Viko Prontaliy: Вибране

Вадим Верц

Я оживлен тобою

Я  научился  делать  то,  чего  не  мог,
Хотя,  казалось,  по  привычке  занемог.
Принцесса,  жизнь  таки  закономерна  -
Я  оживлен  тобою,  эфемерно.

Десятки  раз  пытался  лишь  присниться.
Удачей  не  посмел  бы  насладиться,
Но  ты  теперь  здесь,  рядом;  все,  что  кроме,
В  каком-нибудь  забытом  старом  доме.

Забилось  наше  солнце,  посветлело  небо.
Ты  так  чиста,  каким  я  сроду  не  был.
В  глазах  твоих  кончаются  мои  границы.
Позволь  же,  прыгну  под  твои  ресницы!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308432
дата надходження 23.01.2012
дата закладки 21.07.2015


Постольник Ірина

Як часто ми дарма втрачаєм час…

Як  часто  ми  дарма  втрачаєм  час
На  тих,  хто  не  потрібен  був  ніколи.
На  тих,  хто  зовсім  не  цінує  нас,
На  тих,  хто  нас  не  помічав  довкола.

Як  часто  ми  дарма  втрачаєм  час
На  те,  чого  ми  геть  не  потребуєм.
На  те,  що  завжди  лиш  вбиває  нас.
На  тих,  кого  без  ліку  ми  рятуєм.

Як  часто  ми  дарма  втрачаєм  час...
Але  не  завжди  правду  розумієм:
Він  більше  не  повернеться  до  нас.
І  наздогнать  його  вже  не  зумієм...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=593700
дата надходження 14.07.2015
дата закладки 17.07.2015