набиратися болю
чужого
здається це все
що нам іноді треба
слухати те що розказують
інші
гасячи всередині нас
провину
мовби це наші особисті
гріхи
мовби на нас падає
небо
і ріки виходять зі своїх
берегів
назустріч нашим проблемам
неначе прямо із дна
протилежних
світів
якби Посейдон існував у наш час
він би глянув на нас
і жити не захотів
а ми?
нам байдуже
ми наче б то
потроху собі
живемо
відкриті лише
проблемам
для щастя немає місця
бо горя повні легені
29 липня 2015 [13:26]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=596797
дата надходження 30.07.2015
дата закладки 20.08.2015