Я так тебе чекала, як місяця зоря,
І навіть і не знала, що доля ти моя.
Текли роки рікою, що розділяла нас,
Та тільки в моїм серці вогонь ще не погас.
І віра, і надія у день нас цей звела,
Любов не помирала, вона завжди жила.
Лиш тільки заблукала колись давно вона,
Тепер вона знайшлася і знову розцвіла.
Я так тебе кохаю, я так тебе люблю,
І долю розділяю з тобою я свою.
Нехай вона квітує ще довгії роки,
Бо я у твоїм серці, у моїм тільки ти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697331
дата надходження 29.10.2016
дата закладки 29.10.2016
А жінка на сопілку чимось схожа.
Коли ти вміло гратимеш на ній,
Вона для тебе буде лагідна і гожа,
Лиш в своїм серці зберегти любов зумій.
А жінка, наче та берізка біла,
Лиш тільки сік до дна не випивай.
Вона тебе успішним бачити хотіла,
Вона твій тил - про це не забувай.
А жінка, наче скрипка, серцю мила,
Лиш тільки вміло ти торкнися її струн.
Вона розправить у польоті твої крила,
Коли обнімеш ти її неначе в"юн.
А жінка, наче пташка та співуча.
Коли даруєш ніжні їй слова,
Вона залишиться тобі одному вірна,
Якщо у серці твоїм буде лиш вона одна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=697085
дата надходження 27.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Строката доленько моя,
Чому по кругу ти ходила?
Ти скажеш: - Кругла ж бо Земля,
Тому я так робила.
А зупинитись маєш сам,
Де серцю мило й гоже.
А я тобі вже те і дам,
Що обереш собі, небоже.
І я обрав не те, що мав.
Був молодий тоді, гарячий.
Якби ж тоді я, доле, знав,
Що пошкодую ще добряче.
Та доля дала шанс мені
Все у житті своїм змінити,
Щоб у любові і теплі,
Ще трошки хоч пожити.
За все завдячую тобі
Я, доленько строката.
За все у нашому житті
Колись приходить плата.
У цім малесенькім вірші
Є дві важливі дати.
Коли сміюсь я від душі
Й коли на неї наплювати.
Тепер і в моїм вівтарі
Червона й чорна дати.
Летять у вирій журавлі
Про душу слід подбати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696713
дата надходження 25.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Не треба слів, вони зрадливі часто,
Лиш погляд твій - і я все зрозумів.
Я по очах твоїх читаю вчасно,
Допоки з уст ще звук не долетів.
Мовчи, коли ковток стоїть у горлі,
Коли дотла вже спалені мости.
Мовчи, коли стискає скроні
Від чорної гнітючої жури.
Мовчи, коли в очах від щастя сльози,
І зірка з неба у твоїй руці.
Мовчи, коли мовчать уже не в змозі,
І бог віддасть твоє лише тобі.
Мовчи, лиш мило усміхнися,
Як сонце, що виходить із-за хмар,
І в очі мої гарно подивися,
Я в погляді усе тобі сказав.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696190
дата надходження 23.10.2016
дата закладки 27.10.2016
Царівна-осінь повертає нам любов,
І лист багряний прикрашає землю щедро.
Крізь злами років зустрічаємось ми знов,
Розлука ж відступать не хоче вперто.
Яка солодка у твоїх обіймах ніч,
Сам місяць усміхається нам з неба,
Яка проста і в той же час важлива річ:
Любити від душі, від серця треба!
Так чверть слоліття пролетіло, пронеслось,
І в нас з тобою вже дорослі діти.
Нехай не все, що мріялось, збулось,
Та полум"ю кохання не вдалось зітліти.
Воно ще дужче розгорілось і пече,
Охоплює все тіло і обличчя,
І на вершину щастя нас несе,
З минулого в теперішнє сторіччя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694162
дата надходження 13.10.2016
дата закладки 15.10.2016