* * *
І я - не я, і ти - уже не ти.
Немає нас. А чи колись були ми?
Чи позбулись у снах лиш самоти
Серця, що нам і досі невідомі?
І я - не я, і ти - уже не ти.
І знову, знов лунає дивне: хто ми?
Чому сюжет у почуттів простий?
Чому кохання все ж упало в кому?
14.02.2025
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033811
дата надходження 22.02.2025
дата закладки 26.03.2025
я втомилась від вінілових платівок, які відклеюються від свіжо-пофарбованих стін
я втомилась від недосконалості шкіри обличчя
я втомилась від почуття загубленості
я втомилась від самотності
я втомилась від емоційної привʼязки до людей, яким на мене байдуже
я втомилась від людей, які мене кохають, але яких я не кохаю в відповідь і від людей, яких кохаю я, але які не кохають мене
я втомилась від невимовної туги за місцями, де мені робили боляче
я втомилась від смутку за людьми, які робили мені боляче
я втомилась від почуття, що я все роблю не так, як треба
я втомилась писати першою
я втомилась відписувати за декілька секунд після того, як напишуть мені
я втомилась від постійного стресу та невпинних панічних атак
я втомилась від фантомних болів в серці, від яких сковує дихання і свідомість
я втомилась від огиди до музики, яка повʼязана з найщасливішими спогадами
я втомилась від страху почути про смерть близької людини десь на териконах Донеччини
я втомилась від страху не реалізуватись
я втомилась від думки, що мрії залишаться мріями
я втомилась від чоловіків, які ведуть себе як діти
я втомилась від надії заснути пʼяною, щоби мати змогу спокійно поспати
я втомилась від сексу не для насолоди, а для часового заповнення внутрішньої пустоти
я втомилась від пустих знайомств
я втомилась від неосяжного почуття голоду, яке неможливо заїсти
я втомилась від щоденного браку емоцій
я втомилась від сліз, які котяться в найбільш незручних ситуаціях
я втомилась бути доброю до людей, а потім дізнаватись про їхні брудні розмови
я втомилась довіряти і обпікатись
Боже, як же я втомилась
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036072
дата надходження 23.03.2025
дата закладки 23.03.2025
Разговор наш в ни ку да...
ну что ж, молчи
у меня лишь два виска
и в них стучит
знаю наперёд, что всё...
кровоточит...
безе сладкое. враньё...
горчит. горчит.
Что хочу тебе сказать..?
слова. слова
губ твоих на лбу
печать воды. во да...
и пришёл и вроде нет...
одна. од на...
и несу какой-то бред...
игра. игра
Позвонил ведь сам, шепчу -
зачем? зачем...
не наполнить пустоту
ничем. ничем
у меня всего лишь два виска...
стучит. стучит
разговор наш в никуда...
молчишь?.. молчи.
Не хо чу чтоб уходил...
молчать... Иди.
и ди
и любовь моя
- нет сил кричать -
молчит
OSAlx 2019-01
Картина. Каплан Семен.
https://youtu.be/bo8og3xw-Ys
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1016988
дата надходження 07.07.2024
дата закладки 11.12.2024
Так сталося раптом, люди,
Нам душі покрила крига,
В серцях залиши́вся лютий,
Він давить, як чорна брила.
Немовби постали тіні,
Дерев тих сухих змарнілих,
Ми знаємо, звісно грішні,
А може це просто іспит?
Побачимо знову небо,
Блакитне... та ніби інше,
Все ж гостре пекельне лезо,
І горе... воно є вічне...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1018565
дата надходження 27.07.2024
дата закладки 30.10.2024