Вибрация заставляет думать,
Вибрация заставляет мыслить.
Как же ты ходишь бесшумно,
Как же ты ходишь быстро.
Мыслей не остановишь.
Взгляд твой утонет в нОчи,
Буд-то ты счастье ловишь,
Только совсем не хочешь...
Буд-то ты ищешь тайну,
Перешагнув за полночь.
Что не спрошу - ты знаешь,
Не принимая помощь.
Я закрываю книгу,
Встретившись с взглядом серым.
Ты не скрывай обиду,
Если чего я сделал.
Если чего не сделал,
Не инсценируй счастье.
Вцелом тебе я верю.
Ритм твой мне не подвластен.
Краешком губ отметишь
Ты свое восхищенье.
Чуть опустились плечи -
Веришь в мое решенье.
20 секунд, как месяц.
Взгляд потерял решимость.
Больше сказать мне нечего
М-да...
- недоговоримость
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537527
дата надходження 17.11.2014
дата закладки 17.11.2014
с годами
слабеют
Табу и Запреты.
свободнее
дышится,
чувствуем
глубже
и даже
уходим
душою
в поэты
когда
ОЧЕНЬ ХОЧЕТСЯ
быть
ОЧЕНЬ нужным
когда
ОЧЕНЬ ХОЧЕТСЯ
чувствовать
Друга
и верить
ему
без крупинки
сомнений
и
проникая
по капле
друг в друга
испить
его жажду
и страсть
откровений
самой
насладиться
его
любопытством
когда постигает
он
Недра
Вселенной
и
вместе
в едином
мгновении
слиться
и вдруг раствориться
без мыслей
и
времени.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429744
дата надходження 06.06.2013
дата закладки 17.11.2014
В андеграунді свого серця перемикаю
На офф недієві клапани.
Ти співав пісні,
Що не подобались навіть твоїй істеричці матері
В андеграунді
Наших з тобою думок
В андеграунді
Коли замість слів у горлі комок
В андеграунді
У підліжковому звалищі використаних речей
У камбеках додому і недоспаних ночей
В телефоних динаміках голосом змій
Коли я була твоя а ти був не мій.
Коли життя розімкнуло бридке кільце
Поряд сіла жінка з твого
Постандеграунду.
Нагадала мені твоє лице
Та як я копала траншеї повернення до андеграунду.
Як вона писала мені листи олівцем,
Коли траншеї досягли потрібного напрямку,
Як я охрестила її слівцем
І як все пішло геть...
Через підліжкове звалище чужих речей
З посмішкою твоєї істерички матері
Із слизькими язиками телефоних змій крізь динаміки.
Як в андеграунді знову
Копала камбек траншеї додому,
А потім вдавала, що ми не знайомі
Оверграунд потому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536081
дата надходження 10.11.2014
дата закладки 10.11.2014