[i]продовження http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915933[/i]
світ новий починався уранці зі сонцем
із пробудженням квітів, з піснями птахів
дивувався собі і запитував: «хто це?»
задивляючись в плеса з високих дахів
ми раділи йому безневинно, мов діти
пізнавали життя і ази почуттів
і ховали набуте в щедротному літі
у глибоких кишенях любовних утіх
ти мені шепотів щось просте і банальне
лоскотався зізнаннями, сміх цілував
на звичайному ліжку у затишній спальні
де губилися звичні доречні слова
все ставало й миналося у часоплині
розчинялося серед буденних речей
я сиділа на ліжку, обнявши коліна
притуливши щоку до коханих плечей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916171
дата надходження 08.06.2021
дата закладки 19.07.2021
****
Кого ми носимо в собі, того й виймаємо з нагоди
****
Пекуча пауза в житті спекла чогось й сама спеклася
****
Якщо насниться сон про мене й поганим буде - то не я!
****
Дивлюсь в вікно і наче щастя бачу, а, може, й не його, бо щось сумне :)
****
Чи пам‘ятати, чи забути - як викинути чи знайти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919837
дата надходження 18.07.2021
дата закладки 19.07.2021
[i]продовження http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915933[/i]
світ новий починався уранці зі сонцем
із пробудженням квітів, з піснями птахів
дивувався собі і запитував: «хто це?»
задивляючись в плеса з високих дахів
ми раділи йому безневинно, мов діти
пізнавали життя і ази почуттів
і ховали набуте в щедротному літі
у глибоких кишенях любовних утіх
ти мені шепотів щось просте і банальне
лоскотався зізнаннями, сміх цілував
на звичайному ліжку у затишній спальні
де губилися звичні доречні слова
все ставало й миналося у часоплині
розчинялося серед буденних речей
я сиділа на ліжку, обнявши коліна
притуливши щоку до коханих плечей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=916171
дата надходження 08.06.2021
дата закладки 08.07.2021
а дощ узимку - то нагрітий сніг
кришталики, обпечені коханням
лягають до зимових босих ніг
й купають їх в болоті, як у ванні
а усмішка - маленька ніжна тінь
великої і радісної втіхи
що не почула голосних хотінь
прорватися дзвінким веселим сміхом
а блиск в зіницях - то ясна печаль
сльозами ще не вимовлена туга
не зраджена здриганнями плеча
і співчуттям розчуленого друга
а тихе «ні» - то майже ствердне «так»
ще не смілива, та вже певна згода
як паперовий згорнутий літак
що кинув виклик дощовій негоді
нехай не все здається тим, чим є
в житті знайдеться місце таємниці
чиїмось виявиться нічиє
і те, що станеться, комусь насниться...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900205
дата надходження 04.01.2021
дата закладки 05.01.2021
я не бачу де, я не знаю як
зустрічаю день, відчуваю знак
ледь помітний звук, мов сріблястий дзень
твого серця стук, мій блаженний дзен
я не знаю з ким, я не бачу хто
наче білий дим, сніг із пелюсток
поміж синіх хвиль, поміж сивих снів
крутить водевіль, сипле сніг до ніг
я не вірю в те, я не хочу так
бо любов - святе, хоч весь світ - бардак
на твоїй прямій певна точка - я
ти навіки мій, я - лише твоя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857478
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 20.12.2020
я не бачу де, я не знаю як
зустрічаю день, відчуваю знак
ледь помітний звук, мов сріблястий дзень
твого серця стук, мій блаженний дзен
я не знаю з ким, я не бачу хто
наче білий дим, сніг із пелюсток
поміж синіх хвиль, поміж сивих снів
крутить водевіль, сипле сніг до ніг
я не вірю в те, я не хочу так
бо любов - святе, хоч весь світ - бардак
на твоїй прямій певна точка - я
ти навіки мій, я - лише твоя
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857478
дата надходження 10.12.2019
дата закладки 09.02.2020
я дуже хочу до тебе в середину...
глубко, далеко... хоч би й в печінку
влитися в вени вином розведеним
як чоловік проникає в жінку
хочу сховатися десь під повіками
ковзати, пестити яблуко ока
в мозку блудити під різними ніками
серце стискати сильно, жорстоко
хочу я бути твоєю правицею
щоби писати мені послання
про сокровенне, давно обіцяне
те, що колись нарекли коханням...
я дуже хочу до тебе всередину
я ж бо давно вже з тобою стала
мислимим, сотні разів доведеним
збігом, сукупністю, інтегралом
чи відчуваєш мене усередині?
черевомовцем гучним, пророчим?
кров’ю, скелетом чи нервів плетивом -
байдуже... жити в тобі я хочу....
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838020
дата надходження 07.06.2019
дата закладки 04.10.2019
вода пекельна прагне берегів
країв не бачить, кригою не скута
пече і палить з силою богів
для когось - хміль, комусь - гірка цикута
вона - примара, тінь від забуття
що розчиняє біль, ним живить жили
на подвиг гучно кличе, до звитяг
та розум п‘є і забирає силу
цей вир не пошкодує берегів -
знесе. в руїнах не проси спокути
ти вибрав сам, ти сам цього хотів...
любові - смерть, мені - протиотрута
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825734
дата надходження 17.02.2019
дата закладки 27.02.2019
Люби мене тихо, мовчки
В чорничних обіймах ночі
В потилицю жаром дмухай
Губами кусай за вухо
Відчуй, як пульсує шия...
Ти й серце спинити вмієш
Лиш поглядом, лиш любов‘ю
Так пристрасно, безумовно...
Приковуй мене до себе
Топи у своєму небі
Нехай промовляють очі -
Люби мене... тихо, мовчки...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825223
дата надходження 13.02.2019
дата закладки 13.02.2019
капище нашого спільного раю
чорне, порожнє, жертв вимагає
все натякає на долю зрадливу
а нам байдуже, бо ми - щасливі
ми заслужили цей рай нескінченний
суджений ти, я - твоя наречена
ти - моє серце, нирки, печінка
я - твоє дихання... я - твоя жінка
ти - як мороз до кісток пробираєш
я - та, єдина, млость до безкраю
обрані ми разом жити і вмерти
капищу - мало, править за жертву
каже - за рай треба нам заплатити:
в пеклі за щастя райське горіти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824630
дата надходження 08.02.2019
дата закладки 12.02.2019
не плач ніколи через мене
бо я не варта твоїх сліз
моя любов - вода студена
і ніжність - втома із коліс...
мої емоції - мов спалах
короткочасні і сухі
і серце я давно сховала
У бур‘яни, під лопухи...
ні, я не пещу - то лоскоче
блискуче лезо гострих слів
давно зміліли мої очі
що в них тонути ти хотів
і, може, я й не розлюбила -
тобі про це не розповім
бо вже й на це не маю сили
хіба колись... в життю новім...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817989
дата надходження 18.12.2018
дата закладки 18.12.2018
ще мить - і ми розійдемося по кишенях
я - у твою, а ти затихнеш у моїм пальті
це так, як сонце потримати в жмені
і відпустити... щоб лишитися на самоті
теплом і світлом, і своїм тонким промінням
воно сягатиме чогось. когось, але не нас.
хотілось макси, мега!... а дісталось міні
чи мілі, мікро, може й нано... бо, мабуть, не час...
не час, бо ні секунда й навіть ні година
не вирішить і не поверне, не наблизить дня
коли судилося зустріти половину
оту, що кожному в житті своя і лиш одна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816770
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 11.12.2018
ще мить - і ми розійдемося по кишенях
я - у твою, а ти затихнеш у моїм пальті
це так, як сонце потримати в жмені
і відпустити... щоб лишитися на самоті
теплом і світлом, і своїм тонким промінням
воно сягатиме чогось. когось, але не нас.
хотілось макси, мега!... а дісталось міні
чи мілі, мікро, може й нано... бо, мабуть, не час...
не час, бо ні секунда й навіть ні година
не вирішить і не поверне, не наблизить дня
коли судилося зустріти половину
оту, що кожному в житті своя і лиш одна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816770
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 10.12.2018
ще мить - і ми розійдемося по кишенях
я - у твою, а ти затихнеш у моїм пальті
це так, як сонце потримати в жмені
і відпустити... щоб лишитися на самоті
теплом і світлом, і своїм тонким промінням
воно сягатиме чогось. когось, але не нас.
хотілось макси, мега!... а дісталось міні
чи мілі, мікро, може й нано... бо, мабуть, не час...
не час, бо ні секунда й навіть ні година
не вирішить і не поверне, не наблизить дня
коли судилося зустріти половину
оту, що кожному в житті своя і лиш одна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816770
дата надходження 08.12.2018
дата закладки 09.12.2018
тріснула стеля...
ніби світ розколовся
на потім і досі
на потребу і досить
на найглибшу з глибин і на найкарколомнішу скелю
світло сочиться
у розтріснуту шпарку
поволі і шпарко
ніби холод і жарко
мов червоний метал враз схолов у гартовану крицю
хочу до сонця
бо ця стеля - не небо
як втеча від себе
перепона до тебе
то зламай і залишся назавжди моїм охоронцем
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813823
дата надходження 14.11.2018
дата закладки 15.11.2018
спішу сказати, як тебе люблю,
я встигну, але вперто поспішаю,
піймаю мить зручну і знов ловлю -
багато слів кохання не буває
бо кожен вдих без тебе - марнота,
порожній видих без краплинки кисню,
без тебе радість, ніби, та не та,
солодить серце, але швидко кисне
без тебе пульсу стук - банальний звук,
механіка людського організму,
що просить найжаданішої з мук -
любові метастазів, чи мелізмів?..
спішу сказати, як люблю тебе...
аж до запаморочення, до сказу,
в якому світ запався шкереберть,
в тім світі - ми... самі... в обіймах... разом...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813511
дата надходження 12.11.2018
дата закладки 12.11.2018
Я дружбу вищою вважала за любов.
У серці відданість видзвонювала лунко,
ставала зустріч кожна віщим подарунком
і розбиттям залізних дарвінських основ
про потяг вижити – усупереч всьому,
людську розділеність, суперництво, самотність.
І не лякали вже років невідворотність
і засторога про суму і про тюрму.
Та дружба теж, бува, подібна на міраж,
що тішить око, виринаючи в пустелі,
в душі розкручує барвисті каруселі,
з глибин викопує зухвалість і кураж,
в траві одружує синицю з журавлем,
їм обіцяє в шлюбі радості по вінця,
і серцю ссохлому наказує «розвинься!» --
-- і пломенить воно розкриленим кущем.
А потім стиха і невпинно відступа
ця близькість – щира, напівсправжня чи уявна,
і вже орудують настійливо і справно
вітри відчуження... Ганебного стовпа
ніхто не ставить, бо не названо причин,
ані образ, ані свідомих винуватців.
Це повернувся хтось із дружби, як з вакацій,
без довгих роздумів, без жалю і провин.
Не згірше любощів, минає і тепло
того, що прийняте за дружбу випадково,
і ти готуєшся, що час розвіє знову
усе, що серце із довірою знайшло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811882
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 07.11.2018
Я дружбу вищою вважала за любов.
У серці відданість видзвонювала лунко,
ставала зустріч кожна віщим подарунком
і розбиттям залізних дарвінських основ
про потяг вижити – усупереч всьому,
людську розділеність, суперництво, самотність.
І не лякали вже років невідворотність
і засторога про суму і про тюрму.
Та дружба теж, бува, подібна на міраж,
що тішить око, виринаючи в пустелі,
в душі розкручує барвисті каруселі,
з глибин викопує зухвалість і кураж,
в траві одружує синицю з журавлем,
їм обіцяє в шлюбі радості по вінця,
і серцю ссохлому наказує «розвинься!» --
-- і пломенить воно розкриленим кущем.
А потім стиха і невпинно відступа
ця близькість – щира, напівсправжня чи уявна,
і вже орудують настійливо і справно
вітри відчуження... Ганебного стовпа
ніхто не ставить, бо не названо причин,
ані образ, ані свідомих винуватців.
Це повернувся хтось із дружби, як з вакацій,
без довгих роздумів, без жалю і провин.
Не згірше любощів, минає і тепло
того, що прийняте за дружбу випадково,
і ти готуєшся, що час розвіє знову
усе, що серце із довірою знайшло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811882
дата надходження 30.10.2018
дата закладки 07.11.2018
Я обіцяла бути — й не була,
приїхати хотіла — й не з’явилась.
Якоїсь ночі, року і числа
не при мені життя твоє зносилось.
І як з жалю не падала б я ниць,
ні наша вдвох історія, ні фатум,
ні кулі, що злітають в дні річниць,*
не виправлять вкоріненого факту.
І рана не затягнеться в мені
гоїнням ані першим, ані другим,
і ти не раз навернешся у сні
докірливим і безголосим другом.
* повітряні кулі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702591
дата надходження 24.11.2016
дата закладки 07.11.2018
Твої ніздрі лоскоче ледь вловимий
запах ополіскувача до прання,
яким ти регулярно користувалася,
будучи його коханою дружиною.
Розуміючи, що він не єдиний на світі,
чиї речі можуть пахнути екзотичним Таїті,
перестаєш збуджено шукати його поглядом
в натовпі торгового центру.
Ігноруючи повідомлення, що
поступають із центру мозкового, про те,
що він в принципі не єдиний на світі,
замовляєш у фальшиво-привітно
вміхаючогося офіціанта
подвійне американо,
яке колись твій коханий
щодня приносив після роботи.
А потім типу роботи стало чимало,
не залишивши вже зовсім місця на каву.
Спочатку ти перестала бути коханою,
а згодом і дружиною тільки з
приставкою колишньою.
Шукаючи на дні сумки чайові для офіціанта,
бо його акторський талант оплатити варто,
випадково знаходиш старе чорно-біле фото,
на якому посмішки більше ніж щирі.
- Пам’ятаєш цей день, ми з тобою…-
чуєш за своєю спиною.
Але ти не маєш можливості думати про минуле,
Адже, весь простір для думання
заполонив улюблений запах.
- Пішли – шарпає його за руку та,
яка тепер замість тебе пере його речі.
До-речі, його єдиний обов’язок у
новій сім’ї –
купляти ополіскувач до прання.
Та звичка і запах лишились незмінні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748067
дата надходження 27.08.2017
дата закладки 07.11.2018
Закохані, залюблені, щасливі
Загублені в очах усього світу
Давно? Мабуть, з часів палеоліту
Чи й ще давніш, відколи родом диво
Замріяні, задумані, забуті
Немовби мить спинилась, та не згасла
Замовкли пафос, патетичні гасла
Зітерши лоск, та не сховавши суті
Черпнули з джерела першооснови
Зламали правила, стереотипи
Супроти заздрощів, обмови рипів -
Закохані, сп‘янілі від любові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=762115
дата надходження 24.11.2017
дата закладки 01.11.2018
Зрада
Ця потаємна чорна зрада
Й не буде серцю в ній відради.
Вона усіх униз кидає,
Із нею совість помирає.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811502
дата надходження 27.10.2018
дата закладки 27.10.2018
добре з тобою, так хороше й добре з тобою
слово єдине твоє мої сумніви гоїть
сміх твій грайливий торкається струн переливом
тих, потаємних, що роблять з сумної щасливу
я би мовчала, ні звуку нікому й ніколи
віями сльози прядучи, струмками додолу
але не маєш, не виборов права не знати
ти, мій єдиний, мій боже, мій лагідний кате!
я би мовчала, жила б за якоїсь потреби
якби не знала - мені все ж несила без тебе...
добре з тобою, без тебе, коханий, - недоля
ти - мій рятунок, моя найсолодша неволя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785963
дата надходження 04.04.2018
дата закладки 27.10.2018
п'янкі вуста бринять від виру крові
у персах каучук пружнить зважніло
і дихання втікає на півслові
не чує мозку зголодніле тіло
тихенький стогін проганяє сумнів
благання чи наказ, яка різниця?
натягує бажання палко струни
і плавить спротив у в'язку живицю...
чим красна ніч? що обіцяє темінь?
ховає гріх, дарує насолоду?
шалений танець в пристраснім тандемі -
дует незгасного вогню та льоду
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=755071
дата надходження 12.10.2017
дата закладки 27.10.2018
На відстані дотику, на відстані погляду
Уже необхідні космічні човни.
І де назбиралося осіннього холоду,
Що вже його досить навіть на сни …
І порвані струни зв’язати руками
Ми навіть зуміли. Цей раунд за нами.
І порвані душі обняти думками,
І мчати, ламаючи догми, містами …
Немає, не зроблено відстані,
Щоб їй не минути подоланій,
Та ми ще й ламаємо пристані
Чи ходимо коло них колами …
Ми ще не придумали кращого
Від ніжності, посмішки, дотику.
Але усе рідше просимо
Щиру душевну еротику.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810961
дата надходження 22.10.2018
дата закладки 23.10.2018
не люблю, коли хтось зазирає в зашторені вікна
одержимо шукає хоч шпарку й ковтком захлинається
що він хоче побачити, що йому, вбогому, видно?
помирає утома, а шоу лиш розпочинається!
прокидаються образи, вхоплені оком із плебсу
що руками розмахують, шкіряться губошпагатами
гул буденності враз набирається дивного сенсу
етикету байдужості між політесними матами
там затуркана сутність здіймає долоні на плечі
відчайдушно, судомно дереться та трусить мурахами
що сховатись хотіли, напевне, у шкурі овечій
та душа - не вівця, скорше - птах і живе поміж птахами
не в хліву, не у ямі помийній, де рухають зливки
тихо бродять, як дріжджі, отруєний газ випускаючи
а у тій голубіні, де миє сліпучого лика
те світило, що шле поцілунки всім сонячнозаячі...
так дратує, як хтось підглядає в зашторені вікна
сподіваючись влізти у душу двома черевиками
я звикаю, та певне, ніколи вже так і не звикну
бо «своє» й «сокровенне» залишаться рівновеликими
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785282
дата надходження 31.03.2018
дата закладки 17.10.2018
Мовчи, мовчи, не треба більше слів,
Лякати вже сполохані тотеми
Не варт було!.. А ти, однак, посмів
Торкатись забороненої теми
Між нами - все? Не буде більше нас?
Злетить любов, мов перелітна птаха
В далекий ирій, невблаганний час
Не пошкодує загнану невдаху
А, може, то й не ирій, а сильце,
Петля, що все тісніш стискає горло
Нечутій пісні... це - не пастка, це
Лише тортура, добровільне горе
Мовчи, мовчи, нічого не кажи,
Не треба мови зболених потоків.
Життя обох штовхнуло до межі,
Воно не любить вивчених уроків
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809769
дата надходження 12.10.2018
дата закладки 12.10.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2018
Знеможена, вдоволена, щаслива,
Тремтяча у цупкім полоні спазму,
У апогеї вільного відриву,
В передчутті наступного оргазму
З-під шкіри струменяться саламандри,
Пашать вогнем завужені зіниці,
У голові повторюються мантри -
Іще хоч раз намаритись, наснитись...
Хоч мить, секунду, частку півсекунди
Цей зблиск, цей спалах, ця жага торкання
Як у забутій казці нібелунгів -
Ступити в ніч, щоб вийти на світанні
Знеможено, вдоволено, блаженно
Всміхнутися зловісному інкубу
Що так любив красиво й навіжено
Й віддав її, беззахисну, на згубу...
Солодка спека та повітря сперте,
Немов міхи розходяться легені,
Останній вдих - це щастя так померти -
З коханим серцем у кривавій жмені...
За ілюстрацію - робота Боріса Вальєхо «Жага (burning)» (фото з нету)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791313
дата надходження 11.05.2018
дата закладки 10.10.2018
Тебе я бачу в хвилини самоти,
Серед тривог і безнадії.
Здається, що легенько ти торкаєшся руки,
І воскресають давні мрії.
Та день за днем не можу я знайти
Тебе у натовпі зловіснім,
Адже примара ти, давним-давно забуті сни.
У пам'яті моїй лишивсь
Лиш образ неясний і капля теплоти.
Та, забуваючи про те,
Стрічаю я тебе в хвилини самоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804973
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 10.10.2018
Знеможена, вдоволена, щаслива,
Тремтяча у цупкім полоні спазму,
У апогеї вільного відриву,
В передчутті наступного оргазму
З-під шкіри струменяться саламандри,
Пашать вогнем завужені зіниці,
У голові повторюються мантри -
Іще хоч раз намаритись, наснитись...
Хоч мить, секунду, частку півсекунди
Цей зблиск, цей спалах, ця жага торкання
Як у забутій казці нібелунгів -
Ступити в ніч, щоб вийти на світанні
Знеможено, вдоволено, блаженно
Всміхнутися зловісному інкубу
Що так любив красиво й навіжено
Й віддав її, беззахисну, на згубу...
Солодка спека та повітря сперте,
Немов міхи розходяться легені,
Останній вдих - це щастя так померти -
З коханим серцем у кривавій жмені...
За ілюстрацію - робота Боріса Вальєхо «Жага (burning)» (фото з нету)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791313
дата надходження 11.05.2018
дата закладки 10.10.2018
Тебе я бачу в хвилини самоти,
Серед тривог і безнадії.
Здається, що легенько ти торкаєшся руки,
І воскресають давні мрії.
Та день за днем не можу я знайти
Тебе у натовпі зловіснім,
Адже примара ти, давним-давно забуті сни.
У пам'яті моїй лишивсь
Лиш образ неясний і капля теплоти.
Та, забуваючи про те,
Стрічаю я тебе в хвилини самоти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804973
дата надходження 30.08.2018
дата закладки 09.10.2018
а я не сплю і думаю про нас -
про те, що розділяє і єднає,
про те, як невблаганно плине час,
про те, що є і те, чого немає...
а я не сплю... не йде до мене сон,
пульсує думка, мов набат, у скронях,
і лиш сердець невпинний унісон
несе кохання в зімкнутих долонях
а я не сплю і наші почуття
кладу в прості та неслухняні рими,
вони такі ж, як все моє життя -
банальні, але вперто нескоримі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809101
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 07.10.2018
а я не сплю і думаю про нас -
про те, що розділяє і єднає,
про те, як невблаганно плине час,
про те, що є і те, чого немає...
а я не сплю... не йде до мене сон,
пульсує думка, мов набат, у скронях,
і лиш сердець невпинний унісон
несе кохання в зімкнутих долонях
а я не сплю і наші почуття
кладу в прості та неслухняні рими,
вони такі ж, як все моє життя -
банальні, але вперто нескоримі
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809101
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 07.10.2018
Так тихо, что слышно, как падают звезды;
Так нежно, что сил не хватает на вздох;
Так ярко, что стынут хрустальные слезы;
Так долго, что вечность касается ног.
Так хрупко, что в стыд завернулась Венера;
Так сильно, что кажется вечною нить;
Так дико, что слепнет безумная вера;
Так вечно, что силы находятся жить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808685
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 06.10.2018
Вкотре листя у кольорі міниться,
Виганяє з клітин хлорофіл,
Мов складає свій іспит відмінниця
Бездоганно із тлінності тіл,
Червоніє і золотом зблискує,
Маневрує, танцюючи вальс,
А вуста, користуючись близькістю,
В одне ціле зціловують... нас
Наші руки, мов щупальця, жадібно
Щось шукають на вигинах тіл
Десь у скронях зіпсованим радіо
Хрипне пристрасть: «Цього ти хотів?»
Упиваються очі взаємністю
І вимірюють душ глибизну,
Віддзеркалюють золото вересня
І найпершу любові весну
І нехай нам не бути щасливими,
Я б хотіла, щоб з пилу доріг,
Під снігами й холодними зливами
Ти цей спогад про мене зберіг
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808822
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 05.10.2018
Вкотре листя у кольорі міниться,
Виганяє з клітин хлорофіл,
Мов складає свій іспит відмінниця
Бездоганно із тлінності тіл,
Червоніє і золотом зблискує,
Маневрує, танцюючи вальс,
А вуста, користуючись близькістю,
В одне ціле зціловують... нас
Наші руки, мов щупальця, жадібно
Щось шукають на вигинах тіл
Десь у скронях зіпсованим радіо
Хрипне пристрасть: «Цього ти хотів?»
Упиваються очі взаємністю
І вимірюють душ глибизну,
Віддзеркалюють золото вересня
І найпершу любові весну
І нехай нам не бути щасливими,
Я б хотіла, щоб з пилу доріг,
Під снігами й холодними зливами
Ти цей спогад про мене зберіг
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808822
дата надходження 04.10.2018
дата закладки 05.10.2018
Так тихо, что слышно, как падают звезды;
Так нежно, что сил не хватает на вздох;
Так ярко, что стынут хрустальные слезы;
Так долго, что вечность касается ног.
Так хрупко, что в стыд завернулась Венера;
Так сильно, что кажется вечною нить;
Так дико, что слепнет безумная вера;
Так вечно, что силы находятся жить…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808685
дата надходження 03.10.2018
дата закладки 03.10.2018
[youtube]https://youtu.be/Pjhc__1Zx8A[/youtube]
[b]Люби мене...[/b]
так сильно, ніжно, п‘яно,
отак немов не буде більше нас,
хай розтікається дурманом пряно
це почуття, що викликає в мЕні транс.
[b]Люби мене...[/b]
в думках, в поривах, в ділі
та навіть коли тихо мирно спиш,
і залишаючи сліди на моїм тілі,
робити це ніколи не облиш.
[b]Люби мене...[/b]
усю, частинками, шматками,
всю повністю геть з голови до ніг,
так ніби я уся намазана медками,
які б ти пив ввесь час, аби лиш міг.
[b]Люби мене...[/b]
так довго, пристрасно, ласкаво,
впускаючи себе, як ліки в мою кров,
я захлинатимусь від даної забави,
благаючи зробити це і ще раз, знов
[b]Люби мене...[/b]
ввесь час, щоденно, щохвилини,
хай кожна мить, то буде тихий рай,
де ми знайшлися, як дві половини,
тож ти люби мене, обожнюй і кохай.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808590
дата надходження 02.10.2018
дата закладки 03.10.2018
Нам кожен день дарований з любові -
Світанок, вечір, ніч, найменша мить
Це ми плетемо їй вінки тернові,
Забувши, що покликані любить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=804462
дата надходження 26.08.2018
дата закладки 03.10.2018
Завмерла ніч і тишею бринить
Світило сонне причаїлось в хмарній пастці...
Він не забуде ту бентежну мить
Коли зустрів Її, оту, що пахне щастям...
Так тонко, ніжно, наче білий цвіт
Мов пелюстки в саду червневого жасмину
Всоталась в шкіру, в душу, в цілий світ
Запеленала щастям, мов малу дитину
Вона стелила м‘яко, ніби пух
Залюбленими, срібними словами, сміхом
В Її б долонях і вулкан потух
І вуркотів би в такт слухняно, мирно, тихо...
Він все б продав, віддав за майбуття
Удвох, за поцілунок вранішній зап‘ястя
Бо він вже знав - не шкода і життя
Коли пізнаєш Ту, що завжди пахне щастям
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793829
дата надходження 31.05.2018
дата закладки 02.10.2018
Може я, може ти
Завтра зміним цей світ
Ми шукаєм шляхи
Втрачені в темряві
Може я, може ти
Знайдем ключ до зірок
Щоб надію знайти
Зберегти серця стук
Ти на небо дививсь
У питаннях тонув
Все, що ти так хотів
Серця голос почув
В світі болю по вінця
Хтось промовив ім'я
І його б оживити?
Може ти, може я?
Може я, може ти
Все, що маєм, лиш мрії
Та холодніші світи
Де немає надії
Може я, може ти
Лиш кохання солдати
Полум'я щоб нести
Світлу згаснуть не дати
Ти на небо дививсь
У питаннях тонув
Все, що ти так хотів
Серця голос почув
В світі болю по вінця
Хтось промовив ім'я
І його б оживити?
Може ти, може я?
Оригінал:
Scorions - Maybe I, Maybe you
Maybe I, maybe you
Can make a change to the world
We're reaching out for a soul
That's kind of lost in the dark
Maybe I maybe you
Can find the key to the stars
To catch the spirit of hope
To save one hopeless heart
You look up to the sky
With all those questions in mind
All you need is to hear
The voice of your heart
In a world full of pain
Someone's calling your name
Why don't we make it true
Maybe I, maybe you
Maybe I, maybe you
Are just dreaming sometimes
But the world would be cold
Without dreamers like you
Maybe I, maybe you
Are just soldiers of love
Born to carry the flame
Bringin' light to the dark
You look up to the sky
With all those questions in mind
All you need is to hear
The voice of your heart
In a world full of pain
Someone's calling your name
Why don't we make it true
Maybe I, maybe you
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391048
дата надходження 09.01.2013
дата закладки 13.12.2017
затягло в любов глибоко
не дай шансу виплисти
просто
ти
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764429
дата надходження 06.12.2017
дата закладки 08.12.2017
холодно... мрачные стены.
вместо невинной улыбки лживые фразы по телу.
тонкие пальцы сжимают невинные плечи,
бедная кожа, болит все сильнее...
стон отчаяния. Где же та грязь, которую ты впитал в себя?
Шрамы со смыслом, мои прикосновения...
тонко и нежно твою раздираю кожу.
Счастлив ли ты без сомнения?
Ищешь похожих годами, царапая стены.
Холодом режешь мне нервы,
тонко ломая душу...
Нет, не проси, не заставляй меня слушать.
Голос невинный вдали.
Ложный звонок, фразы пропитаны болью.
Это неловкое "подожди" и от чего же так больно?
Пусто внутри,будто война перестала играть по нотам.
Завтра все ждут волшебства, ну от чего же мне больно...
и почему мучаю снова себя?
Нет, не лечи мне нервы... не согревай мое тело прошу.
сердце разбито, завтра заклеим и подождем до весны.
Снова закуталась в одеяло, к черту все мысли и ты...
Люди, проблемы, будни, мечты...
Жизнь бумеранг, все по кругу.
не говори и без тебя так тоскливо.
я задыхаюсь, как же невыносимо...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477917
дата надходження 07.02.2014
дата закладки 25.08.2016
А ми могли би разом постаріти ,
Напевно весело б життя пройшло,
Могли б по парку вечором ходити ,
Сміятися , радіти …всім на зло.
І наші дітки з нами б виростали ,
І радість нам приносили б завжди .
Та мрії ці мої розтанули …
Прошу за це мене прости.
А ми б сміялись шумно і нестримно ,
Ти малював би на мені свої малюнки ,
Мені б ніколи не бувало зимно
В твоїх обіймах, твоїх поцілунках…
А я б ходила в твоїй майці по кімнаті ,
Ти знаєш як вона мені пасує ,
Шкода , що цьому всьому вже не статись
І інша тебе скоро поцілує…
А ми змогли б усе що так хотіли ,
І новий рік і всі ті інші плани
І не було б у нас проблем великих ,
Прожили б без брехні і без обману ,
Ми б засинали разом й прокидались
Ми б не давали один одному заснути ,
Ти б обнімав мене щораз спросоння ….
Так жаль , що цьому не відбутись …
Шкода , безмірно жаль що почуття вмирають.
І що між нами величезна прірва ,
Про те , що відчував до мене , не згадаєш ,
І це , напевно, дуже вірно…
Шкода , що я ніколи так не вміла ,
Забутись , не згадати це моє бажання
Так жаль що ДОЛЯ НАС УБИЛА,
Цілую ніжно на прощання…..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681909
дата надходження 05.08.2016
дата закладки 24.08.2016
Кажуть, у кожного своє море,
Зайдеш у нього по груди і вмиєшся з бруду.
Стане душа - криштальна, сльозою прозорою.
Хочеш, я твоїм морем буду?
Знаєш у кожного на землі власний колір,
Різний він для зовсім не схожого люду.
Символом є і знаком людської долі.
Хочеш, я твоїм кольором буду.
Світить яскравий промінь для кожного,
Шлях він показує правильний завжди і всюди.
Жити без нього нікому нізащо не можна.
Хочеш, я твоїм променем буду?
Кожен із нас живе незотлілим спогадом,
Плаче сумним чи теплим лікує простуду.
Мучить себе ним, п’є його терпким солодом.
Хочеш, я твоїм спогадом буду?
Кожен впивається власним горем,
Пестить у серці, хоч як не боліли б груди.
Купається в ньому, а далі… Поволі тоне.
Хочеш, я твоїм горем буду?
Хочеш, пірнатимеш в мене із головою.
Хочеш яскравою без краплі бруду.
Хочеш світитиму я над тобою.
Хочеш я горем і спогадом в серці буду.
Хочеш я просто буду СОБОЮ.
Хочеш втиратиму сльози і полікую простуду.
Хочеш я буду завжди з тобою.
А хочеш і просто ТОБОЮ буду….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=681496
дата надходження 02.08.2016
дата закладки 24.08.2016
[img]http://cs7050.vk.me/c540106/v540106949/36110/02maHbsuiH4.jpg[/img]
[b]"Наскільки я тебе люблю?
Настільки ти від мене даленієш."[/b]
[color="#00ff0d"]Коррадо Калабро.[/color]
Даленієш…
Мій обрій блідне.
В парасольку
згорнулась душа.
А повітря гаряче,
літнє -
закальянилося ….
Спокушай -
У люпинові сни
травневі,
де куйовдиться
лип жовтизна
У руках Твоїх -
глина Єви
доки віддана,
доти жива.
А коли моє небо
низько
І клубочиться
вниз буревій,
уявляю -
Ти дуже близько
і вустами
торкаєшся
вій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668992
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 24.08.2016
Свої таємниці, свої секрети,
Як завжди брехня на брехні.
Хвилини обману переходять у дні.
Брехливої правди чіткі силуети.
Брехня замість чистої правди.
Обман за обманом завжди,
А правди й простили сліди.
Ілюзій живемо заради.
За брехні лизатимем зад,
За істину ж б'ємо по лицях.
Нам правда вже навіть не сниться,
Та кожен із нас цьому рад.
Без фальші нам точно не жити.
Без неї світові - крах.
Людьми та планетою керує страх.
Світ вміє нами вправно крутити.
В нас і справді немає вибору.
Брехати - це вроджений дар.
Спустімось нарешті із хмар.
Досить бачити всіх навиворіт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676755
дата надходження 08.07.2016
дата закладки 24.08.2016
Кап… Кап…Кап… Ти чуєш? Крапле дощ?
Осінь вибирається на прощу?
Мокрими ганчірками холош
Додаючи блиску у калоші?
Кап… Кап…Кап… Реванш бере весна?
У двобої з кригою та снігом?
Свіжовбрана, вимита, ясна
Увірвалась карколомним бігом?
Ні, не осінь, липень за вікном,
Квітне під парканом гладіолус.
А весна… Давно спочила сном.
-Не весна… - шепоче тихий голос.
Кап… Кап…Кап… То сльози на папір?
Чи краплини крові по паркету?
Хто малює відчаю узір???
Так стомився… Гратися в поета.
Кап… Кап…Кап… Незримий пише перст?
Чи сама краплинка розпливлася
В РОршахів такий… Кумедний тест -
Юна танцівниця… Девадасі…
Вигинає стегна у танку,
Чудернацько поєднавши пальці.
Хто її створив, таку стрімку?
На чиїх це вишивалось п’яльцях?
Так стомило мерехтіння слів,
Не до мене звернених, дражливих.
Страшно… Серед тисячі світів
Загубити свій… Такий важливий.
Кап… Кап…Кап… То воскова свіча
Обтікає, виливає сльози?
Гасне гніт у свіччиних очах,
Віск блідий застиг… Напівдорозі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=679938
дата надходження 25.07.2016
дата закладки 26.07.2016
В нашому житті усе важливо, ранок подарує всім надію, і на відстані любить можливо, сонце так далеко, але гріє! Треба вірити як в юності у диво, жити в мирі, не в образах й чварах, за мільйони миль любить можливо, сонце гріє, хоч далеко в хмарах! Тож кохайте палко і красиво, і ніколи не втрачайте мрію, і на відстані любить можливо, сонце так далеко, але гріє!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675967
дата надходження 04.07.2016
дата закладки 04.07.2016
Коментар до твору Спеції http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=650120
Кохати… Варто чи ні?
Злетіти, щоб каменем впасти,
Ловити примар-птахів
І щастя по дрібочці красти?
Ступати на бите скло,
Терзати та тішити серце.
Не знаю… Добро чи зло,
Соната чи рондо, чи скерцо?
Кохати… Варто чи ні?
Чи страшно отак кохати?
Метеликом у вогні?
Все мати і… зовсім не мати?
Не спалені ще мости
Та жереба кості упали…
Напевне знаю, що ти
З такого б і не вибирала.
То ти, але ти – не я…
Свої домалюєш офорти,
Залишиш лише ім'я
Й повернешся... В зону комфорту…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651429
дата надходження 14.03.2016
дата закладки 03.07.2016
Каплі дощу по склу,
Твої губи ніжно по тілу.
За віком непроглядна ніч,
Нас пітьма вже давно огорнула.
За плечима-темне минуле,
Що чекає обох-невідомо.
Та мені усе це байдуже,
Бо цю ніч ти проведеш зі мною.
Не питай мене,що буде зранку,
Чи зустрінемо разом схід сонця?
Давай просто про все забудем
І послухаєм музику ночі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630224
дата надходження 21.12.2015
дата закладки 21.12.2015
Я усну на плече твоем и, когда зима,
Застывая навеки льдом, придет увести,
Стану веткой пушистой ели ... не обломать,
Уколовшись, не разбудив и не извести...
Стану веткой пушистой ели в твоих руках,
Разрисуем ненастную ночь, на блик и тень.
Мишурою блестящей укрась , а я слегка
Обнимая тебя, шепну:"Поскорей раздень..."
Мишурою блестя по коже - иголки прочь,
Целовать так умеешь нежно, один лишь ты...
Зажигая безумной мукой, метель отсрочь,
Я усну на плече...потом, пока не остынь...
13.12.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628335
дата надходження 13.12.2015
дата закладки 14.12.2015
Намёк на снег... Такой прогноз погоды -
снежинки три, "плюс пять" и... тучи, да.
Но... всё, что в это утро происходит -
не осень, не ноябрь, не холода,
а... жажда повторять... твоим ладоням,
что их тепло... нужнее солнца мне!
Нужны... чтоб в них дышать зимой, и долго
молчать, щекой прижавшись... И нужней,
чем все прогнозы - чтобы верить в завтра,
счастливое, в котором - пополам
и первый снег, и ноябри, и марты,
и на двоих... достаточно тепла.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623494
дата надходження 24.11.2015
дата закладки 24.11.2015
Ти спитав: - «Чи скучила за мною?»… мабуть холодно було тоді тобі…
А мене тугою неземною це питання мучило в собі…
Сумувала… страшно сумувала… і напевне знаючи за чим…
Блиск в очах нам Доля дарувала… ніби покладаючи почин…
І ніколи я їх не забуду… тих очей… що полум’ям горять…
Пам’ятати завжди я їх буду… навіть, якщо будуть докорять…
Тамувала… подих тамувала… коли я торкалася плечей…
І стрімке бажання виникало… голову склонити на плече…
Загорнутися в обіймах рідних… заховатися у тобі в одну мить…
І забути негаразди різні…особливо те… що ще болить…
Сумувала… страшно сумувала… за теплом і ніжністю долонь…
Пам’ятаю, як в руках тримала… потрапляючи в безжалісний полон…
Пам’ятаю… як хотілося торкнутись… ніжними руками до грудей…
Неодмінно… разом з ними ворухнутись… кисню набираючи в легені…
Як згадаю перший поцілунок… ніжність і тепло від твоїх губ…
Ніби Доля знов дала дарунок… і в додачу емоційних вир сполук…
Ти спитав: - «Чи скучила за мною?»… «Скучила» - сказала я в отвіт…
Скучила… неначе за нічною… зіркою на небі, що горить»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623346
дата надходження 23.11.2015
дата закладки 23.11.2015
Пробач, що так тебе люблю.
Пробач, що так тебе ненавиджу.
Що в цій агонії жалю,
Сама собі я вкотре зраджую.
Пробач за ніжність і тепло.
Пробач за злість і нетерпимість.
Чи можна стерти що було?
Чи лиш зробити таку видимість?
Не винен ти, що смак гіркий
У сліз моїх, стікаючих безвільно.
Бо пам'ятають губи смак п'янкий,
Тих поцілунків божевільних.
І ночі ті, злиття двох тіл
В один тандем блаженства.
Скажи, що цього не хотів?
Що не хотів цього шаленства?
Засипле сніг нестерпний біль,
Що розгорівся від жаринки.
Ти - переможець. Виграв бій.
Все вмить розбилось на частинки.
Кому це вигідно? Кого це ціль?
З закоханих робить сніжинки?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623207
дата надходження 22.11.2015
дата закладки 23.11.2015
даже когда погаснут звезды, я останусь,
ты упадешь в пропасть, я пригну следом.
буду согревать словами не хуже пледа
и слушать твои жалобы на гадкую осень,
не важно что на часах уже восемь. утра восемь
даже когда на голову упадут тучи,
и дождь затмит твое настроение,
я стану последним твоим спасением,
твоим дополнительным вздохом,
можешь сколько угодно сердце мучить.
даже если все будут против тебя и спинами закроют путь,
я постелю тебе новою дорогу,
и буду ночами молить за тебя у Бога.
все время забывая о себе вечно грешной.
не ищи меня глазами. так здесь же я!
даже если меня забудешь, уедешь за горизонты,
в моем сердце не погаснет надежда,
и пусть не вернуть того, как все начиналось прежде,
свет любви не угаснет. я буду попутным ветром,
а ты так и останешься тем, кто боится простуды
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623225
дата надходження 23.11.2015
дата закладки 23.11.2015
Суспільство прогресує в ногу з часом
Чи дегрудує? Хмм... Не ясно...
Лише мені стає все більше лячно?
За нашу землю, рідну Україну
Для нас усіх вона одна, єдина,
Для більшості квітуча Батьківщина
Страшно за те, за що ж боролись люди,
За що поклали голови усюди?
Чому ж багато зараз у нас бруду?
При владі, в універах, навіть в школі
Куди не глянь, ця гниль у нас на волі...
Ламають десь такі важливі долі..
За що боролись? Знов спитаю я...
Щоб викладач, не боячись, брав хабаря?
А в сьогоденні що? - На Сході йде війна...
Вмирають люди, гинуть кращі з нас,
Свідомі світу цього, еліту нищить час,
І не врятує, так жадали, їх указ
Вони чекали його довго від гаранта,
Від колись вибраного людом, людини-президента,
Та він продав країну... Легко... Окупанту...
За що ж боролись у всі часи? За єдність?
Щоб нам плювали в лоба? Брали в клешні?
Тримайте... Дожилися... Незалежність...
Добра не було вчора в нас, й не буде нині,
Не буде й завтра злагоди в країні,
Бо владу треба гнати в шию... Без зупину,
А разом з ними гнати москаля,
Що око вже поклав давно з далля
На нас, на рідну землю Кобзаря.
Взять в руки зброю треба і прогнати
Раз і назавжди того супостата,
Хай буде вільна Україна-мати!
Такі ми українці... терпим без зупину,
Потім скаржимось, плачем в рідних на могилах,
Жаліючись на долю, сонце, зливу,
І прагнемо в Європу, жити як пани...
О Боже, люди, зробіть порядок в своїй голові!
Порядок у державі, в рідній стороні...
Оце є воля? От так життя будуєм?
На Сході до сих пір війна панує,
Влада здає, в країні срач... Суспільство деградує...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=603113
дата надходження 30.08.2015
дата закладки 31.08.2015
До кінчиків пальців
На одному подиху
Викинувши мотлох
Увесь із голови
Хворіти
І не тому що не вистачає кальцію
Непритомніти
І не тому що підкошуються ноги
Триматися за голову
І не від болі у животі
Божеволіти
І не від того що навколо у всіх порожньо
У душі
Танцювати
Під улюблений трек
Уві сні
Співати
Не маючи голосу
Чекати
Рахуючи дні
Кохати
По-справжньому
Зустріти щастя
І так щоб без сумніву
Знати
Без дорікань
Сказати
Що на душі
Просто
Від радості
І більш не бути ніколи на самоті
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=600144
дата надходження 16.08.2015
дата закладки 31.08.2015
Я все ж кохаю до нестями
Тебе одного, лиш тебе!
Я квітну цими почуттями –
Це щось незвично неземне.
Пірнаю в ніжні рідні очі
(Яка ж манка їх сірина!),
В прекрасні погляди урочі*,
В яких кохання замість дна.
Ловлю твій подих у волоссі,
Цей вітер ласки і тепла.
Лунає щастя в двоголоссі:
"Кохаю," - шепотять вуста.
* [i]чарівні, які характеризуються надприродною силою
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429683
дата надходження 06.06.2013
дата закладки 29.08.2015
Сплетенье ног, сплетенье рук...
Два сердца бьются в унисон!
Тела во власти сладких мук...
На выдохе гортанный стон!
Любовный жар, адреналин
потоком страсти вены рвёт!
Волна... Ещё одна... Прилив!
Пик! Взрыв эмоций! И... полёт...
в открытый космос и астрал
туда, где вечность сжата в миг.
Любовь – магический портал
в мир многогранный для двоих.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566764
дата надходження 15.03.2015
дата закладки 21.06.2015
Мне просто не хватает слов...
Ещё так много дураков,
кто хочет жить в эСэСэСэРе.
В своей плебейской, рабской вере
всё молятся о "Руцкомире"
и ностальжируют о сыре,
о колбасе ценой "два двадцать".
Всю жизнь готовы прогибаться
под батюшку-царя Расеи,
став "раком" и с ярмом на шее
безропотно, без "вазелина".
Нет, не нужна им Украина,
тем у кого мозги из ваты,
хотя... они не виноваты,
они – манкурты, дураки
с одним клеймом на лбу "СОВКИ!"
(Простите за резкость. Нет слов...)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587256
дата надходження 14.06.2015
дата закладки 14.06.2015
Я подарую тобі мить кохання
Тонку стеблину сильних відчуттів
Жадану мить солодких відкриттів
Нестримне для обох, сердець єднання...
Звабливо-ніжний аромат двох тіл
Розбавить ніч відтінком прохолоди
Ми піддамось спокусі насолоди
І почуття візьме нас під приціл...
Торкання уст...гарячий подих в скроні
Легке тремтіння хвилями по шкірі
Покірливо в мовчанні і довірі
Себе я віддаю в твої долоні...
Сплетіння душ у неповторнім танці
Коли усі слова - пустії звуки
Коли у крила проростають руки
Коли ми за бажанням - ночі бранці...
Дурманні і солоні відчуття
Під місяцем повінчані весною
Ми згоримо запалені іскрою
Під ритм єдиного... серцебиття...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586651
дата надходження 10.06.2015
дата закладки 11.06.2015
Я не знаю з чого розпочати нам розмову,
які слова для тебе будуть чогось варті
Я не знаю чому мовчу я знову
та мовчати буду певно аж до смерті
Та вже усе колись сказав,
але твою любов я не знайшов
Та як же сильно я тебе кохав
і по при все кохати буду ще сильніше знов
Та випала мені така любов
велика сильна та безстрашна,
А я дивлюсь у твої очі знов
яка жеш ти прекрасна.
https://www.youtube.com/watch?v=sQ5wjhH7GV8
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586701
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 11.06.2015
У темну ніч твій голос прилине до мене,
І я розповім про бажання моїх чистих снів
Не відпущу його більше ніколи від себе,
Не важливо скільки лишилося разом нам днів.
І він цілуватиме мрій моїх синії очі,
І мрії вмиратимуть в ніжних обіймах його –
Для них не існує ні дня, ні ночі,
А тільки кохання твого гаряче вино.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585809
дата надходження 06.06.2015
дата закладки 07.06.2015
Я степом іду, таким рідним, -
він, мов розмовляє зі мною
безслівно, душевним корінням,
що сплетене ніжно весною...
Так плавно заходимо в літо -
гостинно нас зве в свої шати...
птахів голоси в п'янім світі
від цих ароматів. Поспати б
у тіні шептань тополиних,
близь ставу у цій прохолоді;
хай час кудись трепетно лине
і вуж гріє бік на колоді...
02.06.2015р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585017
дата надходження 02.06.2015
дата закладки 06.06.2015
Ти будеш моїм першим обмеженням.
Ти - таке солодко-приємне збентеження.
Хочеться кожної сивої ночі...
Так і дивлюсь в твої заспані очі.
Ці всі бажання зі мною навік.
Я не чавитиму з те́бе твій сік.
Просто триматиму тебе́ у долоні,
Ніжно цілуючи в попелу скроні...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581240
дата надходження 14.05.2015
дата закладки 02.06.2015
Не дивись у вікно - там війна.
Там прощально співають гармати,
Ті, що навчені лиш убивати
Всіх, хто має людські імена.
Не дивись у вікно - там бої.
Там від пороху дух закладає.
Там надія остання палає
У багряно-пекельнім вогні.
Не дивись у вікно - море сліз.
І останнє в житті сподівання.
І дзвінке неможливе мовчання.
Там панує ненависть і злість.
Не дивись у вікно - там життя.
Що під подихом смерті згасає.
Там криваво-червоно світає.
І немає за це каяття.
Не дивись у вікно - там війна.
І твій погляд нічого не змінить.
Вічність слабкість і страх не оцінить,
Та оцінить чия в тім вина.
Не дивись у вікно - там війна...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584876
дата надходження 01.06.2015
дата закладки 02.06.2015
Не звик клясти ніколи і нікому,
Та нині я натягнута струна,
На сході України, в домі мому,
Іде неоголошена війна…
Спочатку Крим, його взяли без бою,
І взяв його північний наш гарант,
Потім Донбас, тут дав рашистам зброю -
Ракети, танки і системи «град»…
А ще брехню розсіяв по країні,
Дійшло до того, що їмо дітей…
І піняться… У них вся морда в слині,
Хоч зовні ще нагадують людей.
Прошу вас – відступіться, пане Путін,
В своєму домі раду ми дамо
І не брешіть, а говоріть по суті,
Бо в нас тепер вас всі зовуть «ху…ло».
Не хочемо ми жити, як в Росії,
А мріємо про краще для людей,
Повірте, що для нас ви не месія,
Убивця ви, загарбник і «злодєй»…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584726
дата надходження 01.06.2015
дата закладки 02.06.2015
Ми не трималися за руки
У прохолоді вечоровій,
І не для нас чарівні звуки
Закоханого солов`я...
Та серед безлічі історій,
Написаних на серці шрамом,
У кожного життєва драма...
У нас - написана своя.
У ній немає поцілунків
Чи ніжних доторків долонь,
Нема ніяких подарунків,
Лише загублені слова...
Хоча слова ті, як вогонь,
Що опікає щемом душу...
Я лікувати її мушу?
Чи дякувати, що жива?!.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581754
дата надходження 17.05.2015
дата закладки 18.05.2015
скрипка в грудях чекає смичка,
флейта мріянь очікує вуст.
не приходиш: то ось Ти яка.
я ж до Тебе крізь казку горнусь.
може Ти на дорогах годин
загубила вчорашні сліди…
але поки іще один,
то благаю Тебе: прийди..!
скрипка в грудях звесніє тоді,
флейта мріянь смі-Я[color="#ff0000"][/color]-Ти-меться
й серед Віри, Любові й надій
поєднаються наші серця.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=488065
дата надходження 25.03.2014
дата закладки 10.05.2015
позич мені мене хоча б на трішки
дай повітрям подихати вільним
перейду я все небо пішки
і впаду у твої обійми
бо нарешті збагну – з тобою
почуваюся по справжньому вільним
а на небо вже – ні ногою
я від ніжності божевільний
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580203
дата надходження 10.05.2015
дата закладки 10.05.2015