Не про тебе вітер між дерев
прошепоче тихо так у спеку.
Забринить душа - болючий нерв,
ніби чує знову небезпеку.
Не про тебе проспіва десь птах,
злякано здійметься в синій простір.
Може, тільки тиша на губах,
матиме про тебе крихту злості...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666887
дата надходження 19.05.2016
дата закладки 19.05.2016
Зміг би ти заради мене?
Все відкинути шалено.
І відмовитись від всього?
Навіть внутрішнього Бога.
Зміг би ти заради мене?
Стати кимось безіменним.
По землі новій ходити?
І по новому зажити.
Зміг би ти заради мене?
Розміняти все буденне.
Та украсти мене тихо?
Не завдавши світу лиха.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659324
дата надходження 13.04.2016
дата закладки 15.04.2016
Я тут,моя осінь, з тобою.
ВІд краплі до краплі я тут.
Я мрію вдихнути до болю
Твою помаранчеву ртуть.
Я тут,моя осінь, з тобою,
Під ковдрою з чаєм сиджу,
Я бачу його зеленії очі
І з розуму трішки сходжу
Dedicated to A.C 2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627448
дата надходження 09.12.2015
дата закладки 06.01.2016
Вона ішла одна по місті.
Лягали зорі їй на плечі.
Родив чуття якісь двоїсті
Цей вечір.
Ні снігу, ні дощу, ні вітру.
Мороз тихенько в спину дише.
Врізається скупа палітра
У тишу.
ЯК швидко день добіг до ганку
Уліз у темну шубу з плюшу.
Налив їй смутку наостанку
У душу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626435
дата надходження 05.12.2015
дата закладки 05.12.2015
Моя муза приходить з ножем,
ковиряє і щось дістає,
секунду назад ще моє,
в риму, коротке, чуже.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626181
дата надходження 04.12.2015
дата закладки 05.12.2015
Тобою я хронічно хвора.
Загострення іде під вечір,
Як день накриє чорна штора,
Як тінь торкне холодні плечі.
Тобою хвора безнадійно.
Та в силі ти звершити диво.
Є в тебе ліки чудодійні,
Котрі знімають рецидиви,
Витягують із сітей мрію
І близять точку апогею.
Тобою другий рік хворію.
А ти, здається, хворий нею…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624391
дата надходження 27.11.2015
дата закладки 27.11.2015
Сум.
У очах заквітли сльози.
Думи.
І вже дихати не взмозі.
Серце.
Так болить, що вилізе назовні.
Тіло.
Лиш відкриється, як місяць в повні.
Тінь.
Подруга, що знає всі секрети.
Біль.
Душу охопив від гніву через тебе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622870
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 21.11.2015
Мої думки про тебе, як канати,
не розірве́ш, хіба що розторочиш.
Нам, людям, дуже легко все ламати.
Я знаю - ти нічого вже не хочеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622522
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Такий густий обідній спокій.
Таке розмите сіре тло.
Такі невизначені кроки
Між тим, що буде і було.
Такі бліді посохлі трави.
Такі голюські дерева.
Такі думки поскрізь діряві.
Такі обвітрені слова.
Такі річки гладенько-лобі.
Такий безшумний в жилах струм.
Така роздвоєність у собі,
Такі не радість, і не сум.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622502
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 20.11.2015
Ми всі складні і складені з частин,
і складно нам в простому не згубиться.
Усіх багато - треба лиш один,
і так важливо - знову не спізниться.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616997
дата надходження 29.10.2015
дата закладки 29.10.2015
Я без тебе не хочу радіти,
і я сміх проміняю на тишу.
Куди мені відчай подіти? -
Собі, як і сльози залишу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616905
дата надходження 29.10.2015
дата закладки 29.10.2015
Я скину камінь із душі,
а він впаде на ноги.
Де буде легше, покажіть, -
я обіб"ю пороги.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614100
дата надходження 18.10.2015
дата закладки 18.10.2015
Вона його забути так бажала,
Так прагла думи втримати в узді.
Так міцно серце джгутом зав’язала,
Сховала сум в воронячім гнізді.
Вона казала: «Тишу не порушу,
Нехай чаклує навіть сотня фей».
А він вернувся, тихо вповз у душу
І знову серце вирвав із грудей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614061
дата надходження 17.10.2015
дата закладки 17.10.2015
Прошу не їдь, не залишай
В тумані цього міста.
І кров із серця через край
Біжить така барвиста.
Хоч знаю я, що ти прийдеш
До мене через місяць.
Та віри ти уже не ймеш
Розлука й туга бісять.
І відстань та вкраде любов,
Що так живе між нами.
Із року в рік, і знову й знов
Забудеться словами.
Які колись шептав мені,
Про вірність і мовчання.
Що так розвіяли вітри
Лиш на шляху кохання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=612792
дата надходження 12.10.2015
дата закладки 12.10.2015
[img]http://nebolet.com/medimg//content//migren-svjazana-s-povyshennym-riskom-razvitija-bolezni-parkinsona-1.jpg[/img]
[color="#01077a"][i]Вот уже середина недели
И рабочих осталось два дня…
Как хотелось бы чтоб долетели
Мои песни сквозь ночь до тебя.
Вот уже середина недели…
Но поверить не можем себе,
Что сказать мы тогда не сумели…
Мои мысли опять о тебе…
Вот уже середина недели…
Верю - лучшее там, впереди…
Но позволить любить не посмели…
Настроение - вновь на дожди…
Вот уже середина недели
А покой и не сниться душе…
Все, что в жизни тогда мы хотели
Там оставили мы в шалаше
Вот уже середина недели -
Минус к отпуску лишь один день…
Мы любовью тогда заболели…
Что-то вновь разыралась мигрень…
[/color][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610469
дата надходження 30.09.2015
дата закладки 30.09.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=crRtwIUgHZQ
[/youtube]
Літо дарувало сонячне кохання.
Розкидало мрії - ніжні пелюстки,
А тепер вже осінь і німе мовчання.
На душі оскома: ягідки гіркі.
Нащо полоскала в м"яті свої коси,
Уплітала білий черешневий цвіт?
І чого це вітер по гаях щось носить,
Припада крильми до вже жовтих віт?
Засмутилась осінь...Це таке кохання?
Чом такі короткі літа дні жаркі?
І закрались в душу сум, розчарування.
Скуштувать боїться ягідки гіркі.
Але ж осінь - жінка і така прекрасна!
І спада повільно золоте вбрання.
Чом почервоніла тут калина красна?
Вітер роздягає осінь зарання.
Ось уже й догралась: гола серед світу.
А навколо пустка...Плачуть небеса...
Ти тепер розвага тільки лиш для вітру.
І по голих гілках потекла сльоза...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606567
дата надходження 14.09.2015
дата закладки 21.09.2015
В суматохе дел невзрачных,
В карусели будних дней
Мир нам кажется прозрачным,
Жизнь становится тускней.
Потому не тратя время,
Я хочу Вам пожелать -
Все печали и невзгоды
Чудо-краской разбавлять.
Вы проблемы и заботы
Смело красьте в белый цвет,
И тогда из Вашей жизни
Мигом пропадет их след.
В красный красьте Ваши чувства,
Пусть пылает в сердце страсть,
Но не стоит, в тоже время,
Ей давать над Вами власть.
В синий красьте ум и совесть,
Чтоб держать их в чистоте,
А в зеленый все победы,
Будьте же на высоте!
В желтый Вы окрасьте счастье,
В голубой - свои мечты,
В черном же пускай исчезнут
Все напрасные труды.
В общем, жизнь - она раскраска,
Каждый красит её сам.
Потому я Вам желаю
Самых ярких, сочных гамм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605484
дата надходження 09.09.2015
дата закладки 09.09.2015
[quote]Ти мені потрібна зовсім трохи, всього лише дуже сильно, занадто часто і кожен день. [i](Джон Мішель Монтгомері)[/i][/quote]
[i]Ти потрібна мені...
Як вітер потрібен відтрилам...
Як вранішнім травам потрібна цілюща роса...
Як спраглій землі дощ потрібен…
Як простір розправленим крилам...
Як бунтарній душі потрібна краса...
Ти потрібна мені…
Як вечірня легка прохолода...
Як небу потрібні світила далекі й зірки...
Як знемозі кохання потрібна п'янка насолода...
Як русло потрібне для стрімкої ріки...
Ти потрібна мені…
Як тишІ несподіваний шерех...
Як стежка вузька подорожньому в краї чужім...
Як ніч і день...
Як життя...
Як морю буремному берег...
Як потрібна весна – я тобі розповім...
Ти потрібна мені…
Зовсім трохи…
Лише на світанку...
Як потрібна у серці струна, що бринить...
Дуже сильно потрібна...
Щоб мене дочекатись на ганку...
Ти потрібна завжди -
Кожен день, кожну мить...
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=602705
дата надходження 28.08.2015
дата закладки 28.08.2015
[color="#5c3580"][i]Не обіймай мене!
Ні в радості, а ні в печалі…
При зустрічах не обіймай
й коли прощання час…
Коли любов мине
й розтане аромат конвалій...
Та ця історія, напевне, не по нас...
Не обіймай мене,
коли не хочеш "так" казати...
Не обіймай, тим більш,
коли сказати хочеш "ні"...
Та годі вже...
Бо обіймати це ще не прощати...
Лиш хочеться твоїх обіймів уві сні...
Не обіймай мене!
Нехай ця зла пересторога
Тобі не здасться дивною...
Її нам треба знать...
Не обіймай!
Обійми ж бо придумані для того,
Щоб ними вираз свій
обличчя приховать...
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601822
дата надходження 24.08.2015
дата закладки 25.08.2015
На день, на два забігаюсь, забуду
Про тебе я, затихне в серці біль.
А потім знову щось підійме груди,
Наповнить вени градусами хміль.
Я розумію, разом нам не бути.
Що можещ більше, як прийти у сні?
І цей напій із меду і цикути
Мені прийдеться випити одній.
А ти живи. Хай щастя в тобі дише.
І слава грає соло на трубі
Хоч у буття своє мене не впишеш,
Щоранку сонце митиму тобі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601433
дата надходження 22.08.2015
дата закладки 22.08.2015
[color="#09066e"][i]Ти так далеко від мене…
Здається - на іншій планеті…
Між нами лиш космосу холод
та світло блакитне зорі…
Вдивляюсь в обличчя чужі….
Шукаю тебе в інтернеті…
Та ти так далеко від мене…
Сум гострить свої пазурі...
Ти так далеко від мене…
Не лише у просторі … в часі,
Епоха твоя - моє завтра,
а я - в учорашньому дні
Я на грішній землі,
а ти - у дивному світі фантазій...
Та ти так далеко від мене…
І поруч так близько - у сні...
Ти так далеко…
І крається серце моє на шматочки
І злітає у вись,
і падає вниз до землі зорепад.
Я проклав вже маршрут...
Залишилось придбати квиточки...
Хоч ти й далеко від мене,
та не хочу вертатись назад...
[/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599947
дата надходження 16.08.2015
дата закладки 16.08.2015
Як важко з почуттям отим ховатись,
Яке давно пустило корінь в вени,
На крок зустрічний твій не сподіватись –
Не вимитий у думаннях, шалений.
Як важко жить тобою і без тебе,
Рожевим мріям мостити могилу
І знать, що корінь не народить стебел,
Не здійме човен зложені вітрила.
Як важко це… дивитись на світлину,
Вбирать твій промінь і назад вертати,
Ковтати смак ванілі і полину,
Сонет родити, потім обривати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=599696
дата надходження 14.08.2015
дата закладки 14.08.2015
Пройдуть дощі, осінні зливи,
Дороги снігом замете.
Та серце спогади тремтливі
Старанно в пам"ять уплете.
І кожне слово, як зернинка
В душі ще й досі пророста.
Сльоза лиш стала, як перлинка,
Не усміхаються вуста.
Та що ти, ні! Я вже не плачу.
Хвилинна слабкість - то пусте.
В твоїм житті я ще щось значу?
Оце хвилює над усе.
Чи, що було, не зачерствіло,
Чи крила здатні ще літать?.
Невже з розлуки посивіло?
Так хочу я про це спитать..
А ти мовчиш... Одне лиш слово
Злетіло з вуст твоїх колись...
Воно для мене, як підкова...
Я все чекаю.. Не барись...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598232
дата надходження 07.08.2015
дата закладки 07.08.2015
Гарячий чай з меліси,
приходь до мене в гості.
Я йду на компроміси,
я відкриваю простір.
Бери з собою втому,
хай з нами відпочине.
Я не скажу нікому,
у мене є причини.
У мене тиша в домі,
такої не знайдеш.
І ранки нерухомі,
у них ти пропадеш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539718
дата надходження 27.11.2014
дата закладки 21.07.2015
.....Моя душа давно в печали. От боли стынет в венах кровь.......Зачем друг друга повстречали?...Что бы убить в себе любовь?...Ответа нет... И быть не может. Лишь знает Бог на то ответ..... И снова боль и сердце гложет. Сними с любви наложенный запрет........(webber)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591704
дата надходження 04.07.2015
дата закладки 04.07.2015
Життя вдалося... не вдалося...
Метеоритом пронеслося.
Та поки стелиться дорога,
Нема чого гнiвити Бога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591083
дата надходження 01.07.2015
дата закладки 01.07.2015
Що сказати тобі, не знаю.
Написати листа - та ні.
Все кохання своє відпускаю,
відпускаю думки всі сумні.
Хай летять, не вертаються знову,
бо приносять вони тільки біль.
Я візьму вже тепер за основу:
"Та до біса брехливу ваніль!"
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=591094
дата надходження 01.07.2015
дата закладки 01.07.2015
Горіло серце маками?
Палало.
Ночами тихо плакало?
Ридало.
Надію з неба черпало?
Граційно.
Жалі косило серпами?
Постійно.
Тепла йому бажалося?
Нестерпно.
Померло чи сховалося?
Затерпло.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589835
дата надходження 25.06.2015
дата закладки 25.06.2015
Хочу бути, просто бути поруч...
Просто, без надій і сподівань,
Хоч на серце туго давить обруч
Зіркоснів й прихованих бажань.
Я вже гнав їх і від них ховався
За високі мури і замки!
Так собі самому й не зізнався
Про таємні мрії і думки...
А вони сховалися, як миші,
І гризуть всі закутки душі...
Ще й не сплять - у вечоровій тиші
Спідтишка нашіптують вірші...
Ось чому мені вночі не спиться:
Мрії я переступив поріг!..
Це моя скарбниця чи в`язниця?
Моя муза чи ... солодкий гріх?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588703
дата надходження 20.06.2015
дата закладки 20.06.2015
Сум пролився тихо, як дощем.
Блиснула у хмарах блискавиця.
Обдала навколо все вогнем.
І схитнувся вогник у світлиці.
А душа в тривозі все не спить.
Грім десь прокотився, як луною,
А в очах минуле мерехтить...
А хіба воно було з тобою?
Це зустрілись просто дві душі.
В них нема минулого і завтра.
Та вони все ж зовсім не чужі.
Це, як спалах ніжний, теплий ватри..
Та чия у цьому є вина?
Осінь наступає вже на п"яти.
Мимо нас пройшла давно весна.
І пора вже осінь зустрічати...
І прийде осіння довга ніч.
Спогади про те, що не збулося.
Виникають дУмки протиріч..
Може, все було, чи це здалося?...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588205
дата надходження 18.06.2015
дата закладки 18.06.2015
Зірветься перший сніг,але в останнє,
Сколише келихи вино.
Настане елемент розчарування,
Повернення із романтичного кіно.
Зима відчутно близько ляже,
Без снігу,з льодом на землі.
Депресія за брата стане,
Від простору і до стіни.
Війна всередині загубить,
Знеструмить потяг до весни.
У барикадах табір зводить,
Надію перекреслює у сльози.
Час розтягнеться у прокляття,
Але не вічний плач душі.
Згадати треба не прощання,
А час знайомства серед літа.
Згадай хвилину щастя кожну,
Прогулянки,обійми,поцілунки.
Що він так само поруч хоче,
Стояти і чекати на весну.
Весна...весна взаємного кохання,
Трапляється лиш раз в житті.
Коли знайдеться хлопець схожий,
Тримай в ручатах,як своє.
Тоді до літа потяг прийде,
Знову казка підштовхне.
Підхопить на плече,напише,
І мальва знову зацвіте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588256
дата надходження 18.06.2015
дата закладки 18.06.2015
Сама любов привабила у жили.
Когось винити – якось не з руки.
Тож хай поплаче серце – заслужило.
Бо віддавати велено борги.
Межу переступила самовільно –
Ніхто не кликав, не тягнув, не вів.
То чом же серце скаче божевільно,
Коли його торкаюся слідів?
Хай серце плаче. Це йому корисно.
Хотіло в книгу? Має «happy end» -
Над ним вагітна громом хмара висне,
Життя не любить казок та легенд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587686
дата надходження 16.06.2015
дата закладки 16.06.2015
Все буде добре. Просто вір,
Що небо виллє день із глека,
Що місяць сяде поміж зір,
Коли до сну піде лелека.
Все буде добре. Догориш,
Дні дотанцюєш, виспиш ночі.
Багато дивностей уздриш
Перш, ніж утратять блискіт очі.
Світись і з трепетом дивись
Небові в очі волошкові,
Щоб, як злетиш колись увись,
Душа була з вінцем любові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587425
дата надходження 14.06.2015
дата закладки 14.06.2015
Ти знаєш, годі! На сьогодні досить
терзань, вагань, і суму, і дощу....
Вплітає вітер легкокрило в коси
польоту смак, і волі.... Я впущу!
Хай крапне в серце подих невагомий
перлиною цілющою: "Живу!"
...Усмішкою зітру років цих втому!
Образи, гнів - розвію, розмету!
Не треба більше слів про те, як буде...
Майбутнє - там.... А день мій близько - тут!
Мій світ - в мені! І що ті пересуди?!....
.... Душа літає.... Не пристане бруд.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587132
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 13.06.2015
Поверніть мені
голос надії,
Поверніть мені
радість життя,
Подаруйте краплиночку
щастя
Не вбивайте любові слова
2013p.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586797
дата надходження 11.06.2015
дата закладки 11.06.2015
Придумала собі кохання!
Пора закінчувати гру.
Всі ці благання і зітхання
Вже душу виїли мою.
Награлася. По горло сита.
Чи клином світ на нім зійшов?
Могила радощів розрита.
Дух сили вирвався з оков.
Не знаю, як там ляже карта,
Чи happy end завершить дні.
Та сліз моїх ніхто не вартий.
Я поскачу ще на коні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585878
дата надходження 07.06.2015
дата закладки 07.06.2015
Якби любив, то не ховався б,
Не залізав би у нору.
Якби любив, давно озвався б,
До свого серця пригорнув.
Якби любив… Але не любить.
І не його у тім вина,
Що іншу ночами голубить.
Я ж так – із тисячі одна.
Якби любив, відчув би силу
Тих крил, що хочуть йти в політ.
Якби любив… я б рай відпила,
Забула б давні всі жалі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585591
дата надходження 05.06.2015
дата закладки 05.06.2015
[b]«С небес спустился ангел»[/b]
[color="#0813d6"][b][i]С небес спустился ангел
Вошел в мой сон земной
И я теперь не знаю
Творится что со-мной
Он будоражит душу
Мечтами прошлых лет
И я барьеры рушу
И мне покоя нет
Не знаю, будет ль счастье
И что там впереди
Но сердце рвет на части
Желание в груди
Чтоб все, что растревожил
Мой ангел неземной
Твой образ взял и ожил
И встретился со мной
© Микола Карпець (М.К.)
*12.04.15* ID: №573797
[/i]
[/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573797
дата надходження 12.04.2015
дата закладки 05.06.2015
[b]«Нектар твоїх губ»[/b]
[color="#0712de"][b][i]Сьогодні був солодкий ранок.
В твоїх обіймах, наш світанок
Зустріли в двох ми, мов в Раю
Я з губ твоїх нектар все п’ю
А його смак, як те вино,
Богам з Олімпу що дано
Торкаюсь ніжно твоїх губ...
Питаю: "люб я, чи не люб"
А лиш з’єдналися вуста
І знов політ... і висота....
Як річка, лагідна, плота
Серед квітучих трав і гаю
Несе нас двох, в обійми Раю
© Микола Карпець (М.К.)
*11.04.15* ID: №573757
[/i]
[/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573757
дата надходження 11.04.2015
дата закладки 05.06.2015
[b]«Миллион»[/b]
[color="#1d08d4"][b][i]
Вам желаю миллион
Не бывает лишним он
Миллион букетов роз
Миллион и дней без слез
Миллион улыбок в день
И ни день на бюллетень
Миллион счастливых дней
В жизни Вашей и моей
Ну а денег миллион?
Не положим мы в бидон
А потратим на все это
Скромная мечта поэта))
© Микола Карпець(М.К.)
*23.04.15* ID:№576645
[/i]
[/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=576645
дата надходження 23.04.2015
дата закладки 05.06.2015
Я з променем сонця біжу у поля
Де жайвір у небі жита вихваля.
Оспівує хлібом налите колосся,
Щоб з ніжним співом до неба тяглося.
Легенько пахучі хліба розведу
І білу ромашку відразу знайду.
Нехай не боїться моєї руки,
А ніжно торкнеться очей і щоки.
Я вдихну аромат і ледь не заплачу,
Вона подарує любов і удачу.
Вселить надію моїм сподіванням
І найщирішим юнацьким бажанням.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578901
дата надходження 04.05.2015
дата закладки 05.06.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.06.2015
[color="#101fa6"](Милій Людмилочці завдячую натхненням )))))[u][/u][/color]
[color="#001aff"]http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583293[/color] ([u]Lu57 Я НЕ ЛЮБЛЮ[/u])
Руками впираюсь,
а очі кричать: "Забери!"
Солодкий полон....
Як же страшно!...й як хочеться...знову
продовжити муку....
Безплідну спинити розмову,
втекти! ... Ні, піддатись
й всю пристрасті випити здобу....
...Словами кидаюсь,
а серце благає: "Візьми..."
Душа загубилась,
стріпнувши востаннє крильми.
Хто ж бачить? Хто знає?!
Хто серце уперто веде
крізь терни й вагання,
бороздячи долю тривожно....
Уламки з надій, сподівань,
розпач "хочу" й "не можна"
збирає й, всміхнувшись,
по Вічності хтиво волочить,
карбуючи в часі,
до ніг той букет нам кладе...
Блаженство і муку
(тримайся) вготовано вже!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584428
дата надходження 30.05.2015
дата закладки 30.05.2015
Короста на шкірі – хвороба заразна.
А що, як болячка свербить у душі?
То дьогтем її? Чи то все марнотратство
І краще в корості сумління лишить?
І як врятуватись від ницих душею?
Чи душем контрастним гартується вись?
Чи сталь нецинковану вкриє іржею
Від крапель холодних – й на порох колись?..
Украй небезпечна, говорять, проказа,
Бо нищить і м’язи, і очі душі…
А ще викликає, між іншим, відразу
До хворого, що продає за гроші
Своє найцінніше: і чесність, і гідність –
Без них-бо людина – від бульбашки «пшик»…
Каліцтво душі – то уже інвалідність
З єдино можливим фіналом – гаплик…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584379
дата надходження 29.05.2015
дата закладки 29.05.2015
Суп для моєї душі,
жовтий, гарячий, уранці.
Плавають в ньому вірші,
зима замерзА в вишиванці.
Снідають втомлені люди,
гріють об чашку слова.
Топлять симптоми застуди,
що десь у грудях співа.
Ложкою тихо й повільно,
день розколотить життя.
Будьте лише добровільно,
вдягайте тепле взуття.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539316
дата надходження 25.11.2014
дата закладки 10.05.2015
А знаєте, люди ідуть,
за хлібом, надовго, зникають.
Їх деякий час іще ждуть,
а потім просто звикають.
А знаєте, люди ідуть,
як час. Оминають зупинки.
Знач, не судилось, мабуть,
вони - чиїсь половинки.
А знаєте, люди приходять,
раптово, невчасно, у мить.
Свої половинки знаходять,
і знову хочеться жить.
Ви бачили, душі цвітуть,
багряним, як хризантеми.
Це через те, що ідуть
люди, забравши Едеми.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522575
дата надходження 10.09.2014
дата закладки 10.05.2015
Під ковдрою рахую знов до ста,
я теж сумую тільки на папері.
І ніч мовчить, а тиша не проста,
можливо, ще постукаєш у двері.
Рядки, слова, а вітер, мов сказився,
в кімнату рветься, мов боїться сну.
Із нас в житті ніхто не помилився,
і кожен зустріча свою весну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=421800
дата надходження 29.04.2013
дата закладки 10.05.2015
(Найріднішій і найкрасивішій Г.О.Я.)
До тебе, мамо, до твого́ порогу
вертаюсь серцем кожен день здаля́.
Ще пам"ятає стежка босі ноги,
які, невмілі, ти у світ вела́!
Ще пам"ятає мрії старий ганок,
котрі́ леліяв тут вечірній час...
І (ще бабусин!) з свіжим варом* дзбанок....
І запах хліба, що голу́бив нас....
Твій теплий у́сміх, мамо, серце ніжить
і рук невтомних вабить доброта.
Любов завжди́ нам крізь турботи світить,
крізь ніч молитва нас веде твоя́!
Сьогодні - ось: сини з букетом квітів....
Та що ці оберемки пізніх слів?! -
до ніг складе́мо сни, любов"ю грі́ті,
всі світлі, подаровані нам, дні!
*вар - узвар - солодкий відвар з сушених фруктів.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580121
дата надходження 09.05.2015
дата закладки 10.05.2015
Майбутнє склало речі – і… пішло,
Не залишивши й лінії на згадку.
Пашить долонь збентежене чоло:
на річці часу зруйнували кладку.
Червоним світлофором день новий:
Мостів у «завтра» не будують нині.
Стоїть «сьогодні» - дурень-вартовий –
малює хрестик-мітку всім на спині,
що вже жили, в минулім і тепер,
що можна ставить в їхній долі крапку
і що життя – найбільша із химер,
яка не варта навіть і початку…
Я олівець поцуплю (хоч і гріх!)
і домалюю на своїх долонях
картину-мапу – плетиво доріг,
які ведуть до сивини на скронях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579587
дата надходження 07.05.2015
дата закладки 07.05.2015