И на распятом страстью ложе,
Среди измятых простыней.
Ты, на Мадонну не похожа,
Ты, Анжелика наших дней.
В своем неистовства безумна
Ты, как вулкан, вся из страстей
То...холодна, порой разумна
Рабыня сладостный ночей.
Ты, то молишь пред алтарем,
Внемля прощению духовным.
То,...загораешься огнем,
Сжигая все...в костре греховном.
Ты, страсть...безумство, власть стихий,
Ты, лёд и пламя, власть над миром.
Ты, то Лоллит, а то Исфирь,
Не подчиняешься кумирам.
И только ночью, среди сна
Вся разметавшись в мятом ложе.
Ты...вся Любовь и вся...Весна
Что на любимую похожа.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645803
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
Я футбол смотрю в нашей спальне,
Ты зашла в пеньюаре, вдруг,
Возбудив меня этим крайне…
Интерес мой спортивный затух…
И внимание все милой леди,
Наблюдаю за ней искоса…
Через шторы луна чуть светит…
Ткань упала… тело-краса
Будоражит меня собою,
Силы нет отвести свой взгляд,
Она ляжет сейчас со мною,
Я футболу уже не рад…
Мой батыр, уж, готов к свершеньям…
Со мной шутит опять жена,
Она жаждет утра повторенья,
Не ее, не моя вина,
Что мы жаждем любви утехи
Без нее, что не можем жить,
Не какие-то там неумехи,
Ох, и можем со страстью плыть
По своим, по морям, океанам,
Эроветры ловя в паруса,
Среди волн всех качаясь рьяно…
Жены киса моей – роса,
Всеполна она соком сладким,
В ней экстазов моря штормят,
Ее телом упился гладким,
Ее прелести – чистый Яд…
Лепестками объят мой корень,
Он в купели сладкой плывет,
Нет ни капельки силы воли
Прекратить сей чудесный лет…
Я купаюсь в купели сладкой,
За волною идет волна,
Лепестков объят кожей гладкой,
Наслажденье ловлю сполна,
Спину глажу и мну супруги,
И ласкаю тело ее,
Ягодицы, бедра упруги,
Ах, ты радость и счастье мое…
До упора вхожу в глубины
Ее сладкого лона я,
И люблю ее, что есть силы,
Ах, ты женушка, радость моя…
Мы качаем качели плавно,
Зойки-стоны наводят кумар,
Как мы любим друг друга славно,
Жены лоно снедает жар,
Пьянит тело приятная нега,
Нас ласкает эроразряд,
И окутывает счастье-нега,
И пронзает волшебный Яд,
Мы взлетаем в небесные дали,
В том полете любовном парим,
Всех себя мы любви отдали,
Этот танец так нами любим…
Нежной страстью искрятся взгляды,
Мы в объятьях друг друга лежим,
И волшебным минутам рады,
От экстаза невольно дрожим…
Тело нежно ее обнимаю,
Продолжая его ласкать…
Я души в тебе, ласка, не чаю,
Не устану тебе повторять…
24.08.2012г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645794
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
Цены дорожают,
Жизни дешевеют,
Ничего не знают,
Править не умеют,
Утопаем в жажде,
Деньги – главный идол.
В нашем мире каждый
Друг-друга обидел.
В нашей жизни модно
Быть последней мразью.
Спорить с кем угодно
Обливать всех грязью.
В наших целях просто
Действовать обманом.
Угнетаться в злости
Добиваться планов.
Любим веселиться,
Аморально типа.
Стерли все границы
И повсюду липа.
Липовые чувства,
Дружба под сомненьем,
А внутри все пусто,
Никаких стремлений.
Благ материальных
Людям не хватает.
О вещах фатальных
Многие не знают.
Мчится жизнь стрелою
И горит как спичка,
Нету в ней покоя
В пятнах все странички.
Пачкаем как дышим,
Воздух не глотаем,
В поисках добычи
Мы себя теряем.
Тихо ярлык клеим
Попадаем в плен,
Души дешевеют
От поднятия цен…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645792
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
[color="#0900ff"][b]Грай, музики, грай троїсті:
Слава нашій українській!
Нашій рідній, що у слові
Славить всіх нас. Нашій мові!
Що цвіте прекрасним цвітом
І наповнює світ світлом.
Серед зрад, серед напастей
Дає силу, щоб не впасти.
Словом гідним, словом грізним
Поруч Леся Українка.
Словом сильним і безсмертним
Тут Шевченко, щоб не вмерли
Наші мрії про свободу:
В мові сила й дух народу.
І звучать душевні, ніжні
Див-слова в українській пісні.
І хіба є в світі сили,
Щоб дух слова полонили?!
Грай, музики, грай троїсті:
Слава нашій - українській!
[/b][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645750
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
17.05.2015
Нет люстрации пока -
Это путина рука!
На Мальдивах депутат –
Точно, путин виноват!
Не туда реформам путь –
Это Меркель, видно, грудь.
Неухожены поля –
Это происки кремля.
В Раде скачут обезьяны –
Задняя нога Обамы.
Всем украинцам каюк –
Лодку держит яценюк.
И руками и зубами
Ничего, что вверх ногами.
Завалили коммунистов,
Только всё опять не чисто.
Депутат не то, что ленин,
Очень неприкосновенен.
А при слове депутат
Слышен только громкий мат.
Тут верховенство советов.
Тырит нефть страны ахметов.
Чтобы не было войны
Газ дешевый у страны
Покупает для наживы
Наплевать, что еле живы
Люди. Сами ведь просили –
Закупайте газ в России.
Свой, природный, отдадим
На Донбасс, а, может в Крым.
Не нужна нам даже малость –
Лишь бы лодка не качалась!
Пусть тариф на газ взлетел –
Лишь бы путин не у дел.
Наш народ готов терпеть
Обожаемую плеть.
Но, вопрос один остался –
Где же пряник подевался?
Вам отвечу не таясь
Пряник, в-общем, там, где газ.
Там, где делят миллионы,
Где не действуют законы,
Где дают народу яд
И по тюрьмам не сидят.
Где импичмент – это сказки
Кровь людская для отмазки.
Там, где подлости венец
И Майданам всем конец.
Нет люстрации пока -
Это путина рука!
На Мальдивах депутат –
Точно, путин виноват!
17 мая 2015г. (источник: [url="http://chtoikak.vsego.net/mediya-2/112-ukraine/603-strashnaya-ruka-putina?hitcount=0"]личный сайт автора[/url])
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645707
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
Вірні очі зрадливого кольору
Світлі душі темніші за ніч
Без сумління за лічені доллари
Продають батьківщину мов річ
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
І відверто розчуленим голосом
Не знаходячи в захваті слів
За лаштунками власної користі
Промовляють з високих постів
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Обіцяючи хліб і видовища
Що їм злидні.... немов до стіни
Скільки ж дарма народної крові ще
Будуть пити вельможні чини
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Скільки ж років несповнені розуму
Щирі слуги даремних розмов
В жовтих фарбах спотворені роздуми
Нам за правду вдаватимуть знов
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Скільки ж треба нам горя і розпачу
Сліз від сорому марних надій
Щоб пізнати до краю і досхочу
Рідний край жебраків і повій
Олександр Квітень
м. Мукачево
17 липня 2003 року
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645738
дата надходження 21.02.2016
дата закладки 21.02.2016
Ти знаєш як тебе люблю?
Без тебе жити не можливо.
Я дихаю, працюю, їм і сплю
Та все ще сподіваюся на диво.
Ти знаєш як тебе люблю?
До болю, до безумної нестями,
Хотіла б розказати, та мовчу.
Про почуття напишу я буквами.
Ти знаєш як тебе люблю?
До сліз, до відчаю, до зради.
Заради тебе все зроблю.
В пекло піду, за тебе ради.
Ти знаєш як тебе люблю?
Сама себе не розумію
В твоїй присутності мовчу
Душа кричить, а я німію.
Хіба ти знаєш як люблю?
Хіба ти зможеш зрозуміти?
Собі кажу: « Перетерплю»
поки не стомлюся любити.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=645032
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 18.02.2016
Ми ніколи не будем братами
Ми народом єдиним не станем.
Бо чи нам родичатись з рабами?
Ми за волю повстали й повстанем.
Ми не будем, як ви, у неволі
Ми кайдани носити не звикли.
Своїй надто примхливій долі
Ми наважились кинути виклик.
Ми зуміли зламать перепони
Ми зуміли, а ви не змогли.
Ми напишемо нові канони
На своїй Богом данній землі.
Ми збудуємо нову країну
Ми в країні новій запануєм.
В синьо-жовтий... свою Україну
Від землі до небес розфарбуєм.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644987
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 18.02.2016
Гадюка вилізла з притону,
Плачів не чує, а ні стону.
Впились вкраїнці самогону…
Здали без бою оборону.
Сидить, як кактус у вазоні,
Масковскій дяк в ілюзіоні.
Державний злодій у Законі,
Читає нам псалми на троні.
Нема ні честі ні моралі,
Лиш дика злоба у оскалі.
Навкруг його на п’єдесталі,
Піжони й шобло у вуалі.
Султан, Візир, Паша – кулі
В нас над тризубом три Срулі.
Прибились суки на мітлі…
Й тримають, нас тепер в петлі
Раби колишні – фарисеї…
Для них тепера ми лакеї.
Ординці в Тундрі й на Бродвеї
На троні лише Моїсеї.
Як ті розбійники з доріг…
В страху тримають мух і бліх.
Чужий у хаті вже й поріг
Від чого ж нам чужинський гріх?
Гуде в яругах і горбах,
Лунає клич вже по світах.
Пора дать злидням по зубах…
І в пух розвіяти їх прах!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644923
дата надходження 18.02.2016
дата закладки 18.02.2016