[quote][color="#0015ff"]
Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Цветаева Марина[/color]
[/quote]
Ты сказала что-то, я не по́нял,
Ты меня спросила - не расслышал,
Ты просила... а о чем - не помню,
Ты мечтала - но о чем те мысли?!
Ты смеялась - почему - не знаю,
Плакала... Но по какой причине?!
Уходила ты и возвращалась,
Грусть и боль мои не измеримы.
Я был просто в самоотрешеньи,
Я не знал, что все это такое...
Я был глух и нем,
в оцепененьи,
Я БЫЛ БОЛЕН
ТЯЖЕЛО
ЛЮБОВЬЮ!
Ленинакан, Армения, 1970
Илл. из Интернета
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677975
дата надходження 14.07.2016
дата закладки 19.10.2016
[quote][color="#0015ff"]
Мне нравится, что вы больны не мной,
Мне нравится, что я больна не вами,
Цветаева Марина[/color]
[/quote]
Ты сказала что-то, я не по́нял,
Ты меня спросила - не расслышал,
Ты просила... а о чем - не помню,
Ты мечтала - но о чем те мысли?!
Ты смеялась - почему - не знаю,
Плакала... Но по какой причине?!
Уходила ты и возвращалась,
Грусть и боль мои не измеримы.
Я был просто в самоотрешеньи,
Я не знал, что все это такое...
Я был глух и нем,
в оцепененьи,
Я БЫЛ БОЛЕН
ТЯЖЕЛО
ЛЮБОВЬЮ!
Ленинакан, Армения, 1970
Илл. из Интернета
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677975
дата надходження 14.07.2016
дата закладки 19.10.2016
Малює осінь дивними мазками,
Майстерно добирає кольори,
Пташиними співає голосами
Про велич вересневої пори.
Вже достигають яблука і груші
Духмяним ароматом на гілках,
І знов сумують тихо людські душі,
І знов печаль сивіє у очах.
Осіння прохолода суне полем,
Збирається в росі поміж трави.
Неспокій прокрадається поволі
У лабіринт життєвої канви.
Моя печаль зелена, наче очі,
Твої, до болю рідні та кохані.
І у холодні вересневі ночі
Зігріють душу спогади весняні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688913
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 15.09.2016
Я усміхнусь сьогодні ніжно, ніжно.
Засяє мило посмішка моя.
Хоча я знаю, що на світі грішна.
Це правда. Так. Не помилка, та я
У свіжий ранок, обігрітий сонцем,
Впірну, щоб там знайти тебе, а ти-
У заспанім світанку, трішки сонний.
Промовиш: ,, люба, швидше, швидше йди."
У перлах і смарагдах після ночі,
Коли , крім сонця, все довкола спить,
Зустрінуться ,нарешті, наші очі.
Ми так давно на цю чекали мить
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688494
дата надходження 14.09.2016
дата закладки 15.09.2016
Тихо там, спокійно, ворона пролітає.
Крім смереки і дубочка, нікого немає!
Видніється там могила, хлопця молодого.
Там хтось плаче і ридає! Любила тебе лиш одного!
В білім платті, на колінцях і фата звисає.
Пригорнулась до земельки і тихо страждає!
Сльоза капне над портретом, попаде до тебе!
Я виходжу сьогодні заміж, та вже не за тебе!
Вона сидить біля нього, очей не спускає.
Вже забула про той час! Її все не має!
Весільний кортеж на дівчину чекає!
Де поділась його мила – наречений і не знає!
Не знає наречений про мертве кохання!
Пригорнулась до могилки – ця зустріч остання!
Не боїться забруднити білосніжне плаття!
Хочеться про все забути! Ти моє кохання!
Так пробігла над могилою, не одна година!
Плакала бідолаха! Прощення просила!
Ти пробач мені, будь ласка, не можливо з мертвим жити!
Залишила жовті квіти – будуть тебе гріти!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=56962
дата надходження 31.01.2008
дата закладки 04.03.2008