Ясени на кривому розі,
Як сини коло хати з глини
Як хорти через полонини
Проганяють бісів-морозів..
Там кроти шиють чорні вирви,
Там бобри ліплять хату з броду,
Круки в’яжуть гніздо із линви...
Поле битви - як поле битви:
Право вітру, вогню і болю,
Право вибору смерті й долі,
Воля вольному від любові.
Чорні кішки... чорніші ночі...
Скавуління собак в наметі...
Спіле яблуко в кулеметі
Соком спраглих замироточить.
В обморожене тіло каменю
Наливається сік гранатовий
Накривається медом-м΄ятою...
Лиш молитва матері
Тихий всесвіт матері
Судний день тим богам
Без жалю напророчить....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707968
дата надходження 22.12.2016
дата закладки 22.12.2016
життя і так не терпить передбачень,
і обіцянок не дає примхлива доля:
і хіроманти, і циганки плачуть
по безбілетних рейкових вагонах;
і скільки поту лити тобі варт,
і скільки крові в обмін на свободу -
життя іде собі вперед (або назад?),
з пустого у порожнє лиє воду...
і хіроманти плачуть, і шамани тчуть
ледь видні іскорки із павутини значень,
а все тепло втікає поміж рук -
життя усе ж не терпить передбачень!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688485
дата надходження 14.09.2016
дата закладки 14.09.2016
дракари снів причалюють до даху,
ундіни гріються на скелях димарів,
ти, жінко, що не знаєш й каплі страху,
між сосен рам гуляєш до зорі
і місяць-вигин - то жертовне лезо,
нордична в ночі почорніла кров,
і хмар розпатланих пекучий безум
говорять правдою рунічних мов
і ти вслухаєшся у ритм знайомий,
у неприручену сумлінням первину,
у те, утрачене і незникоме,
як згадка про колишню вітчизну
ступаєш шрамом - памяті розломом,
лягаєш в центрі тріщин у собі,
і муки людства зачиняєш в колі,
хоч кажеш потім: "це приверзлось в сні"
та вічно ти під розуму корою,
тримаєш кола - межі світові,
і хоч муркочеш кішкою прудкою,
струми течуть крізь тебе силові
та зранку знову тулишся до серця,
шумиш грайливо - ніжний океан,
в тобі, здається, наше все безсмертя,
з тобою кожен кріпне, як титан
23.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638220
дата надходження 24.01.2016
дата закладки 05.08.2016
Дракони ввижаються в небі, позбавленім тиші.
Це просто омана крізь вічка мого бліндажа?
По клятій війні може набіло нас перепишуть,
таких неповторних
повторні сніги, як олжа.
І патос, і епос, і ерос – як три мушкетери,
як три іпостасі на іконостасі, як три
освячених слова освідчень
з флакона мольфара.
Примов мене ними, замов мене, заговори!
Тоді все одно чи насправді драконові крила
сьогодні у фокусі в калейдоскопах зіниць.
Ми ще покохаєм,
бо не покохати – несила,
бо тулиться промінь у звужені вічка бійниць.
13.02.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648200
дата надходження 01.03.2016
дата закладки 23.03.2016
***
Я уві сні вичитую слова
і рими мелодійні, досконалі.
А наяву п’яніє голова, –
як не розбити ці тремкі скрижалі?
***
Достигає маківка років,
усихає і немає зміни,
епітафій, і немає слів,
поки поховаємо дідів,
без яких немає України.
***
Себе не нав’язую. Боже, боронь.
В симпатіях – дуже постійний,
коли почуваю довіру долонь.
Якщо ви – у воду, то я – у вогонь.
Я з тими, кому я потрібний.
***
Звичайно, я – не херувим.
Моє ім’я іще зелене.
Колючий терен... Не святим
покину я свій отчий дім.
Я не розвіюся, як дим,
коли згадаєте про мене.
***
І не можу, але мушу сам
темряву розвіяти синам
і чекати зі свічею – раю.
Ось і все, що я робити маю.
Але, – ніж повірити словам
і давати соло солов'ям,
краще я себе переспіваю.
***
[i]Коляд-коляд-колядин[/i]… Ну а далі? Забуваю.
Я із тисячі один, але менше не буває.
[i]Коляд-коляд-колядин,[/i] – колядую я до неба.
Я на тисячу – один, але більше і не треба.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653411
дата надходження 21.03.2016
дата закладки 21.03.2016
Важніє неприкаяна свобода -
кому вона потрібна, як у ній
немає дна, немає навіть броду,
щоб перейти на тихий берег твій.
Куди запропастилась, запропаща,
сподівана абетка родова?
Немов гриби, затаєні у хащах,
її незаскороджені слова.
Чи в них, мов контрабанда, наші душі
минуть кордони осеней і Лет?
Чи вічний цинік знагла у калюжі
уздрить небес пливкий автопортрет?
На берег, де є ти, обітована,
Летючого Голландця словотрощ
приб`є мого… чи це лише омана,
як сонце у сліпий осінній дощ?
31.01.16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642828
дата надходження 10.02.2016
дата закладки 17.03.2016
Заметушиться аж на самім дні,
Щось ледь помітне,
Майже невловиме,
Як досвіток на сонному вікні,
Як кров беріз, застояна за зиму.
Ввійдеш і сядеш в заспаний трамвай,
До краю подивований собою
(яка абсурдність) місто, прощавай,
Мігрую, розтривожений весною.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=652122
дата надходження 16.03.2016
дата закладки 17.03.2016
Гортаю століть
Поржавілі сторінки,
Лиш блимають зорі мільярдами миль...
Дощами кривавими...гіркими росами...
Із глибоких пластів...
...ще скапує біль...
Пересохли джерела...
...хоч ковток...із любові...
Жагучим вогнем... спрагло стогне Сахара...
Гарцює по душах...ненависті морок...
Шлях в безодню турує...
...знавісніла отара...
Спинися...нащадку!..
Слухай голос Землі!..
Хто в сімнадцять...хто в двадцять...легенди творив...
Ще...не жив...своє серце...в мук горнилі спалив...
Із святоі золи..
...світло життя-відроди...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627419
дата надходження 09.12.2015
дата закладки 06.02.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.02.2016
Завій – білосніжний або чорнокнижний
розріджену душу виповнює днесь?
Зима прицвяховує перстом вельможним
до тверді земної а чи піднебесь?
Нечиста? Пречиста? Пряде у гірлянду
вузлами нервовими ночі і дні.
В кохання твоє як античну ротонду
попасти б. Припасти. Пропасти у нім,
як миро до рани – прикласти. Посмію
в торосі століття нам вигріти мить.
Нашестя? Пришестя? Пронизливо віє,
аж око оте, всевидюще, сльозить.
13.12.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630409
дата надходження 21.12.2015
дата закладки 02.02.2016
На слово фінальне, як присуд, чекає катрен,
кульгає на риму, простреленим схлипує ритмом.
Над першим, і другим, і третім поваленим Римом
пергаменту вогнетривкого встає Карфаген.
Неначе з-під ребер, з його міжсловесних лакун,
напрохана, сходиш, грекинею давньою з моря,
і над Колізеєм незгасно злітає "amore",
і тіло під мокрим хітоном оспівує бунт.
Бо що, як не бунт, є ота божевільна любов,
коли ми є горді у грішності перед Всевишнім,
коли Він тим яблуком нас каменує наріжним,
а ми, упіймавши, - зухвало надкушуєм знов.
01.2016.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639617
дата надходження 29.01.2016
дата закладки 02.02.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.11.2015
День догора в багряному промінні,
Я тішусь тим, що він уже погас -
Бо вранці знову очі ці осінні
Тонким намистом поєднають нас.
Вночі туман розкинеться навколо,
Він вип'є сон і розтривожить біль.
Та сяйво твого погляду ніколи
Не дасть пропасти в мареві надій.
Твій погляд - океан легкого смутку
Нагрітий сонцем, витканий з дощів
Чарує ніжним сяйвом незабудки,
І топить в новій хвилі почуттів.
Він подих вічно сильної природи
Її невпинний і невтомний ріст.
В нім цвіт калини, що злітає в води
Там блиск озер і кучері беріз.
Твій погляд, він чарує і тривожить
Для серця ліки і для нього ж біль -
Та більш за все болить, що я не можу
Тобі зізнатись в слабості своїй.
Та ти дивись. Як завжди я спіймаю
Прозоре сяйво з під струмочків брів,
Воно мов пісня лине й розквітає
В легкім намисті вересневих днів.
Я з ним переборю душі тремтіння
І завжди буду вірити у те,
Що в цих очах казкових і осінніх
Весна кохання знову розцвіте...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621361
дата надходження 15.11.2015
дата закладки 16.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.11.2015
чернетки дощу закалюжені сірі асфальти
стократ переписаний осінню кавер на сум
поезія сходить на жовті таблоїдні шпальти
нарешті на неї читацький чекатиме бум
у роті гірчить металеве угноєння степу
бо Аннушка там розлила не олію а ртуть
в собор западає і тулиться вимокле небо
бо рибу небесну снаряди і глушать і рвуть
захристуй над серцем усупереч глянцевій моді
чи винесе нас проти течії примха століть
на берег забутий, де слід ще не стерся Господній
де досі з незірваним яблуком хилиться віть
17.10.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616998
дата надходження 29.10.2015
дата закладки 31.10.2015
Захмеліла душа і думок ошалілий курсив,
Інтермеццо на двох - споконвічні любові клейноди.
Хтось назвав мене мрією. Лагідно в сни запросив.
(Я б у них уввійшла й не питаючи дозволу-згоди).
Зацілую небрите обличчя пір'їнами губ,
Океани медів розіллю, мов дочка Посейдона.
Ти так довго чекав! На порозі не стій - приголуб! -
Розірвемо нара́з остогидлі до болю кордони.
Неземне почуття недосліджених досі сортів
Зародилось, як біла троянда в шаленій крамолі.
Ти мене у життя через всі лабіринти провів...
(Аби бути удвох не просили ліцензії в долі.)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616218
дата надходження 26.10.2015
дата закладки 26.10.2015
[img]http://s017.radikal.ru/i405/1510/a5/370c9b997ee2.jpg[/img]
В гербі геральдичнім тієї епохи
Троянда і шип –нерозлучний тандем
У танець містичний під гру скоморохів
Пускалися ми в світлі зорь-діадем
Ми там розминулись на крок…і відтоді
Я криками рву павутину століть
Та вік слизькодухий тримає на споді
Гойда як осінню оголену віть
Вуста б притулити до неба склепіння
Окрадені без поцілунків твоїх
Це небо - занизько, як гріхопадіння
А ти є висока, як праведний гріх
Розвішана спідня білизна на вітах –
Віват, постмодерне безумство гірлянд!
Конають епохи в прокрустових ложах
Не спиться й мені : на шипах від троянд
14.10.15
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614493
дата надходження 19.10.2015
дата закладки 20.10.2015
немов би висока вода всіх оплаканих днів
наринула осінь – гербарієм віршів опалих
я чув про цю повінь з легенд і підглянутих снів
здіймалася вже віковим неприкаяним жалом
неначе бинти розмотались алеї ведуть
із повени в повінь алеї перони вокзали
і мох на камінні на північ і може біду
із повени в повінь це доля невдах і зухвалих
хтось спогади палить як листя – клубочиться дим
так дражниться осінь яка ще ніколи нікого
забутися прагну десь поміж непроханих рим
бо як повелося до рими ведуть всі дороги
та погляд спиняє мене за пів кроку від зим
де постать жіноча прослала нічліг за пів кроку
чи ранком [i]згадаю усе[/i] як знамення крізь дим:
і нас і хитливий ковчег і цю воду високу
11.10.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613576
дата надходження 15.10.2015
дата закладки 18.10.2015
Замрячені ринви, маркітні шпалери,
вже тисячу років тут хвої нема.
Чому ж мою пам`ять неначе химера
скривавлена глиця в обіймах трима ?
Той пра́ліс шумливий, епоха чернеча,-
в душі - як янтарному згустку смоли.
Постукай, кохана, у душу надвечір,
у хвою тебе загорну, як колись.
Волосся - розкошлане, пальці –закличні,
утому знімають горбатих століть.
Біснується місто – бо сосни готичні
у третьому оці нескорено мрять
Даремно в вікно кажаном б`ється лихо
і буднем безсилим зривається вниз.
Ця ніч – химородна. Ця ніч - як епоха.
Над нашою постіллю молиться ліс
06.10.15.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613318
дата надходження 14.10.2015
дата закладки 14.10.2015
Де на землю без страху падають дикі тіні,
де ламають вітри нещадно мости й кордони,
я римую рядки і словами будую стіни.
І на стінах карбую світу нові закони.
Де стихають моря і торує хтось знов їх води,
де вивчають на пам'ять Біблії і Корани,
я готовий від злості нищити всі народи,
що не вміють читати суті поміж рядками.
Ми всі ладні проклясти Богом нам дані ролі,
боїмося відкрити очі, долати хвилі,
наче стадо, в жорстоких лапах чужої долі.
"Заслужили" - кимось написано в нас на рилі.
І поети зі страхом знову ламають пера,
продаються заради слави в суспільне рабство.
Я чекаю коли настане нарешті ера,
в якій правда буде найбільшим в житті багатством.
Та набридло. Я вибухаю на всі планети.
І руйную усе навколо одним ударом.
Так, бувають в житті, напевно, такі моменти.
Це на мене, мабуть, вже сходить небесна кара.
Де на землю без страху падають дикі тіні,
наші душі давно постали страшними жертвами.
Я римую рядки. І словами будую стіни.
І народжуються мої вірші, та знову
мертвими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609465
дата надходження 26.09.2015
дата закладки 26.09.2015
Листя – то посланці із країни іфритів благої,
З батьківщини багатств і рудих мантікор.
На осінній межі я уже відмовляюсь від зброї
Й покидаю увесь гордих пристрастей хор.
Вслід глядять одиноких дерев почорнілі мечеті,
Їхнє чорне гілля, наче вугільні грані Кааб.
Я дивлюся крізь них у блакитну безмежність смерті,
Як старий муедзин, що не прагне земних більше зваб.
Розплітається в’язь моїх слів, мов ілюзій мотузка,
Як ланцюг, що тримав на припоні Золочений ріг.
Вже із літер - пісок і пустельна злагіднена пустка,
Я з полегкістю вчусь відпускати усе і усіх.
Вчуся я простоти, вчусь правдивої тиші,
Й забувати людських прагнень грати вузькі
Щоби тільки в собі чистий спокій залишить,
Щоби чути цикад переспіви над лугом звучні.
Осінь мовчки веде до пристанища духа і Бога,
Усміхається ледь, відхиливши краї паранджі,
Віддаляється вдаль декорацій останніх дорога,
А завісу всьому тчуть тумани і тихі дощі.
15.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608749
дата надходження 23.09.2015
дата закладки 23.09.2015
Олесю Берднику присвячується
Із небес хоч на мить поверни те,
Що разом нас всіх єднає!
Веремій - Полети
Розкрий, Любове, крила опалеві,
Поринь в проміння вечорове
Лети, лети до Світового древа,
Утри його сльозини ясенові.
Буди, буди заспівом журавлиним
Поснулих в гіллі пастухів-богів
Хай зір ведуть громаддя сині
Убрід до світанкових берегів
Пташино, встелюй пір'ям білим
Понад проваллям смерті новий шлях
Щоб Рожаниці нам рожевотілі,
Дали сміливців, що здолають страх
Предивна, пролети над світом,
Додай народам сили та снаги,
Хай розчиняються у буйнім літі
Одчаю горезвісні острови
Жар-птице, помереж узором
Космічних далей золотий рушник
І повертайсь до мене скоро,
Щоб я також без тебе не поник
І барви лету зі своєї спини
На мене сонячним дощем зроси,
Бо я також Праматері дитина,
Бо ми з Усесвітом - єдинії брати.
27.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608270
дата надходження 21.09.2015
дата закладки 23.09.2015
Де місяць обронив свою корону
Там, де бриніло водне шкло
Купались ми, кохались безборонно,
Легенд старих освоївши житло
Текли краплини по вогкім волоссю
І сови зносили калинові перстені
Озерних духів дальне відголосся
Вітало нас, неначе наречених
Ми бавились на травяному ложі
Спянілі від медових, диких груш
І піднімалися любовнії розкоші
На екстатичний і містичний Гіндукуш
Я стан твій обвивав снагою Нілу
Ти пахла нардом, димом, молоком
Я цілував тебе, богиню розімлілу,
Амброзію вбирав у смертну кров
Тулились міцно, аж клітина до клітини
І зміннострумний виникав зв'язок
Полого кучері із вигнутої спини
Зривалися у водоспад зірок
І я прохав тебе, моя Сивілло,
Так добре бути нам, кохана, вдвох
Поставмо же намети білі-білі
Бо нам являється сьогодні Бог
Тоді в знемозі ти в траву упала
Злетів цілунок – багровий листок
Це було в ніч магічну на Купала
Тоді ж бо кожен з нас пророк
Далеко десь стриміли Карфагени
Стояв поранений, хоч вічний Колізей
А нам вже інші раяли знамена
З історії про ощасливлених людей
27.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607975
дата надходження 20.09.2015
дата закладки 20.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.09.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.08.2015