Для риби моря не буває вдосталь,
Для птахи неба – неймовірно мало.
Ти – безкінечний життєдайний простір,
Насичений хвилюючим сандалом.
В твоїх зіницях - більше, ніж півсвіту -
Земля і зорі, всесвіти і сонця,
Думки глибокі, неймовірно світлі,
Натхненням сяєш у мої віконця.
Твоя любов не сковує польотів,
Голубить щедро навіть коли слабну,
Закутує у ніжність і турботу,
Терпляча, вірна, часу непідвладна.
Одна присутність щастям надихає,
Не зводить мурів з докорів сумління.
Ти - горизонт, безмежність небокраю,
Мій п’ятий океан, земне коріння.
*****
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659031
дата надходження 12.04.2016
дата закладки 12.04.2016