Моє ім'я революція.
Очі зв'язані в люду,
Роти закриває корупція,
Егоїзм ваш я не забуду.
В мене душа є - свобода,
Ин'як її не назвати.
Й коли відчується зрада,
Шаблюкою буду рубати.
Люди вже звикли до пекла,
Опіум вводять підшкірно.
Земля чортами набрякла,
Бандити при владі, не дивно.
Ерудовані начебто люди,
Розбудувати хочуть країну.
Еге ж, заплачено всюди,
Ганьба, усіх в домовину.
Інферно, вам дорога туди,
Вичерпали останню хвилину.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706345
дата надходження 13.12.2016
дата закладки 13.12.2016
Вкраїну б‘є янтарна лихоманка,
копають й миють навіть по ночах.
Не в змозі справитись уже й спецназ на танках,
природу нищать так, що просто жах…
Усе частіше чуєм звідусюди –
закону відповідного нема…
Ви з глузду з‘їхали?! Опам‘ятайтесь люди!
У нас вже тих законів – ціла тьма!..
Народ їх просто не встига читати,
врегулювали все, від ложки до виделки,
ще залишилось лише сім прийняти –
по кожному із кольорів веселки!
Ми прагнемо заговорить любу проблему
і тонем у словесному поносі.
Отак й до необхідності дійдемо
інструкції по колупанню в носі...
А щоб так звану кризу подолати,
не треба довго терти в ступі зілля.
Достатньо посадить усіх за грати,
хто покриває те бурштинове свавілля!
03.04.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=657272
дата надходження 04.04.2016
дата закладки 04.04.2016
Ви точно б знали, паничі,
На тридцять гривень живучи,
То тих «законів» не творили б,
І Президента не хвалили б,
На наші сльози сміючись…
А так, сраки повід’їдали,
Грошей, земель собі накрали -
Ночей не сплять, бо все гребуть,
На совість вже давно наклали,
Забувши про людську і суть…
Чи є в вас душі? Скотиняки!
Батьки хто ваші, весь ваш рід?
Най гірше, мабуть, ніж собаки,
Щоб відбирать останній хліб -
Плювати будуть вам у слід!
Сліпий і той напевно бачить,
Чого ви робите отут,
Що в вас жадоба та звіряча!
Вам Україна не пробачить –
І розіпнуть! І проклянуть!
Ви в раї пекло розвели,
Ви продаєте Україну…
І щоб про те ви не плели,
Ви лиш робили, що гребли…
Ваш рід продажний, ви – тварини!
Втекти в Ізраїль вам не вийде -
Дістане й там народна лють!
За вами кара й туди прийде,
Із рук оте ніяк не зійде -
І там вам жити не дадуть!
О, Боже, ми є діти твої…
На нашій праведній землі
Не буде церкви в нас чужої,
Не буде більше волі злої
І поздихають москалі!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606076
дата надходження 12.09.2015
дата закладки 28.02.2016
Так часу мало мені залишилось
А так багато ще хочу сказати
А я б пташкою в небо летіла
Та нажаль я не можу літати
А я б пірнула у глиб океану...
І як багато ще хочу сказати...
Та нажаль я не можу літати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645058
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 19.02.2016
Колись обірветься дзвінка струна,
У безголосся світ піде під вечір.
Ота між нами виникне стіна,
Що дар нам принесе від холоднечі.
Не варто польку грати на струні,
А краще вальс і бажано Шопена.
Тоді козак, тоді ти на коні,
Життя твого перед тобою сцена.
Ти так заграй, щоб зберегти струну,
Щоб струнні звуки зачепили серце.
Піснею стрінеш не одну весну,
Тоді вона заграє тобі скерцо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645096
дата надходження 19.02.2016
дата закладки 19.02.2016
Окно, лишь грань между мирами,
И создает свой мир оно.
Где за забытыми словами,
Нас отразит в красе… стекло.
Нам, не позволено шутить,
Пускай над глупым отраженьем.
Нам… там… позволено лишь быть,
И не самим, а только тенью.
Мы сомневаемся, а мы ли
Рукой взмахнули там, средь рам.
Мы все живем, мы… где-то были
Какой избитый жизнью штамп.
Мы все живем, мы все любили
Мы отвечали на слова.
Но, вдруг... слова, увы, забыли.
Ну, что поделать… всё дела.
За суетою и тревогой,
По вечерам, взглянув в окно.
Взмахнув рукою недотрогам,
Протер туманное стекло.
Казалось бы, всего лишь рама.
И по стеклу всего лишь тень.
И в том миру бывают драмы,
И в том миру бывает день.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645112
дата надходження 19.02.2016
дата закладки 19.02.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 19.02.2016
Безглузда холодна війна,
Безглузді промови верхівки,
Коли вже немає домівки,
Коли пів країни нема.
Так важко її зупинити,
Братів своїх гідних втрачаєм,
Третину із них зустрічаєм,
Щоб знову піти й кров пролити.
Чи довго так будемо жити?
Чи довго терпіти ще нам,
Дітей довіряти панам,
Які на Голгофу ведуть,
Ще й камінний хрест їм дають!
Посіяли горе кругом...
Заплакані матері
Йдуть в світ, як ті кобзарі,
Вдови і діти за ними
Пекельними, вогняними,
Нескошеними полями.
Й роки уже за роками
Не змити болючої плями,
Що в'їлася вістрям своїм
Всередині серця руїн.
І що їм той орден, та слава,
Безглузда війна все забрала,
Залишила спогади ті,
Які не горять у вогні,
А долю вона розтоптала...
Гідних нащадків забрала,
Найкращих у своєму роді,
Країна плаче, вже відтоді,
Нічим не змити кров святую,
Безцінну кров і молодую.
Війна... Холодна... Безглузда...
Найбільша помилка народу.
Якби ж хто знав, то більше б зроду
Дітей своїх не слали б ви на смерть!
Не вірте проклятим мандатам і на чверть,
Вони це сіють, а ви жнете
І втраченого не вернете.
12.12.2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643557
дата надходження 13.02.2016
дата закладки 13.02.2016
В процесс единства и борьбы
и осознания причины
приходят хмурые волхвы
в простых тулупах из овчины.
Они пытаются пасти
твои стада вдали колодцев.
Они собрались, чтоб спасти
затменный разум твой, философ.
Они твердят о катастрофе
и не отходят от окна:
«Здесь что-то с совестью, Кристофер.
Гниет разумный океан».
Их плохо скрытая досада
мешает быть еще больней,
найти девятый камень сада
забытых греческих корней –
господний камень неподъемный,
на дне колодца потаенный.
[i]Из поэмы «В Центр, Юстасу» (2001-2013)
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643028
дата надходження 11.02.2016
дата закладки 11.02.2016
Латки из облак еще чуть-чуть и прорвутся,
вылив на нас тонны дождя.
Ты просто успей улыбнуться
всему, что вокруг тебя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643071
дата надходження 11.02.2016
дата закладки 11.02.2016
Сильная женщина – Кому это нужно.
Мы ей любовь, а она только дружбу.
Что это значит? Значит одно,
Если заплачет – не утешит никто.
Нету у сильной рядом мужчины.
Никто не расправит в поцелуе морщины.
Каждому дядьке всегда очень надо
Дома в хозяйстве слабую бабу.
Только лишь в слабости бабская сила
Дома всплакнула и ты… ПОБЕДИЛА!!!!
18.08.11 Дмитрий Дробин
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637864
дата надходження 23.01.2016
дата закладки 23.01.2016
- Ты вся такая - неземная,
Немного гордая, чуть озорная,
Идёшь одна, глаза не пряча
Сквозь радость, беды и экстрим.
Скажи, в чем состоит разгадка,
Что? Нет вокруг тебя мужчин?
- Мужчин так много замечательных,
Но мы их просто не встречаем
Или совсем не замечаем
В стремительном потоке лиц.
Бывает, что они чужие
Или как-будто не родные,
Как пармезан и кипарис.
Одни - в работе прячут лица,
Другие - отдыхают в Ницце,
(Их можно в розыск объявить),
А те, кто проще, возят мощи
Капризных молодых девиц...
Есть депутаты и артисты,
Шахтеры, рэперы и фигуристы,
Альфонсы, инженеры, просто мэны
И есть рабочие по сменам ...
- Ну? И чего же не хватает ?
- Боюсь кого-то полюбить...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637735
дата надходження 22.01.2016
дата закладки 22.01.2016
И тихое, неогненное, солнце,
И мягкие, незлые, облака,
Растекшиеся маревом по небу,
И кажется, что было так века.
И снег какой-то тихий, нескрипучий,
Холодный ветер щек не обожжет,
И голоса людей как будто тише,
Как будто сразу мягче стал народ.
И кажется: все и всему повсюду,
Всем видом с тихой грустью говорит:
– Прости, чем согрешил перед тобою.
И слышится ответ мне: «Бог простит».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629424
дата надходження 17.12.2015
дата закладки 21.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.11.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.11.2015
Опять унынье и тоска...
Я отрешенно наблюдаю:
Уходят те, с кем жизнь прошла.
Вся жизнь! С начала и до краю...
Уходят все... С кем в детстве был,
Кого любил, кого забыл...
Вчера с кем что-то говорил,
Ну а назавтра - схоронил...
Природу изменить нельзя,
Что эти сроки назначает:
Сейчас они, а скоро я...
Куда уйдем? Никто не знает...
О нас и память пропадет,
Что сделали - в прах обратится.
Зачем такой круговорот?
Рожденья... Смерти... Время мчится...
21/11/2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622902
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 24.11.2015
В долонях зупинився час,
Холодний вітер лоб цілує,
Мороз гуляє по плечах,
Ніхто молитв твоїх не чує.
Нічні тортури виють знов,
Розкудляв сон твоє волосся,
У жилах застигає кров
І піт змахнути довелося.
Твій пульс танцює дикий джаз,
Дрижать як лист вуста солоні,
В очах уже не страх, а сказ.
Лещата роздавили скроні.
Німіє тіло, і рука
Не в змозі поміч попросити.
Язик, як ягода гірка,
І залишається лиш вити.
Коли ж напитися життя?
Солодких, радісних хвилинок?
Якщо всі гарні почуття
Зникають зразу ж без зупинок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622565
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 21.11.2015
Я хотела бы жить по-другому -
Мне так жалко утраченных лет!
Ходит старая кошка по дому,
Остывает ненужный обед.
Мне вернуть бы бессонные ночи,
Закружить суеты карусель,
Когда трудно. И хочешь - не хочешь,
Рано утром застелешь постель.
Но, увы... Заслонив пеленою,
Моё прошлое скрыли года.
Никогда не была я собою
И не буду уже никогда...
- - -
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622469
дата надходження 20.11.2015
дата закладки 20.11.2015
А ти кохай на різних мовах;
Скажи люблю, немов останній раз;
А ти живи при будь-яких умовах;
І полюби для щастя, а не на показ;
А ти цілуй немов це все востаннє;
Дивися в очі на красу, блакить;
Ти прокидайся наче сонце раннє;
І обережно грій, бо можеш запалить;
Сціпивши зуби, ти чекай на долю;
Закривши очі, потерпи ще мить;
Не покохаєш, не відчувши болю;
Не заживеш, якщо нема для кого жить!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621655
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015
Глухою ніччю, десь в півно́чі,
Він руки грів біля вогню.
Стомився вдень, і його очі
Не бачили вже зірку ні одну.
Шумів вогонь, тріщали дрова,
А він так солодко заснув,
Щоб уві сні побачитися знову
З тією, що ще вчора був.
Палкий той погляд у очах
І спраглі губи, привідкриті.
Він так щасливий в своїх снах,
Бо сни коханням оповиті.
Та раптом чується йому
«Коханий, Ігоре, рятуй!»
Зірвавсь і кинувся в пітьму –
Кохана втрапила в біду.
Він біг і не подумав зовсім,
Чому вночі вона в Карпатах…
Коли ж збагнув усе невдовзі,
Було вже пізно утікати.
В прозорім одязі дівчина
Постала перед його зором.
Вона сміялась, мов дитина,
Й дивилась хитро та бадьоро.
Взяла за руку його Мавка,
Повела прямо до провалля.
Всміхнулась лісова білявка,
Штовхнувши вниз його без жаллю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617474
дата надходження 31.10.2015
дата закладки 16.11.2015
Уголь и спичка - брат и сестричка,
Так же как люди - все мы там будем...
Кто-то для Бога в славе сиять,
Кто-то в горниле страданий сгорать...
Так поспешим же для Бога гореть!
Чтобы потом не о чем не жалеть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621617
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015
Что вы так трепетно взываете с мольбою,
Чего вы ждете, девы, от меня,
Я не Онегин, что б играть с молвою
Рождая страсть, вас телом не любя.
Не прикасаясь к вашим нежным лицам,
Порой под стать измученным блудницам,
Прочтя ваш страстный в междустрочиях укор,
Я молча прекращаю разговор.
И пусть для вас молчанье это мука,
Но в том, поверьте, нет моей вины,
И хоть коснулся я надорванной струны,
Но все же в том виновна ваша скука.
И потому одно хочу сказать,
Любовь и страсть вам стоит различать.
**** Я вас люблю, как друг или отец ****
Я вас люблю, как друг или отец,
Стараюсь понимать и поддержать,
И нежностью своею вас обнять,
В минуты ваших бед или побед.
Мне очень хочется помочь вам стать собой,
Понять себя, взглянув в мои глаза,
И пусть вам так не хочется порой
Услышать правду, ведь она горька.
Я не судья, к чему мне это суд,
Я лишь хочу быть честен всей душой,
И пусть смеетесь вы порою надо мной,
Не я, другие вам пускай соврут.
Я замолчу, укроюсь среди лиц,
Средь запыленных и испачканных страниц,
И пусть найдет меня лишь тот, кто ищет суть
В потоке лжи, кто сможет круг замкнуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621615
дата надходження 16.11.2015
дата закладки 16.11.2015
Я – иду по стране,
Спотыкаясь о камни.
Сколько – жить нам в говне?
Риторичен вопрос…
Мне, как всем… Аж – никак!
Мне, - вперёд бы ногами
Всех, кто Родине враг!
О, Вселенная! SOS!!!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616329
дата надходження 26.10.2015
дата закладки 12.11.2015
Вирує світ... Щось змінює народи
Як по суботі гамірний Майдан:
Хто прагне щастя, хто свободи,
А поряд безлад й тисячі оман...
Та ще й війна з "сусідом-братом",
Століття вже такого не було:
Тепер стоїть він супостатом
Життя нас кров'ю розвело...
Сутужно нам і далі буде...
Розруха й злість.. Та плач стоїть..
Борімось браття, ми-ж бо дома:
Як вистоїм, то будем жить!
Старі порядки вже зламали,
А нове ще не проросло:
Трудитись треба, адже знали,
Що "поля за Майданом не було"....
31/7/2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614103
дата надходження 18.10.2015
дата закладки 08.11.2015
Ты мне приснился ещё завтра
И рассказал мне о вчера,
Что я сегодня разучусь, наверно,
Листать листы календаря.
Ты мне приснился. Это чудо,
Что мне приснилось в эту ночь.
А вдруг я до вчера забуду
То, как начинался дождь?
Ты мне приснишься, знаю точно,
Опять, и снова, и еще.
Ты мне приснишься, очень срочно,
Ведь мне во сне так хорошо.
Не спи. Не спи коль нет уж смысла.
Не спи коль не с кем или не один.
Не спи, поговори со мной, по-тише,
Все спят, одни лишь мы молчим.
Тебе приснится это завтра,
А может и вчера ещё,
Что я сегодня не разучилась снится,
Ведь я не снилась так давно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619185
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 07.11.2015
Не плач, моя маленька!
Ну, хто тебе образив?
Я витру твої сльози,
І біль пройде відразу.
Дивись: надворі вечір,
Вже сонечко сідає,
І Шлях Чумацький в небі
Сузір’ями сіяє.
Там в Всесвіті далекім
Планета притулилась,
Як дві краплини, схожа
На Землю нашу милу.
Але на тій планеті
Немає зла і горя.
Там вітер теплий дує,
Синіє тихе море.
Там дощики спадають,
Ростуть сади довкола,
І гілочки з плодами
Згинаються додолу.
Пташки співають ніжно,
Метелики літають.
Барвисті дивні квіти
У полі розцвітають.
Там річечка звивиста
У лісі протікає,
Й дерев зелені віти
У воду заглядають.
Там замок старовинний
Над лісом височіє,
Проміння сонця світле
На вежах пломеніє.
Я знаю, що існує
На світі дивне слово,
Виконувать бажання
Завжди воно готово.
Тобі, маленька, треба
Лиш те сказати слово,
І вмить на цій планеті
Опинишся чудовій.
Принцесою у замку
Будеш хазяйнувати,
Лише, щоб не забула,
Мене до себе взяти.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581292
дата надходження 15.05.2015
дата закладки 31.10.2015
[b]Тобі цього не зрозуміти,
Як вперше пітніють долоні,
І серце дзвенить, як струна,
Як іскри між вами літають,
І кожен день, як весна.
У декого це ненадовго
Та кожен з людей пережив
І зустрічі хвилю приємну
І смутку, страждання порив.
Тобі не відчути ніколи, як сильно
Б’ється розпачливе серце того
Хто завжди був поряд з тобою
В хвилину веселу й з журбою.
І ти не згадаєш свій перший
Палкий і приємний момент,
Коли вуста ваші ніжно й тендітно
Мов квітки маку переплелись.
Можливо тобі це не треба,
Бо в тебе по переду ціле життя
Та встигнути все ж ти повинна,
Зробити усе, що воліє душа![/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587057
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 31.10.2015
День минув, то й гарно,
Спати вже пора:
Сонце десь пропало
Місяць визира..
Пташки не літають
Та звірята сплять,
Трактори всі стали:
Треба спочивать...
Іграшки заснули
Й зайчик хоче спати.
Нумо, умивайся
Та мерщій лягати.
Всюди сплять всі діти,
Ніч вже, треба спати.
Ну а завтра будем
Новий день вітати.
(з російської) 28/8/2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617307
дата надходження 31.10.2015
дата закладки 31.10.2015