Я – депутат?! Який із мене в біса
Репрезентант чужих проблем і сліз?
Сама маскую серце за куліси,
Думки ліплю у вигляді реприз.
Я – депутат. Мені щось довіряють
Й довіра та формує дикий кітч…
О, ні, народе, я не знаю краю,
Де утопити можна нашу ніч.
Де та місцина, що приносить світло
У тихий сум оселі й гаманців.
Я – не месія, але й ще не бидло,
Тримаю віру міцно у руці.
Егоцентрично стримую натхнення
Пробігтись містом і гукнути так:
- Погляньте, люди, куца птаха в жмені,
А це вже щось, а це вже гарний знак…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617182
дата надходження 30.10.2015
дата закладки 11.03.2016
Дякую вам, солдати! Ви - герої!
Ви ті, що не злякалися вогню!
Ви дім покинули й узяли в руки зброю,
Пішли за рідну неньку на війну..
Дякую вам, солдати! Ви герої!
Ви мужні і хоробрі! Ви - бійці!
Ви не злякалися ні болю, ані крові,
Ви до останнього за мир на всій землі!
Дякую вам, солдати! Ви герої!
Хоч біль і смуток заховавсь у вас в очах.
Вся Україна простягне до вас долоні,
Наша любов не тільки на словах!
Дякую вам, солдати! Ви - герої!
Хай знає світ, що вас не покорить!
Ви до останнього на клятім полі бою!
Дякую вам, солдати! Лиш живіть...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542914
дата надходження 10.12.2014
дата закладки 09.03.2016
CAESAR
By Victor Hudson ©2014
__________________________________________________
Since golden days of legends reigned supreme,
Immortal poems tell amazing stories,
And so we marvel in a childish dream
At fairy tales of everlasting glories.
As 'Fortune's whim produced a perfect cast,
One proud son of virtue and desire
Crossed Rubicon to leave behind the past
And make the future ours to sire.
His legions conquered Fate by roman swords,
His jorneys challenge eager minds forever,
His name for ages will inspire this world
To follow paths from courage to endeavor.
He crested summit no one could surpass;
Hail, mighty Caesar, I salute you thus!
_______________________________________________
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=646726
дата надходження 25.02.2016
дата закладки 09.03.2016
Я не люблю коли шапки не знімають
Обожнюю, коли люди, як діти, щирі
Не подобаються ті, що нічого взагалі не знають
А також ненавиджу моментів, де люди – свині
О ні – я перепрошую: люди гірші, ніж тварини
неправильно рівняти їх до правильних істот
У них людського – ні краплини
і хочуть досягати якихось там висот
Люблю я сильно, коли емоції на волі
У той момент літають, неначе птахи, прекрасні слова
Мені не до вподоби, коли вірять в Бога
Лиш тоді, коли власних сил нема
Узагалі, люди – істоти унікальні, навіть дуже
Вони ж лише єдині, що в Бога вірять!
Водночас, як безбожно поводяться, друже
Найжорсткіші зі створінь, що Землю ділять
Терпіти я не можу, коли говорять двічі
Гарно виглядає, як людям одяг личить
Не люблю, як брешуть просто у вічі
А ще мило, як люди друзів кличуть
Ще я не терплю, як стріляють ззаду
Також ненавиджу, коли й впритул
Висоцький точно був і є геніальним
Хоч він помер, як і сотні милих душ
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649238
дата надходження 05.03.2016
дата закладки 05.03.2016