Мы отчаянно дрались,
За место под солнцем, между небом и землей,
Богом благословенной.
Мы так боялись,
Всего, что связано с войной,
Ведь жизнь бесценна…
Но завертелось,
То колесо, что зовется историей,
И вышла на сцену
Та, в которую мы ввязались,
Та, что рвет бронебойной и разрывной,
Жестка и надменна…
Но мы держались,
Молились о нашей единой,
Благословляли военных,
Мы так надеялись, что жертва не станет напрасной,
Что память нетленна,
Мы ошибались,
Устроили из страны полигон,
Повсюду измена,
Уже нахлебались
Вранья, дележа между грязной сворой…
Но мы поднялись с коленей,
Мы возвращались,
К родине – несломленной, гордой и такой родной,
Сердцу священной!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534586
дата надходження 04.11.2014
дата закладки 04.11.2014
Я тебе сочиняю письмо.
Но опять
не отправлю ни строчки.
За окном ежевично темно.
Время — вспять.
На душе — многоточья.
Я хотела про все рассказать.
Не смогла —
испугалась последствий.
Разучился меня целовать.
По утрам
нежность снова ни к месту.
Повторяю любовь наизусть.
Но зачем? —
только сердце на части.
Помню вздох, помню взгляды и пульс,
плен ночей —
бесконечное счастье.
Я хотела тебе написать.
Перед сном,
чтоб с утра все отправить.
Ты меня перестал обнимать.
Мир вверх дном.
Ничего не исправить.
© Зеленоглазая, 2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534358
дата надходження 03.11.2014
дата закладки 03.11.2014
В одній із зимових сулій
уже самогонкою часу
весна (екстремальний водій)
зусилля нарощує газу.
Ось-ось захміліє двигун -
рвоне по-весняному з місця.
Дідусь, новорічний жартун,
залишить нарешті обійстя.
І витече доля нова
у пошуку щастя й натхнення.
Старі із барлогу слова
шукатимуть знов сьогодення.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402867
дата надходження 20.02.2013
дата закладки 03.11.2014
До мене кохання не ходить у гості,
шукаючи інші (достойні) шляхи.
Ані комара де нема, ні блохи.
В моєму житті, витрясаючи кості,
брудні кілометри несуть віражі.
Тут змушений жити завжди на межі.
Жагуче на цьомки обличчя красуні
стає тут нашестям проклять від жони.
Обидва мости не осилять вини.
Тут віриш в аорту своєї латуні
та в якість бензину на клапанах.
Та в милість Всевишнього на Небесах.
Тут ніжність моя не витримує млості.
До мене кохання не прийде у гості.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380348
дата надходження 26.11.2012
дата закладки 03.11.2014
На швидкості я життя на добу
не звільнюю газ... Передчасно. Табу.
Несусь... Випробовую нащось мотор,
хоч іноді молиться ще світлофор...
І Бог - на хресті, і я - на ходу,
коли перехрестя - як доля в роду.
Сигналить "Хутчій!" нетерплячий затор,
хоч іноді молиться ще світлофор...
А щастя! Химера? Передчуття?
Нема. Передчасно. То інше життя.
Хороший чи ні, а такий автодор...
Бо іноді молиться ще світлофор:
- Всевишньому слава!
Щодня і щоночі.
Що надано очі...
Що надано очі...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378724
дата надходження 19.11.2012
дата закладки 03.11.2014
Ти чомусь мені не обіцяла
полохливу осінь.
Розрахуюсь я, якщо немало,
тим, що маю. Зовсім.
Настрій з вітром ранком замісила -
надзвичайний вечір.
Поясни, у чому всюди сила
з огляду на речі.
Марить поруч осінь полохлива,
як вином у діжі.
Хочеш випити вина? Можливо,
смак той краще їжі.
Ось і столик з листу, і альтанка:
відчиню дверцята...
Не відмовиш? Адже забаганка
на краєчку свята.
Осінь. Полохливий з неї пастир.
У салоні ж - звично.
За віконцем догорає настрій.
Сам. Це феєрично.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377148
дата надходження 12.11.2012
дата закладки 03.11.2014
Лауреат усіх можливих премій нездобутих,
заслужений учасник поза конкурсом митців,
я просто затаївсь. Ні Гулівер, ні ліліпути
мені не аплодують, не моїх почувши слів.
Я просто затаївсь... У цьому світі номінацій -
один меридіан: там надто мощені шляхи.
На постамент, що згодом гордо клацне папараці,
каміння носять за життя... не на капелюхи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376929
дата надходження 11.11.2012
дата закладки 03.11.2014
Знайшовся і гудзик... Ще той-таки, імені
"Я не виноватая..." дещо оголити.
Знайшовсь на дорозі, нічим не закиданий,
наче мухомор який надто норовистий.
Навіщо? Історія... Археологія...
Певно, забагото він розповість про себе.
Валяється ось... ДТП-пародія!
"Я не виноватая...", мо', кому ще треба?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375282
дата надходження 03.11.2012
дата закладки 03.11.2014
Якщо із вітрового скла,
нехай і ненароком,
лиш змити вірш... Щоб не зі зла,
а - не моргнувши оком.
Щоб винним залишивсь двірник
із віником горбатим.
Щоб почувавсь його двійник,
як Авель перед братом.
Щоб боротьбу з іржею ірж
оголосити круто...
Лиш змити скла спітнілий вірш,
і захлинутись брудом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374603
дата надходження 31.10.2012
дата закладки 03.11.2014
Осень! Наконец со мной ты рядом...
Пьяный я от твоего вина.
Золотая, непривычным взглядам,
снова льстит твоя мне "седина".
Странно! Мы друг другу оба верим:
наша жизнь - особая судьба.
Здравствуй! Я в тебе всегда уверен...
Точно так, как в винтике резьба.
Вместе нам немного проще в жизни:
ни о чём не нужно нам жалеть.
Вопреки ушедшей укоризне -
мы и так друзья. И будем впредь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373151
дата надходження 24.10.2012
дата закладки 03.11.2014
Як я,
як я поведуся?
Під капотом розізлюся.
Не заглядуй під капот:
не спідниця, o mein Gott!
Ох! Ох!
Не спідниця, o mein Gott!
Як я,
як я поведуся.
Я стор-крана не боюся.
Не хапайся за ручник:
не вагон, що з рейок зник.
Ох! Ох!
Не вагон, що з рейок зник.
Як я,
як я поведуся!
Я ж бензину знов нап'юся.
Не кажи, що літр - один:
не святий, але бензин!
Ох! Ох!
Не святий, але бензин!
Як я,
як я поведуся...
Відчепися. Що, надувся?
Ну то йди у свій "Renaut" -
це дитяче вже кіно.
Ох! Ох!
Це дитяче вже кіно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372699
дата надходження 22.10.2012
дата закладки 03.11.2014
Не звинувачуй у розтраті сил:
не всі шляхи один за одним масово
вбирають у рушник з асфальту схил,
пощерблений на урвища неразово.
Не недостачу виявляю я,
задумайшись, чи є у поршня версія.
Дожити б в гаражі до схилу дня!
Яка тут назагал... "належна пенсія"?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371281
дата надходження 16.10.2012
дата закладки 03.11.2014
Ну хто розбив той глечик Зевса,
кому з розгону хруснув лоб?
Додуматись: за пару песо -
припаркуватись з богом щоб!
А ти за гривню грієш "серце",
патріотизм - в порожній бак,
і маєш найкрутішим "перцем"
тягти осінній свій рюкзак...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371066
дата надходження 15.10.2012
дата закладки 03.11.2014
Сім'я. Родина. Що воно?
І шепіт, шепіт губ:
- Люби. Кваліфіковано.
У приклад і коту б...
Михайло Бобиков В полі зору http://maysterni.com/publication.php?id=82103
Давно на курси вже пора
Тобі, коханий мій,
Колись було в нас "на ура",
Тепер ти сам не свій.
Недавно ще міг запросто
Дать фору і коту б!
Разів казала, мабуть, сто:
-Ну загляни в Ютуб!!!
Багато мудрих там людей,
Зарадять мо біді...
Останній самий там спудей
Дістав знання тверді!!!
Тож не барися, у Ютуб
Заходь уже скоріш,
А то, даю, в натурі, зуб,
Пущу тебе під ніж!!!
15.09.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364413
дата надходження 15.09.2012
дата закладки 29.10.2014
Ну то й що, що такий пунктуальний
огортає за здібності час?
Без пісочниці він, ненормальний, -
як оголений грим без прикрас.
Михайло Бобиков "Ну то й що"
http://maysterni.com/user.php?id=3684
Важко якось мені уявити
Грим оголений без прикрас...
Загримоване личко закрите
І у профіль, і навіть в анфас.
Грим уже сам по собі прикраса,
Бо ховає він зморшки від ока
І, лице не підвладне вже часу,
А без гриму це зайва морока.
2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368005
дата надходження 01.10.2012
дата закладки 29.10.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.10.2014