Олівія Тиркус: Вибране

на манжетах вишиванки

Її коханий чоловік в обнімку з іншою.

ЗРАДА

Стоїть,  як  вкопана  вона,  з  лиця  міняється.
Цей  тип  у  ролі  пацана,  в  любові  знається.
Тріпоче  серце,  гнів  пропік,  вердикт  вирішує.
Її  коханий  чоловік  в  обнімку  з  іншою.

Безмовна  сутичка  на  мить,  чи  бій  без  правила.
В  душі  клекоче  і  горить,  все  від  диявола!
Публічні  сцени,  то  в  кіно,  і  рідна  вулиця.
Ганьбу  не  стерпить  все  одно,  і  не  оступиться.

Любов  прогнала,  як  рабу,  бо  небо  бачило.
Глухою  стала  на  мольбу,  і  не  пробачила.
Ночами  злиться  і  не  спить,  душа  скалічена.
Щораз  у  скронях  стугонить:  
                                                         «хто,  хто  та  дівчина?».

Час  не  лікує,  навпаки,  лише  знущається.
А  він  кохав  її  таки,  теж  бідний  мається…
Заблокувала  телефон  –  шукає  істини.
Такий  собі  оксюморон,  затята  –  вистоїть.

Гординя  стихла,  що  тоді?  На  серці  порожньо.
Вони  ще  надто  молоді.  І  в  різні  сторони?
Урок  дошкульний  і  гіркий,  і  біль  лавиною.  
Він  визнав  помилку  таки,  прийшов  з  провиною.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012901
дата надходження 10.05.2024
дата закладки 11.05.2024


Ла Ла

Скрипічний ключ німої самоти

Скрипічний  ключ  німої  самоти,
Моїх  ночей  непрожиті  антракти.
Хоча  б  на  мить  її  перехитри,
Перетвори  той  смуток  у  смарагди.

Зіграй  мені  той  мелодійний  вальс,
Торкнись  руки  і  пробуди  в  ній  віру.
...Ми  ще  на  Ви...  А  я  іду  до  Вас
Ходою  вже  прирученого  звіра...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=526663
дата надходження 29.09.2014
дата закладки 29.09.2014


ксенічка

Чи вмерти, чи жити…

Що  далі  робити,  чи  вмерти  чи  жити,
Чи  лебедем  стати  і  в  небо  злетіти?
Чи  стати  сніжинкою,  щоб  розтопитись,
І  більше  ніколи  ніде  не  зявитись...
Забути  що  значить  любити,  чекати,
І  крила  кохання  свої  поламати....
Не  муч  мене  більше,  якщо  вже  не  любиш,
Якщо  щасливішим  із  нею  ти  будеш...
Не  муч  мене  більше,  я  стану  сльозою,
Впаду  із  очей  твоїх,  рани  загою...,
А  потім  розтоплюсь,  мене  вже  не  стане,
Не  буду  я  більше  стояти  між  вами....

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525381
дата надходження 23.09.2014
дата закладки 23.09.2014