teo.: Вибране

Той,що воює з вітряками

ЯДЕРНА ВЕСНА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Ми  всі  на  узбіччі  -  у  середньовіччі  
У  замкнутих  колах  забутих  тіней  
В  спіралях  історій  абсурдних  і  вічних  
Розхристаних  літер  та  мертвих  ідей  

А  більше  нікого  а  більше  нічого  
Самі  лише  митарі  та  боржники  
Шукатимуть  вихід  ламатимуть  ноги  
Об  ядерні  весни  і  льодовики





*  В  обрамленні  вірша  використане  полотно  "  В  очікуванні  сонця  "  Давида  Бонацці.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=764965
дата надходження 09.12.2017
дата закладки 09.12.2017


#tenderness

Нічний

Фаза  місяця.  Третя  чверть.  
Місяць,  що  вбиває  початок.
Небо  не  стерпить  порожніх  сердець.
На  ньому  нема  опечаток.
Місяць  далекий,  місяць  холодний.
Місяць  показує  внутрішню  суть.
Кожен  предмет  стає  іногородний.
Кожен  показує  внутрішню  муть.
Повні  серця  помирають  останніми.
Місяць  безжально  вбиває  усіх.
Ніч  убиває  піснями  печальними.
Серця  помирають  на  узбіччі  доріг...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718860
дата надходження 18.02.2017
дата закладки 15.03.2017


zang

сірокко

твір  було  написано  10  років  тому,
а  присвячено  тепер  знаменитій  спеції,
щоб  була  здорова  та  весела.
каже:  "ви  мені  ще  жодної  поеми  не  присвятили"

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669879
дата надходження 02.06.2016
дата закладки 06.07.2016


Той,що воює з вітряками

Динозаври підвіконь

Потерті  динозаври  підвіконь
Старі  немов  з  часів  палеозою  
Та  ще  горить  в  глибинах  той  вогонь
Який  мене  колись  єднав  з  тобою

Померлі  динозаври  підвіконь
Ніхто    тепер  нікого  не  чекає
І  тіятива  напнутих  вен  з  надскронь
Червоні  води  крові  розганяє

Раптово  смуток  зупиняє  час  
Без  оборони  зустрічає  темінь
Бо  світ  помер  бо  світ  давно  без  нас
І  тільки  Бог  зарадить  цій  дилемі

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668996
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 05.06.2016


URANIA

по крихті збираю апокриф…

По  крихті  збираю  апокриф  вчорашнього  дня,
Нанизую  бісером  зламані  пальці  ольвій.
Ти  -  моє  циркове  слоненя,
Яке  пахне  вогнем  вечоровим  магнолій.

Усе  віддалилось  і  ти  вже  не  пишеш  мені  відтіля,
Звідки  леви  приводять  людей  на  станції.
До  тебе  кілометрів  клята  тля
Вимірює  мега  і  гіга  дистанції.

Все  скінчилось.  Нехай.
За  здоров'я    -  до  дна  -  випито.
Чорна  ніч  одяга  малахай
І  пірнає  у  мене  -  рибкою.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651588
дата надходження 14.03.2016
дата закладки 14.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.03.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 09.03.2016


melamori

я.

я  залишу  свій  подих  на  згадку,
поринаючи  в  простір  пітьми
а  на  серці  тонесенькі  латки
люди  -  диво...  та  тільки  не  ми

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648492
дата надходження 02.03.2016
дата закладки 02.03.2016


Яна Бім

Зухвала

Надихнули  на  публікацію  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647322  

Хапайте  мене!  і  на  плаху...
Давайте...  чи  киньте  в  вогонь!
По-вашому  –  я  десь  дала  маху,
І  гнів  добирається  скронь...  

Хапайте,  катуйте  зневагою,
Бо  жаль  –  не  для  ваших  сердець...
Бо  ж  кожен,  хто  вам  підтакує,
У  ваших  очах  молодець.  

А  я...  я  завжди  ледь  причесана,
Із  власним  розумом  і  міркуванням...
Зухвала,  з  дахом  трохи  знесеним...
Тікайте  обабіч  із  своїм  вихованням.  02.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=648510
дата надходження 02.03.2016
дата закладки 02.03.2016


Альона Вікторівна

До заходу сонця зимі залишилось півнеба

До  заходу  сонця  зимі  залишилось  півнеба,  
На  сході  весни  стаємо  на  грамики  кращі,
Торкатися  світу  міг  березень  зараз  уже  би.
Нізащо.  
Зима  не  дозволить  нізащо.

Взаємно  шукали  шляхи  до  і  від  серця,
Взаємно  вмирали    тендітними  птахами  в  січні.
Проходить  усе,  та  весна  кожен  раз  повернеться.
Навічно.  
Твою  весну  хочу  навічно.

Нам  сенси  життя  одні  заміняють  на  інші,  
Вриваються  в  душу,  вливаються  кров'ю  у  жили.
На  сході  весни  небезпечно  залишитись  гіршим.
Любили.
Нам  треба  щоб  ми  й  нас  любили.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=647188
дата надходження 27.02.2016
дата закладки 27.02.2016


Пересічанський

НЕДОСЯЖНІСТЬ РАНКУ

Зраджене  світлом,  зраджене  днем,  
Заскочене  на  гарячому  розпачі  сонце,
Налляте  червінню  сорому  і  гніву,  
Стікає  сльозиною  терпкою  з  небесної    щоки  
Тобі  у  вічі  й  холоне  в  грудях,
Коли  ти  бачиш,  як  розгублений  вечір,
Ковзнувшись  на  кривавій  плямі  заграви,  
Повільно  падає  в  глибини  сутінок.
Але  ти  краще  слухай,
Як  заримований  березовим  шелестом,  вітер
Виводить  на  струнах  забутої  ніжності
Журливу  мелодію  задуми
У  стилі  густого  смеркання:
Тоді  ти  і  не  стямишся,  як  скрадливі  долоні  мороку
На  плечі  тобі  владно  ляжуть,  притиснувши
Мрії  твої  до  безвиході  ночі,
Й  тоді  вже  залишається  лиш  співчутливо  споглядати,
Як  беззахисні  зірки  покірно  одягають  на  себе
               ярма  сузір'їв
І  тягнуть  за  собою  важкі  плуги
 зодіакальних  знаків,
Переорюючи  неосягненну  цілину
глибин  міжгалактичних
В  ріллю  осягнень  неминучості  пророцтв  —  
І  холод  здивування  проймає  від  усвідомлення  того,
Як  ти  раніш  не  міг  збагнути,  що
Можна  лише  обпектися,  коли  ти
У  вогні  ранкової  зорі
Як  завше  скочиш  у  палаючі  стремена  часу,
І  навіть  коли  ти    станеш
На  повен  зріст  опівнічного  всесвіту,
То  зможеш  лише  знову  зазирнути
В  сліпі  зіниці  темряви.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646874
дата надходження 25.02.2016
дата закладки 27.02.2016


Пересічанський

ВИГРАШКА

                           "Два  півники,два  півники  
                             Горох  молотили..."
                                               (Пісенька  )

                 Світленький  півник-ранок,
                                         темненький  півник-вечір
                 невпинно  молотили
                                       тугенький  часу    сніп.  
                 Світленький  півник-ранок
                                     підійме  свій  світанок,
                                             немов  блискучий  ціп  
                                       і  вдарить  ним,і  вдарить  —  
                         посиплеться,посиплеться  
                 зерно  турботних  днів...  
                 Темненький  півник-вечір  
       підійме  присмерк  зречено  
і  вдарить  ним,і  вдарить  —
     посиплеться,  посиплеться
                 зерно  сумних  ночей...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646617
дата надходження 24.02.2016
дата закладки 24.02.2016


Валя Савелюк

БІЛА ПАНТЕРА



геть  посіріла
пантера  біла
під  мокрим  снігом

просвітом  тане
в  марлі  туману  
на  лісовій  дорозі

тільки  видніють  
кігтики  білі
на  верболозі

24.02.2016

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646659
дата надходження 24.02.2016
дата закладки 24.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.02.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.02.2016