: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 18.04.2016
Чи насправді, чи, може, приснилось:
В двір заглянуло сонце ясне.
На дротах ластів’я примостилось
І вітає з весною мене.
У душі мов пошерхло, згоріло,
І чуття – вже не те, ой не те.
Та спасибі, що ти прилетіло,
Ластів’ятко моє золоте.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659758
дата надходження 15.04.2016
дата закладки 15.04.2016
Начаклувала... Бач, а ти не вірив,
Що є мольфарське щось в моїм коханні...
І ось стоїш за крок... у поєднанні
Із моїм Львовом. Із моєї мрії...
А я впізнала... за серцевим жаром,
(якби заговорив, то я б зімліла)
коли надія майже вже дотліла,
ця зустріч-мить заполонила чаром...
Непевні кроки... Боже, як ти близько!
Боюсь підвести погляд із-під вій
До хрипоти кричить сердечко: "Мій!!!"
А я мовчу... й втікаю, як дівчисько...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587191
дата надходження 13.06.2015
дата закладки 14.04.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 11.04.2016
Життя завмерло, бо любов пішла,
Забрала дні, а ночі залишила.
Колись втішала, ніби-то зцілила -
Така м"яка була ота смола,
Така м"яка і тепла, - обійми -
Просилась десь малесенька комашка,
І квилила в траві сіренька пташка.
Пішла любов, погодься і прийми.
Пішла любов, мабуть когось знайшла,
Всміхнулась ніжно і занапастила.
Глянь, почорніли білі мої крила,
Без тебе я,як Ангел без крила.
Без тебе я,як Ангел без крила
Живу помалу, звечора до ранку,
Не сплю, гаптую долі вишиванку, -
Життя завмерло, бо любов пішла.
01.04.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656945
дата надходження 03.04.2016
дата закладки 03.04.2016
Хто там на старій Грунській дорозі
Ноги необачно притомив?
День, зітхнувши вкотре, у знемозі
В дику пижму голову схилив.
Каїн знов підняв на брата вила,
Впав на степ тривожний крик сови…
Стариган, дорожнім вкритий пилом,
Кинув на траву свої сакви.
Що його погнало у дорогу –
Синова невдячність, чи біда?
У очах натомлених – тривога
На зіниці темні осіда.
Степ німий причаєно зітхає…
Чоловіче добрий, пригощайсь!
Хай тривога з вітром відлітає,
Квас бери і житній коровай.
Світ налився тайною по вінця,
Скоро Віз покотиться з гори.
Пригощайся, діду! У тарілці
Золоті антонівки бери.
Як він їв, немов священнодіяв –
Навіть крихти хліба не зронив!
Хто йому образу заподіяв,
Хто його в дорогу відпустив?
Квітнуть зорі – тихі та погожі,
Коники озвалися з трави…
«Дай же щастя цій дитині, боже!» -
Дід сказав, і взяв свої сакви.
- Що тут, дочко? Та немов каміння…
- Далі, діду, підеш ізгори,
То чудові яблука осінні,
Запашні антонівки. Бери!
Як же подививсь на мене славно,
Що хотів сказати – відгадай!
- Унизу лежить село Журавне,
Журавля Івана запитай.
Яблуня з гілок росу струснула,
Яблука загупали в саду.
По щоках скупа сльоза майнула,
Обронив приглушено «Знайду»!
І пропав, розтанув, як сновида –
Може, лісовик то був, не дід?
Чом тоді душа за того діда,
Так болить, немов за цілий світ?..
Парубкує місяць. Зорі босі
Бродять у калюжах, вітер спить…
Хто там притомився у дорозі?
Хто там розгубився хоч на мить?
Щезли зорі, запахи духмяні
Струменять виразно, скрикнув птах…
Я виношу яблука рум’яні –
І мовчить Грунський безкраїй шлях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=654483
дата надходження 25.03.2016
дата закладки 25.03.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 25.03.2016
Чи змогли б Ви мене покохати?
Не на показ... а тихо... в думках...
Наче квітку весняну плекати...
Розтопити... як сніг у струмках...
Чи змогли б Ви зі мною ділити
Ні... не ліжко... а небо одне....
І словами кохання п"янити...
Лиш одну... лиш навік... лиш мене...
ж."Дніпро" №4 2012р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409703
дата надходження 17.03.2013
дата закладки 22.03.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.03.2016
Знаєш, я так не вмію -
Сказаному не вірить,
Холодом обігріти, а у вогні втопить.
Мріяти?..я не смію,
Різати, потім мірять,
Як там болить, не дуже? Може і не болить?
Знаєш, чужа до скону.
Тільки мені від того
Сонця і влітку мало - видно сліпа навік.
Хочеш, щоб по закону?
Тільки усе від Нього,
А якщо воля Божа, то на життя - відлік.
Знаєш, руде волосся
Вже у снігах, не сяє.
В чорному оксамиті погляд твій заблукав.
Може лишень здалося,
Тільки не докоряю -
Хтось на окремі ноти нашу любов розклав.
12.01.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635296
дата надходження 12.01.2016
дата закладки 22.03.2016