Кристина Царь: Вибране

Леона Вишневська

Take a pil… if it makes you feel better.

Я  б  вилила  тобі  на  зап'ястя  кип'яток,  щоб  він  роз'їв  вени.
Щоб  захлинулась  собою  ж  твоя  надмірна,  блакитна  кров
десь  під    руїнами  Борисфену.
Серце  вкрилось  залізом,  його  обладунок  надто  міцний,
щоб  здаватись  без  бою.
Він    тримав  в  голові  по  затертих  часом  валізах
риси  мого  обличчя  і  безупину  думав
 про  те,  що  нас  тепер  буде  троє.

Він  рвав  цигарки  навпіл,  сіпав  коліном,  надто  спітнів...
І  ці  очі  дивились  на  мене  так,  наче  він-шматок  м'яса,
а  я  ненаситна  паща  лева.
Обожнюю  скептично  кидати  йому  у  відповідь:
-"Мені  з  тобою  все  ясно."
Тоном  зверхнім,  майже  сталевим...

Я  б  спалила  ліжко,  на  якому  ти  лежав  поряд.
Викинула  б  через  балкон  усі  твої  речі.
Сусіди  ж  всеодно  про  нас  з  тобою  говорять,
що  ми  навіжені.Що  ми  небезпечні.

Що  божевільні,схиблені,нестерпні.
А  ти  міцно  стискаєш  мене  в  обіймах
і  шепочеш  на  вушко:
-"Тихо,у  тебе  хтось  спить  під  серцем..."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273643
дата надходження 05.08.2011
дата закладки 18.07.2015


Леона Вишневська

Проза

Давайте  поговоримо,мені  цього  давно  не  вистачає.  

 Друга  ночі,а  маленька  дівчинка  поверхом  вище  бігає  по  кімнаті  та  плаче,плаче,плаче.    
 Я  сама  через  неї  нервово  сіпаюсь,не  можу  заснути  і,ніби  відчуваю  її  синці...На  колінах,ліктях,  
 попереку.Мені  теж  болить,коли    мама,мов  навіжена,лупцює  дівчинку  долонями  по  сідницях.Так  сильно,що  здається  ще  трохи  і  лусне  шкіра.Через  хвилину  все  починається  знову.Тільки  тепер  до  набридливого  тупотіння  можна  додати  істеричний,хриплий,пропалений  ще  за  часів  юності  важкими  цигарками  голос  матері.Я  беру  до  рук  уявний  револьвер  та  імітую  декілька  пострілів  у  стелю.Нарешті  цілковита  тиша.    
 Поцілила.  

 Минає  декілька  годин  після  виснажливого  перельоту,вже  в  готелі,знепритомніла  від  втоми  на  ідеально  м'якому  ліжку.Здається,  ці  матраци  таки  гоять  рани.Розплющила  очі,треба  в  душ  і  переодягнутись.Нарешті  улюблені  квіткові  сукні  і  жодних  тобі  пальт,светрів,затісних  джинсів.Жодних  умовностей.Без  косметики  і  босоніж.Треба  випити.  
Ще  зовсім  трохи  і  замість  паперової  парасольки  в  бейліс  я  запхну  власний  гаманець,сьорбну  з  барної  стійки  недопиті  рештки  і  якийсь  невідомий  добродій,що  аж  вилискує,наче  змащений  вершковим  маслом,запропонує  мені  випити  ще.А  я  мовчки  повернуся  у  свій  номер,щоб  
 розчинитись  в  простирадлах,прикласти  до  вушної  раковини  мушлю  та  міцно  спати  під  оргазми  океану.    

 Бейлісу  більше  не  кортітиме.  

 -Ти  мені  губу  порвав,ідіот!-кричить  вона,торкаючись  болючого  місця  і  роздивляючись  кров  на  подушечці  вказівного  пальця.  
 Він  задоволено  знизує  плечима,наче  й  хоче  поспівчувати,але  вперто  робить  вигляд,що  це  трапилось  зовсім  випадково.  
 Вона  ображено  намагається  втекти  з  ліжка,до  найближчого  дзеркала,але.  
 Він  навмисно  міцно  її  цілує,саме  туди,де  помітно  гематомну  ранку,притискає  плечима  до  подушки  і  витирає  внутрішнім  боком  долоні  вологий  від  сліз  ніс.    
 -До  весілля  загоїться,дурненька.  

 Завтра  вона  купить  свій  перший  в  житті  тест  на  вагітність  і  зрозуміє,що  стане  однією  з  тих  наречених,які  виходять  заміж  пораненими.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273477
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 18.07.2015


Леона Вишневська

У нього такий голос, що ґудзики самі розстібаються.

Помада  мітить  комір  його  сорочки,  наче  свою  територію.
Погляд  шматує  вологу  від  дотиків  внизу  живота  білизну,
Кожен  гарячий  подих  ділить  оргазми  порівну
і  ти,  наче  схиблена  мумія,  сохнеш  за  ним.Визнай.

Пишеш  йому  серцем  теплі,  затишні  вірші-може,
він  згадає  їх,  повертаючись  зранку  додому  на  підпитку...
Пережити  б  ще  один  аномально  холодний  серпень,
зціпивши  зуби  проковтнути  його,  наче  голку,  вушко  якої  
тримає  нестерпно  міцна,  акрилова  нитка.

Один  дивиться  їй  прямісінько  в  душу  і  бачить  на  дні  болото,
для  іншого  в  ній  відбиваються  спалені  запальничкою  зорі.
Тобі,  знаєш,  потрібен  хороший  психолог,
що  вилікує  усі  хворі  залежності  та  шкідливі  звички.
А,  зрештою,  роби  що  заманеться,  я  немаю  нічого  проти...
 
Ти  залишила  свій  записник  біля  істеричних,  розлючених  хвиль,
тому  він  швидше  за  все  приречений...
Це  самий  мізинець  Греції,  самий  далекий  її  шматок.
Зупиняється  мить  і  ти  чуєш  як  пахне  вишневий  Captain  Black,
як  розчиняє    повітря  його  недопалок,  кинутий
у  стерильний  пісок.Відчуваєш,що  за  плечима  сотні  пройдених,
але  таких  непотрібних  миль...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273475
дата надходження 04.08.2011
дата закладки 17.07.2015


Леона Вишневська

Леона Вишневська "Серветкова лірика"

Особливі  речі  трапляються  з  особливими  людьми.
Завдяки  спільним  зусиллям  та  неабиякому  ентузіазму  на  світ  з'явився  перший  друкований  тираж  збірки  "Серветкова  лірика".
Спасибі  людям,які  трапляються  раз  і  на  все  життя,ви  у  мене  найкращі!
Тому,
всі,хто  замовляли  та  бажають  отримати  екземпляр  "Серветкової  лірики"  звертайтесь!
Я  чекатиму  з  нетерпінням;)

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268705
дата надходження 05.07.2011
дата закладки 17.07.2015