– Моя незаймана, нічна,
Моя кохана!
Моя гаряча й крижана,
Моя остання!
– Долоня на моїм стегні –
Твій вдалий дослід.
Тебе заводить моє «ні»,
Мене – твій досвід.
Зухвалість маєш буть моїм
Цієї ночі!
– Ти – найп’янкіше з-поміж вин,
Я тебе хочу!
instagram: @j.s.garmasch
Надрукований у журналі "Дніпро" №11 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369787
дата надходження 09.10.2012
дата закладки 21.11.2015
Пропускаю крізь пальці її кучеряве волосся,
і нишком закохуюсь в її аромат.
Ми лежимо й не говорим не слова,навіщо
пустими словами тривожити тишу нічну?
Вона мерзне в ночі, і тане в обіймах...
Голос і сміх її як спів солов'я...
Мудра не по літах, але всерівно в душі
полохливе зайчатко-дівча.
Я пошепки їй мовив на вушко: "Моя..."
Пригорнувшись сильніше до мене
і взявшись за руку мою промовила
вона: "Твоя..."
"Шукаєш ту з якою все життя прожив би?
Шукай ту, без якої не проживеш і дня..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609738
дата надходження 27.09.2015
дата закладки 21.11.2015
Тут яскраві зорі і тихі ночі,
а я до тебе так сильно хочу...
Хочу губ твоїх губами торкнутись...
Важко жити так, щоб не спітнкутись.
Зніми свої маски, покажи своє личко.
Лицемірство твоє вже як привичка?
Ти куриш й зітхаєш... Ти вже не кохаєш?
Раніше говорила що кохаєш так сильно,
а зараз, лиш слухаєш стукіт серця
так пильно... Я вірю що боляче, я знаю
що важко... Життя не цукерка, життя це
не казка...
За кохання потрібно боротися разом.
Егоїзм як хвороба? Воно як зараза!
Немає вакцини щоб укола зробити...
А ти просто мовчиш й не зна що робити.
В житті /happy end/и рідко бувають.
Закохані люди часто страждають...
Пробачають лиш ті, хто щиро кохають.
Ідеальних немає, ідеальних небуде...
Ми люди! Мине все що було, хоча ніхто
не забуде, те що було, й того що не буде.
Я згадую часто твої карі очі... А ти, голос
мій, що ніжно шепоче: "Спи собі сама,
закривай маленька очі"...
"Навчився кохати? Навчись й пробачати"...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622762
дата надходження 21.11.2015
дата закладки 21.11.2015