Мозговий: Вибране

Окрилена

Сліди кохання

На  теплому  морському  узбережжі
із  полем  волошковим  у  очах,
з  піску  любило  будувати  вежі  -
дівча-кохання  на  семи  вітрах..

Цілунки  моря  й  сонця  на  світанні
стрічало  сміхом,  бігло  босоніж,
сліди  лишало  -  сЕрця  полум’яні  -
щасливий  знак  на  хвилях  роздоріж.

...Та  раптом  -  шторм...передчуття  і  горе...
пройшлася  зрада  по  слідах-серцях.,
червона  фурія,  гострі  підбори...
і  рана-знак,  і  серце  на  ножах...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239628
дата надходження 08.02.2011
дата закладки 01.07.2017


Любов Іванова

У ЗРЕЛОЙ ЛЮБВИ СВОЙ ВКУС

У-ютно  душе,  словно  нет  этих  лет  за  плечами,

З-абыты  печали,    ушла  вереница  невзгод.
Р-аздумий  полно  упоёнными  счастьем  ночами,
Е-сть  та  новизна,  что  пронзает  копьем  напролет.
Л-оснит  у  виска  серебром  обесцвеченный  локон,
О-т  губ  и  до  глаз  появился  морщинок  ажур
И-  снова  к  душе  прикоснулся  совсем  ненароком,

Л-етящий  с  небес  и  пленяющий  сердце  амур.
Ю-неет  душа  не  по  дням...  по  часам  и  минутам,
Б-окал  за  бокалом  испита  забытая  страсть
В-сецелая  власть...  и  не  нужно  другого  уюта.
И-  кажется  раем  такая  безбрежная  власть.

С-овсем  и  не  так...  не  прощаются  с  юностью  годы,
В-едь  я  никогда  не  ждала  так  прихода  весны.
О-сеннюю  грусть  отпускаю  на  талые  воды,
И-  вдоволь  упьюсь  этой  нежной  волной  новизны.

В-рачует  Амур,  исцеляя  уставшее  сердце  ,
К-уда-то  исчез  всем  присущ  возрастной  пессимизм,
У-  Бога  есть  все,  только  стань  наилучшим  умельцем,
С-  душою  приняв  этот  дар  от  Всевышнего  -  ЖИЗНЬ.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733108
дата надходження 12.05.2017
дата закладки 13.05.2017


Svetok

якби ти знав

Якби  ти  знав,  що  я  живу  тобою,
І  серед  натовпу  шукаю  силует
Знайомий  до  міліметра,  до  болю..
Із  запахом  парфумів  й  сигарет.
Коли  знаходжу  -  мовчки  відвертаюсь,
І  падаю  крізь  землю,  і  злітаю..
І  хочу,  щоб  помітив,  і  ховаюсь..
І  як  мені  воскреснути  -  не  знаю.
Якби  ти  знав,  яка  я  нещаслива.
Як  хочеться  забути  все  і  жити.
Як  хочеться  зірватись  і,  можливо,
Поїхати  від  тебе.  Розлюбити.
Обвита  павутиною  розлуки
Я  б  сіла  випадково  на  літак...
Тоді  торкалися  востаннє  наші  руки.
Якби  ти  знав,  то  все  було  б  не  так.



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699147
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 06.03.2017


Натаsha

Ты прости…

Ты  прости,  что  давно  не  пишу,  просто  стало  нечем,  
И  слова  о  взаимной  любви  залегли  на  полку,  
От  моих  одиноких  признаний  впредь  мало  толку,  
В  «параллельном»  сказали:  "Любовь  заболела  -  лечим!"  

Ты  конечно  прости  мой  сарказм,  а  порой  коварство,  
Не  со  зла  я  такая,  скорее  всего  от  скуки.  
Мне  не  те  страстно  шепчут  слова  о  любовной  муке,  
Заручившись  идеей  господ:  "разведи  и  властвуй!"  

Да,  прости,  а  ты  знаешь,  что  скромность  сейчас  не  в  моде?
Друг  сказал  мне  вчера  и  от  этого  так  печально,  
Улыбнулась  в  ответ  и  презрительно,  и  прощально,  
Ну  о  чём  с  ним  болтать  о  политике,  о  погоде?  

Ты  прости  что  давно...а  хотя  поступай  как  знаешь,  
Я  как  книга  в  руках...странный  образ,  сюжет,  обложка,  
И  меня  в  "параллельном"  давно  величают  кошкой,  
Объяснили:  со  мной  тяжело  -  без  меня  скучаешь.  

Что  ж  до  связи,  мой  кот,  не  грусти,  растяни  мгновенья,  
Нашу  нить  заплело  в  кружева  золотое  небо.  
Я  не  знаю,  судьба  или  тянем  на  счастье  жребий,  
Но  надеюсь,  люблю  и  конечно  же  жду  прощенья.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711718
дата надходження 12.01.2017
дата закладки 06.03.2017


yaguarondi

А листя облилося сонцем (жовтень 2014)

А  листя  облилося  сонцем,  
І  птахам  боязно  за  лапки,  
Вони  стривожено  шукають  
Зелені  трави,  луки,  віти,  
І  болем  серце  розпинає  
Прощальна  пісня  їх  сумна.  
А  небо  в  серце  –  синє-синє.  
А  листя  обпилося  сонцем,  
Пошепотілось  тихо  з  вітром  
І  падає  під  ноги  хмелем,  
А  ноги  хочуть  танцювати,  
Але  не  можна,  бо  –  війна…  

 

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676942
дата надходження 09.07.2016
дата закладки 02.09.2016


Юля Гармаш

Я тебе хочу

–  Моя  незаймана,  нічна,
Моя  кохана!
Моя  гаряча  й  крижана,
Моя  остання!

–  Долоня  на  моїм  стегні  –  
Твій  вдалий  дослід.
Тебе  заводить  моє  «ні»,
Мене  –  твій  досвід.

Зухвалість  маєш  буть  моїм
Цієї  ночі!
–  Ти  –  найп’янкіше  з-поміж  вин,
Я  тебе  хочу!


instagram:  @j.s.garmasch

Надрукований  у  журналі  "Дніпро"  №11  2012р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369787
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 30.08.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 29.08.2016


Svetok

Любов не вічна. . навіть якщо справжня

В  осінньому  повітрі  натяглись
Сріблясті  струни  бабиного  літа..
А  ми  ж  були  закохані  колись
Так  щиро  і  так  віддано,  як  діти.

Ховалися  від  світу  і  життя.
Занадто  високо  і  впевнено  літали.
Чому  ж  так  боляче  розбились  почуття,
Якщо  здавалось  -  ще  не  докохали?

Втомились  губи  вірити  у  сміх..
Любов  не  вічна..  Вічного  немає.
В  осінньому  повітрі..  перший  сніг,
Приречений  розтанути,  літає.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311687
дата надходження 05.02.2012
дата закладки 26.08.2016


Любов Іванова

ПОСТУЧАЛАСЬ ОСЕНЬ. .

Постучалась  осень  вечерком  в  окошко,
потянулась  в  сердцу  золотым  листом.
Но  оно  взмолилось  "Погоди  немножко!
Обойди,  родная,  стороной  мой  дом!"

Постояла  робко,  отошла  несмело,
в  золотых  одеждах,  расписной  парче.
Красотою  рыжей  и  рябиной  спелой
прилегла  у  дома    на  сырой  ночлег..

У  моей  калитки  погости  незримо,
на  тебя  восторгом,  как  вином  плесну..
Улетай  далече  журавлиным  клином.
Без  тебя  останусь  ожидать  весну..


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2011
Свидетельство  о  публикации  №11109265693

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282863
дата надходження 26.09.2011
дата закладки 19.08.2016


Любов Іванова

У МЕНЯ НОСТАЛЬГИЯ…

 У  меня  ностальгия    по  сладким,горячим  губам.
По  рукам,  от  которых  по  телу  бьет  бешеным  током
По  бездонным,  как  море,    любимым  и  чистым  глазам..
По  тропинке,  ведущей  к  любви  нашей  зрелой  истокам..

У  меня  ностальгия!  Что  делать  мне  с  нею,  скажи?
Как  справляться  с  желанием  быть,  просто  быть  с  тобой  рядом
И  не  строить  вот  так,  для  себя    на  песке  миражи..
А  тонуть  каждый  день  в  глубине  твоих  ласковых  взглядов..

И  пусть  Бог  за    мечты...не  осудит  в  сердечных  грехах,
И  на  финише  лет  не  оставит  в  "горнилище"  жарком.
Я  любви  этой  жизнь...  проживаю  всего  лишь...  в  стихах..
Ностальгией  своей  дорожа,  как  бесценным  подарком...


©  Copyright:  Любовь  Иванова  2,  2014
Свидетельство  о  публикации  №114011205781

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=472061
дата надходження 12.01.2014
дата закладки 02.10.2014