[i]Я тоже иду. Светофор. Перекресток.
Я тоже иду, но другими шагами,
Куда и откуда – не помню, я просто
Иду. А мосты загораются сами.
Ольга Зондберг[/i]
Здесь город-лабиринт… мостов,
Закрывших небо плотной сеткой.
И в колебаньи проводов
Я слышу вкрадчивый шум-зов
И наношу на карту метки…
Но перекрестков общий счет
Не поддается вычисленью.
За тупиком есть поворот…
Тень тишины меня ведет,
Держа в секрете назначенье.
Пересеченье дуг, прямых,
Всё время вверх и по спирали…
Так много лестниц винтовых,
И фонарей, давно слепых,
Фантомный взгляд всё ищет дали…
И не найти твоей руки,
Не сделать вдох меж полюсами
Всей бесконечности строки.
Мосты вдруг стали так легки,
Не я их жгу – сгорают сами…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557195
дата надходження 04.02.2015
дата закладки 22.03.2015
Ніколи не буває пізно встати,
Підняти щит і меч , і знов поринуть в бій
Не згасло ще життя , йому ще не згасати,
Доки не вмре в душі останняя з надій...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509193
дата надходження 04.07.2014
дата закладки 05.03.2015
Строки льются с души -от боли...
В тихой заводи спит тишина...
И молчание - поневоле...
Камнепадом с горы - слова...
Растревожат ущелье - эхом...
И взметнутся ветра к небесам...
И c дождями падут на землю...
Бессловесных утопят в слезах...
В море чувств разыграются штормы...
Лёгкий бриз - подарок небес...
Но минуют все скалы и мели...
Капитаны без лишних чудес...
И за борт - такелаж эмоций...
А балласт - на прежних местах...
Здравомыслие - от рождения...
Без него - всё быстрее - в прах...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564020
дата надходження 03.03.2015
дата закладки 03.03.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 27.02.2015
Скидає ніч
в міста "неонових Джаконд",
вчорашній пил
з облич небесних грацій...
Знайти тебе
в кругах реінкарнацій
О,тільки б вистарчило сил...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522199
дата надходження 08.09.2014
дата закладки 26.02.2015
Пожалуй…….
Самый плохой
Из самых плохих
Набатом в голову для стимула массы
Живёшь по канонам
Кровавой зимы
Рождая ужас ради забавы
Сегодня как зверь в гневе ужасен
А завтра челом забурившись в свой шарф
Иссякнешь
До капли иссякнешь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562202
дата надходження 24.02.2015
дата закладки 25.02.2015
Пришла. Былое встрепенула.
Казалось: Господи, зачем?!
Улыбкой дерзкою сверкнула,
Но я помочь уже ничем,
Увы, не мог. Утихла буря,
Былые дни навек ушли,
А ты стояла, лобик хмуря –
Ждала, чтоб чувства ожили.
Я был прохладен. Даже слишком.
Я не жалел тебя ничуть!
А ты, как прежде, шалунишка,
Меня пыталась обмануть.
Шутила гордо, хладнокровно,
И независимой была,
Хотя дышала грудь неровно,
Давая знать: не умерла
Былая страсть…
/2006/
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230261
дата надходження 21.12.2010
дата закладки 25.02.2015
Коханої вуста – троянди пелюстки
Такі солодкі, ніжні та пухкі
Я знемагаючи припаду до вуст оцих
Врятуй мене ти від любовної жаги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513218
дата надходження 24.07.2014
дата закладки 18.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.02.2015
1
поэзия? чушь
выпадение нежности
в виде осадков
2
рифма как лужа!
по сводкам погоды
буквы двуличны
3
чаша пустует
негромко звучит сямисэн
пляшет мефодий
(Кирилл и Мефодий отдыхают после создания букв)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199939
дата надходження 08.07.2010
дата закладки 18.02.2015
Ти не чекай мене, я не прийду,
Хоч десь давно проторені маршрути,
Останні краплі гіркої спокути,
Гарячими сльозами -
по льоду...
Я не збираюсь, навіть уночі,
Коли на серце, раптом,
гнітом - туга,
Зневіри бог та демонів наруга,
Давно мені залишили ключі.
Відкриті двері... ти чекаєш десь,
Спаливши в попіл ноти та бемолі,
Віск скрапує під полум"ям неволі,
Поки озЕрцем виллється увесь.
Я вже забула, як чекала мить,
Здавалось, заметіль -
цвіт яблуневий,
Січнева ніч, палка, ніби травнева,
Тріпоче серце, кров"ю стугонить...
Не хочу йти, сповита страхом знов...
І не прийду... не клич зболілу душу...
Я так далеко, та сказати мушу,
Кохання те - в темницю...
на засов...
Не виглядай, хоч хмари розійшлись,
Сріблястим лезом місячним зайшов.
Я не прийду, я тут
а ти - у схов?
Вже не твоя... твоя була колись.
11.02.2015.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559450
дата надходження 13.02.2015
дата закладки 13.02.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.02.2015
Чорна пляма на горизонті нового світанку
Криком з грудей на поверхню
Мабуть вічність помилилась
Осторонь лелеки під гомін
Ворон кружляє
В очах прозора втома
Звістка, знак, роздуми, виклики
Майже пролетіло життя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555792
дата надходження 30.01.2015
дата закладки 30.01.2015
Я не вспомню тебя,
когда дождь за окном
льет свои отчаянно слезы...
Я не вспомню тебя,
когда будет тепло
и уйдут прочь печаль и морозы...
Я не вспомню тебя,
когда где то вдали
разгляжу силуэт мне знакомый...
Я не вспомню тебя,
когда корабли
уплывают в мир невесомый...
Я не вспомню тебя
ни во сне, иль яву,
когда по ночам так ломает...
Просто я не забуду тебя никогда,
ведь таких, как ты - не бывает!
©Анна Шевченко
06.04.14
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555655
дата надходження 29.01.2015
дата закладки 29.01.2015
О, той чудовий край
Де спокій в душі, не згасає
І навіть розбита голова
Стає світлою
І коли люди розглядають сімейні світлини
Вони тут здебільшого плачуть
І кажуть, що кохають вірність
Але коли виблискують гроші
Наші герої стають зовсім чужими.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555644
дата надходження 29.01.2015
дата закладки 29.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 28.01.2015
День,
серой мышкой
прошмыгнув, угас.
Чуть слышным выдохом
в плечо
уткнулся вечер.
Он так печален
мыслями о Вас,
Но, мне сказали,
завтра
будет легче.
Я счастье
не моё
не позову.
И в тишине,
не зажигая свечи,
За Вас молюсь.
И – да! – я Вас
люблю…
Но, мне сказали,
завтра будет легче.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381732
дата надходження 01.12.2012
дата закладки 28.01.2015
В норі зимовій, затишній, м’якій
З легкістю в обіймах
На глиняній тарілці всі сумніви
В кутку забутий оберіг
В цьому місці народжується потік.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555364
дата надходження 28.01.2015
дата закладки 28.01.2015
Коль в подол спелым яблоком лето -
Скоро под ноги листопад.
Хоть орлом, а хоть решкой монета -
Пожелтеет за окнами сад.
А на блюдечке яблоко с мёдом
Да пшеница букетом на Спас...
И... не жаль, что пчелою по сотам
Не копила любовь про запас.
(картинка с инета)
© Copyright: Ольга 3, 2014
Свидетельство о публикации №114081200062
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517046
дата надходження 13.08.2014
дата закладки 28.01.2015
Клетчатый плед.
Растянутый свитер.
Крушение надежд.
За окнами ветер.
Холодный кофе,
вчерашний бутер.
Огрызок фото,
с трудом добытый.
Кормлюсь надеждой -
Обетом сыта.
Духовный голод.
Даяния нету.
Душусь слезами,
но внешне сыта.
Горжусь свободой
в изгнании света.
Лучистым солнцем
плыла по морю,
Ласкала берег
теплым прибоем.
В пучине пенной
скрывала беды.
Казалась тайной
Гробница теней.
Удары молний,
и тишь зловещая.
Раскаты грома.
Без звука. Тесно.
Пространство, время.
Тошнит слезами.
Пророчат тени
сундук с крестами.
Холодный кафель.
Горело тело.
Плавилось сердце.
Старела Ева.
А свету пофиг.
Другие цели -
Гобсек и Друджи
Пирую смело.
И правит миром
Король с трухою.
Вот так и живу я
Сама с собою.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429934
дата надходження 07.06.2013
дата закладки 28.01.2015
Легендами оточений лихими,
Долає Всесвіту безмежний океан,
І м'язами хизуючись тугими,
Пливе крізь морок хвиль Левіафан.
Нещадний монстр, гривастий і голчастий.
Його подоба дика і страшна.
Він зло чаїть у щелепах ікластих
І на шляху нічого не мина.
В очах - ненависть і злоба холодна,
Бо зледеніли в нім душа і кров.
В могутнім тілі - сила надприродна.
Він всі громи і блискавки пройшов.
Пливе невідворотно, незворушно,
З пащеки полум' я навсібіч викида,
Хвостом зміїним все дощенту крушить.
Вирує і кипить під ним вода.
Левіафан отой, що горе сіє,
Постав із пекла і до нас доплив.
Він зветься нині «путінська росія»,
І дзвін на сполох на Землі пробив.
© Ірина Васильківська
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554310
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 27.01.2015
Вони так жонглюють Всесвітом
Наче Творці
Лівою, правою, тощо
Неподобство, міленькі душею, типові, брудні
Забуті, розкуті, бридкі та слизькі
Нахабні, старі, молоді
Загалом всі
Покажіть ще, щоб закортіло подумати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554966
дата надходження 27.01.2015
дата закладки 27.01.2015
Мир шарообразен, многолик, многоязычен.
Одним – неведом и велик.
Другим – и скучен, и привычен.
Мохнатых елей белый снег
и фонари Китая,
в косых лучах из низких туч
галдеж балтийских чаек
и дождь, прилежно лакирующий
листву в лимонных рощах, плача,
и сумрак розовый, что в предрассветный час
Парижа очертанья прячет
одним – прекрасная картина, воспоминанье светлое
и повод для бесед.
Другим – пейзаж, к которому привык,
источник скуки и глухой свидетель бед.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554887
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 26.01.2015
Робите великі послуги
В залежність замовляєте шлях
І все добро
Примарою вниз спускається
Під ноги вартових
Восьма пляшка
Стала відкриттям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554749
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 26.01.2015
Шматувати волосся цій бідній дівчинці,
Чиї пальці схожі на теплі човники
старим бабусиним гребінцем,
а вона сміятиметься крізь сльози,
терпітиме і мовчатиме,
знаючи,що ти і розчесати нормально не можеш,
не те що заплести.
І вона шукатиме тебе навіть тоді,
коли ти,забравши свій паспорт і речі,
втечеш у якусь зі своїх дальніх печер,
б*ючи себе в груди і говорячи,що зайвий,непотрібний і немічний.
навіть тоді вона не припинятиме тебе любити
Вона знатиме про всі твої цноти,
всі твої слабкі і сильні сторони,
ти їй вперто говоритимеш,що першого явно більше,
хоча вона тисячі разів доводитиме тобі протилежне!
І на останьому всесвітньому суді,
пробившись крізь натовпи розгублених,
засоромлених,наляканих та знічених людей
вона кричатиме вслід грізним янголам:
" Це ж Бо,це ж мій Бо!
Відпустіть його,я його знаю,я знаю:
він же невинний,як дитя і майже блаженний.
Я його знаю,я знаю,я ж бачила його серце-
чорне,як попіл,
у ньому багато страстей,образ,невтілених мрій і блуду,
але воно світилось зсередини,і намагалося бути кращим
наскільки це було можливим.
Прости його,Боже прости,
он-навіть Нерона прощаєш за спалений Рим,
а цього хлопчика і поготів-не шкода розрішити.
Це ж Бо!Мій Бо!
Я його знаю,я знаю,
я читала його вірші,читала листи,
а іноді навіть писала йому у відповідь.
Прости йому Господи і відпусти по всемилості твоїй:
І хай буде воля твоя,
І хай прийде царство твоє!
Ти ж сам усе бачив і все знаєш-
Невже ти зумів забути,
як колись він розчісував мені волосся
старим бабусиним гребінцем? "
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554836
дата надходження 26.01.2015
дата закладки 26.01.2015
У неї як завжди розкішна спина
У неї як завжди розкішне все
Вона немов підступна трясовина-
ріка що ніжить манить і несе
Кудись удаль-униз за течією
кудись на спалахи тамованих бажань
Як Терпсіхора юна як Цірцея
Топить мене у безмірі кохань
І вабить-дражнить стегнами-плечима
Солодкими і теплими грудьми
Вона нестримна-завжди невситима
кидає в безмір власної пітьми
Щоб то виймати з темряви на світло
То знов кидати вниз із небокраю
А поцілунки-запашні,як перші квіти
Мене опори вкотре позбавляють
Мов тихий маятник вона колише світ
Стираються всі межі і кордони
Тріщить і тане мій зрадливий лід
Під сонцем тіл спокусної мадонни
*Терпсіхора-у античній міфології муза танцю.
**Цірцея-чародійка у полоні якої за переказами був Одіссей.
*Терпсіхора-у античній міфології муза танцю.
**Цірцея-чародійка у полоні якої за переказами був Одіссей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554594
дата надходження 25.01.2015
дата закладки 25.01.2015
Я знаю точно, что тебя не существует…
Тогда зачем в мечтательном бреду,
Рукой дрожащею строку веду,
И на конце пера твой дух легко танцует?
Тебя ведь нет… Ты лишь невзрачный звук,
Что от гармонии всеобщей отделился,
Но доминантой стал, и в сердце поселился,
К нему добавив свой спокойный стук…
Ты – лишь фантом, блик света в янтаре,
Цветок засушенный и в книге снов забытый,
Но коль пути межзвездные еще открыты
И ты живой, я жду здесь… на заре…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554289
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 25.01.2015
Лікували душу
Забули про життя
В лиху годину
Слово лише звук.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553665
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 25.01.2015
[color="#c800ff"]в
аккорды тишины
в матовость рассвета
врывается стрела
как звонкий луч
как сердца крик
ее протяжный свист
шальной посланник света
взбесившейся крови
летит
летит
летит
пронзает синеву
безумностью ветров
вонзаясь в изумруд
листвы покорной
и каплями стекая
сливаясь с серебром
тает
тает
тает
в резвящейся тени
на сброшенном манто
Зари
[/color]
2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537661
дата надходження 18.11.2014
дата закладки 25.01.2015
́Всего за пять лет
Умываясь снегами вершин
Мы прибыли в небесный край
И когда кто-то сказал, что здесь будет свет
И зарождается мир
Все захотели узнать, где же причал
С которого прыгают вниз
Доставая вещие сны
В потёмках той глубины
Слабость пела всем оду
Мелочность всех тех причин
Которые, убеждая остаться
Вгрызались в твой мозг
Стальными зубами
Смывая остатки вчерашнего «Я»
Запутали след кованных граней
Всех глупых лиц.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554079
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 24.01.2015
біля вікон чужих дозрівають зимою сливи,
ти малюєш уперто їх знуджений смак
і ніяк не відтягнеш час сходжень з архіву,
де червоним на білому пишеш йому ім"я.
ледь тутешній тобі не ввижаються більше мапи
і безглузді зупинки з світанками у росі.
так милуєш серця і з нудьги їх ламаєш навпіл,
а йдучи пожинаєш:
"добро не сій."
біля вікон чужих дозрівають зимою сливи,
у щоденники вбраний святково біль.
ну чому і тобі не побути в цім сні щасливій?
спантеличено відповідь:
...
не вмію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546923
дата надходження 27.12.2014
дата закладки 24.01.2015
Твои слова. И голос твой. И звук…
с надтреснутою хрипотцою слога.
И то, как в плавность нежных тонких рук
передаётся нежность и тревога.
Ты говоришь… киваю головой,
рассеянно… в полсути не вникая.
Любуюсь тем, как лучик золотой,
вонзился в локон, насквозь проникая.
К чему слова, а впрочем… говори…
Вникаю ль в смысл ?.. Едва ль…
Но суть не в этом.
Их звук люблю, и то, как мотыльки
слова кружат под абажурным светом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546738
дата надходження 27.12.2014
дата закладки 24.01.2015
Не оставляй меня на полдороги,
Я в этом мире сам не свой,
Мне бы взлететь, да крылья, ноги
Привязаны к земле сырой.
Не говори, что парус пышный,
Что ветер путный за спиной -
Я в лодке нынче, пусть Всевышний
Отложит игры над судьбой.
И если море, всё сметая,
Оставит плот мой в стороне,
Я буду знать, моя родная, -
Не равнодушна ты ко мне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554299
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 24.01.2015
і дальні лінії електромереж,
як потопельники осіннього
туману.
ми в ньому скоро зникнем
теж,
повіривши черговому
обману.
знов опинившися на
дні
закадрових ілюзій,
знайоме світло не побачим
у вікні,
сліди лишивши в прибережній
смузі.
наші душі й тіла -
належна дань святому
океану,
бо хто є ти,хто я ?
лиш потопельники осіннього
туману.
2015.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554258
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Отпусти меня, освободи от плена
хочу я свой глоток свободы,
как путник вечный я склоню колено
перед истоком бурлящей воды.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552841
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Я так любила ліричні вірші
Про кохання і сумну долю...
Вони мене хвилювали, не так як інші...
Хто ж знав, що за ними безодні болю...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554158
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Мої мурашки бігли крос по тілу,
Коли мене торкались твої поцілунки.
Любила так, як до тоді не вміла...
Ці ночі найцінніші в долі подарунки..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554157
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 24.01.2015
Невибагливий день призначає дощу рандеву
Впарасолений світ… я до тебе назустріч пливу
Крізь гігантів-машин і недбалих "зжебрачених" лиць
Шкандибаю, чіпляюсь та йду… хоч би навіть і ниць
І червневі краплини стікають з розпатланих лип
Я крізь терни іду… пробираюся далі, углиб
Впарасолений дощ непомітним щитом дріботить
Ти сховайся від злив… залишилось чекати ще мить
По калюжам пливу… парасоля мені за кермо
І ГРВІ не пройме… від кохання скоріш помремо
Впарасолений люд не помітить знебарвлених рук
Ти чекай. Я вже йду… на твій лик і на поклику звук…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342437
дата надходження 07.06.2012
дата закладки 24.01.2015
В снах сонце дихає гірко
І вітром руйнує твій небосхил
Я бачив людей
Які непримітно
Блукали ночами
Зняті з петлі
Поклич мене у свій сон
Проваллями пройдемо всю ту печаль
Самотність – це слово
А втрата пароль
Чи знає гординя ціну сподівань
Колом стрімкості
Через схили кохання
Котимось вниз
Проливаючи кров
Порожня душа не має страждання
Вона їсть знаки з очей та долонь
Вниз, все вниз
Голосами всіх могутніх дерев
Заплітаються в гілках слова для дружини
Яка вже блукає далеко без меж
І так стоїмо вдивляючись пильно
У шлях пароплава під назвою «Страх»
Більшість давно вже не встигла
Залишилась жити у світі дитячих цих втрат
Зруйнованих білих принад
Що дощами змивали з обличчя
Пил та радість споконвічних пісень.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554078
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 23.01.2015
Хто твій ворог завжди?
Завжди ти
Хто твій ворог навкруги?
Завжди ти
Наодинці, у сні, з ранку у натовпі
Після вечері у кріслі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552304
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 23.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2015
Хотела на твоих губах свою любовь
оставить... но, видно, вышла квота у небес
Холодною снежинкой буду таять,
спускаясь из мечты в обледенелый
зимний лес...
20.11.2014
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553820
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 22.01.2015
Я знов Тебе позичила у долі,
Щоб крізь роки вернутися у сни –
розбиті кадри.
Щоб забуті ролі,
удвох зіграти в спокої весни...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553773
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 22.01.2015
Йшла кроками важкими до життя, що гідним зветься
І вірила - несучи правди хрест - вона добром озветься.
Ступала, щиро посміхаючись зі слів,що ранять душу
Терпінням покриваючи журбу й печаль жагучу.
Тримала голову із гордим почуттям, щоб мати силу
Простити тим, хто підло й без підстав...плював у спину.
Заплакала, закривши рукавом обличчя сіре
І розірвалось серце на шматки...без межі щире...
Йшла, кволо підіймаючи з землі... обривки серця
І вірила - іще одного дня воно забється...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553792
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 22.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.01.2015
И мурашками по коже
Каждый вечер.
Эти встречи,
Эти встречи,
Эти колкие встречи…
Эти неловкие слова,
Фразы...
Почему не сразу,
Почему не сразу?
Почему шутками, намеками.
Далекими.
Такими далекими!
Только нам понятными.
Невнятными,
Приятными…
Скрытыми, а может явными?
Тайными?
Тайнами?
Покрытыми лужами.
Стужами.
Простуженными?
Почему!?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553509
дата надходження 21.01.2015
дата закладки 21.01.2015
[i]Входят во сны. Согревают. До слёз и до горечи.
До нежеланья расстаться...
Борис Сыч
[/i]
***
До слёз от нежелания расстаться,
До самоотречения без веры
Кружат снежинки в невесомом танце
И падают на плечи гулливеров
Таких больших и сильных, но холодных,
Таких непостижимо одиноких,
И белый танец снега новогодний
Становится единственным из многих.
От холода дробится на осколки
Весь этот мир в его сияньи праздном
И небо вновь становится высоким,
Когда с землёю говорит о разном...
04.01.2014
http://soyuz-pisatelei.ru/forum/261-1462-285609-16-1388838271
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553483
дата надходження 21.01.2015
дата закладки 21.01.2015
Всегда была разделена
На несколько частей.
Свои у каждой имена,
Свой козырь средь мастей.
Такие нынче времена –
В плену жить у страстей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553518
дата надходження 21.01.2015
дата закладки 21.01.2015
ну, вот,
перегорело,-
не беда!
из гаммы нот
и солнечных сплетений
ворвался вдох
и что-то в смысле:
... "ерунда"
под ритмы сердца
музыки
весенней
и утром красный апельсин в окно зайдет,
и реверс утреннего изверга рингтона,
сегодня встретила тебя, под Новый год,
и мне казалось, буду чем-то окрылённой
нет, по сценарию не так...
возможно, удивлюсь немного,
потом попробую узнать
как у тебя ...
галактика, включай тревогу!
я так люблю твои глаза
... ну, да... забыла это... странно
в прошедшем времени нельзя,
а вот случилось в постоянном
из гаммы слов, касаний, взглядов,
снег разлетался под крылом,
ты береги себя... так надо...
снег разлетался ... за углом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=547238
дата надходження 29.12.2014
дата закладки 21.01.2015
шумно выдыхают крыши,
следом снег весною дышит
небо с пенкой от латте,
галки птиц, зима 3D
троеточье тротуаров
твист заторов, рёв Сamaro
мост разучивает льдины
не кряхтеть своей рутиной
танго, вальс, мазурка, сальса,
кружит снег по лужам в слаксах,
и почтовые клиенты
пишут письма, в спаме - Bentley
а в геральдике просторов
тянет сердце меня в горы,
где с глинтвейном мысли вместе
забывают о прогрессе
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553436
дата надходження 21.01.2015
дата закладки 21.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.01.2015
У мене на губах залишився ще досі смак шоколаду
від твоїх слів…
А знаєш який я обожнюю?
Не білий,молочний,а чорний…терпкий.
Він якийсь якомога справжній,без лишнього солоду.
А ти знаєш,мені ще досі в пам’яті залишилися слова,
що так запали в душу і зараз безпощадно ранять її..
І хочеться написати безліч віршів,і навіть прози,
щоб якось звільнитися й позбавитись лишніх прикрас,
бо я тобі вірила..
Наївно,як вірить дитина в дива
Та знаєш,ліпше спогади зібрати в маленьку шухлядку
й сховати на шафі,
і ніколи,чуєш,ніколи не звертати на неї уваги.
Купити плитку шоколаду,заварити чаю… без цукру…
Бо я ще досі вірю в щирі людські стосунки.
І в любов…справжню…щиру..
Без ГМО
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553281
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Я намалюю в небі щастя,
Натхнення пензликом мазну.
Беріть дарма!Не треба красти
У серця молоду весну!
Я намалюю там любові
Рожево-ніжні пелюстки.
Щоб дарувати знову й знову
Збіднілим душам небоскид.
Я намалюю людям віру
І світло,що дає Господь.
Нехай в серцях заграють ліри.
І ти бери,і ти приходь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553237
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
-Хіба ми знайомі?...(питає очей твоїх вир…)
-Ось ми – такі різні… і дерево наше – не квітло…
-До тебе прийшла я із наших колишніх квартир…
Там досі палає
невимкнене нами ще світло…
-Пригадую тільки… як зорі торкалися нас…
-Тебе пам”ятаю у кожній зі своїх клітин…
-Була ти сумною… а зараз?..- Мабуть, ще не час…
-Так з чого почати?..
- З поезії… може… з картин…
-Всі пошуки – марні… Людині потрібна – людина…
Ця сила адгезії… Магія замкнутих кіл…
Як в чистому дзеркалі … бачимо в ньому… і стіни
Там все ще тримають
примхливе тепло наших тіл…
-Коли ж ми стрічались?...(питає очей твоїх вир…)
-Ти справді гадаєш, що дерево наше не квітло?..
Чому ж тоді в кожній… у кожній!- із наших квартир,
Ще й досі палає
Навіщось невимкнене……….. Світло?..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=549920
дата надходження 08.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Читаєш зорі?...
Тільки не кажи,
Що сліпо віриш в те, що вони пишуть…
Ведмедицю колись ми звали – Віз…
Ось тут – колеса…
ну а збоку – дишло…
А я тобі
Ще далі покажУ…
Дивися… ось… та що в небі за дірка?...
Вона ж БУЛА!.. повинна бути – ТУТ!!!
Моя Полярна…
шляховодна зірка…
І я не знаю…
На якій з планет
Мій зореліт згоряє від корозій...
І чи існує десь якийсь “таблет”
Від міжпланетних…
зоряних амброзій?...
Шукаючи
Свій Новий Орлеан…
Це кров моя! – по сотнях капілярів!..
Бушує цей готичний Океан…
Моїх бажань
…… невипитий…….Соляріс………….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546891
дата надходження 27.12.2014
дата закладки 20.01.2015
Далекие,чужие...Глаза кофейные и нежно - голубые,..зеленые и серые,..и цвета черной ночи...
Но дороги их все приветы,..и с ними день,раскрашенный,лишь в акварели солнечного цвета...
От них приносит ветер жар сердец...Божественную трепетность в слова слагают чувства...
На коже след оставит изморозь от свежести чужих стихов...Подарит добрый ангел маленькие розы...
И поцелуй,и кофе в чашечке глоток...И сердце целое...И половинку тоже...
И на частичку счастья это так похоже...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553255
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Ничего не делаю по принуждению,..и от кнута бегу...
Пряник не заманит,.. ничего хорошего не сделает...
Только по любви и по согласию,..по вдохновению...
Без него свой язычок уж лучше прикушу и заболевшей притворюсь...
Ничто не вкусно,не приятно без души,без вдохновения...
И сколько не пеки пирог - сырой...
И сколько не соли - он не досоленный...
И не захочет смаковать его никто...
Ну почему так хочется открыть с утра страничку и не оттянет за уши ничто?...
И пробежаться глазами по стихам,..не заблудиться...И засидишься,не заметишь - час прошел...
И одобрение смайликом отметишь...И этим ты кого то вдохновишь,..
Подаришь на день настроение,..и удовольствие получишь сам...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552880
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Знаєш, я, немов маленька дитина, яка дивиться на світ наївними очима в рожевих окулярах й вірить, що [i]твої почуття[/i] – це свіжий березовий сік: кристально чистий, солодкий, без м’якоті, що [i]твої слова[/i] – це мульплатиновий диск із найкращими соул-піснями, що на весь світ цитують відвертість із завареної гущі гіркої кави, що [i]твої поцілунки[/i] настільки щирі й правдиві, що закортить зупинити годинника й послати цей безумний та швидкоплинний час, аби провинитись й довічно бути покараним у Аскабані із теплих обіймів. Я, немов маленька дитина, мрію зустрітись у кожному кутку рідного міста, розглядаю перехожих, наче сюрреалістичні картини божевільних художників, аби вгледіти хоч одну схожу рису, бо твій образ давно вже розплавився в пам’яті й осів мішком із цементу, хоч на вагу, мов пір’їнка. Я, немов маленька дитина вірю, що ніколи не втрачу з тобою дивовижний магнітний контакт, що злегка законсервуємо емоції на золотій палітурці сердечного фоліанту, що Всесвітній потоп омине тільки наш особливий союз, бо ми на планеті одні проти всіх, а кривава комета змилується й прокричить: [i]«Це інстинкти й нічого більше, але най живуть, нехай! Шанси на існування цих підлабузників мізерно малі, а запалу вистачить на пару кроків, допоки не збліднуть їх почуття й посипляться між пальцями, мов зрадливий пісок…»[/i]. І найприкріше те, що я, немов маленька дитина, а ти – Залізний Дроворуб із прірвою в серці…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553164
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
За окошком дождик сонно капает,
Моет зелень молодой листвы,
Отцветает сад, на землю падают
Белоснежные вишневые цветы.
Отцветает сад, на землю падают
Белоснежные вишневые цветы.
Может, вдруг рассыпал нам по-новому
По дорожкам чистым снегом день,-
Скрыла землю шалью лепестковою
Набежавшая вишневая метель.
Все укрыла шалью лепестковою
Набежавшая вишневая метель.
Дождь шумит, блестят дождинки радугой
Под рассветным солнечным лучом.
Ты со мной и большего не надо мне,
Если мы с тобой любимая вдвоем.
Ты со мной и большего не надо мне,
Если мы с тобой любимая вдвоем.
За окошком дождик песней капает,
Моет зелень молодой листвы,
Отцветает сад, на землю падают
Белоснежные вишневые цветы.
Отцветает сад, на землю падают
Белоснежные вишневые цветы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553159
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Я ненавиджу тривіальні фрази на кшталт: «Ми разом навіки».
Вони на мене, мов подразник на імунітет діють.
Напевне, у цьому зрадливому світі, вічно течуть тільки рІки.
І то, поки не вийдуть з берегів, або не зміліють.
\"Навіки» - доволі неточне обмеження в часі. Це тільки до смерті?
Чи допоки Земля обертається навколо осі?
Ці слова вже мільйонами закоханих пошарпані і потерті.
Пообіцяй, що ми ніколи не будемо як всі.
Я не хочу, щоб наші стосунки були надмірно драматичними,
Як у дешевих романах, чи слізливих фільмах.
Я лише хочу , щоб наші погляди на життя були дотичними,
І не просто прокидатися, а спати в твоїх обіймах.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552831
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 20.01.2015
***
́Ми втрачаємо курс. Подивись – виростає стіна,
Каменисті уз гір’я в кільце замикають долину.
За плечима – останній форпост – монастир Сен-Бернар.
Небезпека лавини.
І ми рятуватись повинні.
Може, слід зачекати: хтось рушить по наших слідах.
І в ефірі зими безнадійно ітиме на запах?
Монастир Сен-Бернар випускає за браму собак.
Їхні спини кошлаті,
Неначе від холоду лати.
Довоєнні хрипкі приймачі оголошують пошук.
По околиці вкотре лунають тривожні сигнали.
Але в цьому районі давно не працює відділення пошти
І собаки святого Бернара
Сніги перекопують марно.
Лиш відлуння у горах повторює вирок суворий:
Залишатися тут, де у крони покришено вечір.
Ідемо під конвоєм. Ось лісу реліктова хвоя
Обіймає за плечі.
І жодного шансу на втечу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553153
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
[i]Затерті
Піриховані рядки...
Що не дійшли... чомусь...
до адресата.
Злизали з світу
Жовті язики −
На них не діє
клятва
Гіппократа.
Там, на лежанці,
в темряві
поет
Рахунком власних
творчих
недоробків
Зігрів свій біль,
згубивши той сюжет,
А в пам’яті..
не знищити
надгробків.
Величні строфи
тріском шепотять
Запахли димом витвори мистецтва..
Поети
справжні
СЛАВИ
не хотять..
Їх вірші –
Крик
окриленого серця.[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553147
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
(Каламбур)
Боже праведний!
Сотворив ти світ безгрішний безгрішним і праведним.
Сотворив ти праведників світом праведним праведно правити.
Чом безгрішний і безгрішний світ грішним і грішним і неправедним став?
Чом грішні і грішні грішники світом грішним і грішним і неправедним неправедно правлять?
Чом неправедні, неправі і лицеміри лицарюють і правлять?
Мав би світ безгрішний і безгрішний праведним безгрішним і безгрішним дістатися і безгрішними безгрішними правитися…
Сотвори, Боже праведний, так!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553096
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
А.Генис -"Свобода приходит нагая"
Свобода приходит нагая...И повергает в шок!..
Объятия ей раскрываешь - так сладок ее глоток...
Потом ты к ней привыкаешь...Как будто так было всегда...
Когда ее отнимают - теряется смысл бытия...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553138
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Під
ногами листочки шурхочуть,
ніби сказати щось хочуть.
***
На
дроти сідають ластівок зграї :
"Коли відлітати до теплого краю?"
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553136
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Раб своїх слабких вподобань
Розлучений з мрією вищих висловів
На дні пляшки
На висоті голки
На горі сніжній
В тенетах грубих слів
Опершись на плече життя
Днів, які повторюються
Без зволікань
Без коханих очей жіночих
Раб обставин і слабкості
Не заручник.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553090
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Если вдруг со мной что-то случиться,
Если со мною что-то произойдет,
Я Вам завещаю пролиться
В мире холодным дождем.
Пусть ваше сердце стучится,
Пусть ваша кровь потечет,
Я буду вами гордиться
Будучи в мире другом.
Хватит на полках пылиться,
Хватит пить ложь как вино,
Вы золотая крупица
В мешке забитом песком.
Будьте смелы в начинаниях,
Будьте началом реки,
Той, что вами пролита,
У которой чисты все ключи.
Бейте в куранты победы,
Бейте ночью и днем,
Ведь больше праздника нету,
Больше победы над злом.
Новая жизнь воцарится,
Новый зажжется огонь,
Если вы все же найдете
Счастья порывы ветров.
Воробьев
Владимир
Владимирович
2013
"Стих написан в сентябре, до майдана, с этими строками я прошел весь майдан. Спасибо моей нации, что мы смогли показать свою хорошую сторону, о которой говорили многие наши поэты. В том числе Шевченко Т.Г., большое спасибо за Кобзарь, великому писателю"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553049
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015
навколо ніч.
і тишина.
І тільки зоряні світила
самотньо жевріють на тлі,
того що було, буде й є.
Щоб ще раз повторити
петлі часу.
німа печаль. і ще раз дежавю.
відчутне кожен раз коли ти проживаєш знову.
одне і те ж.
І ще сильніше. далі..далі.далі.
Чи треба далі знає тільки бог
А чи є бог ніхто не зна напевно.
Бог у тобі. Сидить.
Пускає бульки.
Неначе торф в болоті.
...Вже й навіть не горить.
немає вже й кому...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552992
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Не раз, не два гадалося мені,
Що на лану я заблукати хочу,
Упасти в маки і закрити очі –
Мов ти один у рідній стороні.
А ви хоч раз лежали у хлібах,
Де золотому вихорі вдалося
Куйовдить й пестить лагідно волосся,
Щоб зблиснув хміль в зволожених очах?
Щоб вільний дух свідомістю ввібрав
Оці величні Господа споруди!
Вдихнути злаків запахи у груди
Й упитись вдосталь ароматом трав;
Де плечі хвиль уперлись – в небесах
Сяйнути світлом раптом забаглося,
Коли тепло дозрілого колосся,
Мов струм, пройшлось по втомлених руках.
Перебере пучками по струні,
Аж ойкне враз вібрація у серці:
Приємна млість розіллється озерцем
В твоїй палкій вразливій глибині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551776
дата надходження 15.01.2015
дата закладки 20.01.2015
Уявляючи, що би наснитись могло сьогодні
вже півно́чі, а може і більше пильную тінь.
Світляки фар машин, наче відблиски заболотні
пробігають по закутках і ховаються в палантин.
Ти напевно давно уві сні між годинних стрілок
і можливо, що сниться Тобі сигаретний дим...
і пливе, як туман понад нічкою димне тіло
і півно́чі, а може і більше, пливу за ним.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553039
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 20.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.01.2015
Лист
Веселі свята повз вітер завзятих пісень
Біля лампи сонячної
Зневоднений, понурившись у листи до коханої
Плюються слова
Але папір вміє терпіти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552073
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Скажи мені
Що для тебе спокій?
Лише слово, чи стан зневіри
Колись давно, було багато світла
Я любив ці вогні
Вони нагадували про життя
А зараз тільки твої вуста
Які шепочуть запитання
Примушують мене думати про справжній спокій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552811
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Вищебечи, мамо
Тугу, мамо, вищебечи й біль
Світу цьому Божому, крихкому,
Осідає в косах втрати сіль,
Син твій, мамо, не вернувсь додому.
Він одним із перших відізвавсь,
Зов почувши Матері-Вкраїни,
На морозах гибнув, не зламавсь,
Шлях до щастя прокладав щоднини.
Як настала вирішальна мить,
Вдарили "тітушки" по беззбройних,
Побратимів кинувсь боронить,
Тут і впав. І став твій син героєм.
Вже весна, матусю, вже весна,
Глянь, на дроті пташка спочиває,
То не пташка, мамо, то душа
Твого сина з раю прилітає.
Ти її, матусю, привітай,
Поклади горобчикові хліба,
Лиш плачем ту душеньку не край,
Вдячна будь, що син тебе провідав.
Не загинув, мамо, син твій, ні,
І не на Майдані залишився,
Для усіх прийдешніх поколінь
Він у пісню, мамо, перелився.
Зінаїда Сидорчук ©
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552965
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.01.2015
Дірку́є осінню листок,
На попелищі снігопаду.
Неначе грона винограду.
Борулі скрасили місток.
На тонкосльозий лід ріки,
Що не доніжився в фаворі,
У смолянистому уборі
Поважно виповзли круки.
Глядиться сонечко з небес
В калюж розкидані люстерця.
Хмарин розсипчасті відерця,
Черпають марево із плес.
Жовтавим подивом очей
Кульбабки всіяли пригріви.
А горобці вчинили співи
З кленових заспаних плечей.
Несвоєчасна хіть весни,
Бруньки намовила вербові.
Ті, роздобріли до любові,
Під голим стовбуром сосни.
Спізнілим кроком в далині
Хрещенські дріботять морози.
На ранок шерхнуть їх погрози,
Безсилим сріблом в шалині.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553001
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1tBuyDOhZ1U[/youtube]
Океан - це цілий всесвіт. Непізна́ний. Грізний.
Він красивий на світанку і вночі, і вдень.
Він то теплий, то холодний, він буває різний.
Він прабатько, годувальник, джерело натхнень.
Ми живем в пласкому світі на горизонталі.
Океан дає свободу мешканцям своїм.
Може там все так, як має бути в ідеалі.
Може там у океані мав би буть наш дім.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553009
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.01.2015
Ти кажеш:яка ти красива...
(Краса, як роса в день весняний) -
Та я... твоя дівчинка сива
З хворим серденьком полум’яним.
А ти все мені про кохання,
Вуста зацілуєш і сльози.
Бо кожен наш день, як останній
Палкої поезії й прози.
А ти – про майбутнє далеке,
Про мрії захмарні, незримі…
А вже відлетіли лелеки,
Осипавши пух на озимі…
Ще зиму одну перебудем
Ще літо одне перетопчем.
Ще довго- предовго ми будем,
В наших вдячних нащадках, хлопче!
А потім піду надвечір’ям,
Забувши на тумбочці ліки,
І стану зорею в сузір’ї,
Тепер вже твоєю навіки…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552985
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Не правда, що муз лише 9,
їх безліч на кожному розі.
В автобусах, снах, на папері,
в обличчях, в очах, на підлозі.
У чашці гарячого чаю,
у мертвих букетах троянд.
У тих, кого не помічаю,
у штучному світлі гірлянд.
В думках, в телефоні, в газетах,
у темряві, в ліжку, в листах.
У другорядних предметах,
на незнайомих вустах.
В усьому, що поряд, далеко,
у тих, з ким сміється душа.
У тому, що важко, чи легко,
частина нового вірша.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552904
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Україна воскресне для нас.
Кожен ранок чекаємо миру,
Але чуємо страшне :війна!
Ми в полоні новин із ефіру,
А хтось справді в полоні вмира.
Кожен ранок сивіють дружини,
Сивину чорна хустка схова.
Десь хоронять брата і сина,
Тата в діток забрала війна.
Кожен ранок отак ,через силу
І крізь сльози ,що душать завжди...
Боже ,зглянься,прости і помилуй!
І спаси Україну ,спаси!
Кожен ранок чекаємо миру
І він прийде ,той радісний час.
Дочекаємось ми воскресіння,
Україна воскресне для нас!
19.01.15.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552949
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Покажи мені сніг. Так багато, щоб ним захлиснутись.
Впасти в нього, як в відчай, як в кому, як в гріх, як у гнів.
Гуркіт неба униз. Не встигаючи взяти покуту,
світ зірвався з котушок, звивався, свистів і летів.
А тепер - понад сніг, всередині й під ним,- як в полоні,
як в пропа́сниці, пристрасті, ненависті чи тузі.
Покажи мені сніг, щоб оговтався в твоїх долонях
і жбурнув мене в небо і небом довкола осів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552942
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 19.01.2015
Ні! Надія капців не взува
Кольору засмаги альбіноса!
Хай на ранок не росте трава
Й совість пікетує під посольством...
Хай втече останній горобець,
Вражений нахабним згином дулі:
Сотнею співаючи сердець,
Не зміняєм шила на каструлі!
Я влечу в палаючий пентхаус,
Осідлавши трійко моджахедів!
Під вікном співатиму романс,
Поки з неба дивляться ведмеді!
Я ухоплю Цербера за хвіст
Й дзвінко цьомну в крижаного носа!
Я на зустрічній станцюю твіст
У відлунні фар, простоволоса!
Ми з тобою звершимо ділов!
В космос! В піхву думки про «не вийде»!
Хай вокзальний змій гримить хвостом –
Знов прощай, до зустрічі деінде…
А назавтра – знову чистовик:
Дзвін горняток, свіжі шви на писку,
Станції вітаються на «Ви»,
Мчать серця – легенькі, двоколісні…
В нових днів розгарячілу піч
Ми ще скочим, хто б там що не кумкав!
Тільки ти цілуй мене на ніч –
Отим довгим, ніжним поцілунком…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552263
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 17.01.2015