Віктор Чернявський: Вибране

Марґо Ґейко

ПИШИ

Коли  сумуєш,  просто  напиши!
Старокитайське  п'ятистопне  ши  
Французькі  альба  чи  японські  танка
Це  виклик  мій,  салонна  забаганка.

Пограємо  з  тобою  в  буриме?!
Слова  зітчемо  в’яззю  макраме
У  техниці  плетіння  кавандолі
Де  кожен  вузлик  як  цілунок  долі

Хоч  на  папері  дотиком  пера
Або  на  схилах  синього  Дніпра
Кристалами  прозорого  серпанку
Що  видно  над  водою  тільки  зранку

На  небі  візерунками  зірок
Вважай,  я–правовірна,  ти–пророк
Промінням  сонця,  розою  вітрів
Пиши  про  те,  як  ти  мене  зустрів!

Залита  медом  спогадів  перга
В  чарунці  серця  ніжна,  дорога
Із  квітів  перших  зустрічей  пилок
У  долі  не  буває  помилок  ...

Сягай  найнебезпечніших  вершин
Пиши  мені,  що  хочеш,  лиш  пиши!
Рядочки  слів  під  музику  думок
Станцюють  наймістичніший  танок.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=765853
дата надходження 13.12.2017
дата закладки 14.12.2017


ptaha

Переживу

Щоб  ти  жив  у  епоху  змін.
Китайське  прокляття

А  я  живу  в  епоху  вічних  змін
З  часів  іще,  напевне,  Мономаха  –  
Наврочив  хтось.  І  меле  час  не  млин  –  
Століття  йдуть  приречено  на  плаху,

А  я  живу,  як  проклята.  Живу,
Хоча  Великий  льох  давно  розрили,
Привласнивши  козацьку  булаву,
Наклавши  диби,  аж  напнулись  жили.

Та  я  живу  на  зло  епосі  змін.
Її  переживу  хоч  на  годину,
Допоки  перемеле  часу  млин
Мою  біду  на  білу  хмарку  пилу.

І  спрагло  волю  питиме  Дніпро,
Наповнюючи  вічним  щастям  вени.
І  сходитиме  сіяне  добро
Новим  життям,  як  пагоном  зеленим.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695487
дата надходження 19.10.2016
дата закладки 20.10.2016


РОЯ

Молочні поцілунки

Чомусь  згадався  запах  молока  -
Парного,  у  смачнючім  шумовинні!..
І  сколихнула  пам'яті  ріка
Юнацькі  мрії  солодко-невинні...

Твої  вуста  так  пахли  молоком  -
Отим  грудним,  як  пахнуть  немовлята;
А  ми  у  сірих  буднях  крапок-ком
Чекали  днів-побачень,  наче  свята!

Уже  не  змиє  доленька-ріка
Той  пресолодкий  подих  поцілунку
Зі  смаком  пресмачного  молока  -
Цілющий  еліксир  хмільного  трунку!

Щодня  й  щоночі  запашний  нектар
Лоскоче  пам'ять  солодко  й  понині!..
Була  це  кара,  а  чи  долі  дар:
Тебе  зустріти  на  вузькій  стежині?

Пливуть  літа,  сріблять  надії-сни,
Лишають  тільки  мрії-подарунки...
Та  молодіють,  квітнуть  щовесни
Духмяні  ті  молочні  поцілунки!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641755
дата надходження 06.02.2016
дата закладки 06.02.2016


ptaha

Він прийде…

Він  прийде  рано-вранці.  (Буде  сонце.  
А  може,  рясно  литимуть  дощі.)
Постукає  тихенько  у  віконце,
Аби  у  домі  не  збудити  всіх.

Край  столу  сяде,  стомлений  до  краю.
Мовчатиме.  Чекатиме  на  чай.
Його  я  спершу,  може,  й  не  впізнаю
Чи  не  повірю  заспаним  очам…

Але  коли  почую  тихе  "здрастуй",
В  руках  себе  тримать  не  стане  сил.
Я  відповім:  "Який  же  ти  прекрасний
І  дуже…  тихий  –  довгожданий…Мир…"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636073
дата надходження 15.01.2016
дата закладки 17.01.2016


РОЯ

Не смій дивитись так на мене!

Не  смій  дивитись  так  на  мене,
Палити  поглядом  не  смій  -
Його  тепло  таке…  студене,
Аж  креше  холодом  з-під  вій.

Мене  виниш?  Хіба  ж  я  винна,
Що  долі  наші  не  сплелись?..
О,  знаєш  сам,  чия...  провина
Розбила  щастя  нам  колись…

Любов-ненависть  завжди  поряд…
І  ми  так:  з  полум’я  -  у  лід!..
У  серці  -  осінь…  А  твій  погляд
Все  шле  від  літечка  привіт…

У  нім  життя  -  як  на  долоні,
Тож  нас  обох  не  спопеляй:
Давно  караємось  в  полоні...
В  очах  -  загублений  наш  рай…

Не  муч  ти  доленьку,  не  треба,
Вже  досить  зіграних  октав!
Моя  любов  ще  прагне  неба,
Свою  ж  ти...  в  землю  утоптав...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634645
дата надходження 09.01.2016
дата закладки 10.01.2016


Юля Гармаш

Что делать


Уйти  сейчас,  неузнанной  никем
В  своем  прекрасном  повседневном  лике,
От  одиночества  и  от  постылых  стен,
И  от  толпы,  шальной,  но  безъязыкой.

Уйти  теперь,  пока  не  ясна  суть
Всего,  что  говорила  и  писала,
Пока  еще  в  волненье  не  уснуть,
Пока  еще  черствей  не  стала…

Уйти  туда,  где  больше  не  кляну
Я  странный  мир  с  ненужными  цепями,
Где  наконец-то  может  быть  пойму,
Что  делать  с  приходящими  стихами…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619381
дата надходження 08.11.2015
дата закладки 10.11.2015


Юля Гармаш

Друг в друге

Когда  смешаются  слова
С  тобой,  со  мной  и  с  пряным  дымом,
Когда  измятая  трава
Заменит  громкие  пружины,
Я  потревожу  негу  утр
Своим,  чуть  хриплым  сладким  стоном.
Я  без  помад,  чулков  и  пудр
Тобою  взята  незаконно
У  босоногой  простоты
Провинциальных  скучных  улиц,
У  обезличенной  толпы
Людей,  что  только  что  проснулись,
У  голубей,  клюющих  крошки
С  асфальта  строгих  серых  будней
Прошу  тебя  еще  немножко
Давай  друг  в  друге  мы  побудем.


instagram:  @j.s.garmasch

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562957
дата надходження 27.02.2015
дата закладки 18.06.2015


Юля Гармаш

Я тебе хочу

–  Моя  незаймана,  нічна,
Моя  кохана!
Моя  гаряча  й  крижана,
Моя  остання!

–  Долоня  на  моїм  стегні  –  
Твій  вдалий  дослід.
Тебе  заводить  моє  «ні»,
Мене  –  твій  досвід.

Зухвалість  маєш  буть  моїм
Цієї  ночі!
–  Ти  –  найп’янкіше  з-поміж  вин,
Я  тебе  хочу!


instagram:  @j.s.garmasch

Надрукований  у  журналі  "Дніпро"  №11  2012р.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369787
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 18.06.2015


Крилата (Любов Пікас)

Ось, кличуть…

Ось,  кличуть  заміж.  Кажуть,  зачепила  -  
Усмішка  мила,  ззаду  два  крила,
Мовляв,  є  парус    гожий  і  вітрила.
Та  не  спішуся.  Я  вже  там  була.

Плюси  від  шлюбу?  Скільки  кіт  наплакав.
А  мінусів  –  хоч  греблю  заставляй.
Тож  хай  мені  не  забивають  баки,
Що  в  парі    -  краще,  що  там  справжній  рай.

Але  коли  б  в  мені  любов  кипіла,
Піймала  пульс  життя  мій  у    ясир,
Й  не  кров  текла  б  по  венах,  а  текіла,
Я  б  мінуси    взяла  ті  на  буксир.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586834
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 17.06.2015


ptaha

Квиток у тишу

Присяду  тихо  на  узбіччі,
Зніму  натомлені  підбори.
Сьогодні  не  трамваї  кличуть
І  не  розхристані  розмови  –  

Душа  взяла  квиток  у  тишу,
В  тонкий  простінок  межисвіття  –  
І  голубам  скоринку  кришить,
Проміння  краплі  ловить  з  віття.

У  мильних  бульбашках  дитинно
Шукає  межі  Атлантиди…
А  місто  брижиться  невпинно  –  
І  топить  злічені  хвилини.

Злизавши  з  рук  моїх  останню  –  
Найкращу!  –  часокопійчину,
Хвостом  старенького  трамваю
Змахне  і  вигне  хитро  спину.

Але,  байдужа  до  азарту,
«Бувай!»  -  скажу  йому  рукою:
Квиток  у  тишу  часом  вартий
Трьох  кілометрів  під  грозою…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575847
дата надходження 20.04.2015
дата закладки 20.04.2015


Анно Доміні

Я забула себе…

Я  забула  себе,  а  можливо,  ніколи  й  не  знала.
Загубила  себе,  а  можливо,  іще  не  знайшла.
Заблукала  я,  Господи,  як  я  в  житті  заблукала!
І  можливо,  що  досі  я  навіть  іще  не  жила…
2014-12-09

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566888
дата надходження 15.03.2015
дата закладки 16.03.2015


alfa

Юність

                                                         
           Оте  містечко  так  на  спогади  багате…
           І  хоч  кругом  модерний  неоліт,
           Й  змінилась  невпізнанно  alma  mater,
           Та  все  одно  –  який  це  рідний  світ!

           В  думках  вертаюся    в    оту  щасливу  еру…
           Мов  знову  на  побачення  прийшов
           В  наш  мальовничий  старовинний    скверик
           На  розі  вулиць    -  Юність  і  Любов.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550191
дата надходження 09.01.2015
дата закладки 15.02.2015


Marcepanivna

На мріях… крізь сльози…

Я  щаслива,  бо  я  українка,
І  співаю,  бо  все  ще  живу…
Ледь  змокріла  в  блокноті  сторінка  –  
Я  на  мріях  крізь  сльози  пливу.

Заховаю  думки  поміж  зорі,
Серед  тисячі  во́їв  святих…
Божевільні  слова,  трішки  хворі,
Повторю  сто  разів…  хоч  би  стих…

Біль  нестерпний,  скажений,  колючий,
Той,  що  вовком  згризає  серця…
Справедливості  час  неминучий,
Поміж  Сотні  шукаю  взірця…

Я  кричатиму  в  небо:  Кохаю!
І  люблю  до  безумства  наш  світ.
Мов  ліхтарик,  цілунок  тримаю
І  молюся,  щоб  МИР  вже  розквіт.

02.02.2015

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556823
дата надходження 03.02.2015
дата закладки 04.02.2015