перекидні чотки
у аварійному стані
потребують стягнення
у якості капремонту
молекулярного стиснення
між пальцями
задля міцнішого контакту
зовнішнього та внутрішнього
світу
ніби це єдине
що має значення
під час польоту
над прірвою
19 серпня 2015 [10:57]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600708
дата надходження 19.08.2015
дата закладки 21.08.2015
Дощами знов спливає квітень,
І дні злітають в сіру мряку.
Прохання змоклі носить вітер.
Шукати де весни ознаки?
Заплутала підступна Кліо
Ту гру, що досі ще триває.
Уже погасли зорі в зливи.
Чи золоті дощі Данаї?
О, неповторна Терпсихоро,
Хто вивчить твій нестримний танець?
А обрій мрячить неозоро
І мальви пахнуть полинами.
Та не зів`яне з криці корінь,
У землю вузлики вплелися,
І не здолає мертва змора,
Життям вже вибухає листя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574319
дата надходження 14.04.2015
дата закладки 14.04.2015
Дивлюсь, по мийці: моторошний, чорний,
Примарний павучисько суне ....вантажівкою...
Я занімів ...прикмета ж є загрозна,
Переднови́нна – щось відбудеться зле...шикаю...
...Колись в горлянки заливали спечне олово,
Усім, хто вістку ніс пора́зкову, смертельну.
А вісники́ собі зривали з шиї голови
Від болю чанного, ковтальної пательні...
Шкода́ так стало за посланців тих простих,
Невинних, вчасних, інформуючих, не злих...
І павучка чернявого (теж батько чийсь, чи син)
З подякою, я на травичку відпустив!
25.02.15 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567291
дата надходження 17.03.2015
дата закладки 17.03.2015
Убивців сонми
Не виправдовуй,
Бо смерть- то смерть.
У нападі,
чи обороні -
смерть.
І хтось кричить :
"Убий заразу!
Убий! Убий! Убий!"
І ти знайдеш,
Хоч не відразу,
Що смерть - то тільки смерть.
Ти був на склоні,
Ти бачив сина,
Ти бачив брата -
смерть.
Вони усюди
Убиті люди,
Пропащі люди -
Скрізь.
Хто переможе?
Не сила, Боже...
Бо переможе -Біс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564665
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 06.03.2015
А Новий рік заплутавсь поміж дат,
Між літочислень і усяких стилів…
Тим часом розгулялась Коляда,
Василь Маланку просить на гостину.
Їх не хвилюють влада і права,
Вони у нас прописані навічно.
Кутя – усіх наїдків голова,
Щедрівників й колядників покличе.
Родина потім сяде за столи,
Молитва тепло об’єднає душі,
І потече розмови тихий плин
Про пережите й наболіле суще.
Проллє Всевишній світлу благодать,
А день помалу прибавляє кроку…
Спішить зимову казку передать
Рік Новий новоявленому року…
Хай дискутують дні в календарі –
Не будем строго пустунів сварити…
Лиш мир ступив би знову на поріг,
Як найвірніший України житель!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551543
дата надходження 14.01.2015
дата закладки 14.01.2015
глянь ось ці дві акварельні постаті
мов ватермарки щирості на синтетичній простині
міста. цього імлисто землистого простору
скільки їм того щастя на ті сантиметри зросту ?
скільки їм того сміху на вісім із лишком років ?
поки з плечей проростає м'ята меліса поки
восковий вечір робить свої сутінкові кроки
пестить долоні місяць своїм мармуровим оком
глянь, це не ми, ми ж бо висохли до останку
в нас кровоточить кожна багряна ранка
щастя тонке як натільна білизна твоєї коханки
ми на уламках дійсності, ми - це і є уламки
а ті двоє вічні, зрослися хрящами шкірою
вона все до нього лащиться тихим лякливим звіром
ми не вони, ми убиті зіпсуті забуті
та
вона йому вірить
а
я тобі
вірю
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551520
дата надходження 14.01.2015
дата закладки 14.01.2015
А може, то лише пусті дрібниці? –
Зламали гілку…
Вим’яли траву…
Бджолу розчавили…
Убили птицю…
Звели тварину – завели нову…
Дрібниці?
Що жаліть одну комаху?
Трави й дерев – не встигнеш рахувать!
Куди не глянь – усюди бачиш птаха.
А вулиці тваринами кишать.
Оскал звіриний
У таких дрібницях.
Засохлий пагін…
Тиша нежива…
Застиглість у розширених зіницях…
Холодне тіло..
Мертва голова…
Все неповторне у своєму роді.
Мить існування в кожного одна.
Дрібниць нема й не буде у природі.
У цьому суть життя і глибина.
© Ірина Васильківська
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550300
дата надходження 10.01.2015
дата закладки 10.01.2015
Л.Утьосов в свiй час до Одеси
З Бережан запросив поетесу,
Не для сексу, нi-нi!
А писати пiснi
По-галицьки, але - про Одесу.
............
Театральна актриса з Полтави
Заявляє "Я - зiрка яскрава!"
Але жоден театр
Не бере iї в штат -
Мовляв, зiрка[b] занадто[/b] яскрава.
............
Пiдприємець один з Лугандона
Виробляв у майстернi г***они,
I тамтешнi сепари,
Скориставшись товаром,
Пiдприємця назвали г***оном.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550295
дата надходження 10.01.2015
дата закладки 10.01.2015