Коли скресає крига навесні,
Перун зими розлущує горішки:
З одного випускає в світ річки,
А другий повнить світ вогненним зблиском.
А грім сміється, знову молодий,
Гримить цеберком, миючи підлогу.
А десь у небі вічно, день при дні
Богині Вили душам в’ють дорогу:
Кому завтовшки майже із канат,
Кому тонку, неначе павутинка.
Самі стрункі, із косами до п’ят,
В одежах білих, очі-намистинки,
Вони й танок до ладу поведуть,
І заспівають, пічку підмалюють,
Води Живої хворому дадуть
І рани зіллям воям полікують.
Народжені від Сонця і Води
Звичайні українські Афродіти…
Летять вітри, розвіюють віки,
А Вили все дарують душі дітям…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=594521
дата надходження 18.07.2015
дата закладки 18.07.2015
........Біла палата...Кам'яні сльози...Ти непритомна...І ліків дози. Боже всесильний Забери мою душу....Знаю, що гріх це,але я мушу....Прийми же мій Боже моє каяття. Забери мою душу, вдихни їй життя......(webber)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589387
дата надходження 23.06.2015
дата закладки 02.07.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.04.2015
Кладу рядочки в візерунок,
Струмочком ллються із душі.
Неначе випив меду трунок,
Не спиться, Муза на плечі…
О Боже, як же їх забути,
Терпкі цілунки твоїх губ .
Сором’язливо від розпути,
Ховав під вітами нас дуб…
Здрімаю трішки, відпочину.
Краплинки поту на чолі.
І знову в юнь свою порину,
Бо ще тримаюсь у сідлі…
Зігнувся Місяць у підкову,
Згорів лукавий від утіх.
Підняла нічка чорні брови,
Вдаль понесла солодкий гріх.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576170
дата надходження 21.04.2015
дата закладки 21.04.2015