Ти підеш, а за тобою день згаса...
Він колись повернеться знов, але тебе вже нема...
Віднайдеш той острів, де живе краса,
Але чому замерзла любов? Чому панує зима?
Ти і я - у сірій каруселі днів...
І моїм ранковим ім'ям когось ти знову назвав...
Я одна в напівпрозорості снів
У передмісті весни чекаю нового дня...
Він іде у прохолоднім шумі грози,
У шелестінні-шепоті трав, в цілунках сонця - той день.
Поверне когось у світ тепла і краси
І стане він початком нових - легких і світлих пісень...
Пам'ятай: жалю немає й каяття,
Лиш спогад часом сплива в напівпрозорості снів...
Та пізнай всю кару й легкість забуття,
Ту паралельність існувань в невідворотності днів...
Ти підеш... Ти і я.... Пам'ятай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=656555
дата надходження 02.04.2016
дата закладки 02.04.2016