: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.08.2015
Я по тебе истощенна…
Все эти годы безнадежно
Искала твоего лица…
Жила то свято, то безбожно.
Я по тебе истощенна…
Теперь, когда твой голос слышу-
Я пью тебя. Я пью до дна
Твою измотанную душу…
Пусть не касается тебя
Моих тревог промозглый холод…
Я по тебе истощенна,
Ты мне как прежде очень дорог…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593965
дата надходження 15.07.2015
дата закладки 16.07.2015
Волшебный сон, как красочны мечты.
Порою может всякое приснится.
Мне кажется мы с вами влюблены
и потому чуть-чуть можем забыться.
Пускай восне, пускай всего на миг,
но испытать и чувством насладиться.
Хотя бы сны - как мало нужно мне,
а вам всего лиш, надо мне приснится.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593970
дата надходження 16.07.2015
дата закладки 16.07.2015
Во тьме за окном притаившись, Луна,
Впитав за века откровений вина,
Исполнясь любовных признаний во лжи,
Плеснула мне в комнату ревность- держи!
А ты, отрешенно к окну подойдя,
Купаясь в лучах неземного дождя,
Свое обнаженное тело
Задела! Задела! Задела!
И голая сцена. Лишь ты в ней и я.
И с мертвой Элейной причалит ладья...
(...как холоден в теплых широтах
Лед древних камней Камелота...)
И как объяснить? Ведь ОНА умерла.
Исчезла. Умолкла. Сгорела дотла.
И путь к НЕЙ сокрыт. Только мглы пелена...
Как призрак стоит между нами она...
Но... В лентах спирали тела обвились...
И чувства, как звезды с орбит, сорвались...
И болью с тропическим жаром
Мы вылечим лунные чары.
Вопрос без ответа- совсем не вопрос.
И так до рассвета... И снова взасос...
И мимо ладья проплывает...
Не время... И ревность стихает...
прим. Иллюстрация из моей книги "Одвічність бажання". Рис. Надежды Капинос
© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115071600627
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593989
дата надходження 16.07.2015
дата закладки 16.07.2015
Ти наче так далеко - і так близько...
Чужа?.. Я наче знав тебе завжди!..
Не знаю, що тобі відповісти,
А небо прихилив би низько-низько...
Для мене ти, як недосяжна зірка...
На всі твої питання промовчу
І мрії птахом в небо відпущу!
А на душі і солодко, і гірко...
Для мене ти ранковий промінь сонця,
Що гріє... Все ж боюся обпектись,
А як побачу, що не вберегтись, —
Візьму й розтану снігом на долоньці...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592058
дата надходження 06.07.2015
дата закладки 06.07.2015
в закутках твій голос ще ґронується,
мовляв, що лютий зовсім не останній.
і ти гостей чекаєш,
тих,
що званні,
бо їм під силу чути мою вулицю.
твій дім розчулиться,
згадавший моє ймення,
по цеглі спомин
й сивина натхненням,
бо не суди,
зими це не стосується.
і не втікай,
час відстань не вирішує.
нехай тепер вона між нами
чаклуванням.
і тиша теж буває незалишенням,
коли цей лютий
зовсім не останній
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=561037
дата надходження 20.02.2015
дата закладки 20.02.2015
Далекий "хтось" так само пише вірші,
Пірнаючи у вир із почуттів,
А у житті, мабуть, він дивно-інший,
Ніж в павутині інтернет світів.
Ховає в себе ненависть і ласку.
Щоб не порушити суспільний лад
Життя на всіх вдягає маску,
Вирівнюючи всіх в один стандарт.
Далекий "хтось" вклада в комп`ютер душу,
Ламає світ комп`ютерних основ,
І я собі зізнатись мушу,
Що й сам - римую мегабайтами любов.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560418
дата надходження 17.02.2015
дата закладки 18.02.2015