: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.03.2017
Усе колись пройде. Пройдем і ми,
один повз одного, хоч би не ворогами.
зима простелить білі килими,
щоб ми, йдучи, топтали їх ногами.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625119
дата надходження 30.11.2015
дата закладки 01.03.2017
Не про тебе вітер між дерев
прошепоче тихо так у спеку.
Забринить душа - болючий нерв,
ніби чує знову небезпеку.
Не про тебе проспіва десь птах,
злякано здійметься в синій простір.
Може, тільки тиша на губах,
матиме про тебе крихту злості...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666887
дата надходження 19.05.2016
дата закладки 12.10.2016
Щосили намагаюсь затримати присмак у роті,
не ковтаю слину, хай хоч він залишиться незіпсованим.
Знаю, що буду поряд, хай десь на твоєму звороті
спогадом, ще сотню раз тобою згвалтованим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675376
дата надходження 30.06.2016
дата закладки 12.10.2016
Не те, що б я хворіла, чи казилась
тобою, через тебе... Просто туга.
Якби тобі я долею судилась, -
натомість, я зустріла тільки друга.
Не те, що б я замучилась мовчать.
Мені терпіння вистачить до смерті.
Хіба щасливі всі, які кричать?
Хіба щасливі всі, які відверті?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684490
дата надходження 18.08.2016
дата закладки 12.10.2016
Вона тебе не любить. Не проси
у Бога в її серце стріл Амура.
Ти їй себе усього віддаси -
вона така й залишиться похмура.
Вона тебе не любить. Ще чи вже.
Чи просто хоче думати відважно.
Кисло в роті, розтає драже.
ЇЇ лиш ти так слухаєш уважно....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=661489
дата надходження 23.04.2016
дата закладки 27.04.2016
Скоріш за все, ми будем скалічені,
чимось, чи кимось змінені.
як вікна січнем посічені.
В чужому блукатимем імені.
І, зрештою, ми станем твердішими,
від сумнівів різних звільнені.
З часом трохи мудрішими, але
в чужому загублені імені.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638583
дата надходження 25.01.2016
дата закладки 22.04.2016
Жарко так. Мабуть, то лиш мені
фарбою червоною у пори.
Я в собі як десь на чужині,
не знайду потрібної опори.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615998
дата надходження 25.10.2015
дата закладки 22.01.2016
Мені здається, що любов горбата,
і в транспорті вона завжди стоїть.
Не третя, не четверта і не п"ята,
ти де завгодно можеш її встріть.
Мені здається, що любов простора,
як небо, як душевні пустирі.
Немов вуаль фати - прозора,
важка, як корабельні якорі.
Мені здається, що любов бездомна,
ночує тільки у людських серцях.
Проста, солодка, свіжа, трохи скромна,
їй вітер і свобода до лиця.
Мені здається, що любов наївна,
терпляча, щедра, іноді жорстока.
Як хвиля в морі, сильна й неспокійна,
чужа, твоя, взаємна, одинока.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593682
дата надходження 14.07.2015
дата закладки 25.08.2015
Горить асфальт, а в церкві дзвонять дзвони,
і, місто, ніби от-от задихнеться.
Передімною стомлені ікони,
і ні одна із них не посміхнеться.
Горять свічки, однаково і рівно,
і кожний вогник щось сумлінно просить.
Слова молитви згадую дослівно,
і одночасно розумію: "мабуть, досить".
На мене строго дивляться святі,
а я ковтаю мертву тишу храму.
З учора десь бурчить у животі,
і серце відбива кардіограму.
Ще мить, і прохолода закінчиться,
вже завтра будуть тут свічки нові.
Мені не раз ця тиша буде сниться,
долаючи шум міста в голові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590635
дата надходження 29.06.2015
дата закладки 11.07.2015
Поринаю цілком з головою -
Не затулитися тендітною спиною
Від виру солодких медових слів,
Від іскристих любовних вогнів.
Але ж ні…Душа навчилась боротись,
вона просить кохання зректись,
І вагання розриває крихкотіле серце,
Посипаючи відкриті рани перцем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584670
дата надходження 31.05.2015
дата закладки 04.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.06.2015
Вночі думки й бажання не такі, як вранці
Вночі сміливість рветься із грудей -
А вранці,взувши улюблені капці,
Зникає та купа старанно спланованих ідей.
Стискаємо задумливо пальці,
І знову уникаємо людей...
Вони знову для нас чужинці,
Від фото яких ми вночі не відводили очей.
Вночі уявляли, що ми палкі коханці
В обіймах притискались до рідних грудей,
А насправді ми різних планет мешканці,
Яких розділяє ненависний шлях відстаней.
Всі ми в денному світлі злочинці -
Не даруємо коханим шикарних орхідей...
Нічна жадоба тепер в глибокій скриньці -
Вранці будуємо наших бажань мавзолей!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578710
дата надходження 03.05.2015
дата закладки 04.06.2015
Я б відпустила птахів з голови,
нехай, собі летять куди завгодно.
Знайдуть десь там щасливі острови,
у мене в голові їм прохолодно.
І хай вони за мною не скучають,
і обіймають крилами свободу.
Над сірими містами пролітають,
не помічаючи між хмарами погоду...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558407
дата надходження 09.02.2015
дата закладки 18.02.2015
Не правда, що муз лише 9,
їх безліч на кожному розі.
В автобусах, снах, на папері,
в обличчях, в очах, на підлозі.
У чашці гарячого чаю,
у мертвих букетах троянд.
У тих, кого не помічаю,
у штучному світлі гірлянд.
В думках, в телефоні, в газетах,
у темряві, в ліжку, в листах.
У другорядних предметах,
на незнайомих вустах.
В усьому, що поряд, далеко,
у тих, з ким сміється душа.
У тому, що важко, чи легко,
частина нового вірша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552904
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 21.01.2015
Немає завтра, вчора і сьогодні,
зима у нас, біліють всі дороги.
Торкаюсь батарей - вони холодні,
закутуюсь у ковдр своїх барлоги.
Я ранки не люблю, вони не гріють,
зимове сонце, наче от засне.
І вулиці без нас, людей пустіють,
завмерло все, ніде не шелесне.
Не сумно і не весело. Холодить,
укотре я струшу з подушки іній.
Зима в календарі повільно бродить,
лишаючи узор морозних ліній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541483
дата надходження 04.12.2014
дата закладки 08.12.2014
Я б хотіла корисною буть,
не ту я обрала професію.
Я не хочу просто "відбуть",
ковтати зимову депресію.
Я знаю, це не дарма,
я тут серед тих, хто зі мною.
Просто моє ще дріма,
краще я буду смішною.
Я вірю, розтануть морози,
знайдуся і я. Стане краще.
Попри сумнівні прогнози,
це буде щось підходяще.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542200
дата надходження 08.12.2014
дата закладки 08.12.2014
Мабуть, не все так погано,
Є кава, є рідні, є я.
Нарешті, я скучила, мамо,
прокинулась дочка твоя.
Кидає із жару у сон,
от тільки нічого не сниться.
Твердіє душа, мов бетон,
я знаю, треба молиться.
Молюся, і правда, рятує,
мій Бог. Я умію просить.
Я знаю, що Він мене чує,
я совість учуся носить.
Мабуть, не все так погано,
щось мене збудить, як завше.
Знаю, здаватися рано,
в житті ніким ще не ставши.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539719
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 01.12.2014
Гарячий чай з меліси,
приходь до мене в гості.
Я йду на компроміси,
я відкриваю простір.
Бери з собою втому,
хай з нами відпочине.
Я не скажу нікому,
у мене є причини.
У мене тиша в домі,
такої не знайдеш.
І ранки нерухомі,
у них ти пропадеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539718
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 27.11.2014
А між людьми не гріє,
мабуть, у всіх зима.
Моя душа хворіє,
мене не обійма.
А між людьми просторо,
безкрайні дні роботи.
Закінчаться не скоро,
і не раніш суботи.
А між людьми не просто,
радіти ще й за когось.
Відсотків дев"яносто,
ще навіть не боролось.
А між людьми щастить,
а між людьми є люди.
Он, бачте, сніг летить,
тепер зима усюди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538065
дата надходження 19.11.2014
дата закладки 20.11.2014
В небі світять зірки,
нам не світить нічого.
Вікон чорні дірки,
навпроти з будинку чужого.
Десь на стіні Мона Ліза,
натягує злегка вуста.
Квартиру, немов хто розрізав,
вона як і люди - пуста.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536353
дата надходження 12.11.2014
дата закладки 16.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2014
Так багато слів,
а яка ціна?
Бог нам шле послів,
а у нас війна.
Світ, неначе в комі,
на душі - пароль, -
нам усім знайомі,
ліки - алкоголь......
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456245
дата надходження 23.10.2013
дата закладки 04.11.2014
Перший холод, і мороз по шкірі,
небо низько, наче, от впаде.
День з дощу, а хмари сірі-сірі.
Ти від себе не сховаєшся ніде.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460600
дата надходження 14.11.2013
дата закладки 04.11.2014
Випадково почула фразу «По-справжньому людина живе тоді, коли щось не встигає». А Ви як думаєте?
Останнім часом, руки не доходять до багатьох речей. А, може, це просто я? В якійсь мірі це правда. В пориві ми показуємо себе справжніх. В моменти, коли не вистачає часу, хочеться його цінити. Але це зараз, не тоді, коли цей час в нас був. Більшість з нас все життя намагаються дійти берега. В мріях люди сидять на затишних верандах в тихій місцині і п’ють чай… Так, саме чай, ще й зелений. Чому ми так прагнемо спокою, скільки нам років? А я не люблю чай, я не люблю встигати. Краще кава і вибір чогось не на користь іншого. Хтось шукає «золоту середину», а мені до душі «срібний край». Поєднувати – це свого роду майстерність, вміння показувати якусь суб’єктивну справедливість.
Успішні люди намагаються встигнути скрізь, але вони дуже рідко сидять на веранді попиваючи чай, вони стоять з чашкою кави…..А я зізнаюсь, є речі, де я не хочу встигати. Є час, коли мені взагалі все одно, встигну я, чи ні. Не бійтеся відстати, кожне провалля – проміжок для роздумів. На певних етапах життя не забувайте себе запитувати, чи це дійсно те, що вам треба. Будьте справедливими до себе, а, головне, чесними. Тоді в душі буде чисто, як в домі, де з шафи не випадають напхані речі. Любіть людей, але не за те, що вони люди. За те, що вони, або поряд, або десь далеко. Будь-яка ситуація не є постійною, тому, до неї не варто звикати. Нас часто запевняють, що ми маємо рівно те, що заслужили. Не вірте, боріться, якщо для Вас це так важливо, якщо ж не хочете – не зациклюйтесь на цьому. Кожна втрата – придбання чогось нового. Не цурайтеся досвіду, він не результат невдач, це показник Вашої сміливості. В світі мало людей, які про Вас думають, думайте самі про себе. Поважайте свій вибір, дозволяйте іншим теж вибирати, навіть, якщо ваші рішення не співпадуть. Не шукайте однодумців, вони - не гарантія того, що Ви не божевільні. Хворіти може ціла нація. Будьте собою, не бійтеся бути іншими. Поспішайте, якщо хочете стабільності і почекайте трохи, якщо хочете відчути смак життя.
Останнім часом, руки не доходять до багатьох речей. Я не боюсь. Можна прийти останнім, але залишитись до кінця. Залишайтесь з тим, що Вас надихає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465552
дата надходження 12.12.2013
дата закладки 04.11.2014
Дай мені натхнення прокидатись,
помирає ця зима без ласки.
Я вже завтра можу легко здатись,
так і не зіставивши підказки.
Мій оазис - сон, що до обіду,
вебінар усіх моїх подій.
Я ще тут, але думками їду,
шлях цей - друг і ворог мій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466760
дата надходження 18.12.2013
дата закладки 04.11.2014
Ти надихаєш, отже, ти - творець,
в тобі життя і молодість постійні.
Ти той невидимий для муз взірець,
з тобою мої вірші самостійні.
Ти - відчайдушна спрага у пустелі,
осінній дощ, що відкриває рани.
Заплутуєш мене в свої тунелі,
зриваєш всі мої душевні крани.
Ти - вітер, що заплутує волосся,
неуловимий феномЕн життя.
Усе, що вже між нами відбулося,
для мене справжнє світле відкриття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=479310
дата надходження 14.02.2014
дата закладки 04.11.2014
Бернард Шоу писав: «Війна – це вовк, який може прийти і до ваших дверей».
Чи відчините ви війні свої ворота? Ким зробить вона вас, коли зайде в них? Вбивцею, чи захисником, біженцем, чи зрадником? Людині властиво захищати все своє. Хтось буде робити це до останнього, хтось, відмахнувшись, побіжить, кинувши все. Як вчините ви, коли зазіхнуть на те ваше, до чого ви так звикли? Війна самим словом говорить про жертви. Кажуть, що відповідальність за війну несуть її переможці. Може й так. Це той струс мозку, який перевертає нашу свідомість. Чомусь думають, що вбивши – людина переступає певну межу. Як на мене, кожен з нас щоденно переступає якісь межі. Просто кровопролиття розцінюється як гріх. Нещодавно, мала справу з перекладом наукової статті про проблематику інтерпретації Біблії. Звісно, в процесі була вимушена заглянути до Святого Письма. Чому «вимушена»? Так, я знаю чимало Біблійних історій, але за своє життя я рідко відкривала Біблію. Її треба вміти читати і розуміти. Тим не менш, я все одно вірю в Бога, та на мою думку, Господь має бути, перш за все, в душі. В мене він там є, мені не страшно.
Безумовно, вбивство – це гріх. Але, коли йдеться про справедливість, я готова згрішити. Коли приходить один вовк, його можна прогнати, але коли приходить їх голодна зграя, двері слід відкривати зі зброєю в руках. Зазіхання мають бути покараними. В сучасному світі, війна – це набагато страшніше, ніж це було раніше. Сьогодні, лише ветерани знають, що це таке. Всі інші – просто не в змозі насправді уявити її. Люди забули, що означає воювати, солдат, який служить, рідко замислюється, що колись буде ще й воювати. Люди впевнені в мир? Люди забули, що вони люди, і мир – це просто гальмування боротьби. Це штори, які можуть заховати світло в хмарні дні, але не в сонячні. Серед нас є бійці, є і ті, хто зараз на роздоріжжі. Якщо штор немає, пора ставати бійцями і грішити. Проливши кров за справедливість, Ви не помрете боягузом. Як сказав Жан-Поль Марат: «Боягузтво народів – це те, що дає змогу кувати для них кайдани». Отож, коли війна постукає до Вас у двері, не ховайтеся, відчиніть і покажіть, що її ніхто не запрошував, не бійтеся переступати при потребі межу, поки Ви будете думати, хтось її переступить першим.
Повірте, якщо війна почалась – Господь її теж передбачив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=483288
дата надходження 03.03.2014
дата закладки 04.11.2014
Люблю людей із запахом свободи,
із смаком цукру і легкої гіркоти.
Що не бояться мокрої погоди,
в яких в очах геть трохи теплоти.
Люблю, коли нема нікого вдома,
коли у натовпі ти все одно один.
Коли в руках ще книжка невідома.
коли весною пахне свіжий дим.
Усіх, хто в чомусь є мені близьким,
до кого хочу бігти десь у даль.
Від кого світ стає таким вузьким,
бо кожен з них життя мого деталь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492585
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 04.11.2014
Скорочую свої години сну,
на користь дня, щоб встигнути кудись.
Я знаю, що сьогодні не засну,
злетять всі моЇ птахи зранку ввись.
Я ж бачу, це не ніч, а чорна смуга,
кромсає тінню із усіх сторін.
Це вперше, що бракує поряд друга,
серед моїх недоспаних руїн.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492829
дата надходження 15.04.2014
дата закладки 04.11.2014
К счастью, такие, как она, встречаются редко.
Рэй Бредбери "451º по Фаренгейту"
Цинізм або цинічність (др.-греч. Kυνισμός ) - відверте, зухвало-зневажливе і презирливе ставлення… Десь, я це вже бачила, чи чула… Мабуть, у дзеркалі. Дивно, коли люди ображаються на правду. На що ображатися? На те, що ти тупий, безвідповідальний, лінивий і приховуєш це від себе? А люди не сліпі. Може, це дещо різко, але перед тим, як співчувати таким людям, я з них посміюся.
Дівчата, ви страшні не від того, що ви страшні і природа була не в курсі, коли ви народжувалися. Ви страшні, бо ліниві. Ви страшні, бо ваші думки не оригінальні. Ви страшні, бо не вмієте гарно висловлюватися, читати, думати…. Ви страшні тому, що не дивитеся навколо і занадто багато говорите про когось. Впізнали себе? Не дуже красивою виходить найкраща половина людства….
Хлопці, ви такі як є, тому що обираєте «страшних» дівчат. Ви самотні, бо чогось боїтеся. Ваше гарне тіло – лиш зовнішня мужність, а що всередині? Самозакоханий нарцис, що не тільки не подивиться на «страшних» дівчат, але, і водночас, побоїться підійти до нормальної? Чи, всередині закомплексоване гидке каченя, що ненавидить себе? Чи, ви з тих, хто лише мудро спостерігає і мріє про щось? Хвора якась нація виходить. …
Звісно, я сподіваюсь, що навіть якщо Ви знайшли тут себе, то почнете щось змінювати. З нас ніхто не святий, та й ідеалом бути нудно. Звертаюсь до молоді, у нас трохи більше часу, щоб почати зміни. Не жорстокість, цинізм, брутальність, чи різкий сміх, просто бажання пояснити. Не бійтеся спускати людей на землю, птахам скоро не буде, де літати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494520
дата надходження 24.04.2014
дата закладки 04.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2014
Людство завжди вороже ставиться до всього невідомого, і того, що важко пояснити. НЛО – непізнаний літаючий об’єкт. Якщо вірити науковцям та очевидцям, - інопланетяни постійно вторгаються в життя людей, несучи загрозу для життя всього живого на планеті, людей викрадають, проводять над ними різні досліди….Звісно, від сказаного навіть матеріалісту стане трохи лячно. А хто ми, коли несподівано вриваємось в чуже життя? Змінюємо його звичний хід, часто, ламаючи теперішнє. Якогось роду, прибульці. В нас нема продовгуватих голів, великих очей, і щупальців замість пальців. Ми не користуємося літаючими тарілками, приходимо пішки, але так само несподівано.
Кажуть, з допомогою випадковостей Бог зберігає анонімність. Дехто називає це долею. Називайте як хочете, але не заперечуйте, що з Вами такого не було. Щоб ми не робили, ми завжди залишаємо після себе слід. Навіть нічого не роблячи, ми теж вносимо якісь зміни. Нас мільйони, а для подорожі ми обираємо лише чиюсь одну планету. Навіть пролітаючи мимо, ми можемо зачепити якийсь її шар. Висаджуючись на неї повністю – можемо лишитися жити на ній. Відкидаючи факт, що планети рухаються по орбітах і їх число значно більше, життя можна порівняти з космосом. Це безкінечна кількість зустрічей і прощань, розлук, втрат і знахідок. Єдине, ми рідко можемо передбачити напрям наступної подорожі. Це і є інтрига життя, яку наука, слава Богу, ще не в змозі пояснити.
В скільки балів за шкалою щастя Ви можете оцінити свій теперішній стан, ні з чим його не порівнюючи? Особисто мені, це зробити важко. Але на сьогоднішній день я вдячна Богу за всіх прибульців на мою планету. Я така як є в значній мірі саме через, або завдяки їм. Усі мої вулкани радості і гніву, землетруси дружби, потопи натхнення і його засухи, зсуви розуму і напливи досягнень, сірі хмари сумніву, дощі сліз і грози сміху, тумани почуттів і роси ностальгії, вітри непостійності, невпевненості і, навпаки, рішучості, довгі снігопади сну і хуртовини боротьби з собою, іній першої закоханості, слизькі ожеледиці недовіри і відносин, град емоцій і веселки надії. Це все на моїй планеті було і триває зараз. Це я, це мій характер, мої недоліки, мої переваги. Мені дуже прикро і соромно, що причиною суму, розчарувань, недовіри на багатьох планетах стала я. Я знаю, що ніколи не стану для них веселкою. Я лише мрію, що з часом на моїй планеті пройде дощ і я зрозумію, що мене пробачили, або, хоча б, забули. Бути кривдником важко. Серед всього людського, людська пам'ять, мабуть, найцінніше і найнебезпечніше. Це не відрізок, а пряма, яка не має кінця. Іноді, це безцінний радник, що передає досвід і допомагає чинити правильно. Але, водночас, це підлий кочегар, що підкидає дрова у вогонь. Це неймовірно, що було б, якби ми задіювали весь наш мозок, а не його десять відсотків? Чи стали б ми щасливішими? Я намагаюсь вчитися керувати тим, що в мене є зараз. Я вчуся тамувати злість і обурення. Намагаюся бути доброю до людей. Мені важко, бо я починаю з себе. Мене гріє лише думка, що десь є хтось, що так само длубається у своїх думках, думає і теж намагається змінитися. Бувають моменти, що і це мені не допомагає. Я підходжу до дзеркала. Нас двоє. Смішно, але я порівнюю результати. Звісно, я випереджаю образ, що дивиться на мене. Помічаю його недоліки, аналізую їх. Згодом, розумію, що це я. Боротьба починається заново. Скажете «божевільна!»? А я відповім, що божевільні всі і кожен сходить з розуму по-своєму. Головне, щоб це не шкодило іншим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510668
дата надходження 11.07.2014
дата закладки 04.11.2014
Людині потрібен хтось. Або щось. Для себе, для чогось, просто так. Людині ніколи не вистачає того, що вона має зараз. Людина Розумна? Навіщо людині чужа кров? В ній же тече своя.
Навіщо в 2014 році людині війна? Ви праві. Людині, якою б вона не була, сьогодні війна не потрібна. Людині потрібен мир. Війну починають нелюди.
Що таке війна? Це, перш за все, страх. Страх перед смертю. Щоб у нас не відбувалось в житті, але жити хочуть всі. Особливо, ми, українці. Особливо сьогодні. І, неодмінно, в нашій Україні.
Я не боюся власної смерті. Мені 21. Найбільше я боюся смерті і страждань моїх рідних і близьких. Я боюся залишитися одна.
Якби у Бога був телефон, сьогодні до Нього б ніхто не додзвонився. Війна – це час, коли люди найбільше моляться. Війна – це коли всі дивляться новини. Війна – це коли ми боїмося будувати плани.
Горе і справді зближує. Наше горе – війна. Хіба для того, щоб «неграмотные украинцы» почали говорити українською, потрібно стільки пролитої крові? Щоб замість «на астановке» звучало «на зупинці, будь ласка». Я знаю, що річ не в мові. Говоріть хоч мовою хінді, але стоячи своїми ногами в Україні, не дивіться на Схід. Свою зраду пакуйте в «чемоданы» і йдіть в Росію. І не приведи Господь ви колись сюди повернетеся.
Людині потрібен хтось. Або щось. Сьогодні Людині потрібна свобода. Людина Розумна. Людина смілива. Людині потрібен мир. Ганьба і смерть боягузам і зрадникам! Слава Україні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513330
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 04.11.2014
Малюю свободу на стелі,
а вище не можу злетіть.
Які мені взять акварелі?
Я хочу на волю, пустіть!
О котрій скінчиться війна?
Я хочу, щоб нашим щастило.
Щоб все це було не дарма,
щоб ворога смертю накрило.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515124
дата надходження 02.08.2014
дата закладки 04.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2014
Які в тебе плани на осінь?
Дивись, як коротшає день.
Все тут, а я ще не зовсім,
Слова випадають з кишень.
Які в тебе плани на вечір?
приходь, в мене планів нема.
Я ЩЕ не розклала всі речі,-
важко. В країні війна.
Які в тебе плани на ранок?
хочеш, тебе розбуджу?
Я навіть зготую сніданок,
сонце з вікна покажу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525273
дата надходження 23.09.2014
дата закладки 04.11.2014
Оберігайте світ, що в вас у грудях,
і дякуйте усім, хто був, чи є.
Не бійтесь розчаровуватись в людях,
життя не тільки гладить, але й б*є.
Щоб не було, а будьте незалежні,
бо лиш з такими хочеться іти.
Притягуються тільки протилежні,
і ті, що не бояться висоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527453
дата надходження 02.10.2014
дата закладки 04.11.2014
Щасливі не бачать сумних,
щасливі не так хочуть спати.
Обличчя красиві у них,
не треба їм теплі халати.
Щасливих не спутать ні з ким,
але їх так небагато.
Голосом теплим, дзвінким,
несуть у очах своїх свято.
Хотіла б уміть я радіти,
за всіх, хто щасливим здається.
Але мої сірі магніти,
притягують. І не вдається.
Я чесно, іще постараюсь,
радіти щастю чужому.
Важко, та я посміхаюсь,
і йду тихенько додому.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529482
дата надходження 12.10.2014
дата закладки 04.11.2014
Безліч байдужих адрес,
в блокноті, в думках, в телефоні.
Чим ви лікуєте стрес?
На темному сірому фоні.
Як ви встаєте щоранку?
Скільки вам треба на збори?
Часто п"єте валер"янку?
Чи відкриваєте штори?
Чим заїдаєте стрес?
Яблуком, грецьким горіхом?
Чи, алкогольний компрес.
Краще, лікуйтеся сміхом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529735
дата надходження 14.10.2014
дата закладки 04.11.2014
Остання наша тепла середа,
а далі доведеться знову жить.
Останній лист повільно опада,
не вміють люди щастям дорожить.
МабУть, у нас погані вчителі,
багато спроб, а помилки ті самі.
Вже завтра задощить вода по склі,
я б залишилась вдома у піжамі.
А як же ти? Ніколи не дізнаюсь,
я буду думать, що усе нормально.
У мене теж усе гаразд. Тримаюсь.
Ні в кого не буває ідеально.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531775
дата надходження 22.10.2014
дата закладки 04.11.2014