allina solomko: Вибране

ptaha

Він так і не зміг відлетіти…

За  картиною  К.Роландо

[img]http://img15.nnm.me/c/6/b/d/9/f16c8e1a1ae5f889310119a99a5.jpg  [/img]

Він  так  і  не  зміг  відлетіти…
Перетравивши  отруту,
Шукав  від  розпачу  ліки
І  стежку  до  серця    друга.

А  якось  на  узбережжі
Якогось  синього  моря
Почув:  «Тепер  я  –  безмежжя!»  -  
І  серце  стисло  від  болю…

На  синім  аркуші  неба
Він  зорями  вивів  зустріч,
Зібрав  по  кишенях  прикмети,
Й  годинник  спинив  між  вулиць…

А  сам  лишився  чекати
Того,  хто,  ковтнувши  неба,
Навік  розчинився  крилато,
Осиротивши  планету…

Замислено  в  далеч  дивився,
А  щось  ридало  у  ньому  
Руденьким  від  сонця  Лисом
Й  дорослим  з  очима  малого…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578601
дата надходження 03.05.2015
дата закладки 31.05.2015


OlgaSydoruk

От запаха сирени я о любви пишу…



Экспромты    -    нежные  мои!..
За  простоту  их  не  взыщите!..
В  них  от  души  для  вас  пою...
Душа  моя...  она  в  зените...
Я  в  них  изюминки  кладу...
А  пряностей  -    всего  лишь  ложку...
Чтобы  кусочек  откусив,ещё  хотелось...хоть  немножко...



Ну  почему  душа  моя  так  жаждет  откровений?..
Истосковалась  по  словам?..
По  трепетным  мгновениям?..
По  чувствам,что  бросают  в  дрожь?..
По  нежности  истокам?..
И  задыхается  в  ночи  от  молчаливой  немоты...


Стихи  мои  читаешь(ночью)  про  любовь?..
И  время  вспоминаешь,  кусая  губы  вновь?..
Но  как  ты  смог  забыть  те  годы,что  прошли?..
Ты  помнить  обещал,..и  тайну  сохранить...
Что  я  твоя  родная  и  самый  близкий  друг...
И  тайну(нашу  тайну)  ты  не  раскроешь  вдруг...
Ты  слово  своё  держишь?..
А  я  своё  -    держу...
От  запаха  сирени  я  о  любви  пишу...
Дожди,дожди...Порядком  надоели...
Ну  как  же  не  рыдать:  сирень  опять  цветёт...




: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579319
дата надходження 06.05.2015
дата закладки 31.05.2015


Наталя Данилюк

Зелені Свята

Зелені  Свята.  Літо  молоде.
Війнули  в  душу  м’ята  й  метеринка!
Весна  за  обрій  травами  бреде
І  шаліно́ва  палахка  хустинка
У  ковилі  рябіє  де-не-де.

Пливе  у  червень  хата  чепурна,
Зама́єна  зеленими  гілками,
Скородить  небо  стріхи  борона,
Перебирає  вітерець  листками,
Із  вікон  курить  зелень  запашна.

Мов  павичеві  атласні  хвости,
Стирчить  з-під  хати  папороть  розлога,
І  піниться  у  збанку  мед  густий,
І,  чебрецями  встелена,  підлога
Припрошує  в  оселю  Дух  Святий.

Яка  відрада  –  впасти  горілиць
В  цій  запахущій  зелені  клечальній!
І  наслухати  в  кучерях  суниць
Дрібних  комашок  гімни  величальні,
А  в  буйнолисті  –  щебетання  птиць!


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584572
дата надходження 31.05.2015
дата закладки 31.05.2015