Івга Лис: Вибране

Олена Вишневська

Ні менше. Ні більше

                                                                         [i]просто  дощ  за  вікном)  [/i]


Я  скучила.  Крапка.  Все  просто.  Ні  менше.  Ні  більше.  
Промокли  до  нитки,  без  тебе  написані,    вірші.  
І  я,    мов  наївне  дівчисько,    /наосліп/  повсюди  [b][/b]
Шукаю  тебе,    а  натомість  -  чужі  мені  люди.  

Натомість  дощі  зазирають  в  оголені  вікна
Моєї  кімнати  /душі/.  Та  найгірше:  я  звикла
До  холоду,    й  мовчки  плетусь  під  дощі  манівцями  -  
У  них  розчиняюсь,  неначе  мене  олівцями

Пунктиром  поклали  на  аркуш.  Ні  менше.    Ні  більше.  
У  мене  без  тебе  в  печалі  народжені  вірші.  
Я  скучила.  Крапка.  Все  просто.  Чужі  мені  люди.  
І  влучно  /навиліт/,  прострілені  тишею,    груди...  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696378
дата надходження 24.10.2016
дата закладки 15.12.2016


Жабокрик

А якщо чесно: ти мені ніхто.

А  якщо  чесно:  ти  мені  ніхто.
Мені  все  рівно  як  у  тебе  справи,
Ти  не  із  тих,  з  ким  хочеться  до  кави
Додати  серце  і  своє  тепло.

А  якщо  чесно:  я  тобі  не  я.
Ти  у  мені  не  бачиш  того  світла,
З  яким  би  ти  не  прагнув  навіть  літа,
З  яким  би  не  тримала  і  земля.

А  якщо  чесно:  ти  мені  не  ти.
Я  у  тобі  не  бачу  чоловіка,
З  яким  я  все  життя  і  вже  довіку
Розділю  світ,  в  якому  тільки  МИ...

А  якщо  чесно:  ми  собі  не  ми.
Два  полюса,  дві  різні  половини.
І  відпустити  ще  немає  сили.
Бо  борять  нас  самотності  страхи...

Твої  дощі  мене  вже  погасили,
А  мій  вогонь  спустошив  твої  сни...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462372
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 20.03.2016


Жабокрик

бути з іншими лиш щоб не думати про тебе

бути  з  іншими  лиш  щоб  не  думати  про  тебе
щоб  не  бачити  тебе  у  снах/  в  думках/  в  словах
щоб  не  шукати  твої  жести  у  незнайомцях
і  щоб  ти  перестав  мені  ввижатись.

(щоб  перестати  говорити  про  тебе)

щоб  почати  нарешті  спокійно  жити
своїм  життям
реальним!
а  не  крихтами  марень  про  твої  очі.

щоб  віднині  нормально  засинати
гуляти  з  друзями
врешті  решт  покохати  когось
когось  крім  тебе.

щоб  почати  відвідувати  якісь  заняття
(типу  тренінгів  по  психології  тощо)
чи  піти  на  "акторське  мистецтво"
і  колись  таки  обдурити  саму  себе.

щоб  подорожувати!
з'їздити  нарешті  в  гори.  пірнути  з  аквалангом
з'їсти  якоїсь  східної  фігні.

звязати  собі  шапочку  з  балабоном
чи  якусь  псевдохіппстерську  кофтину

намалювати  шедевр.  пофарбуватися  в  синій
прибрати  в  шафі/  в  кімнаті/  в  голові
розкласти  все  за  алфавітом  (китайським)
наклеїти  на  стелю  зорі
(пишатися  власним  космосом)

щоб  прожити  життя

без  тебе...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461914
дата надходження 21.11.2013
дата закладки 31.01.2016


Жабокрик

амінь

бути  на  відстані  одного  подиху
однієї  зустрічі
на  відстані  ненавмисних  поглядів

знати  що  ти  простот  є
жити/  мріяти/  дихати  тобою
ловити  очима  твої  короткі  посмішки

покрадьки  споглядати  тебе
писати  тобі  безглузді  вірші
відпускати  їх  у  твої  холодні  долоні

стояти  під  дощем
пропускати  його  у  самісіньку  душу
в  надії  змити  тебе  із  себе

благати  забуття
або  ж  довічного  спокою
серед  усіх  моїх  щоденних  шибенець  

знайти  у  собі  смирення

бути  біля  тебе
і  знати  що  ти  не  для  мене
і  не  будеш
ніколи

амінь...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461915
дата надходження 21.11.2013
дата закладки 31.01.2016


Жабокрик

я клянусь, це не схоже на зраду.

скільки  хочеш  цілуй  її  руки  і  вуста,  і  ключиці,  й  зап'ястя.
це  тебе  не  врятує  від  муки.  це  тебе  не  приречить  на  щастя.

скільки  хочеш  вкладай  її  в  ліжко  та  вливайся  до  неї  під  ковдру.
це,  на  жаль,тебе,  любий,  не  втішить.це,на  жаль,принесе  тільки  втому.

скільки  хочеш  будь  з  нею,  хоч  вічність.  затуманюй  їй  очі  собою!
та  від  мене  чекатимеш  вістей.  бо  лиш  я  тобі  рідна  до  болю.

проклинай  і  кажи,  що  я  грішна.  що  про  тебе  нічого  не  знаю,
що  у  тебе  давно  вже  є  інша.  та  вона  тебе  так  не  кохає.

проклинай  і  впускай  мене  в  душу.  і  ромазуй  вуста,  мов  помаду.
з  суші  в  море  і  знову  на  сушу.  я  клянусь,  це  не  схоже  на  зраду.

проклинай  же  мене  скільки  хочеш,  запускай  в  мої  вигини  пальці
я  віддам  тобі  все,  що  ти  хочеш.  лиш  не  йди  ні  сьогодні,  ні  вранці.

скільки  хочеш  цілуй  МОЇ  руки,  і  вуста,  і  ключиці  й  зап'ястя.
я  тебе  не  врятую  від  муки.  та  лиш  я  принесу  тобі  щастя.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470723
дата надходження 06.01.2014
дата закладки 31.01.2016


Жабокрик

з ким вона буде засинати завтра

з  ким  вона  буде  засинати  завтра.  не  відомо
у  яких  координатах  світу.  чи  якою  мовою
її  новий  мен  буде  казати  їй:

—  кохана,  я  тебе  вилікую.  у  мене  є  ліки
від  хвороб  твоїх  вічних  і  від  мігрені.
кохана,  я  буду  саджати  у  горщики  квіти
виховувати  дітей,  возити  тебе  на  Кіпр
тільки  не  йди.  не  йди  ніколи  від  мене

бо  твої  лінії  на  долонях  так  чітко  сплітаються  із  моїми
бачиш?  ти  бачиш,  як  твоє  тіло  вигинами  підходить
до  мого  тіла.  і  як  я  перестаю  дихати,
коли  твої  очі  зупиняють  свій  погляд
на  південь

тільки  не  лети.  я  ще  так  мало  отримав  від  тебе  ран.
ще  так  мало  спогадів.  ще  так  мало  тобі  замовчав.
ще  так  мало  було  усього,  що  можна  в  собі  зберегти
і  решту  свого  життя  гадати  де  зараз  ти.

хто  тебе  лікує  і  хто  тебе  береже.
хто  віддається  усім,  що  в  нього  тільки  є
і  навіть  попри  усіх  тих  "але"  :
що  ти  все  одно  полетиш  в  жахіття  своїх  снів

і  від  цього  так  гаряче  робиться  у  мені
цей  звір  мене  роздирає.  у  грудях  сидить  і  від
минулого  вересня  і  до  завтрашнього  "нема"

ти  будеш  назавжди  у  згинах  мого  життя

і  що  би  там  не  було.  і  як  би  не  злився  світ
я  поміж  тебе  пройду  і  вийму  із  тебе  лід
хвороб  твоїх  вічних  і  втраченого  тепла
у  мене  є  ліки.  тримай  мене  повністю  на
дистанції  своєї  свободи  і  своїх  ран

учора  вночі  був  жахливий  туман
і  ти  розчинилась  у  ньому
мов  дим  серед  атмосфер

цей  світ  отримав  тебе  усю  тепер.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558793
дата надходження 11.02.2015
дата закладки 31.01.2016


Сокол Катя

Я твоя…

Бачиш:  ніч  вже  давно  постелила
Ковдру  –  чорну,  теплу,  м’яку.
Я  твоя  зваблива,  фатальна  Даліла,
Цілуй  мене  у  щоку.

В  небі  місяць  –  самотня  сфера,
До  землі  своє  сяйво  тче.
Я  твоя  прекрасна,  лукава  Венера,
Цілуй  мене  у  плече.

Й  пада  вниз,  ніби  в  омут,  жовта  комета,
Розправляє  єдине  крило.
Я  твоя  романтична,  печальна  Джульєтта,
Цілуй  мене  у  чоло.

Перша  зірка  –  загублена  намистина,
Освітити  всі  хоче  міста.
Я  твоя,  абсолютно  твоя  Катерина,
Цілуй  мене  у  вуста.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637679
дата надходження 22.01.2016
дата закладки 24.01.2016


Близнюк Алла

* * *

Примарна  примха…
Не  твоя  вина
                 й  заслуга  в  тому  -  
не  твоя  також.
Подобаєшся.  Так  –  без  зобов`язань
і  зайвих  віршів.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637467
дата надходження 21.01.2016
дата закладки 21.01.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 20.01.2016


Близнюк Алла

Немрією стань. Неспогадом…

Немрією  стань.
Неспогадом.
Збайдужено-ввічливим    поглядом.
Несутністю.    Небуттям.
Та    я    тоді    –
майже    попелом,
нудьгою    безбарвноокою,
суцільним    якимсь    непуттям.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636708
дата надходження 18.01.2016
дата закладки 19.01.2016


Сокол Катя

І як би там не було, але якщо погано без людини…

[i]І  як  би  там  не  було,  але  якщо  погано  без  людини,  то  нікуди  від  цього  не  втечеш,
Можна  видаляти  сторінку,  не  приїжджати  у  місто,  припинити  слухати  Фліт,
Номер  не  набирати.  В  телефоні  є  така  опція  "очистити  кеш"  
А  в  житті,  на  жаль,  немає  такої  опції  "від  нього  очистити  світ"

Збиті  орієнтири.  Яке  сьогодні  число,  день?  Двадцять  шосте,  четвер,
До  осені  ще  шістдесят  чотири  тягучі,  самотні  дні.
Скоро  уже  по  новинах  розкаже  швидкий  і  пронирливий  репортер,
Як  без  нього  важко,  нестерпно!  Було  все  це  літо  мені.

Ранок  не  з  кави  -  з  перевірки  відсутніх  листів,
Дощ  проклинає  всіх,  настукуючи  печальний  блюз.
Я  не  бачила  його  рівно  тиждень,  сім  безпробудних  днів,
Так-тобі-дурепо-і-треба,  записуй,  мотай  на  вус,

Ніколи  до  тих,  з  ким  ділила  ліжко  не  прив'язуйся,  не  звикай!
Бо  потім  від  себе  не  втечеш,  не  виїдеш  за  моря.
Це  була  межа,  а  я  потягнулась  до  нього  і  ступила  випадково  за  край,
В  нього  у  серці  попіл,  минулим  випалена  рілля.

Як  від  таких  щось  хотіти,  взаємністю  марити  від  таких,
Коли  він  ще  сам  ледь  прийшов  після  колишньої  N.  до  тями?!
Ні  крик,  ні  плач.  Світ  захлинувся  ним  і  мертво  притих,
Згадавши,  як  він  підіймав  до  небес  своїми  гарячими  і  міцними  руками.
[/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636966
дата надходження 19.01.2016
дата закладки 19.01.2016


Corvin

ТИ МОЯ

До  дня  нашого  весілля


                       ТИ  МОЯ

Ти  моя.  Від  сьогодні  –  назавжди.
Від  голівки  –  до  пальчиків  ніг,
Від  обману  до  чистої  правди,–
Ти  моя.  А  я  твій  оберіг…

Ти  моя.  Від  світанку  до  ночі.
Твоя  усмішка,  ямочки  губ,
Голос  твій,  що  щебече  й  муркоче…
Ти  моя.  А  я  твій  однолюб…

Ти  моя.  Цілу  ніч,  аж  до  ранку.
Твоя  ніжність  і  ласка,  й  тепло…
Перетворю  дружину  в  коханку  !
Ти  моя.  Сонце  ще  не  зійшло…

Ти  моя.  Ти  моя  господиня  !
Доторкнися  до  мене,  не  стій.
То  сумна,  то  весела  красуня…
Ти  моя.  І,  звичайно,  я  твій…

6.11.2002                                      Corvin

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193311
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 19.01.2016


Corvin

СЕЗОН ЦІЛУВАННЯ

Моїй  коханій  сумній  красуні


Вчора  я  цілував  тебе  там,
Де  осінні  розлилися  води,
Звідки  дують  вітри  насолоди,
Звідки  правда  лунає  свята…

А  сьогодні  тебе  цілував,
Де  відкрила  зима  свою  книгу,
Там  де  гори  молочні  без  снігу,
Промінь  сонця  їх  там  не  займав…

Завтра  я  поцілую  тебе
Там  де  квітка  весни  розцвітає,
Там  де  завжди  пожежа  палає,
Там  де  знову  знайду  я  себе…

Я  тебе  зацілую  на  смерть,
Коли  прийде  розбещене  літо,
Коли  все  і  для  всіх  вже  відкрито,
Коли  сорому  тільки  на  чверть…

 19.12.2001р. Corvin

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192618
дата надходження 30.05.2010
дата закладки 19.01.2016


Долька Полину

біловесільно

білим  подолом,  березнем,  повінню...
сніг  підіймається  -  білий  дим.
стільки  мінору.  
ох,  не  було  б  мені
більшої  в  цьому  житті  біди!

і  шкодувати  далебі  ні  про  що.
біло  всміхнешся,  і  "так"  злетить...

гарно-як-хороше-Боже-як-прикро-що
я  не  побачу  тебе  в  цю  мить.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636817
дата надходження 18.01.2016
дата закладки 18.01.2016


Долька Полину

дівчина на чай

замкнулись  останні  двері,
лишилась  єдина  річ:
купити  томик  Бодлера
і  зняти  тебе  на  ніч.

ти  купишся  на  розкішний
пуер;  я  додам  Бордо  -
так  вийде  приспати  Вішну
і  зняти  твоє  пальто.

свої  вгамувати  спазми
на  рівні  першолюдей
і  довгі  біляві  пасма
зняти  з  твоїх  грудей.

ти  звабливе  й  ненадійне;
згадати  б  про  цю  біду
і  зняти  твої  обійми
із  шиї,  коли  піду.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635831
дата надходження 14.01.2016
дата закладки 17.01.2016


Долька Полину

пряжа

пробач.

я  мотаю  клубочки  нервів  твоїх.
я  плету  з  них  пряжу  -
на  видих-вдих.
візерунки  нагадують  плетиво  вен,
коли  їх  роздирає  скальпель.

ми  не  можемо  вжитись  на  цій  землі  -
але  точимо  ляси  по  скайпу.

я  ладна  писати  оди,  плести  обереги,  щоб  якось  ущух  твій  біль.
але  не  готова  зварити  борщ  і  боюсь  весіль.

пробач,  я  не  мала  зустрітись  тобі  на  шляху  така.

-  а  просто
тоді
була
мов  ця  пряжа
м*яка.-

а  просто  тоді  під  ноги  стелився  жасмин.
незаймана  дівчинка.
(й  хто  тобі  мовив  "займи"?)

я  шепчу  собі  мантру  "помри",  я  сама  немов  мантра  стала,  мов  звук  чи  скрик.
тільки  руки  свої  забери  від  мене,  
і  муки  свої,
і  слова  свої  забери.
забери  і  себе  від  мене  до  когось,  піди  з  некоханою  святістю  під  вінець.
я  не  хочу  знати,  що  можуть  ось  так  любити  -
смертельно,  тортурно,  марно.  
та  ще  й  мене.

я  з  пряжі  плету  шкарпетки  і  светри.
ми  в  ролі  вжились.
але:

якщо  ти  ще  когось  покохаєш  -
мені  стане  дуже  зле.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635885
дата надходження 15.01.2016
дата закладки 17.01.2016


Долька Полину

я святкую для Вас Вайнахтен

я  святкую  для  Вас  Вайна́хтен  -  свічі,  штоллен,  яка  банальність.  я  стою  у  метро  на  вахті  за  тюльпанами  по  п*ятнадцять.  небо  крейдяне,  незворушне  сипле  снігом  столітнім  з  арки.  з  мене  лагідно  тягнуть  душу  довгі  пазурі  квітникарки.  це  здійсниться  -  всі  геть  з  дороги!  -  лиш  як  встигну  добігти  перша.  ожеледиця  аж  під  ноги  підставляє  святкові  верші.

я  святкую  для  Вас  Вайнахтен.  без  спочинку.  24.  зчервонілі  тюльпани  пахнуть  різко-різко,  мов  нашатирно.  їх  сьогодні  Ваш  дім  відзначить.  
а  гербарієм,  а  чи  гербом  -  це  навряд  має  більше  значень,  ніж  підступні  німецькі  Verben.

вкравши  посмішку  у  монахинь,  я  стою.  і  я  маю  право!

я  святкую  для  Вас  Вайнахтен...
-  це  занадто  нескромно,  Фрау.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636470
дата надходження 17.01.2016
дата закладки 17.01.2016


Sunny_miracle

Ти любив

Ти  любив  мене  підіймати,  і  носити  мене  на  руках,
Теплу  кофту  свою  віддавати,  признаватись  у  почуттях.
І  за  руку  зі  мною  ходити,  утішати  коли  було  зле.
В  тишині  лише  вдвох  посидіти.
Ну  а  я  любила  тебе!

Ти  любив  жартувати  з  мене,  поспівати  зі  мною  пісні,
Моє  серце  ти,  як  скажений,  завойовував,  мов  на  війні.
Ти  любив  шепотіти  на  вушко,  щось  ласкаве  або  смішне.
Називати  мене  «Моя  грушко».
Ну  а  я  любила  тебе!

Ти  любив  мене  обіймати  й  так  стояти  години  дві,
І  в  уста  мене  цілувати  за  приємне  було  тобі.
Говорив,  що  я  бездоганна  і  я  тихо  мліла,  але
Ти  пішов  як  ота  омана,
А  я  все  ще  люблю  тебе!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607919
дата надходження 19.09.2015
дата закладки 17.01.2016


Весна Туманова

намалюй мене

Малюй  мене
пензлями,  олівцями  олійними,  своїми  фразами,
як  да  Вінчі  роками  писав  Джоконду.

Створи  ту,  яка  безсумніву  буде  тобі  найкращою:
готуватиме  в  ліжко  сніданки,  питиме  міцну  каву  
і  постійно  буде  казати,  
як  їй  тебе  
[i]мало[/i].

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619033
дата надходження 07.11.2015
дата закладки 14.01.2016


Любомир Винник

Коронована

розсипаю  по  небу  зерна  і  знову  Ти  
проростаєш  у  ньому  світиш  найяскравіше  
а  мені...  а  ти  знаєш  мені  і  не  треба  більше  
в  цьому  світі  так  мало  світла  тому  світи!

і  хай  заздрять  усі  ті  що  повзають  тут  на  дні
але  хай  це  буде  тільки  чиста  лиш  біла  заздрість
я  наївно  в  душі  розділю  із  Тобою  радість
буду  вірити  в  те  що  Ти  світиш  лише  мені

коронована  мною  цілована  -  тільки  сон?
присягаю  служити  честю  Твоїй  короні!
тепер  хтось  а  не  я  зацілує  Твої  долоні
хто  з  Тобою  за  мене  розділить  наш  спільний  трон?

і  коли  небо  вибухне  зорями  знов  уночі
і  земля  поглинатиме  вкотре    солону  вологу
це  за  Тебе  так  щиро  я  дякую  Господу  Богу
що  аж  ллються  на  землю  від  (болю)  щастя  ці  сірі  дощі

бо  нехай  я  посію  на  небі  мільйони  вогнів
і  нехай  поцілує  тебе  хтось  ніж  я  ніжніше
Ти  щаслива!?  мені  Ти  це  знаєш  не  треба  більше
буду  вірити  в  те  що  Ти  світиш  лише  мені

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627531
дата надходження 10.12.2015
дата закладки 14.01.2016


Corvin

Тій, що мене надихає… (2)

Я  знаю  так  мало,  а  хочу  так  сильно
Про  тебе  сказати  тобі...
Окремі  фрагменти,  як  бульбашки  мильні
Зникають  у  цій  боротьбі...

То  з  чого  почати?  В  коханні  зізнатись?
Ні,  це  вже,  здається,  було...
А  може  так  просто  чогось  побажати
І  трошки  зігріти  теплом  ?


Ну,  щастя  бажати?  До  біса  банально...
Кар'єри?  Грошей  задарма?
Здоров'я  ?  Теж  ніби  не  оригінально...
Кохання  ?  Як  хочеш  сама...

Ти  сильна...  Аж  дивно...  І  де  стільки  сили
Взялось  у  цій  ніжній  душі  ?
Як  плечі  тендітні  усе  це  зносили  ?
Де  сховано  вічний  рушій  ?

Недоспані  ночі,  програми  й  папери...
Сміливий  рішучий  порив  -
І  перед  тобою  зачинені  двері
Гостинно  SoftServe  відчинив  !

Ти  ніжна...  Безмежно!  Десь  там,  на  Арені
Тебе  обіймав  Океан!...
І  білі  ведмеді  у  парку  Вільгельма  
Тобі  усміхались  десь  там...

Красива...  До  болю!...  Для  тебе  розцвіли
Всі  квіти  всіх  парків  разом!
А  знаєш,  як  личить  тобі  сніжно-біле  ?
А  келих  з  червоним  вином  ?...

Я  б  міг  написати  (аби  лиш  хотіти)
Про  штутгартський  тірамісу,
Про  дряпанки  нові,  які  твої  діти
Тобі  з  Малювців  принесуть...

Я  міг  би  німецьке  Різдво  описати,
Санки,  що  Микола  приніс...
Самотню  троянду,  що  в'яне  в  кімнаті...
Засипаний  снігом  МАТІС...

Це  було  б,  напевно,  доречно  і  стильно,
Та  я  б  не  повірив  собі,
Бо  знаю  так  мало,
А  хочу  так  сильно
Про  тебе
Сказати
Тобі...

18.06.13  р. Corvin

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438568
дата надходження 20.07.2013
дата закладки 13.01.2016


Corvin

Тій, що мене надихає… (4)


Яка  ти?  Хто  ти?  Звідки  ти  така?
Усміхнено-повітряно-легка...
Вбиваєш  пострілом  з-під  довгих  вій
І  кидаєш  десь  у  країні  мрій...

Нічний  водій,  ранковий  кавоман,
Сама  собі  шеф-повар  і  гурман,
Гончар,  художник,  скульптор,  а  тепер
Ти,  виявляється,  ще  й  волонтер!

Ти  романтична  і  сором'язлива...
Твій  погляд  —  як  у  спеку  літня  злива!
Ти  наполеглива  і  принципова,
Мінлива  і  завжди  для  мене  нова...

Або  вогонь,  або  арктична  крига!
Ти  таємниця...  Ні!  Відкрита  книга,
В  якій  до  біса  іноземних  слів!
Ти  —  викрадач  моїх  спокійних  снів...

Чуттєва...  І  відвертий  меломан!
Готова  на  підступність  і  обман,
(Наприклад  з'їсти  чіпси  без  дітей...)
Ти  —  дегустатор  всіх  моїх  ідей  !...

Та  знаєш...  Іноді  ти  —  кошеня...
Яке  тепла  шукає  навмання...
Долоні  теплі...  Або  хоч  одну...
І  спокою...
                                     І  затишку...
                                                                               І  сну...

Corvin                                                            18.12.14  p.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553262
дата надходження 20.01.2015
дата закладки 13.01.2016