Олександр Запп: Вибране

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2017


S(t)ay_me

Давай играть в анатомию

                                                 
Я  хочу  изучать  тебя,  можно?
Каждый  нежный  миллиметр  кожи,
По  частичкам,  вот  так.  осторожно,
Ну!  Не  строй  эти  глупые  рожи!

Я  узнаю,  чем  дышишь,  любимый,
Я  узнаю,  на  что  смотрят  глазки,
Мы  сольемся  с  тобой  воедино,  
Не  кричи.  это  всё  не  опасно=)

Так  давай  же  играть  в  анатомию!
Не  ищи  к  этим  дверям  отмычку,
Застелю  алый  стол  белой  простынью,
Скоро  боль  тебе  станет  привычной.

Может  дать  тебе  выпить?  Для  храбрости,
Или  нет,  ты  ж  не  пьешь,  я  забыла,
Если  только  потом  от  усталости
Мы  подышим  с  тобой  сладким  дымом.

Ну  тогда  я  начну,  ты  не  против  ведь?
Достаю  инструменты  и  выпивку,
Вот  твой  пальчик  отдельно  на  протвине.
Так,  давайте  без  криков  и  критики.

Ты  смешно  так  кричишь,  извиваешься,
В  слёзках  просишь  тебя  отпустить,
Только  зря  ты,  мой  милый,  стараешься.
Ведь  тебе  от  меня  не  уйти.

Как  уйти,  если  ножки  на  стульчике,
Остальной  же  лежишь  на  столе,
Я  погромче  сделаю  музыку,
Чтобы  было  уютней  тебе.

А  потом  посмотрю  нежно,  с  ласкою,
Каким  сердцем  мне  клялся  в  любви,
Я  достану  влюбленные  глазки,
Чтобы  это  увидел  и  ты.

В  белом  свете.  так  ярко  и  красочно
Рассмотрю  весь  твой  внутренний  мир!
Только  лё́гко  потом  и  загадочно
Пропадёшь,  мой  мсье  Господин.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737639
дата надходження 13.06.2017
дата закладки 15.06.2017


Валентина Капшук

«Быть верной любимому делу»

Мне  ставили  подножки  сотни  раз
И  больно  делав  на  пути  к  мечте
Смеялись  вслед,  бросая  сотни  фраз
Наивных,  глупых,  горьких  –  тех,

..что  ранили  как  лезвие  в  руке
И  был  период,    что  забрали  все…
То  милое  душе  –  размыло  на  песке,
И  я  подумала...  а  может  принесет  ?

..мне  это    действие  урок  надолго,
Ведь  бунтовать  попроще,  чем  простить
И  пусть  кололо  больно  как  иголкой,
Я  все  решила  это  отпустить…

Кроме  мечты…    и  дела  ,  что  любила,
То  что  несло  мне  радость  и  другим,
И  я  решила  верной  быть  -  «Решила(!)»
Беречь  все  то,  что  назвала  «своим»..

Ведь  так  давно  себя  искала  в  жизни,
Пыталась  открывать    и  вдохновлять
На  что  то  большее..  быть  вольной..
Пыталась  я  себе  тогда  сказать…

Что  нужно  делать  ,  что  то  от  души..
Что  уникальна,  в  каждом  человеке,
Пусть  все  не  сразу  будет  –  не  спешить
Но  продолжать  искать,  брать  в  руки..

..свою  судьбу,  ответственность    за  дело,
И  двигаться  пусть  медленно,  но  смело!
Не  предавать,  что  выбрал  изначально,
И  лишь  любить..    так  искренне  и  сильно.

А  что  есть  Ваше  ?  Чувствуйте  нутром..
Всем  сердцем  -  от  тех  действий  счастье,
И  свет  ,  раскрытие,    то  лучшее  –все  в  нем!
Где  можно  быть  собой..  тем  Высшим  «я».



: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737884
дата надходження 15.06.2017
дата закладки 15.06.2017


Галина Кудринська

Скажи

Скажи  мені,  де  твоє  сонце  сходить?
Скажи,  як  твоє  небо  виглядає?
І  як  тобі,  коли  весна  проходить,
І  як  тобі,  коли  зима  втікає?

Скажи,  про  що  сьогодні  серце  мріє?
Скажи,  про  що  наспівує  душа?
Нехай  тебе  нова  зоря  зігріє,
Коли  далеко  всі  й  мене  нема.

А  я  з  тобою  буду  теплим  вітром
І  тишою  у  неспокійну  ніч.
Ти  подумки  зостався  моїм  світлом
І  всесвітом  відомим  віч-на-віч.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=737462
дата надходження 12.06.2017
дата закладки 15.06.2017


melasskayak

Навздогін

Збентежена  холодністю  очей,
байдужістю  солодких  слів,
вона  шукала  спомини  ночей,
де  він  її  крізь  море  перевів

Заслуга  перед  Небом  -  навздогін
дитячим  мріям  збутися  судилось.
Туманний  час  –  без  ліку  серпантин
по  колу.  Коло  пам’яті  здійснилось.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697943
дата надходження 01.11.2016
дата закладки 12.12.2016


Визир Валерия

Двери

Отбрасывая  тень  сомнений  прочь,
как  серый  плащ,  промокший  под  дождём,
я  полной  грудью  вновь  вдыхала  ночь,
что  пахла  ещё  теплым  сентябрём.  

Я  растворялась  в  этой  тишине,
которую  рождал  ряд  фонарей
давно  уже  погасших  (не  во  мне),
но  возле  твоих  запертых  дверей.

Дверей,  что  для  меня  казались  всем  -  
надеждой,  счастьем  и  твоим  теплом.
Но  ты  стремился  стать,  скорей,  никем,
но  вовсе  не  поддержкой  и  крылом.

Ты  предпочёл  винить  меня  во  всём,
сгонять  свой  гнев,  преодолев  порог,
который  был  так  лёгок  на  подъём,
но  соступить  с  которого  не  смог,

как  и  не  смог  в  себе  всё  изменить,
хотя  бы  ради  наших  светлых  дней.
Но  их  ты  тоже  выбрал  отпустить,
хоть  и  без  них  всё  стало  лишь  трудней.

Поверь,  я  не  начну  себя  жалеть
и  говорить,  что  нет  моей  вины.
Меня  ведь  тоже  часто  не  стерпеть,
особенно  попав  под  мощь  волны,

идущей  изнутри  меня  самой,
что  не  всегда  бывало  хорошо.
Но  это  я  и  я  была  с  тобой,
хоть  ты  и  прятал  чувства  в  капюшон.

Но  этого  всего  вернуть  нельзя:
хорошее,  плохое  -  всё  к  чертям.
Чужие  мы  и  даже  не  друзья,
так  что  забудь  маршрут  к  моим  дверям.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681089
дата надходження 31.07.2016
дата закладки 31.07.2016


Ірин Ка

Якщо ти книга

Якщо  ти  книга,
Тебе  варто  прочитати.
Якщо  кіно,
З  захопленням  дивитися.
Якщо  ти  пісня,
Стану  я  співати.
Якщо  вогонь,
То  поряд  буду  грітися.
Якщо  ти  птах,
Тобі  я  стану  крилами.
Як  розпач  ти,
Твоя  я  втіха,  бачиш.
Якщо  ти  впав,
То  поділюся  силами.
Якщо  забудеш,
Я...  тебе  пробачу...    

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662432
дата надходження 27.04.2016
дата закладки 27.04.2016


Марамі

В темряві твоїх зіниць

Стаєш  желатином  у  крові
Щоразу  затягуєш  в  темряву
Так  глибоко  й  сиро  до  болю
Так  солодко  й  антисистемно

Стаєш  алергеном  щоденним
Судомою  зведене  горло
Занадто  до  мене  причетним
Я  ж  ім'я  твоє  далі  вколю

Стаєш  усе  далі  від  Раю
І  посмішка  з  тінню  зіниць
Чекай,  я  вже  крила  скидаю
Ти  тільки  так  само  дивись

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662149
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 26.04.2016


Ірин Ка

Костёр

Внутри  меня  горит  костёр.
Он  так  коварен,  так  хитёр.
Согреться  захочу  он  жжёт,
А  отойду  теплом  зовёт.
Мне  б  разозлиться  потушить.
Но  с  пеплом  в  сердце  как  прожить...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659223
дата надходження 13.04.2016
дата закладки 13.04.2016


Визир Валерия

Апофеоз

Я  торкаюсь  твоєї  долоні...  
Відчуваєш?  По  тілу  мороз...
Не  цілуй  мої  очі  солоні,  
Ми  завершили  апофеоз.

Поміж  нами  широка  дорога  -
Ми  не  взмозі  її  перейти.
Ти  не  стій  біля  мого  порогу,
Вороття  нам  назад  не  знайти.

І  не  треба  побачень...  Ти  чуєш?
Я  не  хочу  такого  життя.
Ти  дарма  свої  ночі  марнуєш  -
Не  знайти  нам  свого  майбуття.

Так  давай  все  залишим  на  потім,
Може  згодом...  а  може  і  ні.
Ми  скінчились  на  першій  же  ноті,
Потонувши  у  власній  війні.

http://vk.com/eriareeve_poems?w=wall-79811519_158

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633868
дата надходження 06.01.2016
дата закладки 13.04.2016


Галина Р

Пізнання

Дощ.  Смуток.  В  душі-  щем...
Кілометри  віддаляють  два  погляди
Та  серця  прагнуть  зустрічі.
Небо  чомусь  плаче,мабуть  заздритиь.
А  душі  хочеться  сонця.

'''''''''''''''''''''''''''''''''''
Дорога  до  пізнання  себе-
Таємна,непроста...
Пізнай  своє  Я.
В  тебе  є  шанс.  Пізнай  Всесвіт.
Примирення  зі  своїм  внутрішнім  світом
Пізнання  його-  крок  до  спокою
Та  пізнання  Вічності.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659174
дата надходження 12.04.2016
дата закладки 12.04.2016


del Consuelo

Запит на Ім'я

Ти  десь  тут,  а  я  кличу  лелеку,  
Наче  ти  десь  там,  вдалені...
І  вдивляюсь  у  форми  далекі.
Де  ти  є?  А  ти  -  у  мені.

Розгортаю  словник  з  іменами:
Розенкранц,  Аркадій,  Гот'є...
Скільки  ж  різних  імен  поміж  нами,
Як  же  вибрати  вірне,  ТВОЄ?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521763
дата надходження 06.09.2014
дата закладки 12.04.2016


Ірис

падіння

Я  так  близька  до  темряви  зіниць  твоїх…
За  крок  від  мене…їх  п'янка  безодня.
Ведуть  від  тебе  тисячі  доріг…
Та  я  без  цього  жити  вже  не  згодна.

І  так  нестерпно  бачити  у  них  світи
І    глибину  усю  свого  падіння.
Можливо,  й  не  здогадуєшся  ти…
Я  ж  довела  себе  до  грані  божевілля.

І  все  життя,  зруйнується  за  крок…
У  темряву,  яка  мене  так  сильно  кличе…
…і  ближчає    до  мене    блиск  зірок…
І  посмішка,  яка  тобі  шалено  личить…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659000
дата надходження 12.04.2016
дата закладки 12.04.2016


melamori

пташка

Так  моторошно  мчати  в  невідоме,
В  валізі  біль...  себе  віддала  втомі.
Уберегти  б  лише  в  душі  частинку  тебе,
Ти  -  це  натхнення,  ти  моя  потреба!

Я  не  тікаю  -  склалась  просто  доля,  
Твоя  навік,    не  хоче  пташка  волі.  
Ще  п'ять  годин  думкам  моїм  за  склом..  
Ти  поки  спи,  я  буду  ніжним  сном.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645820
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 01.03.2016


melasskayak

Алегорія думки (біла)

Алегорія  думки
спускається  вниз
темними  лабіринтами
княжого  двору
Алегорія  думки
летить  у  простір
без  космосу
...
без  претензій...
...
за  коханням

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615205
дата надходження 22.10.2015
дата закладки 25.10.2015


natali.voly

З н е в і р а

Гнітюча  тиша  і  зневіра  –
це  стан  самотньої  душі...
А  хижа  ніч  з  обличчям  звіра
мене  штовхає  до  межі.
Надія  згасла,  наче  промінь,
натомість  у  моїх  очах
солоних  сліз  глибока  повінь
породжує  нестримний  жах.

Ввижається,  що  в  цілім  світі
я  залишилася  сама,
усі  шляхи  снігами  вкриті
і  віє  крижана  зима.
Мене  лякають  ці  видіння.
Таким  я  бачу  майбуття,
в  якому  всі  земні  створіння
йдуть  із  життя  до  забуття.

Де  той,  хто  має  захистити
і  повести  у  інший  світ,
щоб  сенс  з'явився  далі  жити,
не  боячись  надати  звіт
про  кожне  слово,  кожну  думку,
про  кожну  дію,  кожний  крок?
Де,  серце  вищого  ґатунку,
що  вкаже  шлях  до  перемог?..

29.  06.  2015р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590616
дата надходження 29.06.2015
дата закладки 29.06.2015


Роман Колесник

плащ

дощ  щастя  кропить  нас,
після  пустоцвітів
істинне  запліднює  кохання.
не  трусися  -
обгорнися
мною.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585640
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 29.06.2015


Ірина Сонячна

По ту сторону зла

Дзвінко  пташечки  співають,
Пісню  радісну  й  сумну.
Вітри  мелодію  їм  грають,
Про  доленьку    земну.
Аж  ген  де  сонце  заховалось,
Світить  не  хоче  -  в  жалобі.
Життя  мов  лезом  обірвалось,
Й  потухло  вкорінь  в  злобі.
Сльозима  небо  покриває,
Гірку  долину  болі.
Бабуся  в  чорному  літає,
Збирає  всіх  по  колі.
Завмерли  ангели  від  того,
Як  світ  без  віри  потускнів.
"Вони  не  вірять  в  Господа  Святого,
Немає  Боже  там  твоїх  синів!"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590291
дата надходження 28.06.2015
дата закладки 28.06.2015


Роман Колесник

гарпун

під  ногами  –
провалля  пекельної  м'ясорубки.
над  головою  –
безодня  небесного  порталу.
який  дзьоб  влучить
мурашку?..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590289
дата надходження 28.06.2015
дата закладки 28.06.2015


Маріанна Вдовиковська

як жінка уночі

Задушливі  картинки  згадок  мізансцен,
де  в"ялі  руки  не  спіймали  слово,
коли  присутність  власна  -  випадкова,
як  і  наявність  серця,  зору,  вен.

У  геометрїї  приміщення  звучить,
як  дошками  рипить  минувша  повінь,
в  ній  намочила  коси  пізня  совість
і  сушить  їх,  як  жінка  уночі,

перебирає  ноти  в  голові,
гуляє  лапами  кота  в  килимі.
Впихає  в  кам"яний  мішок  цей  вимір
й  за  псів  гука  вітри  сторожові.





: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589109
дата надходження 22.06.2015
дата закладки 28.06.2015


апрель

Разговор

                                                                                                 В.С.
Что  ж  там  было?-
Была  там  радость!
Радость  с  горечью  -  пополам,
Наших  чувств  пресвятая  младость,
И  слова  «никому  не  отдам»!

А    потом?  -
А  потом-  расставанье,
Расставанье  на  тысячу  лет!
Память,  изредка,  вспомнит  признанья,
Парк,  Бернау,  вечерний  свет,

А  сейчас?  –
А  сейчас  –  ожиданье,
Радость  с  горечью-  пополам,
Взрослых  душ  непростое  свиданье,
Запоздалое  -"не  отдам»?

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590005
дата надходження 26.06.2015
дата закладки 28.06.2015


melasskayak

Опале листя не літає

Безсилий  Всесвіт  проти  часу,
як  океани  проти  скель.
Час  не  впаде  до  ніг  зірками
і  не  благатиме  прощень.

Не  осінь  весни  зустрічає,
нам  не  знайти  в  дощах  тепла.
Опале  листя  не  літає  -
не  повертається  життя.

Не  намагайтесь  повернути
вчорашній  день  у  календар.
Не  зупинити  нам  розлуки
і  не  загоїти  всіх  ран.
Не  намагайтеся  збагнути,  
бо  в  пам'яті  спинився  час.
Не  намагайтеся  забути  -
Себе,  Тебе,  Їх,  Вас  і  Нас...

Згораєм  вогником  у  Небі,
холонем  снігом  між  дерев  -  
наш  Ангел  спить  -  не  помічає,  -
як  вітер  дні  і  хмари  стер...

Зозулею  крізь  час  кружляєм.
Ми  квапимось  без  каяття.
Опале  листя  не  літає  -
не  повертається  життя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568387
дата надходження 21.03.2015
дата закладки 26.03.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.03.2015


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.03.2015


Леся Kürbis

1938

Зиґмунд  Фройд  видихає  дим  і  відкашлює  попіл.
Краплі  падають  з  неба  на  висхлу  старечу  шкіру.
Відень  кутає  морок  –  глевкий,  як  варена  картопля,
Відень  крається  навпіл  оскалом  старого  звіра.

Відень  –  втомлений  звір,  що  звучить,  як  різдвяна  пісня,
Золотисте  перо,  що  зумисно  простромить  папери.
Якось  дивно  смакує  кава  –  зловісно  й  землисто,
І  хапає  за  шию  глуха  шерстяна  химера.

Зиґмунд  Фройд  видихає  дим  і  відкашлює  сажу.
Краплі  падають  з  неба  химері  за  душний  комір.

Небо,  вишите  кулями,  руки  багряним  маже.
Від  учора  воно  назавжди  змінило  колір.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563177
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 01.03.2015


Ів Ра Марк

У полоні безнадії

А  все-таки  красиво  страшно  як,
Коли  руйнуються  всі  мрії.
Не  світить  вже  у  темряві  маяк
Вогнем  останньої  надії.

Немає  сподівань  даремних,
Не  треба  вже  шукати  сенс  буття.
Не  жаль  років  життя  буремних  –
Вони  і  так  підуть  у  забуття.

Немає  ні  печалі,  ні  жалю.
Залишились  рутинні  дії.
Лиш  тільки  про  одне  молю  –
Хоча  би  крихітку  надії.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563315
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015


melasskayak

неОрфей

Я  вiдпускаю  тебе  неквапливо.
Знов  вiдпускаю,  коханий,  лети!
У  тебе  попереду  Сонце  i  зливи...
Для  мене  на  небi  три  зiрки  зiйшли.

Одна  про  любов,  що  горiла  вогнями.
Одна  про  журбу,  що  жива  повсякчас.
А  третя  на  пам'ять  про  нiжнiсть  мiж  нами...
Як  швидко,  як  гiрко...вогонь  той  погас.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562993
дата надходження 27.02.2015
дата закладки 28.02.2015


Олена Ганько

Стинання

Всередині  дерева  згромаджується
Смуток  надламаної  гілки.
Так  витікає  золотавим  соком  
Жар  гніву,
Яким  ти  розпалюєш  печери
Своїх  недоношених  днів.
Я  зостанусь  в  тобі  
Долиною,  
Безборонною,  сонною.
Ти  ж  не  йтимеш  туди,
Бо  настав  час  стинати  дерево,
Щоби  вистругати  ідола  -
Розкішний  зразок  людини
З  подобою  пустки  на  місці  очей.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563092
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015


Дана Токарчук

Інша кава.

Завтра  зранку  в  твої  очі
З  неба  впаде  сонця  промінь.
Не  залишиться  від  ночі  
Ні  краплини  на  долоні.

Не  згадаються  світанки,
Не  повернуться  хвилинки,
З  неба  ясний  сонця  промінь
Не  складається  в  картинку.

Ніби  й  ранок,  ніби  й  літо
Каву  в  ліжко?  Щось  бракує...
На  столі  зів'яли  квіти...

Інша  кава.  Не  смакує...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563087
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015


ЕТ

Нікчема

Надто  слабка  для  світу.
Батьки  ніколи  не  будуть  гордитись,
В  них  для  цього  є  старша  сестра.
Я  на  рингу  не  вмію  битись,
І  для  поета  надто  проста.
Тягар  для  друзів  і  близьких,
Всі  покладають  великі  надії.
На  дорозі  життя  дуже  слизько,
Я  слабка  і  встояти  не  вмію.
Далеко  не  сонячне  серце,
Без  іскри  і  бажання  в  очах,
Я  слабка  це  вам  не  здається
Здаюсь  при  складніших  речах.
Викидаю  з  сміттям  всі  бажання,
Так  важко  тягнутись  до  Бога
Не  перша  я,  не  остання,
Душа  якої  занадто  убога.
Серце  переповнене  страхом,
Десь  глибоко  вмирає  надія.
Підтримка  від  вас  для  невдахи,
Віддячити  ж  вам  не  зумію.
Мої  рідні,  коханий  і  друзі,
Завжди  будуть  біля  мене,
Я  інша,  лиш  в  світі  ілюзій,
А  в  цьому  я  завжди  нікчема.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563089
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015


Ольга Ратинська

Шелкопряд не спит…

В  голове  шелка,  шелка  в  постели  
Шелкопряд  не  спит,  прядет  носки  
Ночи  посеревшей  на  свирели  
Ножки  согревает  от  тоски...  
В  радужной  кокетливой  манере  
Черный  спрятал,  будто  бы,  пантере  
В  красном  легче  исполнять  броски,  
Ночью,  ведь  цвета  все  все  прекрасны  
В  золоте  сияют  облака  
Шелкопряд,  любимый,  ты  напрасно  
Трудишь  свои  пальцы,  пошурши  
Крылышками  стань,  и  станет  ясно  
Я  услышу  звук  и  от  души  
Бархатом  раскинусь  распластаюсь  
Ekodrevo  для  павлиньих  глаз  
Завтра  прошепчу  я  каюсь,  каюсь  
Покраснею  может  быть  слегка,  
Но,  сегодня,  в  этом  платье  менди  
Я,  я  так  прекрасна,  так  легка  
Тки  и  согревай,  ведь  нынче  в  тренде  
Золото  и  даже..  жемчуга..  
Пальчики  горят,  горят  ладошки  
Камешки  играют,  спи,  пока..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563083
дата надходження 28.02.2015
дата закладки 28.02.2015


melasskayak

Парасоля

Змайструй  для  мене  парасолю.
Закрий  вiд  свiту  полотном.
Коли  кричатиму  вiд  болю.
Облиш  мене  i  здайся  сном.

Бо  я  -  страшна,  коли  у  горi.
Ми    дивнi  всi,  коли  бiда.
Я  не  поскаржусь  на  неволю.
Я  не  поскаржусь,  бо  вода.

Вода.  Зелена.  Всюди.  В  жилах.
Як  мапа  тiло  шкiряне.
Притока  -  вправо.  Серце  -  злiва.
Душа  пiд  ковдрою  сопе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562768
дата надходження 26.02.2015
дата закладки 27.02.2015


melasskayak

***

Злiпити  iз  абстрактностi  статичнiсть  iснування.
Ввiбрати  веселковiсть  й  довершенiсть  буття.
Бурштиновим  суцвiттям  змести  розчарування
для  одного  кохання  -  без  хаосу  й  смiття.
Настiльки  непросто...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562514
дата надходження 25.02.2015
дата закладки 26.02.2015


melasskayak

*****

Тихой  безмолвной  поступью
Разольюсь,  обниму,  согрею...
Разбегусь,  что  есть  сил,  над  пропастью
И  взлечу.  Как  всегда  умела...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562721
дата надходження 26.02.2015
дата закладки 26.02.2015


melasskayak

Небо в абажуре лепит ночь в скульптуру

Небо  в  абажуре  лепит  ночь  в  скульптуру
Снежным  серпантином  серебрит  февраль...
Дорогой  художник,  напиши  с  натуры
сей  шедевр.  Картину  каждому  раздай!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=560438
дата надходження 17.02.2015
дата закладки 19.02.2015


melasskayak

The Wings of Heaven

I  asked  the  Wind
about  the  Heaven.
About  the  Wings  -
the  Wings  of  Heaven.
I  asked  the  Sun,
the  Sun  was  smiling.
Sun  asked  the  Bird,
but  Bird  was  flying.
I  wanted  ask
about  the  Heaven  -
about  the  Wings,
the  Wings  of  Heaven
the  Moonlight  -
Moonlight  disappeared.
I  asked  the  Silence  -
Silence  screamed.
The  Silence  answered,
that  has  read
about  the  Heaven...
Silence  said,
that  Sunny  Wings,
the  Wings  of  Heaven
were  just  my  dreams,
my  own  Tale.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559492
дата надходження 13.02.2015
дата закладки 14.02.2015


melasskayak

О любви (несколько слов, банально)

Где  чаша

         полнится  пределом

                         любви  исконной


там  дотла

           сгореть  нельзя

                       огни  Вселенной

                                     горят  моментом

                                                     без  конца.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555495
дата надходження 29.01.2015
дата закладки 29.01.2015


melasskayak

Vae soli, мила, тож звикай (звернення до себе)

Vae  soli!*,  мила,  тож  звикай
до  дріб'язковості  і  буднів.
Повільно  й  правильно  зникай
посеред  вулиць,  між  утоми.

Vae  victis!**,  мила,  тож  прийми
всі  блага  й  примхи  існування.
До  Сонця  свій  вінок  сплети
попри  тяготи  і  страждання.  

*Vae  soli!  -  Горе  одинокому!
**Vae  victis!  -  Горе  переможеному!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555417
дата надходження 28.01.2015
дата закладки 28.01.2015


melasskayak

Чистый восторг Небоприсутствия

Чистый  восторг  Небоприсутствия
выразить  словом,  улыбкой  сказать.
Пусть  те  слова  станут  Вашим  напутствием  -  
жизни  признанием  радость  отдать.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554421
дата надходження 25.01.2015
дата закладки 25.01.2015


melasskayak

о тебе

И  Мир  не  делится  на  радость,
на  боль,  тревоги,  нелюбовь...
И  Ты  не  делишься  на  благость,
или  долг  пред  Небом,  пред  Собой.
Ты  -  неделим.
Искрятся  Светом,
глаза  в  которых  Суть  веков.
Пусть  будет  так,  как  нужно:в  этом
не  указание  -  Любовь.
Всё  просто  Есть,
всё  просто  будет:  
бегут  ли  дни,секунды  вспять?
Как  видишь  Ты  -  так  Есть,
так  Судьбы  вершат  момент...  
Нельзя  отнять,  чего  не  было.
То,  что  будет,  узнаешь  Сам.
Создав  опять.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551841
дата надходження 15.01.2015
дата закладки 24.01.2015


melasskayak

про пір'я

Я  на  небі  пір'я  назбираю,
і  навчусь  літати  у  птахів.
Прилечу  сказати,  що  кохаю.
Ти  згадаєш,  як  колись  любив.

Я  на  небі  хмари  розмалюю
у  твої  улюблені  дощі.
Прилечу  сказати,  що  шкодую  -
залишу  крило  в  твоїй  руці.

Я  у  неба  дозволу  попрошу  -
розпущу  за  ніч  друге  крило.
В  світанкових  росах  ноги  зрошу,
повернуся  вранішнім  теплом.

Я  за  вітром  ночі  довгі  йтиму,
він  мене  до  тебе  приведе.
І  сльозами  очі  тобі  вмию,
ти  крило  зламаєш.  І  підеш.

Я  у  неба  дозволу  попрошу
і  розвію  пір'я  -  буде  сніг.
Сніг  іде,  я  більше  не  приходжу,
а  наша  любов?  То  просто  збіг.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551554
дата надходження 14.01.2015
дата закладки 24.01.2015


melasskayak

Як спогад лiлiею вродить

Як  спогад  лiлiею  вродить,
згадай  про  Сонце,  що  живе
попри  усе.  Як  Мiсяць  сходить...
Згадай.  I  поверни  себе.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=554372
дата надходження 24.01.2015
дата закладки 24.01.2015


melasskayak

Вона без нього, як без моря ріки

Вона  без  нього,  як  без  моря  ріки  -
не  знають,  де  подітись,  щоб  зійти
до  океану.  Стомлені  повіки
сховають  погляд.  Щоб  його  знайти

посеред  Всесвіту,  вона  захоче  бігти,
летіти  -  прагнути  до  Неба  назавжди.
Аби  укотре  слухати  й  зомліти
від  того  голосу,  що  кликав.  Від  біди

знов  ладна  захищати  їх  собою  -
всі  почуття,  які  ще  надживі.
Жагучий  щем  готова  пережити
мільйон  разів,  аби  вони  знайшли
свій  рай  чи  пекло...
одночасно  і  навіки.
Аби  на  двох  ділити  подих.  Запиши:

"Вона  без  нього,  як  без  моря  ріки  -
не  знають,  де  подітись,  щоб  зійти
до  океану.  Стомлені  повіки
відкриють  погляд,  щоб  його  знайти".

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553997
дата надходження 23.01.2015
дата закладки 24.01.2015


melasskayak

человек внутри меня

Мой  ясный  добрый  человек
внутри  меня  не  помнит  время.
Он  -  вдохновения  веков,  
что  рождены  вне  суеверий,
вне  дорог...-
в  момент  доверий
двух  облучающих  имён.
Начала  вдох
и  выдох  скорый  -  
дистанция  вне  смысла  слов.
В  поток  вплелись  
искры  знамений
двух  облучающих  Миров.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553830
дата надходження 22.01.2015
дата закладки 23.01.2015


melasskayak

кохання двох (не казка)

слова  складаються  у  сповідь
про  запізніле  каяття.
ще  крок,  і  два...ще  кілька  кроків
і  він  піде  з  твого  життя.

пожовклий  лист  спече  долоні,
якими  втримати  не  зміг.
а  ти  тікатимеш  від  долі,
а  він  замерзне  серед  криг.  

кохання  двох  -  не  завжди  казка,
де  Сонце  в  темну  ніч  зійшло.
Ви  божеволіли  від  щастя  -
час  не  пробачив  вам  його.

як  синім  льоном  ніч  розпустять,
у  небі  згаснуть  два  вогні  -
так  не  мовчать,  коли  не  люблять.
а  ви  мовчали  три  весни.

як  лебідь  без  лебідки  тужить,
що  сльози  в  озеро  злились  -
не  розлучаються  так,  чуєш?
а  ви  навіки  розійшлись.

кохання  двох  -  не  завжди  казка,
де  Сонце  в  темну  ніч  зійшло.
Ви  божеволіли  від  щастя  -
час  не  пробачив  вам  його.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552999
дата надходження 19.01.2015
дата закладки 21.01.2015


melasskayak

бирюза блюза

бирюза  блюза.
бирюза  музык.
развязав  узел,
стать  собой.

стать  собой.
грустью?
стать  собой  -
светом.
засветить  люстру?
засветить  свет.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=552261
дата надходження 17.01.2015
дата закладки 21.01.2015


melasskayak

відштовхнись від стелі

Відчини  вікно,
відштовхнись  від  стелі.
І  лети,  лети
в  гори  чи  пустелі!
Де  в  пісках  танцюй,
де  в  каміння  бий
голосно  й  чимбуж!

Як  у  барабани.

Відчини  вікно,
зачини  всі  двері.
І  співай!  Співай  
попри  біль  й  манери
правильні  чи  хибні,
про  веселу  вдачу
ти  співай  на  радість!

Хай  звучать  октави.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551960
дата надходження 16.01.2015
дата закладки 20.01.2015


melasskayak

Оксамитовий ранок розкинув грайливо росу

Оксамитовий  ранок  розкинув  грайливо  росу.
Новий  день  розфарбує  у  синяву  небо.
Я  люблю  це  життя.  Я  надію  у  час  заплету,
І  продовжу  шукати  дорогу,  що  склалась  для  мене.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553118
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 20.01.2015