласку...
********************************
Жорстока правда на вустах
Звучить, мов істинна порада:
Як нація втрачає страх,
Тоді тремтить від страху влада...
********************************
Лежать сини, війною вбиті;
Оплакані осінніми дощами,
Оспівані суровими вітрами...
Серед небес безмежної блакиті...
********************************
Лунає сміх, блукає гріх;
І в цьому є людська провина,
Бо найжорстокіша зі всіх
На цій Землі лише людина.
********************************
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764404
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 12.07.2020
Колись ми граніт науки
З тобою гризли удвох...
Тепер прийшов час розлуки:
Покликав до себе Бог.
Колись ми дивились на зорі;
Закохувались у дівчат...
Летіли в світи неозорі,
Мій друг, однодумець і брат...
Тепер я дивлюсь у простір
І очі мої сумні...
Тобі ж простелили постіль
У чорній, мов ніч, труні.
Тебе у обійми до себе
Прийняла вогка земля.
Під ніжний пташиний щебіт,
Під лагідний плач журавля...
Хтось мовчки теребить чотки;
Гірчить на вустах полин...
Життя, ти таке коротке,
В безмежнім польоті хмарин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764408
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 12.07.2020
Вся жизнь – тоска, дурман игривый;
Абсурд в душе кипящих струй…
Меняю страсти и порывы
На твой горячий поцелуй….
Меняю годы на мгновенья,
На станцию… на поезда…
Меняю все стихотворенья
На милые твои глаза…
Меняю день на звездный вечер -
Лишь бы Тебя в нем встретить вновь…
Меняю всех на свете женщин
На Первую свою Любовь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373412
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 12.07.2020
Обманул вас плешивый гад;
Вы ж поверили изуверу...
И открыли ворота в ад,
Обнажив Православную веру.
"Не убий и не укради"...
Вы же: грабили и убивали;
Без креста и с крестом на груди,
Вы к насилию призывали...
Солнце тускло светило с небес,
Вашей ненависти поражаясь...
А в Кремле багровел мракобес,
Мракобесием наслаждаясь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757983
дата надходження 30.10.2017
дата закладки 12.07.2020
Он дерева стоять голі-босі;
Відчувається подих зими.
З кожним днем роздягається Осінь
І тепліше вдягаємось ми...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=757539
дата надходження 28.10.2017
дата закладки 12.07.2020
Вечно морозный февраль...
Снежные хлопья повсюду.
Город накрыла вуаль;
Не подцепить бы простуду.
Пьём горьковатый глинтвейн;
Смотрим в счастливые лица.
Среди озябших ветвей,
Рыжая белка резвится.
Прыгает, навеселе,
С вЕрбы на ветку клёна.
Классно, когда на земле
Есть миллионы влюблённых...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=774879
дата надходження 03.02.2018
дата закладки 12.07.2020
Горить скривавлена земля
У окупантів під ногами...
Під клич скорботний журавля,
Під тихий плач старої мами.
Палає український схід;
І там, і тут російські орки...
Ідуть в загарбницький похід;
Допоки буде це ? Допоки ???
Допоки буде «руцкій «брат»
Домівки наші руйнувати ???
І доки цей кривавий кат
Нарід мій буде убивати ?!?...
Мовчить знедолена земля;
Безчинствують нахабні орки.
А в небі - стогін журавля:
«Допоки нам цей жах... Допоки ???»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=778978
дата надходження 25.02.2018
дата закладки 12.07.2020
Февральский вечер. Слышен треск поленьев...
Камин сопит, теплом окутав дом...
А я стою смиренно на коленях
И искренне молюсь перед крестом...
В углу святом колышется лампада,
Киот сияет отблеском небес.
Как мало всем нам в этой жизни надо
И как силён животворящий Крест.
Трещит камин... Спаситель смотрит строго...
Небесных сил за Ним святая рать.
И я прошу молитвенно у Бога,
Чтоб снизошла на всех нас благодать...
Чтобы не шёл войной брат против брата;
Не проливались слёзы матерей...
Чтобы навеки смолкли автоматы
И не было убитых сыновей.
Благочестивой чтоб была обитель
И чтобы в мире воцарился мир.
Премудро смотрит на меня Спаситель...
А на Донбассе вновь кровавый пир.
Витает тихо в полутёмном доме
Из уст моих молитва-монолог...
И я, честнОй молитвой окрылённый,
Уверен, что меня услышит Бог.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=780096
дата надходження 03.03.2018
дата закладки 12.07.2020
****
Я хочу всьому світу донести:
Ми прагнем миру й сонячних світанків...
І щоби будувалися мости...
Але лише не для російських танків...
****
Найкраще щастя у житті -
Це уночі спокійно спати...
Щоби прожила довше мати...
І - щоб не бути в самоті;
І - в каятті...
****
Радість дається сльозами
Десь із душі глибини...
Мудрість приходить з роками;
З пасмами сивини...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=788730
дата надходження 23.04.2018
дата закладки 12.07.2020
Дзвінким співучим баритоном
Я у липневу рань кричу:
«Привіт, красуне Барселоно !!!
Я у твої обійми мчу...»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812646
дата надходження 05.11.2018
дата закладки 12.07.2020
Хотілось нам пройти крізь шторм негод:
Зневіреним, обманутим, зацькованим...
Тож обирав знедолений народ-
Між дилетантом та дискредитованим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831841
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 12.07.2020
Міняються з роками сприйняття,
Світогляди, тенденції, сюжети...
Викреслюю все зайве із життя;
Окреслюю нові пріоритети...
Відтворюю колишніх снів пейзаж;
Замріяно блукаю у сузір‘ях...
Вдивляючись в химерний антураж
Майбутнього, що змалював у мріях..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838055
дата надходження 08.06.2019
дата закладки 12.07.2020
Та все ж, це маленька дурість-
Залишити рідні простори -
Й майнути у древній Дуррес,
На Адріатичне море.
І плисти, заплющивши очі,
До тебе, що завжди поряд.
Й від ранку до темної ночі
Шукати твій ніжний погляд...
А ще - у барвистім суцвітті -
Бездонних очей завмирати.
Ловити посмішку в літі
І вірші тобі писати...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839650
дата надходження 22.06.2019
дата закладки 12.07.2020
Хтось їде в Дубровнік, хтось - в Ніцу;
Хтось гордо летить в Занзібар...
А я п’ю смачну «Каменіцу»*,
Й під сонцем ловлю загар...
Комусь до вподоби гори,
У Кракові хтось застряг...
Мені ж імпонує море
Й усміхнений Слинчєв Бряґ.
«Kamenitza”, “Zagorka” - назви сортів болгарського пива.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842841
дата надходження 23.07.2019
дата закладки 12.07.2020
Над площадью витает молча горесть…
-«Рассея, мы с тобою на века…»
В тени акаций тихо плачет совесть
И морщатся седые облака…
А на плакате – веским аргументом -
Плешивый профиль господина «Пу»…
Летит безумный шквал аплодисментов
В такую же безумную толпу…
Весна… а зной такой, как будто летом;
- «Людей, оратор, ложью не гневи…»
Обкуренный крымчанин с пистолетом
Доказывает "правду" визави…
Неужто, вы и впрямь, утратив разум,
Пойдете на раскол своей страны ?!…
« А что нам?… Мы в Рассею по указу…
Московии отныне мы верны…»
На площади летает молча горесть…
Толпа ревет: «С Рассеей на века…»
И прячется в тени безумцев совесть,
И морщатся от гнева облака…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486300
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 16.06.2020
Над площадью витает молча горесть…
-«Рассея, мы с тобою на века…»
В тени акаций тихо плачет совесть
И морщатся седые облака…
А на плакате – веским аргументом -
Плешивый профиль господина «Пу»…
Летит безумный шквал аплодисментов
В такую же безумную толпу…
Весна… а зной такой, как будто летом;
- «Людей, оратор, ложью не гневи…»
Обкуренный крымчанин с пистолетом
Доказывает "правду" визави…
Неужто, вы и впрямь, утратив разум,
Пойдете на раскол своей страны ?!…
« А что нам?… Мы в Рассею по указу…
Московии отныне мы верны…»
На площади летает молча горесть…
Толпа ревет: «С Рассеей на века…»
И прячется в тени безумцев совесть,
И морщатся от гнева облака…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=486300
дата надходження 17.03.2014
дата закладки 16.06.2020
Серебрилось утро туманное
Там, где ночью мела метелица…
Это сердце такое странное:
Ты ушла, а ему не верится…
Окна скрылись узоров шторами,
Заблестели рябины стразами…
За нелепыми разговорами,
Отсверкали мечты алмазами…
Ну, зачем мы любви ответили
Снисходительным притяжением ?!?...
Почему тот рассвет не встретили,
Окунувшись в страстей крушение ?!?...
Гроздья милой рябины алые
Излучали так много нежности…
Жаль, стихи мои запоздалые
Стали символом неизбежности.
Это сердце такое странное
И нелепое, разумеется…
Ты ушла в бытие туманное;
Ты ушла, а оно надеется…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474004
дата надходження 21.01.2014
дата закладки 16.06.2020
Була любов чи то обом здалося ?!...
Життя біжить невпинно… чередою…
Пофарбувала знову ти волосся;
Побути захотілося рудою…
Але ж хіба у цьому щастя, мила ?!..
Невже, то є твій захист перед світом ?!...
Ти щось у наших мріях надломила
Цим дивовижним неповторним літом…
Безмежне щастя, ніби й не тривало…
Сховалось в площині фантасмагорій…
Барвисте листя втомлено опало,
Розпластавшись у вирі траєкторій…
Сміялося каштанами волосся,
Вбираючи небес безмежну просинь…
Була любов чи то лише здалося ?!... -
Мовчить понуро жовтокоса Осінь…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531924
дата надходження 23.10.2014
дата закладки 16.06.2020
Мереживом літ вкрилось ніжне обличчя твоє;
В куточках очей усміхаються «гусячі лапки»…
Ти – щастя безмежне, ти – море безкрайнє моє;
Жага почуттів, мій роман до останньої крапки…
Джерельний потік, у який я з любов’ю ввійшов,
Рапсодія звуків, що нею я марив щоночі…
Який я щасливий, що в грішному світі знайшов
Цнотливі вуста і небесно замріяні очі…
Осіннім теплом ти торкаєшся мого чола;
Вуста – вогняні, а в очах – зачарована просинь…
Під ранок покриє росу світанкова імла,
Ми в ніжних обіймах зустрінемо сонячну осінь…
Мереживом літ вкрилось личко тендітне твоє;
В куточках очей засоромились «гусячі лапки»…
Ти – щастя безмежне, ти – море бурхливе моє,
Мій шквал почуттів, мій роман до останньої крапки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521405
дата надходження 04.09.2014
дата закладки 16.06.2020
Пролетела юность незаметно
По жемчужной радужной росе…
Молодость уходит неприметно;
Стали дети взрослые совсем…
На судьбу свою роптать не смею,
Ведь сложилась бесподобно жизнь…
Только знаешь, иногда жалею,
Что дороги наши не сошлись…
Что сверкает небо перламутром;
Что кружит осенняя листва…
И волшебной изморозью утром
Слезы льет жемчужная трава…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534392
дата надходження 03.11.2014
дата закладки 16.06.2020
Все в разрывах: поле, речка, трасса;
Всюду дикий крик: «Акбар Аллах...»
Беженку с горящего Донбасса
Охватил безумно дикий страх.
Степь устала от смертей и стонов;
Чует ворон: ночью будет пир…
Бьют из «Ураганов» и «Пионов»-
В Украину вторгся «русский мир».
От ПЗРК* и автоматов
Гибнут дети наши - пацаны…
Не за веру здесь воюет «вата»,
Обезумев от дурной войны...
Мать и сын застыли на распутье,
Так и не решив куда идти...
Бьет втихушку нерадивый Путин;
Полыхают сёла на пути...
Ну, зачем ему кураж на минах
И зачем коктейли на крови ?!...
Плачет под рашистом Украина
От российской «братской» нелюбви...
Всё в разрывах: поле, школа, трасса;
Душу раздирает жуткий страх...
И рыдает мамка из Донбасса
С пацанёнком смуглым на руках....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587747
дата надходження 16.06.2015
дата закладки 16.06.2020
Ты шла в серёжках от Сваровски;
Закат в лучах своих пылал...
Вечерний Каменец-Подольский
Огнями яркими сверкал...
Ты так красиво улыбалась;
Звала в забытое вчера,
Где юность светлая осталась
В янтарных бликах октября...
Где растревоженные дали
Былого отражали свет...
Мы что-то в прошлом потеряли
И не нашли... в сугробе лет...
Сверкали серьги от Сваровски;
Закат таинственно пылал...
А спящий Каменец-Подольский
Мне прошлое напоминал...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764603
дата надходження 07.12.2017
дата закладки 16.06.2020
Мир полон разочарований
И — в спину брошенных камней...
Чем больше славы и признанья,
Тем меньше истинных друзей...
Тем меньше умных возражений
И больше лестных слов вослед...
Тем слаще горечь поражений
И ненавистней звук побед…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640331
дата надходження 01.02.2016
дата закладки 16.06.2020
Ти - діамант мій, Ти - моя перлина;
Моя любов - у снах і наяву...
Я дихаю тобою, Україна,
Твоїми - болем й муками - живу...
Тебе орда татарська мордувала;
Знущалися: і ляхи, й москалі...
Та захлинулась у крові навала
Брудних поганців на святій землі...
Твоя печаль - це і мої страждання,
Твоя скорбота - це й моя жура...
І все-таки я маю сподівання:
Не за горами без війни пора.
Ми всі у цій війні шукаєм правду,
Та чи пізнаєм Істину, чи ні ?!...
Бо певен, що не буде доти ладу,
Допоки роблять бізнес на війні
Бездушні та лукаві можновладці,
Які людських не чують молитов.
Та мій народ не буде вічно в пастці,
Не завжди проливатиметься кров...
Я певен: заживуть криваві рани,
У небі закурличуть журавлі
І на землі стражденній мир настане...
Жаданий мир на втомленій землі.
Я дихаю тобою, Україно,
Твоїми: болем й муками живу...
Ти - діамант мій, Ти - моя перлина...
Любов моя - у снах і наяву...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651395
дата надходження 13.03.2016
дата закладки 16.06.2020
Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами;
Хай буяє весна і цвітуть різнобарв'ям сади...
Хай вирує життя й не стають наші діти каліками,
Та іде в небуття ця жахлива біда назавжди.
Хай не вбивцею буде сусід-росіянин, а братом...
Та нехай захлинеться від гніву в Кремлі супостат.
Хай здригається небо лиш від громового розкату;
І хай землю батьків більш не топчуть: чечен і бурят...
І нехай уночі наші сни не розстрілюють "Гради";
Не спалахують міни в донецьких й луганських степах.
Хай навіки замовкнуть й не рвуться над нами снаряди;
І хай висохнуть сльози страждань на стражденних очах.
Наші ниви нехай золотим наливаються колосом;
Та лунає усюди бадьорий і радісний спів.
І сміється кохана щасливим закоханим голосом...
Хай ні сиріт не буде у нас, ні заплаканих вдів...
Хай виблискує сонце промінням, немов самоцвітами...
Хай курличуть у мирному небі ключем журавлі...
Я не хочу війни, хай земля посміхається квітами;
І радіє усе на моїй, Богом даній, землі...
21-23 травня 2016 року м. Хмельницький
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698523
дата надходження 04.11.2016
дата закладки 16.06.2020
К моим вискам подкралась тихо проседь
И инеем покрылся жизни сад...
Плывёт с зарёй таинственная осень,
Кружа в осеннем вальсе листопад.
Летят в хрустальном небе паутинки;
Их манит тусклым отблеском заря.
И лишь очей незримые слезинки
Сверкают в разноцветье октября...
Свою имеет каждый возраст прелесть,
Свои, лишь им понятные, мечты.
И слышен мягкий, жёлтых листьев шелест,
И слепнет взор от дивной красоты...
И, незаметно двигаясь к причалу,
Любви всё тоньше ощущаем суть...
Проходит жизнь... Всё ближе мы к финалу...
Но как прекрасен был извечный путь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750629
дата надходження 15.09.2017
дата закладки 16.06.2020
Малює жовтень багрянисту осінь;
Палітра барв лежить по всій землі.
І неба неповорно ніжна просинь
Виблискує у райдужній імлі.
Скидають листя втомлені дерева;
Всміхаються бурштинові стежки.
Блукає парком Осінь-королева;
За обрій поспішає навпрошки...
Вона невдовзі стрінеться з зимою;
Красу багряну заметуть сніги...
Я ж буду сумувати за тобою,
Вдивляючись у срібні береги...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755813
дата надходження 17.10.2017
дата закладки 16.06.2020
С утра до ночи дождик шёл:
Всё плакал, плакал, плакал...
Скользил волос душистый шёлк
И пепел падал нА пол.
Ты улыбнулась невзначай;
Скрипел промокший ясень...
Остыл во тьме зелёный чай
На стихнувшей террасе.
Хотелось многое сказать,
Не ведая ответа...
И всё же лучше помолчать
В предверии рассвета.
Нагая прелесть октября...
В углу проснулась кошка...
И только тусклая заря
Мерцала за окошком...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751118
дата надходження 18.09.2017
дата закладки 16.06.2020
Ми страх свій вічний скинули додолу,
Завдячуючи гордим воякам.
Цю націю не знищити ніколи
Й нікому: ні жидам, ні москалям...
Бо непокірне, горде й терпеливе
Мого народу трепетне єство.
І сильний дух, і слово справедливе;
І нездоланне Правди торжество.
Війна скінчиться; загоЯться рани...
Криваво-каламутний вщухне вир...
І в Україні мир святий настане;
Такий довгочікуваний мир.
А поки що на сході виють «Гради»
І кров‘ю омивається земля...
Й повсюди чути гуркіт канонади,
Так схожий на ридання журавля...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=772977
дата надходження 23.01.2018
дата закладки 16.06.2020
Посміхається мальвами літо;
В ніжний затінок кличе мене.
День буяє барвистим цвітом,
Наче в ранніх пейзажах Моне*.
Вітерець в ніжнім танку вальсує...
Щось шепоче зі всіх боків.
Кров юнацька на всю пульсує;
Чути гаю зворушливий спів...
Квітне липа, буяють квіти;
Небо - озеро голубе...
Та навіщо мені це літо,
Якщо поряд немає тебе ?!?...
«Маки» — картина французького художника Клода Моне була написана в 1873 году. Картина була представлена на першій виставці імпресіоністів в 1874 году.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=786697
дата надходження 09.04.2018
дата закладки 16.06.2020
Тропы предательства пройдены...
Что ж пред собой-то лукавить ?...
«Склонны к измене Родины*...»-
Нечего больше добавить.
^ После захвата Крыма в личном деле бывших украинских военнослужащих оккупационные власти начали ставить пометку «і», что означает: «Склонен к измене Родины»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=792415
дата надходження 20.05.2018
дата закладки 16.06.2020
Схилившись над старими фотознімками,
Передивляюсь все своє життя...
Ось тут стою з розбитими колінками,
Вдивляюсь у безмежність майбуття...
А ось - перед екзаменами в школі...
Зухвалий, самовпевнений... (прям, жах).
В очах - Везувій, Етна і Стромболі*...
У гордовитих, всміхнених очах...
Палкі буремні юні вподобання,
Мов течія бурхливої ріки...
В житті траплялись: сум й розчарування;
І розпач з болем далися взнаки...
Роки, мов ті хмарини, пролітають;
Задумливо вдивляюсь у вікно.
Й перед очима тихо пропливають
Фрагменти з чорно-білого кіно.
Везувій, Етна і Стромболі* - діючі вулкани Італії.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804668
дата надходження 28.08.2018
дата закладки 16.06.2020
Я бачив світ: Берлін, Париж, Варшаву,
Софію, Прагу, Берн та Лісабон...
Обідав в Римі, пив у Відні каву;
Їв у Мадриді смажений хамон.
Пив «Шардоне» я у Красунь Долині*;
Вдивлявсь з любов‘ю в небо голубе...
Але таких жінок, як в Україні,
За все життя я не стрічав ніде.
11.11.2018.
Долина Красунь* - знаходиться неподалік центру Егера (в 20-ти хвилинах). Перші переселенці цих земель поклонялися богині Венері, на честь якої і назвали долину. Тут розташовано близько 200 винних погребів, багатьом з яких вже кілька століть. Вина - на різний смак - можна дегустувати та купувати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813569
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 16.06.2020
Таке не забувається ніколи...
Ті кадри з чорно-білого кіно,
Де дівчинина зі старої школи
Замріяно дивилась у вікно.
Вдивлялась в далечінь сріблясту щемно;
В очах бездонних - неба голубінь.
Дівоче серце билося шалено
У просторі рожевих сновидінь.
Роки-роки... Відлунок снів далеких...
Безмежна радість світлих почуттів...
Вже відлітають втомлені лелеки
В барвисту осінь з кришталевих снів.
Та певен - не забуду я ніколи -
Моменти чорно-білого кіно
І дівчинину зі старої школи,
Що мило так дивилась у вікно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814181
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 16.06.2020
Таке не забувається ніколи...
Ті кадри з чорно-білого кіно,
Де дівчинина зі старої школи
Замріяно дивилась у вікно.
Вдивлялась в далечінь сріблясту щемно;
В очах бездонних - неба голубінь.
Дівоче серце билося шалено
У просторі рожевих сновидінь.
Роки-роки... Відлунок снів далеких...
Безмежна радість світлих почуттів...
Вже відлітають втомлені лелеки
В барвисту осінь з кришталевих снів.
Та певен - не забуду я ніколи -
Моменти чорно-білого кіно
І дівчинину зі старої школи,
Що мило так дивилась у вікно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814181
дата надходження 17.11.2018
дата закладки 16.06.2020
Цілу ніч до рожевого ранку
Я летів у безмежні поля...
Знову снились подільські світанки
І замріяна постать твоя...
Бачив прОжите, мов на долоні;
Пролітала усміхнена юнь...
Ніжним сріблом вкривалися скроні
Через призму колишніх відлунь.
Пригадалось далеке дитинство
Перші світлі мої почуття...
Все покрилось років падолистом;
Пролетіло у ритмі життя.
Й знову бачу рожеві серпанки...
Чи то сон... Чи юнацька мара ?!?...
Але сняться подільські світанки
І фортеця... турецька... стара...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821402
дата надходження 14.01.2019
дата закладки 16.06.2020
Покрились смутком твої милі очі,
Блакить озер покрив журби туман...
Зірки надій згоріли серед ночі
У площині смарагдових оман...
Ми так і не зуміли розтопити
Стосунків наших крижану журу...
Десь мерехтять вночі метеорити,
Такі холодні, наче з мармуру...
Життя летить, мов ніжний плач трембіти;
Проходить, наче вранішня роса.
Так швидко в‘януть дивовижні квіти
І втомою вкривається краса.
Ти розкажи мені, чому й навіщо
Зникають почуття, мов той туман ?!?
Куди щезає мелодійність віршів
Й чому стихає пристрасті вулкан ?..
Мовчать понуро вкриті смутком очі;
Блакить озер сховав журби туман...
Лише жевріють мрії серед ночі
У площині смарагдових оман...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822146
дата надходження 21.01.2019
дата закладки 16.06.2020
Чомусь пригадалось... Хоча і було це давно.
Засніжені Альпи... І нашу мандрівку по Берну.
Як пили, безмежно щасливі, бургундське вино;
Сміялись й розмову з тобою вели задушевну.
Здається це було учора... Ріка Ааре...
Ведмежий фонтан... Ресторан...
Стильна сукня Brioni.
Розкуті дівчата... Веселий танок в кабаре...
Як дмухав теплом на твої прохолодні долоні.
Здавалось, це був зачарований сон наяву,
Наповнений радістю та - конфеті кольорових.
Казково-засніжене, сповнене див, рандеву...
І усмішка щира на милих вустах пурпурових.
А перед очима яскравим вогнем миготів
Замріяний Берн і скульптурні фонтани аркади...
Я щось неймовірно приємне тобі шепотів...
Хтось тихо співав романтичні французькі баллади.
Згадав, як дивилась повз мене в сріблясте вікно...
Й солодкі обійми... Ти їх не забула, напевно...
Напрочуд смачне... Дивовижне бургундське вино
І - нашу з тобою мандрівку засніженим Берном...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822675
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 16.06.2020
***
Життя - то дивовижна моря арія;
В нім чайки хвиль торкаються крилом...
Так чарівна та сонячна Болгарія
Нас обіймає морем і теплом.
***
Ми з тобою здолали спекотний, зі втомою, шлях;
Але ноти сердець в унісон так шалено бриніли...
Відчував запах моря на твоїх пурпурОвих вустах,
З ароматом лимона й терпкої на присмак текіли...
***
Мене буде море ласкати
Від спеки задушливої...
Я ж буду щодня стирати
Із пам‘яти риси твої...
Болгарія-2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843932
дата надходження 03.08.2019
дата закладки 16.06.2020
*****
Літній Дуррес - це справжня Казка-
В ніжних фарбах блакитного неба...
-Мені каву з льодом, будь ласка,
Бо дістала ця спека червнева...
*****
Ця неповторна неба голубінь,
Цей ніжний дотик сонця та засмаги
Мене гукають в срібну далечінь ;
У вирій почуттів, жаги й наснаги.
*****
А взагалі то я весну люблю...
Росисту свіжість й лагідні серпанки.
І аромат Еспрессо й мигдалю;
Й твої гарнюні - в золоті - веснянки.
*****
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840285
дата надходження 28.06.2019
дата закладки 16.06.2020
Як хочеться в дитинство повернутись;
Напитися джерельної води...
Сором’язливій юнці посміхнутись,
Втопивши біль і смуток назавжди...
А потім - розчинитись у обіймах;
Розтанути у глибині очей...
Та полетіти, на юнацьких мріях,
У чарівному просторі ночей.
І з пристрастю в польоті загубитись;
Пірнути з головою в юні сни.
Та все життя у очі ті дивитись...
В бездонні очі ранньої весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840341
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 16.06.2020
Я ненавиджу люттю кревною
Гада Сталіна й ката Берію...
Та в одному я твердо впевнений:
Захлинеться кров‘ю імперія.*
Бриджусь я сифілітика Леніна,
Та захоплююсь мовою Блока.
До вподоби - вІрші Єсеніна;
Й Гумільова - стезя глибока.
Імпонують мені: Цвєтаєва,
Мандельштам і Анна Ахматова.
Лиш коробить мене від Катаєва**
Й МГБ-ешника Судоплатова***.
Толерантно відношусь до «нациків»
І з презирством - до вбивці Ватутіна.****
Я обожнюю вірші класиків
І ненавиджу ліліпутіна.
Ці пройдисвіти... Ця сволота
Прагнуть знищити Україну.
Та не вдасться приблудам-мерзотам
Нас поставити на коліна.
Імперія* - Російська імперія.
Катаєв** - радянський письменник-нелюд, який щиро зізнавався: «Я готов убить любого за 100 тысяч, так как хочу хорошо питаться, одеваться и обуваться".
Судоплатов*** - ГПУ-шник, який ліквідував керівника ОУН Євгена Коновальця.
Ватутін М.Ф. ****- поклав у землю (вірніше - у воду Дніпра) сотні тисяч українських рядових та офіцерів при взятті Києва.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826643
дата надходження 24.02.2019
дата закладки 16.06.2020
Твої цілунки - то безмежний гріх -
Із присмаком арабіки й робусти;
Та на мені ще більший гріх розпусти...
І щемний лоскіт від нічних утіх.
Твої вуста - то дотик юних снів;
Травневі томні пахощі конвалій.
Відкрита щирість в посмішці ласкавій;
У джерелі безмежних відчуттів.
Твоя жага - то нескінчений шлях;
Шалений впад у вир гріхопадіння...
Переплились в нім сумнів і тремтіння,
І незбагненний сором й тихий страх.
Твоя любов - то запізнілий гріх,
Та на мені таємний гріх омани...
В цих ласках - ніжний смуток Роксолани
Й одвічна пристрасть вікових утіх...
Збулись солодкі мрії юних снів,
Заплутавшись у морі почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831888
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 16.06.2020
Стане мир поміж нами й не буде вражди;
Згинуть геть окупанти-чужинці.
Україна була, є і буде завжди,
Доки житимуть в ній українці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850623
дата надходження 06.10.2019
дата закладки 16.06.2020
З очей моїх спадає пелена;
І погляд з кожним днем стає жорсткішим.
Кому потрібна ця брудна війна ?
Кремлівській мимрі - лютій та зловтішній ?!?...
Кому потрібно нищити слов‘ян ?
Кому вкраїнці комом в горлі стали ?..
Біснується еРеФії пахан,
Якого ми, на жаль, ще не здолали.
Війна стрічає осінь чергову;
Здригаються від залпів суходоли.
Я не прощу їм цю страшну війну...
Цим покидькам... НІЗАЩО і НІКОЛИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851662
дата надходження 16.10.2019
дата закладки 16.06.2020
******************************************
Я сьогодні відчув на душі безпорадність і втому;
Усередині мене пронісся стрімкий буревій...
Щоб любили тебе, треба вміти любити й самому;
Щоб кохали тебе, треба вміти кохати й самій...
*****************************************
Я вам відкрию одну з таємниць:
З кожною смертю душа мовчазніша.
Втім, присягаюсь, що мовою вбивць
Не напишу більше жодного вірша...
*********************************
Невдовзі я у інший світ полину:
В світ чарівних мелодій й ніжних трав...
Шкода, що свою пісню лебедину
Про Україну так й не дописав.
*********************************
Давно підмітив каверзний аспект,
Стосовно багажу й запасу слів:
Чим нижчий у людини інтелект,
Тим більше в лексиконі матюків.
*********************************
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832850
дата надходження 15.04.2019
дата закладки 16.06.2020
Вже більше пів сотні позаду літ,
Та інколи щось у душі шкребе....
В дитинстві мріяв змінити світ;
Дорослим прагну змінити себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=854345
дата надходження 11.11.2019
дата закладки 16.06.2020
Життя людини - неймовірна книга -
У дивовижнім просторі думок...
В нім вальс Шопена і сюїти Гріга;
Й безмежний шлях в польоті до зірок.
Бездонних почуттів високі цілі
І неймовірне коло сподівань.
Від юних літ - до скроней посивілих -
Знаходимось у площині бажань.
Сентиментально-романтичний простір
Звужається буденністю життя.
Тож відчуваємо, що всі ми - гості -
На цій дорозі до невороття.
Втім, слухаємо Мендельсона й Гріга,
В шаленім плині мрій, страждань, думок...
Людське життя - то неймовірна книга,
Лиш з кожним днем в ній меньше сторінок.
Едвард Гріг - норвезький композитор періоду романтизму.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=863655
дата надходження 04.02.2020
дата закладки 16.06.2020
У цій країні - путінський фашизм...
Баран веде на заклання отару...
Росія фінансує тероризм
Й невдовзі понесе за злочин кару.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866872
дата надходження 04.03.2020
дата закладки 16.06.2020
До скону літ не зможу їх простити:
Цих виродків триклятого* Кремля...
Та їм ніколи нас не підкорити;
Бо зроду-віку - НАША це ЗЕМЛЯ.
Триклятого* - бандитського Кремля
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851772
дата надходження 17.10.2019
дата закладки 16.06.2020
Колись і я біг до старої школи,
Де бавилась криклива дітлашня.
Повідцвітали з часом матіоли;
У буднях розтворилась метушня...
Колись і я наївним був в стосунках;
Лиш відчував тремтіння на вустах,
Коли сором‘язлива мила юнка
В записці признавалась в почуттях...
Прекрасні неповторні дні... Минулі...
Шукаю й не знайду потрібних слів.
Вже не кують у тім парку зозулі,
Де я малим колись ніяковів...
Покрилось все туманом літ... Марою...
Нема, на жаль, в минуле вороття...
Автівка мчить бруківкою старою,
Позаду залишаючи життя.
м. Кам‘янець-Подільський.
Декілька разів у і-неті прочитав такі напіввіршовані рядки під фотом старого Львову: «Спішить трамвай бруківкою старою,
Грайливих днів - привітна метушня». Накрило. Сподобалось. Так і виник вірш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=837032
дата надходження 30.05.2019
дата закладки 16.06.2020
Чомусь пригадалось... Хоча і було це давно.
Засніжені Альпи... І нашу мандрівку по Берну.
Як пили, безмежно щасливі, бургундське вино;
Сміялись й розмову з тобою вели задушевну.
Здається це було учора... Ріка Ааре...
Ведмежий фонтан... Ресторан...
Стильна сукня Brioni.
Розкуті дівчата... Веселий танок в кабаре...
Як дмухав теплом на твої прохолодні долоні.
Здавалось, це був зачарований сон наяву,
Наповнений радістю та - конфеті кольорових.
Казково-засніжене, сповнене див, рандеву...
І усмішка щира на милих вустах пурпурових.
А перед очима яскравим вогнем миготів
Замріяний Берн і скульптурні фонтани аркади...
Я щось неймовірно приємне тобі шепотів...
Хтось тихо співав романтичні французькі баллади.
Згадав, як дивилась повз мене в сріблясте вікно...
Й солодкі обійми... Ти їх не забула, напевно...
Напрочуд смачне... Дивовижне бургундське вино
І - нашу з тобою мандрівку засніженим Берном...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822675
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 16.06.2020
Як хочеться в дитинство повернутись;
Напитися джерельної води...
Сором’язливій юнці посміхнутись,
Втопивши біль і смуток назавжди...
А потім - розчинитись у обіймах;
Розтанути у глибині очей...
Та полетіти, на юнацьких мріях,
У чарівному просторі ночей.
І з пристрастю в польоті загубитись;
Пірнути з головою в юні сни.
Та все життя у очі ті дивитись...
В бездонні очі ранньої весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=840341
дата надходження 29.06.2019
дата закладки 16.06.2020
Стає (з роками) все коротшим вечір
Й все менш озорим простір сподівань...
Чим більше вік кладе років на плечі,
Тим вужче коло наших спілкувань.
Десь друзі розчинилися у часі,
Згубилися у просторі років...
Тьмяніє срібло на іконостасі
У сонмі запорошених віків...
Роки-роки, політ ваш не спинити...
Не повернути юних почуттів.
Й польоти мрій, на жаль, не відновити
На згарищі зруйнованих мостів.
Життя - то вічний вир гріхопадіння...
Не встигнеш припіднятися з колін,
Червиві люди з чорним піднебінням,
Мерзенне щось сичать нам навздогін.
Втім, набридають сварки-колотнечі
Й не хочеться нікчемних виправдань...
Чим більше вік років кладе на плечі,
Тим вужче коло наших спілкувань.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844546
дата надходження 09.08.2019
дата закладки 16.06.2020
Відносини - матерія тонка;
Стосунки розриваються тужливо...
І ми вже не чекаємо дзвінка,
Який ще вчора був таким важливим.
Зникає все, мов кола на воді;
Проходить, як туман посеред літа.
Донещодавна ми - ще молоді,
А вже такі дорослі наші діти...
Літа-літа... Безмежність почуттів;
Безтямість вечорів й буремність ночі.
Як швидко все проходить у житті;
І вже щемить у грудях... Не клекоче...
Взаємин грань - тендітна і тонка;
Й стежина долі досить вередлива.
Та ти вже не очікуєш дзвінка,
Який ще донедавна був важливим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847190
дата надходження 05.09.2019
дата закладки 16.06.2020
Вдягнула осінь з бурштину намисто;
Літає всюди павутини сіть.
Прокинулось моє прекрасне місто,
Вбираючи у себе гул століть.
Летять у вирій втомлені лелеки...
Я відчуваю ніжний щем вітрів.
У спогадах - відлуння літ далеких
І нескінченний гомін журавлів.
Я народився й зріс у цьому краї;
Шкільних уроків тут пізнав нудьгу...
Відчув шалені почуття безкрайні
І поцілунку першого жагу.
Життя проходить... Втомлений роками,
Вітрами загартований й буттям,
Я притулюся до долоней мами,
З тривожним та сумним передчуттям...
Роки летять так швидко й невблаганно...
Йдемо у вічність, у блакить небес...
Життя прекрасне та багатогранне
І кожен з нас несе свій біль... Свій хрест...
Та все ж пасує осені намисто
І до лиця їй павутинок сіть...
Вже засипає сивочоле місто,
Вбираючи у себе гул століть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850090
дата надходження 02.10.2019
дата закладки 16.06.2020
Завтра осінь в твій дім увірветься...
Стане жовто-кораловим сад.
Листям вкриється древня фортеця;
Закружляє свій вальс листопад.
Завтра сріблом покриються скроні;
І сміятиметься заметіль.
Все кружлятиме в сніжнім полоні,
Під морозно п‘янкий водевіль
Білим килимом вкриється поле;
Всіх обійме морозна зима...
Як шкода, що я більше ніколи
Не побачу тебе й крадькома...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850231
дата надходження 03.10.2019
дата закладки 16.06.2020
***
Я, мабуть, потаємне щось порушу
Й розворошу рій суперечностей...
Проте, ніколи не вкладайте душу
В людей, яким достатньо дать грошей.
***
Сидять в сесійній залі депутати;
Пихаті... Наче бідність побороли.
Людина депутатом може стати,
А депутат - людиною - ніколи...
***
Десь мрії заховались в небуття;
В житті людини, часом, так буває...
Кудись зникають наші почуття,
Та й чи були вони - лиш осінь знає...
***
Життя проходить швидко і буремно;
Прекрасна й неповторна його цвіть...
Не витрачайте почуттів даремно;
Ви для достойних їх прибережіть...
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878635
дата надходження 05.06.2020
дата закладки 16.06.2020
Павутина висить, мов вуаль, над замріяним містом;
Відлітають за обрій строкатим ключем журавлі...
Осінь пахне любов‘ю, глінтвейном і листям барвистим,
Що лежить розмаїттям на сонній подільській землі.
Я безмежно люблю ці пейзажі, знайомі з дитинства;
І задумливих верб споконвічну осінню журу...
Цей замріяний вальс у стрімкому танку падолиста
І, під пилом віків, цю фортецю... турецьку... стару...
Сторінки юних літ я у пам’яті перегортаю
Й, під вагою років, миті спогадів давніх ловлю.
Я і досі той погляд, що в душу дививсь, пам‘ятаю
І когось із дитинства далекого щемно люблю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858818
дата надходження 22.12.2019
дата закладки 16.06.2020
Жіночі очі - справжній океан:
То Тихий, то Північно-Льодовитий...
То радістю, то смутком оповитий;
То штиль в них, то - буремний ураган...
А часом, в тих очах ятриться сум,
Безмежний біль, зневіра й безнадія.
Гірка сльоза тече по їхніх віях,
В бурхливому потоці вічних дум.
Ті очі - дивовижний буйноцвіт:
Зелені, карі, сірі, волошкові.
В очах жінок журби сховався світ
І цілий всесвіт ніжності й любові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867162
дата надходження 07.03.2020
дата закладки 16.06.2020
Все листям замела багряна осінь;
Згоріли, нами спалені, мости.
На згарищі сплюндрованих відносин
Минуле неможливо віднайти.
Воно скінчилось, відшуміло, вмерло...
У таємничій прірві загуло.
Вдивляється з безодні хиже жерло,
Байдужості оголюючи тло.
Щось, ледь помітне, в серці догорає
Й жевріти почуття перестають...
Коли у грудях пломінь відмирає,
Раніш близькі - далекими стають...
Не в змозі час колишнє оживити
І повернути неповторний спів.
Минуле неможливо відродити
На згарищі зітлівших почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869959
дата надходження 30.03.2020
дата закладки 16.06.2020
Вмився ранок сріблястий росою;
Прокидаються сонні гаї...
У повітрі ще пахне весною;
Ніжно тьохкають десь солов‘ї.
Розквітають суцвіттям суниці;
Мов у кадрі весь простір блищить...
І весна, у барвистій спідниці,
На побачення з літом спішить.
Пахне день розпашілий грозою,
Щемно запах конвалій п‘янить.
Літо вкотре зустрілось з весною...
Лиш чому на душі так щемить ???...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871067
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 16.06.2020
Вмився ранок сріблястий росою;
Прокидаються сонні гаї...
У повітрі ще пахне весною;
Ніжно тьохкають десь солов‘ї.
Розквітають суцвіттям суниці;
Мов у кадрі весь простір блищить...
І весна, у барвистій спідниці,
На побачення з літом спішить.
Пахне день розпашілий грозою,
Щемно запах конвалій п‘янить.
Літо вкотре зустрілось з весною...
Лиш чому на душі так щемить ???...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871067
дата надходження 07.04.2020
дата закладки 16.06.2020
В скрутні часи обману та безсилля,
Коли нам смерті ніс кремлівський кат,
Моя земля здригалась від насилля,
Бо нас вбивав мокшанський супостат...
В страшні часи зневіри та омани,
Коли Вкраїну рвали на шматки...
Я прикладав бальзам на твої рани:
З троянд червоних рвані пелюстки.
А ти ридала, втомлена віками,
Бо від Росії вів кривавий слід...
Обплутана вінками й ланцюгами,
Вдивлялась ти з тривогою на Схід.
Й здригалась: від убивств та від насилля,
Бо ж лютував повсюди супостат...
В тяжкіі часи омани та безсилля,
На нас війною йшов кремлівський кат.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=873768
дата надходження 28.04.2020
дата закладки 16.06.2020
Вам нужен враг и вы его создали;
Пошли войной на братьев, на славян.
Вы так цинично, так безбожно лгали,
Что сами вдруг поверили в обман...
Как всё никчёмно, низко и нелепо
В безумии придуманных интриг;
Ржавея рвутся мерзостные скрепы
И впереди тоннеля лишь тупик.
Неужто вы и впрямь не осознали,
Что паранойей болен ваш кумир.
Ведь не за это деды воевали:
Не за злодейский, мерзкий русский мир.
Все страны мира вам сказали: "Fuck you",
Поскольку тьмой вы заградили свет...
Придёт конец кровавому спектаклю,
И вам за всё придётся дать ответ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=749957
дата надходження 09.09.2017
дата закладки 28.04.2019
Чомусь пригадалось... Хоча і було це давно.
Засніжені Альпи... І нашу мандрівку по Берну.
Як пили, безмежно щасливі, бургундське вино;
Сміялись й розмову з тобою вели задушевну.
Здається це було учора... Ріка Ааре...
Ведмежий фонтан... Ресторан...
Стильна сукня Brioni.
Розкуті дівчата... Веселий танок в кабаре...
Як дмухав теплом на твої прохолодні долоні.
Здавалось, це був зачарований сон наяву,
Наповнений радістю та - конфеті кольорових.
Казково-засніжене, сповнене див, рандеву...
І усмішка щира на милих вустах пурпурових.
А перед очима яскравим вогнем миготів
Замріяний Берн і скульптурні фонтани аркади...
Я щось неймовірно приємне тобі шепотів...
Хтось тихо співав романтичні французькі баллади.
Згадав, як дивилась повз мене в сріблясте вікно...
Й солодкі обійми... Ти їх не забула, напевно...
Напрочуд смачне... Дивовижне бургундське вино
І - нашу з тобою мандрівку засніженим Берном...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822675
дата надходження 25.01.2019
дата закладки 28.04.2019
Твої цілунки - то безмежний гріх -
Із присмаком арабіки й робусти;
Та на мені ще більший гріх розпусти...
І щемний лоскіт від нічних утіх.
Твої вуста - то дотик юних снів;
Травневі томні пахощі конвалій.
Відкрита щирість в посмішці ласкавій;
У джерелі безмежних відчуттів.
Твоя жага - то нескінчений шлях;
Шалений впад у вир гріхопадіння...
Переплились в нім сумнів і тремтіння,
І незбагненний сором й тихий страх.
Твоя любов - то запізнілий гріх,
Та на мені таємний гріх омани...
В цих ласках - ніжний смуток Роксолани
Й одвічна пристрасть вікових утіх...
Збулись солодкі мрії юних снів,
Заплутавшись у морі почуттів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831888
дата надходження 06.04.2019
дата закладки 28.04.2019
Я люблю этот край...
Сердцу милую землю - Подолье.
Эту старую крепость,
Каньонов изящный узор.
Бархатистых полей и лугов безграничных раздолье...
И очей лучезарных волнующий радостный взор.
Я люблю этот жемчуг, красиво лежащий на камне...
Сон-травою покрытые тени задумчивых скал.
И ущелья каньонов, окутанные вечной тайной,
И закат на распахнутом небе: он бледен и ал...
Я люблю до сих пор нашей юности светлые грёзы...
И фонтан водоёма, ну чем не фонтан де Треви* ?!?...
Я конечно, шучу... Ну а хочешь, скажу и серьёзно:
Мне твоих не хватает - и губ, и тепла, и любви...
Фонтан де Треви* - самый крупный фонтан Рима, высотой 25,9 м и шириной 49,8 м. Этот фонтан в стиле барокко был построен в 1732—1762 годах архитектором Николо́ Сальви. Он примыкает к фасаду палаццо Поли. Величественный фасад дворца и фонтан воспринимаются как единое целое, и поэтому фонтан кажется ещё грандиознее.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833173
дата надходження 18.04.2019
дата закладки 28.04.2019