На ужин будет курица и рис.
На завтрак снова брынза и маслины...
Потом — парео, шорты, мокасины,
И в горы — вверх, но лучше к морю — вниз.
И тянется ликийская тропа,
Извечная тропа из бухты в бухту...
И солнце, щедро зноем окропя,
Нас жарит, но и жалует как будто.
И тонкоиглым соснам невдомёк,
Каким сюда занесены мы ветром.
И стоит ли пускать нас на порог,
На берег, на вершины или в недра.
А ночью средиземная луна
Гранатом перезрелым на дозоре.
И кажется — расколется она,
И зёрнышки рассыпятся над морем..
2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810263
дата надходження 16.10.2018
дата закладки 19.10.2018
З минулого твій долинає сміх
І шурхотить обгортка від букету...
Була це перша спроба тет-а-тету
Та перший сніг, що ліг тобі до ніг.
Все це було, а враження що сон це,
Сон чорно-білий у зимову ніч,
Який струсила зранку з голих пліч,
Лишень прогнало гріх ранкове сонце...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807133
дата надходження 19.09.2018
дата закладки 21.09.2018
Збирай
тривожну мідь горобини
на гострих полюсах чужих розлук.
В передчутті полярної зими
твій хижий птах
завмер в обіймах рук.
Збирай,
дівча невпізнане, пітьма
змиває із очей твоїх блакить.
Тобі від того користі нема,
що в серці
біла віхола звучить.
Солодка і липка,
мов віщі сни
в прозорих водах Стіксу неба край.
Перегорілу мідь горобини
збирай,
дівча невпізнане, збирай
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807285
дата надходження 20.09.2018
дата закладки 21.09.2018
Зелені риби
ковзають на дно.
Згортають контур білої фігури.
А ти не з тих, хто п’є хмільне вино
у дикій хижі
на ведмежих шкурах.
Пустельні звірі.
Півпорожній крик.
В зіницях хижих абсолютний голод.
От тільки ти - не з тих. Ти – садівник.
Твій всесвіт
розсипається на порох.
На персональний
видих і на вдих
(де хтось комусь - однісінький у світі)
Та віра ще слабка. І ти - не з тих…
І сонце –
у пекельному зеніті
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=793276
дата надходження 26.05.2018
дата закладки 29.05.2018
Не дивно зовсім це, бо плине час,
Тепер ніхто нікого не чекає.
Лиш тільки що дивилася анфас,
Огледівся і... вже мене немає.
Можливо так задумано десь там,
Куди нам зась, щоб розійшлися долі...
То ж я зібрала свій нехитрий крам
І геть пішла кудись собі поволі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=754130
дата надходження 07.10.2017
дата закладки 08.10.2017
На світанку піду.
Не сьогодні… нехай –післязавтра.
…і пронизливо сич закричить на ведмежій горі.
…і відчуєш – я йду… між серцями бринітиме мантра.
Так спокійно і легко
додому ідуть косарі
З косовиць золотих.
Тільки хвиля шаленого вітру
Спалахне смолоскипом й твого доторкнеться весла.
…і на пагорбах раю стареньку іржаву палітру
Розкладеш обережно
й приречено скажеш – пішла…
Не запалюй свічу!
Не шукай на розвалинах літа
Чорно-білі штрихи… не окреслюй в собі пустоту…
… я зостанусь тобі перламутром вишневого цвіту
В час цвітінь найп”янкіших
…і навіть, коли… одцвіту
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750453
дата надходження 13.09.2017
дата закладки 15.09.2017
Чуєш, тиша яка…
Ні свічі… ні струни… ні стіни…
На колінах моїх невпокорені карти пасьянсу.
Слухай сповідь мою на бруківках мостів розвідних.
Міжсезоння сердець.
Повний вакуум. Жодного шансу
Перетнути межу.
У віддаленім краю землі
Пахнуть трави медово, туманами дихає хвоя.
Ти будуєш мені неймовірно стрімкі кораблі.
Тільки я не зійшла
ще з ковчега великого Ноя.
На обіцяних землях
Криваво-п”янка алича.
Ворон знову вертає, собі не знайшовши вечері.
Чорний ворон душі… і лише полум”яна свіча
……………………………………….відшукає свій берег
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=746399
дата надходження 16.08.2017
дата закладки 17.08.2017
...Ні, то не зрад закружляли воронячі зграї,
раптом змістивши планети таємної вісь...
Просто, мій любий, на світі усе одцвітає.
Все одцвітає, мій дивний, на світі колись...
Квіти шалені стають сухоцвітами...Снами.
Падають в землю в порожнім пожовклім саду...
Просто це осінь поволі стає поміж нами,
Підуть дощі. І з дощами я також - піду
доки ще серпень не стяв своїм серпиком серце,
доки пелюстки гойдають дзвінку висоту!
Вчасно прощатись - гірке, але мудре мистецтво...
Хай я, мій світлий, без болю в тобі одцвіту...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=745996
дата надходження 14.08.2017
дата закладки 14.08.2017
Зупини цю печаль,
що так легко тече з під коліс.
Мить за мить… крок за крок… золоті херувими Верони.
Не питайся, чому на бігбордах - засніжений ліс...
Ілюзорність доріг…
і безглуздість твоєї корони
На первісних снігах…
Утопічні пісні солов”я
так співзвучні чомусь з ритмом танцю звіриної зграї…
Не жалій мене… ні! я давно вже забула ім”я
і вагомі причини
цієї крихкої печалі.
Просто бродить вино…
Просто змінює сонячний день
нас в нічній прохолоді, застиглих в кришталиках часу…
…то не маки цвітуть – то палають міста одкровень
на сипучих пісках
десь обабіч центральної траси
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744834
дата надходження 05.08.2017
дата закладки 08.08.2017
Мои мелодии с секретом:
К ним теноровые ключи…
Сюжет последнего сонета –
До кромки пропасти во ржи…
Произнесённые обеты
(За все прощённые грехи) –
В глубоком омуте у лета…
В той самой пропасти во ржи…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744527
дата надходження 02.08.2017
дата закладки 03.08.2017
«Я вчора палила вірші»,
А з ними розпуку і втому,
І кидала біль, мов солому
У полум 'я диких вужів.
Слова я палила в листах:
Відречені , злі, одержимі,
Неска́зані, тайні, ранимі…
На шерхлих конали вустах.
Кохання палила своє -
Зіжмакане, скомкане, строщене.
В безвір'ї конало непро́щене
На згарищі серце моє…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738415
дата надходження 19.06.2017
дата закладки 21.06.2017
Этот май бесконечный -
Как страж на пороге у лета.
Распылённый дотла
На осколки цветного стекла.
Эта странная помесь -
Слияние мрака и света.
Эта долгая повесть
О поисках в жизни тепла.
И дубовая роща
Еще до конца не одета.
И сползают лучи по стволам,
Как чулки по ноге.
Наша песенка спета.
Нас, кажется, предало лето,
И смеётся, и дразнится
В близком как сон далеке.
Я по зелени этой брожу –
Ну куда уж влюблённей?
И куда ж зеленее еще
Этим травам буять?
Одуванчиков стая слетела
С открытых ладоней.
Не догнать.
Не начать.
Не закончить.
И не избежать…
Май 2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734976
дата надходження 25.05.2017
дата закладки 25.05.2017
Постіль стели мені –
Чистий арктичний сніг.
Квіти збирай мені – пряні альпійські луки.
Випий мене, вітре… сонячний оберіг,
Щастя циганське –
з рук у найперші руки.
Йди, сіроманцю,
На спалах готичних вій.
Серце навпіл (власне, знати тобі не конче)
Грай же, сліпий заклинателю древніх змій.
Ріки медові…
я засинаю, вовче…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734400
дата надходження 21.05.2017
дата закладки 21.05.2017
Любитимеш…
Допоки ще сичі
Не розлякали нас у стиглих липах…
Допоки я у тебе на плечі
Не розридаюсь
відчайдушним схлипом…
Допоки ще
Розкришені слова
Не розчинились у горнятку кави…
Допоки плаче скрипка степова
У сон-траві
до п”ятої октави…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732635
дата надходження 09.05.2017
дата закладки 10.05.2017
О жизнь моя,
Еще не вечер - не грусти...
Лишь только полдень замыкает первый круг.
Вот солнце -
Грейся!
Выйди изо тьмы!
Тебя ждёт - стук...
Знакомый...
Из груди...
Всё сущее - поёт:
И песнь - одна.
Но
Человек
Забыл...
******************************************
"Будь беспощаден к себе -
Смело бросайся на меч!" -
Вот что должно
Завершать твою мысль
Либо
Речь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730324
дата надходження 24.04.2017
дата закладки 25.04.2017
не отпущу
И она ему:
- знаешь, я ведь когда-то была хорошей,
солнце светило как новенький яркий грошик,
боженька был улыбчив, а мир - не ношен,
птицы звенели так звонко, верилось в чудеса!
Жаль я тебе досталась - сплошное крошево,
птицы кричат тревожно, остро, взьерошенно,
солнце въезжает утречком в город - на мертвой лошади,
сердце - не сердце, а жалящая оса.
...а словеса
были когда-то преданными игрушками,
а не лгунами,как нынче - жульем да врушками,
жалкими побирушками на побегушках
что заплутали в собственных волосах...
И потому - не верь мне! ...не верь, пожалуйста,
правду отважится только один мой стих из ста...
Ты не читай их... Да к черту стихи дурацкие!
Все, завязала, последний - я НЕ ШУЧУ!
Он, улыбаясь, зная, что не изменится,
странная грустная эта его изменница
на ее : -только не отпусти меня, слышишь?
ответит ласково
- не отпущу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729784
дата надходження 21.04.2017
дата закладки 21.04.2017
Ставлю крест на тебе.
Грубый, черный и жирный.
Не скучай, не жалей -
Ставлю крест.
Огляделась окрест -
Кто тут самый невинный? -
Это, кажется, ты -
Ставлю крест.
Ветер поедом ест -
Думай, мол, хорошенько!
Что тут думать уже? -
Ставлю крест.
То ли это спасение,
То ли лишение...
А, была не была, -
Ставлю крест.
На тебе столько мест,
Где могла бы автограф...
Но забыла букварь -
Ставлю крест.
Молчаливый протест мой.
Небесный фотограф,
Я готова, снимай! -
Ставлю крест.
Апрель 2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728903
дата надходження 15.04.2017
дата закладки 18.04.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.04.2017
А ніч, як ніч…
Це все уже було.
Магнітні бурі. Перша група крові.
І снігу - по коліна намело!
У мене в косах
стрічки кольорові -
Червоні ,
Синьо-жовті, голубі…
Шорстка долоня ковзає на плечі.
Вампір, що триста літ живе в тобі,
Я знаю,
прокидається в цей вечір…
О темна саго
Сутінків… і плед -
Вже на підлозі, й зорі креслять коло
Довкола нас. І поверх чаші мед.
Смеркає так
ванільно –полиново.
… це все- було.
Колосились жита
Від чорних гір по амплітуді струсу.
І та, що до опівночі свята,
Не відрізнить
цілунку від укусу
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725000
дата надходження 22.03.2017
дата закладки 23.03.2017
Моя Дина Рубина
[i]… мощеная крутая улочка, и я по ней иду босая,
так явственно, что стопа ощущает холодную ребристую гальку...
Куда я иду? Зачем? Кто я там такая? (Д.Рубина)
…Склоны, и склоны, и склоны…(Ф.Г.Лорка )[/i]
Воскресная месса в Толедо…
Твоё неизбывное кредо –
На полную. Или - никак.
И снова по странам и весям,
Маршрут добросовестно взвесив,
Ты ищешь свой рыбий косяк.
Гонимое всюду еврейство…
И странный навязчивый сон.
За что тебя с раннего детства
Упрямо преследует он?
Севилья, Кордова, Гранада…
Зачем и кому это надо?
По каменным тропам Сфарада
Идешь, как паломник на звон.
[i]…Гигантский воздушный шар завис над Барселоной…(Д.Рубина)
…Танцует ночное море
поэму балконов лунных… (Ф.Г.Лорка)[/i]
Мне нравятся длинные строки,
И кажется – не уложу
Испании глыбы и крохи
В трёхстопную эту межу.
На млечных цепях Барселоны
Воздушный колышется шар…
Поэзия лунных балконов…
Далекий гудящий пожар.
Чужие соборы, музеи…
По древним камня́м обжитым
Брожу, на искусство глазея,
И чувствую, чувствую дым
Костров инквизиции сытых,
Никем не забытых из них -
Сожженных, крещенных, убитых,
Ушедших, сбежавших, ничьих….
И я вместе с ними бежала
По ржавой брусчатке времён.
Не вырванным вовремя жалом
Врос в душу мучительный сон.
[i]… В Мадриде мне было хорошо, спокойно, любопытно… (Д.Рубина)
…Сменила тростник на шепот
луна в золотых лагунах… (Ф.Г.Лорка)[/i]
Я всё бы простила Мадриду
За то, что он молод и чист.
Но только не эту корриду –
Бессмертье под публики свист.
Здесь, кажется, не было мавров
И мытарства средних веков
Не помнит Мадрид.
Но, как странно! -
Легко убивает быков,
Танцуя вокруг своей жертвы…
Строка из последней главы -
Мои оголённые нервы.
И здесь я чужая, увы…
[i]...Но вот на повороте в лобовом стекле автобуса
вдруг выросла красноватая скала,
ощетинилась шпилями колоколен, башнями замков и ворот
и литой серовато-бурой застройкой за крепостной стеной,
при виде которой обморочная тошнота
подкатила к моему сердцу.
Я откинулась на спинку сиденья и сказала мужу:
- Это здесь.(Д.Рубина)
…Девчонки, грызя орехи,
идут по камням нагретым… (Ф.Г.Лорка)[/i]
И вот, наконец-то, - Толедо.
Симфония камня и света.
Живая мозаика крыш.
И рыбий косяк - сон и пристань,
Из гальки сложился ребристой –
Извечен, эпичен и рыж.
И воздух, пронизанный миртом…
И ты по его лабиринтам
Уже пять столетий бежишь…
3[i]1 марта 1492 года Фердинанд и Изабелла издали декрет, которым все евреи, мужского и женского пола, обязывались покинуть Испанию до 31 июля того же года под угрозой смерти и потери имущества...
Евреи отдавали дом за осла и виноградник за кусок ткани. Эта мера, внушенная жестокостью, а не усердием к религии, заставила покинуть Испанию до восьмисот тысяч евреев... "
( Х. А. Льоренте "История испанской инквизиции" – Д.Рубина) [/i]
-----------------------------
Цитаты взяты из произведений Дины Рубиной «Воскресная месса в Толедо» и Федерико Гарсия Лорки «Гранада» (в переводе Анатолия Гелескула)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720052
дата надходження 24.02.2017
дата закладки 25.02.2017
раньше снилось море...
и стихи...
а сегодня...
влажность губ...
и страсть...
вдруг твои...
желанные грехи...
жаром тела...
начал ощущать...
возвратилась сказка...
из вчера...
где я Маг...
учил тебя заклятьям...
обращал
движенья...
и слова...
в ключ к мечтам...
оргазмам...
и зачатьям...
превращал тебя... в виолончель...
пробуждая...
кнопочки...
и точки...
страстной львицей...
рвущую постель...
от Желанья...
в наивысшей...
строчке...
было всё давно... как никогда...
счастье прежитое в раю...
но во сне...
секретные слова...
надо мной...
вернули... власть свою...
запылало тело...
и душа...
закипели страсти...
твоя грудь..
колени...
твоё Даа!!!..
в запредельном счастьИ...
властный шёпот...
дикого огня
зазвучал...
повсюду...
Вы...
Люби...
Меня...
ВЫлюБИ...
Меня...
выЮБИменя!!!
выЮБИменявыЮБИменя
В.Ы.юби.М.Е.Н.Я.а.а.а......
..........................
И Я ВСЁ... ЗАБУДУ...
*****Петро Кожум'яка пародия на - ВЫлюБИ меняя… - Запой
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718086
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717667
дата надходження 11.02.2017
дата закладки 14.02.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 30.01.2017
снова становятся шумными шины...
солью и грязью покрыты машины...
дети в колясках закутаны с носом...
встреча с тобой...
оказалась допросом...
чаек на озере волны качают...
правил любви...
в школе не изучают
встреч и разлук...
разноцветная лента..
нам как лекарство...
прописано кем то...
воздух заполнила сырость тумана...
лебеди верят...
в любовь без обмана...
а твой лабутен..
из трёх разных цветов...
смягчит послевкусье...
просроченых снов...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704919
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 06.12.2016
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668153
А день спливав, губився в надвечір’ї,
І вечір похапцем тулився до зірок.
Літа летіли, мов птахи у вирій,
Розмотували юності клубок.
А що їм юним світом володіти?
Вони ж найкращі, хто з ними рівня?
З весною вінчані і зіткані із літа,
На «ти» із вічністю, на все у них броня.
Та час спішив – у молодість спровадив,
На сто доріг шукать свою… одну.
Не знадобилась нитка Аріадни,
Щоб привести у рай свою весну.
А втім, весна у осінь закотилась,
Шука в жоржинах свій юнацький цвіт.
Час не минає… ні! Це я змінилась,
Це я спливаю до осінніх літ…
І день спливає, гасне в надвечір’ї,
Сотає в вечір радості й жалі.
О моя осене, невже і ти у вирій
Мої літа підхопиш на крилі..?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694344
дата надходження 14.10.2016
дата закладки 15.10.2016
За білим-білим
контуром зими
танцює вітер невагоме танго…
Кружляє цвіт до хмар, до зір, а ми
підемо далі,
за екватор... манго
Зірвемо
у субтропіках, аби
наблизитись ще ближче до Едему.
В його садах спустошених знайти
загублену
чарівну діадему…
……………………………………………………….
Не ту,
яка немов пап”є-маше,
засліпить погляд лиш єдиний раз…
а ту…
… сколише вітер трави там…
лише
………………немає нас
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691126
дата надходження 27.09.2016
дата закладки 28.09.2016
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00660360.mp3[/b]
меня трогает грусть тополей...
их упрямство...
стоять только прямо...
а мне хочется трогать....
веснушки твои...
на щеках и плечах....
душу пробует осень....
как доктор...
...ищет старые травмы упрямо...
пожелтевшие листья....
как райские птицы....
сидят на ветвях....
всё за нас расписали!!!...
когда улыбаться...
где плакать...
но осталася нАсквозь...
пронзённая страстью....
душа
она помнит ...коленок тепло...
... на губах....
и раскрытые... нАстежь...
бесконечно бездонные...
....так любимые... мною...
......глаза....
нескладух повседневность....
казалось давно уже стёрла...
визуал ощущений....
твой тёплый и мягкий живот....
только сны... иногда...
не спросив...
как разбойники...
душу из тела выносят....
а в пути... за рулём...
.......
я опять...
пропустил...
поворот.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688980
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 16.09.2016
«Крім картин і книг
І галявини – сорок кроків
Що лишило мені життя?»
(Вільям Батлер Єйтс)
На заході Ірландії, в графстві Ґолвей стоїть замок Менлоу або ірландською Мон-лох –«Замок маленького озера». Цей замок здавна належав шляхетній родині Блейк. У 1910 році сталася така подія. У замок викликали акушерку, вона досить пізно їхала в цей замок крізь ліси і хащі – замок стоїть в глушині. І по дорозі вона побачила фейрі, що танцювали в колі на лісовій галявині і було чути чарівну музику. А через деякий час 26 липня 1910 року в замку сталася пожежа і всі загинули. Тіла всіх загиблих знайшли, в тому числі служниць. Але тіло юної леді Елеонори Блейк пропало безвісти. З усієї родини вцілів тільки юний 16-ти річний Улік Блейк, що був на час пожежі в Дубліні. Але через кілька днів його знайшли мертвим в машині. Замок був закинутий і нині перетворився в повні руїни, що заросли плющем і диким виноградом. Відвідавши не так давно замок Мон-лох я довго блукав серед його руїн слухаючи тишу, раптом згадав, що у Єйтса є «Стіни і плащ», а тут стіни і плющ, а потім написав таке:
Творцю хвалу співає плющ
Крізь морок вікон-зіниць
Крізь тьму, де світло вітає ніч
І перед мороком падає ниць,
Ми всі безсилі, ми всі лиш тіні
Позаду безодня років.
Що наша плоть? Нетривке миготіння
Витвір несказанних слів.
Там, за межею, там, за стіною
Буття, що як гніт догоря
Нам сниться минуле, нам сниться життя
Наше. Чи то чужих людей, нам сниться зоря
Прийдешнього і того – за межею. І тло
Страшної казки і наша дійсність. Пройшло.
Проминуло. Сто поколінь
Бачили тут одне:
Трава, вода і плющ на стінах,
І наше життя скляне:
Скалками гострими і кришталевими
Дні. Музика вічності, хащами, хащами йти.
Думаєш справжній, думаєш сущий – ти?
А там за стіною, там за межею
Там, де ми всі малі.
Істина ходить, істина бродить
Там – в чорноті землі.
Примітка: На світлині - руїни замко Мон-Лох.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688274
дата надходження 13.09.2016
дата закладки 14.09.2016
Два символа живут со мной давно
Я к ним привык как к родовым Тотемам
Один ... ты Зеркало.... во внутрь себя окно,
Другой Котёнок, друг моим коленам...
Два собеседника идут со мной всегда
Судьба с улыбкой кислой как капуста
И Смерть подруга страха и стыда...
Втроём мы спор ведём...
Про беспредельность чувства.
Вопрос у нас один... возможности мои...
Зачем живу на этом Белом Свете,
Когда вокруг так много темноты
И там, ни за кого, я не в ответе.
А Зеркало...
мне молча... говорит..
и я слова по буквам... ощущаю
я знаю........... о тебе... намного больше слов...
которые ты слышать не готов...
но я неправдой... это всё считаю...
Котёнок потянулся и сказал
Смысл жизни мой... это... твои колени
Твоя рука и внутренний огонь..
Меняют жизни смысл... и настроеньИ.
Судьба, с улыбкой ... подобрав слова
Котёнка по головке нежно гладит
Сказала... Кошечка.... конечно ты права.
Душа Судьбою человека правит
Смерть посмотрела мирно и тепло
И поразмыслив нам раскрыла чудо
Пока от слов людскИх тебе тепло...
Ты не спеши Дружок сбегать от сюда
Душа и тело.. Зеркало и Я
Союз неразделённых интересов
В нём трудно компромисс найти всегда..
Воюя с эйфориею и стрессом
Иллюзия любого обладанья...
смущает разум...
и пьянит сознанье...
в дороге к праху... вечного ничто...
что приобрёл?... и заплатил... за что?...
Осознанное Я
есть результат борьбы
где победитель обречён на рею
стараюсь строить жизнь свою в любви
И в лучшее зимой и ночью..
Верю...........
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686887
дата надходження 31.08.2016
дата закладки 02.09.2016
Милый котёнок...
расскажу я тебе сказку - правду
из жизни одного королевства...
иду я как то по улице а на встреу мне принц
такой себе упитанный мужичок....
приехал орган в кафедрале послушать....
(эт по ихнему главная городская церковь)
а я ещё подумал скользко зима...
может ведь подскользнуться и упасть....
так он наверно услышал...
и решил упасть...
но место было не медийное...
для Пиара не подходящее
а вот на свадьбе герцога он и упал...
как я ему советовал....
прямо на красной дорожке
для королевских персон...
пошёл я в парк
и встретил красавицу длинношёрстую рыжую корову
а когда возвращался из парка...
она уже родила телёночка
я хотел его погладить...
но его мама была убедительно против
такой фамильярности...
в озере в плотную с пешеходной дорожкой
лебедь высиживал птенцов
никакого внимания не обращая..
на меня и на гуляющих...
...правда экологам разрешили
отбирать уних яйца...
так как они убивают живущих рядом....
на поляне весело и шумно бегали поросята дикого кабана...
за кустами стоял окаменевший мальчик...
у которого от взгляда девочки...
отвалилась голова...
не пойму не то взгляд такой...
не то мальчик... слабоват...
сексуально....
на осветительном столбе жонглировал мячом футболист
а на площади столпились двойники
вождей мирового пролетариата
доказывая друг другу кто из них больше вождь.....
на деревьях в лесу вывесили скворечники для диких мышей...
студенты подрабатывают официантами и жонглёрами
пародируют памятники и пьют на спор пиво...
буржуа выгуливали по набережной свои фраки и платья ...
рабочий класс перекуривает...
стуча по скамейке костяшками домино
так проходит жизнь в моём королевстве....
и я хочу это всё показать тебе
Моя Любимая девочка...
чтобы ты знала....
если бы
мы были вместе......
то
Принц бы не упал...
у мальчика бы не отвалилась голова.....
лебеди бы не стали убийцами...
и ваАбще ..
даже летучие мыши и поросята
из диких стали ручными....
потому что на них смотришь Ты
самое большое Чудо Вселенной....
Моя Любимая девочка...
я точно знаю и без сомнений верю
что только Настоящая Любовь
меняет мир к лучшему
ВСЕ ФОТО СДЕЛАНЫ АВТОРОМ
*****0Т - ответ Милого Котенка - Дорогой Волшебник
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688217
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684208
дата надходження 17.08.2016
дата закладки 17.08.2016
ты меня....
не спутаешь... ни с кем...
ни глаза...
ни руки...
почернела белая сирень...
от тоски...
в разлуке
ты моя религия любви...
чётки...
и скрижали...
плавные движения твои...
музыку рождали...
танец страсти...
волшебство творя...
нежность излучая.
вдруг...
ты прикоснулась... до меня...
тайны.. изучая...
как мальчишка.....
будто... в первый раз...
переп0лнен страстью...
твоё соло....
мой безумный джаз...
приближают к счастью...
в нашей сказке...
только о любви...
тает мир реала...
шорох звуков...
плавит наше... в... Мы...
дарит жизнь...
с начала...
разогнал дождь джаза баловство...
площадь опустела
а во мне...
бушует колдовство...
твоих глаз...
и тела...
спит в ладошках...
нежности дурман...
времени не властно...
осень...
рвётся в душу...
сквозь туман...
но пока...
напрасно.
*****Дарія Типчук - Навіяно - ТЫ МЕНЯ НЕ СПУТАЕШЬ НИ С КЕМ….
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727732
*****Петро Кожум'яка - навіяне Хуго і Дарії Типчук - ТЫ МЕНЯ НЕ СПУТАЕШЬ НИ С КЕМ….
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727980
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677583
дата надходження 12.07.2016
дата закладки 12.07.2016
Допоки я
Іще на мить твоя…
Лише на мить… лише на бісектрису
Двох всесвітів - спотворених кутів
Твоїх бажань…
впізнай в мені актрису…
Лише - її…
Зречись і оправдай.
Над перевалом сьоме небо висне…
За перевалом тим моя печаль
Розсипалась на друзки,
бо… рак свисне –
І зникне все!
У неба на межі
Нас не знайдуть… хоч до самої ночі
Шукатимуть, вчорашні міражі
Залиш мені… залиш!
(бо я так хочу)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676536
дата надходження 06.07.2016
дата закладки 07.07.2016
А, може, мені
Просто варто назватися іншою?
І визнати щиро всі вчинені нею гріхи?
Вогні інквізицій горіли яскраво, здебільшого…
У місті твоєму
старенькі іржаві дахи
Покриються раптом
Фальшивою, все ж – позолотою…
Затьмарять собою світанки мої голубі…
Аби до світанку такою фатальною нотою,
Найвищим акордом
озватись в новому тобі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676296
дата надходження 05.07.2016
дата закладки 05.07.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.07.2016
Мені ж від тебе треба небагато:
Щоб пам'ять твоя зрідка пригадала,
Як я тобою марила й не знала,
Що не твоєю я в цей світ ввійшла -
Я скоро піду, де мене не знайдуть
Я буду там так довго, що й загублюсь…
Мені - не жаль, що я тебе не згублю
Не жаль, що ти щасливим будеш без.
Мені - не жаль, в молитві руки зложу,
І Бога я проситиму про те,
Щоб твоє світло завжди було поруч
Тієї, що життя в цей світ несе…
Мені - не жаль.
Засуджуйте.
Це - правда.
Не жаль, бо ти смієшся по житті,
Хіба це грішно, так торкнутись неба,
Торкнутись серця чистої душі?
Мене немає в тобі, і не жаль
Мені нітрохи, що ти прагнеш волі,
Сама була свобідною доволі
Мені - не жаль.
Не віриш?
То й нехай...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=665308
дата надходження 11.05.2016
дата закладки 02.07.2016
Видихнув поглядом в очі густий туман.
Пальцями нишком від пліч і по формі ліній
Легко ковзнув аж до стегон… Я – нотний стан.
Нотами дотиків (грають не тільки білі)
Пишеш мелодію. Зцілюєш рваність ран.
Клавіші тягнуться стежкою вздовж колін.
Ти партитуру змішав з сигаретним димом,
Джином і блюзом… та, врешті, не ти один…
(Ми без хвилини знайомі лише годину.)
Але не зараз… Ще прийде наш час провин.
Локони кольору міді. Чіткий портрет.
Не розглядай надто довго – то шлях до згуби,
Просто люби. Тут. В цю мить. Затісний корсет
Сковує подих. Печуть передпліччя губи
Грішним тавром. І на шпальтах нічних газет
Ми в об’єктиві спокуси. За кадром світ.
Тут, мов лавина, обійми з відтінком зливи,
Хрипкість обірваних фраз, спека й знову лід.
Сукня до ніг і сорочка під колір сливи.
Ось, де ми є.. Тільки зараз.
...Твоя Ліліт.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674820
дата надходження 28.06.2016
дата закладки 01.07.2016
ты меня....
не спутаешь... ни с кем...
ни глаза...
ни руки...
почернеют розы как сирень...
от тоски...
в разлуке
разогнал дождь джаза баловство...
площадь опустела
а во мне...
бушует колдовство...
твоих глаз...
и тела...
спит в ладошках...
нежности дурман...
времени не властно...
осень...
рвётся в душу...
сквозь туман...
но пока...
напрасно.
[b]невідома Аматорка переклад[/b]
ЛЬВІВ ДЖАЗ ДОЩ …
я тебе ...
не сплутаю … ні з ким …
ні очі …
ані руки …
вже посивіли маки наче дим …
від жалю …
й розпуки
вже батяр-джаз втомився від дощу …
стих осиротіло
а я ще досі …
спогадом тремчу …
від погляду …
і дотику …
до тіла …
в твоїх долонях …
засинаю ще …
мов часу плин
ця мить одна спинила …
в мені весна …
розлилась …
цим дощем …
і осені …
до нас …
немає діла .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675090
дата надходження 29.06.2016
дата закладки 29.06.2016
и зимой и летом
остаюсь поэтом...
я тебя рисую...
мыслью на окне....
в платье и босую...
грусную рисую....
взглядом поправляя пряди на виске....
про глаза догадка...\
в них искрится детство...
но за холодами....
что то в них не так....
я хочу пробиться...
сквозь окна оковы....
и согреть...
твой носик....
у себя...
в губах
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304560
дата надходження 06.01.2012
дата закладки 29.06.2016
я Излечился от лЮбви
приставив к сердцу
три пиявки...
Забудь...
Закройся....
и НЕ Жди....
и яд их был...
безумно сладким...
потухли в зеркале глаза...
увязнув в паутине сонной...
и тень покинула меня....
вместе с душой....
опять бездомной...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304537
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 29.06.2016
"Електропоїзд Тернопіль-Львів прибуває на другу колію. Повторюю: електропоїзд Тернопіль-Львів прибуває на другу колію."
Восьма година
Тридцята хвилина
Вікно електрички
Суха, тепла днина
В роті присмак алички
Кожна мить - це щось вічне
А футболка то личить
Тобі
Дівчино з мого вагону
Мов сонця останній промінь
Ми всі чимось хворі
Ти - мій ворог
Навіть в глибокому морі
Хоч пливеш угору
Туди де корінь
Звідки все починалось
Де нас кололи жалом
Надто жваво
Надто жваво
Опадало
Світло на мої скроні
На мої мрії
Скидались трони
Злітали дії
Доби
"Поїзд Харків-Львів прибуває на другу колію. Повторюю: поїзд Харків-Львів прибуває на другу колію."
Тяжка сума на плечі
Безсонні ночі
До речі
Щось хочеш
Обіймів
Цілунків
Пестощів
Прошу не гримай
Дверима
Твої руки
Знак небес вночі
Чи вдень
Нарешті їдемо
В душі дощ
В очах краєвиди
Приспаних площ
Кожна рейка
Кожна шпала
Кожен стукіт
Кожна мить
Не спить
Відчуває теплі руки
Мов їх було мало
Рейвах
"Не хочеш піти зі мною? Я дуже хочу прогулятись."
Кожен наш крок
Кожна пригода
Кожен урок
Велика нагода
Відкрити ті очі
Що спали літами
Недоспані ночі
Загоєні травми
І холод пройма
Адже ми в ізоляції
Дір чорних нема
Там де колії нація
Крізь ночі та ранки
Крізь дні та вечори
Так тихо і палко
Балакай зі мною
25.06.16
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674485
дата надходження 26.06.2016
дата закладки 27.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 26.06.2016
Доброе утро моё Солнышко....
я сегодня разбудил тебя целуя твой носик....
который почти рассказал мне твой утренний сон..
я принёс тебе кофе в постель....
твой любимый...
с неповторимым ароматом...
в красивой полупрозрачной фарфоровой чашечке...
сквозь тонкий фарфор виден кофе...
а когда ты прикасаешься к ней губами ....
я ощущаю их тепло...
у себя на щеке...
твоя шея зовёт...
к поцелуям....
а грудь...
будит желания...
твой животик и бёдра...
рождают страстные фантазии...
а твои коленки...
просят нежных прикосновений....
но я сдерживаю свои порывы....
и подав тебе кофе на специальном постельном столике...
беру твои волшебные пальчики....
в свои горячие руки.....
и нежно целую твою ладошку...
медленно двигаясь губами вдоль линии жизни....
стирая на ней все неожиданности и печали...
выпрямляя сомнительные зигзаги и искривления.....
доброе утро моя сладкая девочка....
моя самая самая нежная и желанная...
я всегда!!!!
так тебя хочу.....
чувствовать рядом....
и знать...
что ты есть.....
и знать...
что ты.....
здесь.............
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674322
дата надходження 25.06.2016
дата закладки 25.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 24.06.2016
У влюблённости нет постоянства,
ею радость природа множит.
И, конечно, в ней нет пуританства,
а постель отношенья итожит.
И слова в ней немного значат,
предпочтение видится в деле,
и единственная удача
в ней, когда страсть безумствует в теле.
Эта истина – суть познания,
что приходит с порой взросления,
испытания очарования,
что таят в себе наши сношения.
Ни мораль, а природа диктует,
что должно меж двоими случиться.
Наша плоть в нас пускай бунтует,
позволяя страстям излиться!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674232
дата надходження 24.06.2016
дата закладки 24.06.2016
Не вимолити приязні повік.
Коли прозорим, ніби-то серпанком,
Чи сірим дощовим розтану ранком, -
"Та десь була сьогодні ще", - убік...
"Та що ти! Вже тому минає рік,
Як донесхочу щось там жебоніла,
Співала, реготала, шепотіла,
Не чуючи зловісних крил шулік."
Не випросити крихточку жалю
У серця, що завмерло в летаргії.
Чекає, ось почнуть збуваться мрії,
Діастола наповниться - "люблю" -
Хмільним вином; червона та густа,
В прощання виливається сльозами
І вже на лаві, он під образами,
Під захистом ікони і хреста.
Не вимолити долю, що вже є,
Те і несем, стенаючи, до скону.
Не вічний трон, не забереш корону,
Коли тебе Морана з ніг зіб"є.
15.06
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673772
дата надходження 22.06.2016
дата закладки 22.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 17.06.2016
Я бродила по Вашим стихам –
Отыскать там пыталась надежду
Между верой с любовью…
И между
Строк, ведущих к заветным мечтам…
Но нашла только горький Ваш смех,
От которого веет морозом…
Засыхают фиалки и розы,
А в июле срывается снег…
Вам видней, за какой их грехов,
Одиночеством жизнь наказала…
Я стихи все читала, читала –
Ночь прогнал звонкий крик петухов.
Догорела, потухла свеча…
Я, склонясь над стихами, сидела
Кто-то спросит, тебе ль до них дело?
Что за радость чужая печаль?
Я бродила по Вашим стихам,
В чем-то в них и себя узнавая…
Я, наверное, тоже такая –
Не дающая воли слезам….
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670697
дата надходження 06.06.2016
дата закладки 15.06.2016
Любовь
не Должность
и не Званье,
а роль
Заглавная
в судьбе.
Минуя разум,
подсознанье,
диктует
каждый шаг
к тебе.
Нельзя уйти
и отказаться,
её нельзя преодолеть,
Любовь,
Безмерное
Пространство,
от Слова
Жизнь...
до Точки
Смерть.
Я пропитаю Мир собою
и излечу от злобных вьюг.
Не совершенство,
грёз не строю.
Я твой надёжный
Добрый
Друг.
[b]наталія калинавільний - переклад
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672405[/b]
[b]ID: 348416
Рубрика: Стихи, Лирика
дата поступления: 05.07.2012 22:34:47
© дата последних исправлений: 23.10.2014 19:31:01
автор: Янна[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672316
дата надходження 14.06.2016
дата закладки 14.06.2016
Хитросплетения судьбы -
Потертость карты.
И даже здесь пунктиром
Мой обозначен путь..
И я пытаюсь, –
Я стараюсь, правда! -
Перешагнуть….
***
Во что мне выльется
Душевная [i]безночность[/i]?
И недопитый чай
На дне твоих пустынь?
Да ты и сам,
Кляня союза… прочность,
В меня стеклом швыряешься:
- Остынь!..
***
Молчанием твоя отравлена дорога...
А у кровати голой - чашек суета.
В одной из них вода - запить тревогу.
А в остальных - кофейная смола...
***
Сердцебиенье в такт словам «быть может»
И латте мой допит, и съеден кекс…
Но блюдце с крошками, замусорив безмолвность:
- А был ли мальчик?
[i](ой, простите – был ли секс?)[/i]
***
Апатия – ленивая, безногая, -
И шелест тихой музыки в ушах…
Душа - в бега. Спасайте недотрогу!…
…Пожалуй, мы достигли рубежа…
***
Мой крик темнеет, улетая в пустоту
И я хочу стать маленькой и… черной.
Пунктиром. Точкой. Родинкой у губ.
Но только бы не стать [i]ему[/i]… покорной.
****
Доверие на праздность обменяв,
В пустоты трещин я вдохнула дерзость.
А ты молчишь. И в грудь себя:
- Я прав!
- И я права...
Столкнулись
И исчезли.
***
Не было и нет в любви регламента -
Мы ее преображаем сами.
Право выбора: нарушить правила
Или действовать….
по старому
сценарию…
[youtube]https://youtu.be/rlt3tp4QiBk?list=PLO7xDJzX7Fkun9HtT27PtRAUQnHvnjynD[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671492
дата надходження 11.06.2016
дата закладки 11.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 10.06.2016
Цілуй же…
Ось я – тут, перед тобою:
Така складна, заплутана, доступна
Оприлюднюю свої груди та стегна
Своє тіло, яке стає майже відсутнє,
На яке я забула одягнути тверезість -
Подивись!
Визнаю твою правоту "Стоячи":
Я іноді справді переплітаюсь з тишею
Лікуюсь почуттями, схожими на втрату,
Поміж усіма цими людьми зачарованими,
Стала відчувати себе трішки поламаною,
Помічаю, що тамую спрагу, стримуюсь,
Щоб не випити твою душу залпом:
Нестерпно слухаю серцебиття
Через телефонну трубку -
Оцим своїм очікуванням
Я викриваю власну залежність,
Даю тобі шанс вбити себе:
Не зупиняйся, цілуй!
Я - сьогодні доступна до третьої,
А потім, заради тебе, зможу померти…
Ти замкнешся, зімкнешся, змінишся
Скажеш, це надто мені не треба -
І знову станеш впертим,
І тут я зрозумію:
Наскільки без тебе почуваюсь мертва…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671270
дата надходження 09.06.2016
дата закладки 09.06.2016
Скажи - яка вона,
любов колишня?
Забутий дотик,
погляд, ніч без сну...
Неначе та сумна,
безлиста вишня,
що от не квітне
вже яку весну,
бо не чекає
сонячні цілунки,
хоча тепло
у стовбурі ще є!..
Листки-вірші кохання -
як дарунки
вітрам осіннім
щедро роздає...
Яке це почуття,
що журавлями
в осінню даль
полинуло від нас?
Ми, певно,
заблукали між дощами...
Колишній щем на серці.
Ще не раз...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298943
дата надходження 09.12.2011
дата закладки 09.06.2016
Замри, луч света
на заре!..
Не распугай
снежинки-сны.
Смотри - любовь
на алтаре.
Ждет возвращения
весны.
Она - мечта.
Она - права.
Она - цветы
у милых ног.
Она - заветные
слова,
которых ты
сказать не смог...
Сожги ее
на алтаре
во сне -
недрогнувшей рукой!..
Чтоб не проснулась
по весне..
И не узнала
о другой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303876
дата надходження 03.01.2012
дата закладки 09.06.2016
Зупини мене чи себе: вже - все одно -
Бо стали занадто чесні, майже оголені
Я давно втопилась у твоїй відвертості:
Гляди в мене - уже таку бездонну…
Героїчно клянусь:
Не шукати відступу!
Відкрити все!
Безмежно тобі віддатись!
Та знов чомусь між нами лягли протяги -
Шкода…
Ти не навчився мене забувати, а я, в свою чергу,
Смію тебе до безодні, до попелу у себе вдихати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670888
дата надходження 07.06.2016
дата закладки 09.06.2016
все птицы поют
весело
и страстно....
им наплевать....
что где то здесь
...война...
что кто то
Свою жизнь....
отдал...
напрасно....
за правду...
или
лживые слова
они не верят
в лозунги
о счастье...
а строя
гнёзда
создают
уют...
при солнце...
в дождь...
и в голод....
и в ненастье...
встают с утра...
и песнь
Свою...
поют
а Я в плену...
Чужих
идеологий...
приУчен
Слушать...
но не Понимать...
оставив Дом...
с семьёю
на пороге
в Чужой Игре...
готовлюсь...
Жизнь
отдать...............
[b]наталія калина - вільний переклад
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671338
ЗОЯ ЖУРАВКА переспів - А Я В ПЛЕНУ.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545351
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671011
дата надходження 08.06.2016
дата закладки 08.06.2016
[b]Хуго[/b]
её не надо звать ....
и гнать.....
не надо слышать....
или слушать.....
она приходит
нас спасать......
сумев наш тайный зов
подслушать.
за жизнь в награду нам дана
когда уже... не интересн0....
ничья судьба....
ничья вина.....
ни визуально....
ни словесн0.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]0т[/b]
прошу, не жди ее -
гони...
под стук дождя…
по крыше….
мне хорошо с тобой…
не уходи…
и не смотри на время,..
слышишь?..
она венчает жизни нашей смысл…
когда взрослеть уже не интересно…
но тесно судьбы…
эти заплелись…. -
и визуально….
и словесно…
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]СМЕРТЬ[/b]
меня не надо звать..
и ждать...
сама решу, когда.
тот миг, поверь,
не ощутишь и не увидишь..
мгновенно превратишься в мертвеца…
сумев мой тайный зов
расслышать…
ценнее человеческих наград…
когда душе в оковах тесно… -
воздушный шарик…
и словесный яд…
все это – пыль и прах…
напиток пресный.
========================
[b]Хуго[/b]
кто знает ...
что сказать ...
когда ...
последний миг....
быть может грусть...
а может быть прозренье...
один страдает... что всего достиг...
а кто то ждёт...
души успокоенья...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]0т[/b]
что говорить…
и как…
когда…
прощальный миг…
уже грущу..
представив на мгновенье…
ведь ты еще предела не достиг!…
и рано отдавать…
тебя Вселенной …
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]СМЕРТЬ[/b]
не знаешь…
что сказать…
когда…
прощальный миг…
и полное забвенье..
и ты впервые попадешь…
в мой мир…
отдам тебя…
задумчивой Вселенной …
=========================
[b]Хуго[/b]
Мой возраст....
это страшная болезнь....
её стихами...
подлечить...
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]0т[/b]
Твой возраст -
не опасная болезнь…
ты просто… слеп!…
порывом тела…
связан…
мне в слове Возраст…..
слышится твой смех….
и ты
взять верх….
над Возрастом…
обязан….
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]СМЕРТЬ[/b]
что возраст?
да - опасная болезнь…
душою молод…
только с телом…
связан…
за словом Возраст…..
слышится мой смех….
но….
быть счастливым…
ты со мной…
обязан….
=====================
[b]Хуго[/b]
Я не умру....
Я выйду погулять....
не надо слёз...
печалиться не надо....
Я жил как мог....
любил поесть... поспать....
любил ....
и был любим....
в награду....
писал стихи....
придумал пару песен....
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
мой путь по жизни....
был мне интересен...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя построил личный мир....
в нём счастлив был...
в нём жил...
творил...
любил...
спасибо за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]0т[/b]
о смерти – после…
выйдем погулять?…
не надо слов….
а больше счастья - надо…
ты жил… как кот…
любил поесть… поспать…..
любовь искал…
и был любим….
в награду…
в твоих стихах..
жизнь водопадом бьет…
и нежностью…
пленяет недотрогу…
твой путь земной –
стремительный полет…
о смерти – рано!…
вновь…
пора….
в дорогу….
не думай о плохом…
и не жалей….
не твой удел -
конец, финал… пробел…
не полностью достроен личный мир… -
добавь в архитектуру новый стиль …
куплетами…
о страсти…
освежив…
и в благодарность за безумную любовь….
смерть обойдет тебя ……………………..
.................
..........
.....
десятой стороной.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
[b]СМЕРТЬ[/b]
Приду к тебе
И заберу гулять…
ты им оставил
часть души на память…
и дорог был…
и мудр, и помогал...
и жизнь любовью…
украшал
в награду…
твоих стихов..
пьянящая волшебность…
сотрет сарказм
и трезвость демагогов
твой путь по жизни..
был мне интересен…
но я пришла…
и нам…
пора….
в дорогу….
и ни о чем
на свете не жалей….
ты все успел…
и все, что мог… воспел…
а за спиной - привычный личный мир…
он был тобой согрет…
тобою…
жить…
спешил…
благодари за счастье и любовь….
вы еще встретитесь……………………..
.................
..........
.....
не надо лишних слов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670390
дата надходження 05.06.2016
дата закладки 05.06.2016
Ніч упала -
як портьєра в залі,
припинивши дня
акторську гру.
Діючих осіб
зосталось мало –
я і ти.
Сценарій весь зітру.
Ми удвох.
Нам не потрібні ролі.
Маски наші
день уже забрав.
Ми забудем
шифри і паролі
до усіх кордонів і застав.
Цю нічну солодку
нашу п’єсу
ми зімпровізуємо
„на біс”.
Хочеш - я врятую,
як принцесу,
віднесу в фортецю
через ліс?..
До твоїх колін
складу знамена
темних сил,
що в битві переміг.
І прикрашу
ніжні ці рамена
зорями, що з неба
зняти встиг.
Я тебе вивчатиму
вустами
знову - як уперше,
як колись.
І мов знак кохання
поміж нами -
дотик пальців,
що переплелись.
Прагну, щоби ніжно
і відверто
нашу ніч
прикрасила любов
і всепоглинаючим
концертом
музика її звучала знов...
07.05.09р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301320
дата надходження 20.12.2011
дата закладки 04.06.2016
Тобі я ніжність постелю
на ложі соннім та духмянім.
Зірками випишу "люблю"
в рубінах вуст - на кожній грані..
Хочу твого тремтіння знов -
в чеканні хвилі насолоди,
без непотрібних вже розмов,
в простому поклику природи,
в простому зові почуттів,
бажань, що стримувать несила,
в пожежі дотиків і слів,
в польоті тіней швидкокрилих!..
Не озирнувшись ні на мить,
не завагавшись ні на йоту,
ми в ніч дорогою відкрить
підем - закохані істоти.
Любов пізнаєм до кінця.
Бери ось, пий мене, будь-ласка!
Для тебе серце по вінця
налите щастям - під зав'язку.
Мене ти вип'єш - і хмільна,
заснеш до самого світанку,
квітучо-ніжна, мов Весна,
царівна днів, ночей і ранків...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302811
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 04.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 04.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 03.06.2016
уже не интересно
умным слыть…
придумывая
чем украсить серость
в стихах коленки
хочется любить…
и наплевать…
на седину…
и зрелость…
огонь сильнее
магии жрецов
сжигает
биографии страницы
я мудрость
импотентных…Мудрецов
как томагавк
метнул на дно криницы
Весна
мой не оконченный Роман
читая восхищённый комментарий…
воспринимаю будни…
как обман…
проваливаясь
в сказочный сценарий
здесь рядом Ты...
доверием дыша...
переполняешь....
искренностью строки...
и ста ветрам...
воинствующим зря...
не спутать...
твоей нежности...
уроки
ханжи клянут
без тельный виртуал…
выкачивая прибыль
в сотне ролей
я в нём про всё…
что чувствую...
сказал....
без ханжества..
сомнения...
и болей.
*****наталія калина - вільний переклад
- УЖЕ НЕ ИНТЕРЕСНО умным слыть…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713664
*****Петро Кожум'яка - переспів ЦИГАНОВА НАТАЛIЯ
- УЖЕ НЕ ИНТЕРЕСНО умным слыть…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711816
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669906
дата надходження 02.06.2016
дата закладки 02.06.2016
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00660374.mp3
Весна Душе покоя не даёт...
и я...
как все...
пишу в стихах...
про Это..
у птиц весной...
ВЕЛИКИЙ ПЕРЕЛЁТ...
они Летят!!!!!!
на Зов...
своих Поэтов.
а я... не до любил...
свою Весну...
твоё Тепло...
Живёт
в моих ладошках...
и до сих пор...
глаза твои ищу...
у встречных...
и
в распахнутых окошках...
в постели...
ощущаю... Страсти след...
из наших дней
любовного безумья
давно увял...
из ярких роз букет
наш соучастник...
счастья...
без раздумья...
в ночИ как вор...
бродЯжничать начАл...
сквозь Лабиринт...
пробрался в свою Душу
а там... мой личный...
лысый Минотавр...
ждёт жертвы...
чтобы выпустить наружу....
пыль обязательств...след страстей...
и... недопеЕтые куплеты...
а в завтра...
призрачную дверь...
скрыл... дым...
вчерашней сигареты...
.........................................
мне б лето... как то пережить...
об жар осенний...
не обжечься...
зимой... до смерти.... не остыть...
а в Марте...
всё же... отогреться....
и начиная Жизнь.... с нуля...
Хотеть ... Опять...
....................
Любить....
............
тебя...
[b]Патара :: Переспів
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34593
Rekha - ПЕРЕВОД - Я так недолюбил Свою Весну…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=653439[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668597
дата надходження 27.05.2016
дата закладки 02.06.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 02.06.2016
А ЧТО МЕНЯЕТ....
ВОЗРАСТ.....
ИЛИ РОСТ...???????
КРЕСТЫ ЦЕРКВЕЙ....
И ЛУНЫ МИНАРЕТОВ....????
У КАЖДОГО...
ЕСТЬ СОБСТВЕННЫЙ ВОПРОС....
И ТАКЖЕ НЕТУ....
ПРАВИЛЬНЫХ ОТВЕТОВ....
И КАЖДЫЙ...
В СВОИХ ПОМЫСЛАХ....
ГРЕШОН....
ПРЕЛЮБОДЕЙСТВУЯ....
ОТ ЗАВИСТИ....
И В ЛЕСТИ...
И ДУМАЯ
ЧТО ОН вЕЛИК....
Смешон...
А Он...
ПРОСТИЛ...
нам...
ВСЁ...
НО ЛИШЬ....
ДО...
СМЕРТИ.
*****Айрені Квітка - перевод на английский
- А ЧТО МЕНЯЕТ ВОЗРАСТ… ИЛИ РОСТ???
- The height…the age…what does it change?
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734078
*****Любов Вакуленко - переспів
- А ЧТО МЕНЯЕТ ВОЗРАСТ… ИЛИ РОСТ???
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711402
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669723
дата надходження 01.06.2016
дата закладки 01.06.2016
Зоре моя
надвечірняя –
чом ти така
знов засмучена?
Тисне неспокій
на серденько,
довгим чеканням
замучене?
Доленько рідна,
заквітчана...
В тебе в очах
знов сльозиночки?
Вітер невблаганно
висушив
радості, щастя
краплиночки?
Мрія моя
зачарована -
так тебе
хочу торкатися!..
В краї чужім
щохвилиночки
прагну до тебе
вертатися.
Знов пригорну
заціловану,
рідну, від щастя
заплакану -
щоби Кохання,
як полум'я,
квітло червоними
маками...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304309
дата надходження 05.01.2012
дата закладки 01.06.2016
Хай плаче дощ.
І тихо стогне осінь.
Я не прокинусь рано,
як завжди.
Хочу у сні з тобою –
там, де роси,
де літня рань -
спускатись до води...
Ввійти у річку
щирими, мов діти,
що бавляться у гру
ранкових хвиль.
Щоб випадковим
дотикам радіти
і спілкуватись легко,
без зусиль.
Тебе смішну і мокру
я виносив
на берег для кохання
знов і знов.
Нам тихо так
дзвеніли літні роси,
для нас лиш квітла
сонячна любов...
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305378
дата надходження 09.01.2012
дата закладки 01.06.2016
[i](вірш старий, але "валентинковий") :)[/i]
*****
Трохи ніжності, спраги, кохання –
ніч напоєна запахом спецій.
Я порину у світ чаклування
стародавніх рецептів Venezia...
Тут краплиночку зваб і спокуси,
крихту сутінків запаху моря.
Ароматом мальвазії* мусим
окропити сторінки історії...
.......
У Венеції – День Валентина.
Наче квіти - фліртуючі пари.
Скрізь кохання - на фресках, картинах,
всюди – ніжної пристрасті чари!
У звабливих очах куртизанок
твій двозначний ловитиму погляд.
Підійду. Пропоную світанок
зустрічати в обіймах і поряд.
У пітьмі на Corte del Cavallo*
розрізняю вуста піввідкриті.
І, як згода - стискання долоні
в рукавичці, що золотом шита...
Ти у масці. Одвічна загадка.
Хто насправді ти - знатна сеньора?
Як вино, мене вип”єш спочатку?
Спопелиш? Чи захочеш покори?
В лабіринтах твоєї одежі
відшукав насолод діаманти.
У пурпурі, карміні і бежі
ми – кохання палкі дуелянти...
Поряд - крики нічні гондольєрів.
Між каналами - відблиски ночі.
Ти - спокусливо-горда Венера –
у полон знов здаватися хочеш...
Дзвін Сент-Марка* не будить уранці.
Ти вже зникла. Тебе вже немає.
Рукавичка... Nessuna speranza*!...
Чи побачу тебе?
Я не знаю...
.....
…у звабливих очах куртизанок
безнадійно шукаю твій погляд.
Ось Венецію скоро світанок
зафарбує у золото моря…
Запах пристрасті твій пам’ятаю...
Як забути цей голос contralto*?!
Ось проїздом в далекому краї,
завітав я в кав’ярню Rialto*.
Очі – ніби бездонні озерця.
Це не ти! Бо не вірю я в диво.
Погляд твій – наче лезом у серце!
Саме так, бо тобі це властиво.
Ти мене наче зовсім не бачиш,
бо рука – у руці кавалера.
Рукавичок на всіх не настарчиш,
правда ж, мила, зрадлива Венеро?!
Не влаштую сьогодні duello* –
це не те, що врятує кохання!
Та кохання й нема. Це - пустеля.
І Venezia в серці - востаннє…
2011 р.
_____________________________
*Мальвазія - сорт вина
*Corte del Cavallo - одна з центральних площ Венеції
*Сент-Марк - кафедральний собор Венеції
*Nessuna speranza (італ.) - нема надії
*contralto (італ.) – низький, «оксамитовий» жіночий голос
*Rialto – вулиця у Венеції
*duello (італ.) – дуель, поєдинок
[youtube]https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=VSLZIXa6hEU[/youtube]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=559464
дата надходження 13.02.2015
дата закладки 30.05.2016
Трояндово-пишна,
духмяно-солодка,
намріяна ніжність
бажання терпкого...
Щоб пити її -
мабуть, ніч закоротка.
В ній пристрасть волога
цвіте веселково.
Вона квітне юно -
у дотиках ніжних,
в сплетінні обіймів
любовного шалу,
у золоті знань
про кохання некнижних
для двох, котрим
ночі цієї замало.
В пелюстках троянди
ховати цілунки...
Запестивши щедро,
щоб плакала щастям щоночі -
як ніби востаннє, як трунку,
любові напившись -
святого причастя…
2010
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564654
дата надходження 06.03.2015
дата закладки 30.05.2016
"Твой черный жемчуг безупречен..." -
Ласкаешь взглядом плутовским.
Реальность молча отсеки,
Упав надолго в этот вечер.
Пройдя по вырезу неспешно,
Дрожащей алчущей рукой
Изучишь и фасон, и крой...
Я вспомню Пахмутовой "Нежность".
Дрожащих капель паутину
Вместо гардин, сплетает дождь.
Молчишь и ждешь...чего ты ждешь?
Полог с души давно откинут.
Бокал с вином, свеча? - банален,
Затасканный в веках сюжет.
Сжигает в пепел странный свет,
Так сладостен, так нереален.
Камина нет, в старинной вазе
Давно засохшие цветы.
Есть только двое: я и ты,
И наша нежность в каждой фразе.
29.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668976
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 29.05.2016
её не надо звать ....
и гнать.....
не надо слышать....
или слушать.....
она приходит
нас спасать......
сумев наш тайный зов
подслушать.
за жизнь в награду нам дана
когда уже... не интересн0....
ничья судьба....
ничья вина.....
ни визуально....
ни словесн0.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
кто знает ...
что сказать ...
когда ...
последний миг....
быть может грусть...
а может быть прозренье...
один страдает... что всего достиг...
а кто то ждёт...
души успокоенья...
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Мой возраст....
это страшная болезнь....
её стихами...
подлечить...
пытаюсь...
за словом Возраст....
слышу слово Смерть.....
а в снах ....
к коленкам...
страстно...
прикасаюсь.
..............................
Я не умру....
Я выйду погулять....
не надо слёз...
печалиться не надо....
Я жил как мог....
любил поесть... поспать....
любил ....
и был любим....
в награду....
писал стихи....
придумал пару песен....
смотрел с иронией
на трезвость демагогов...
мой путь по жизни....
был мне интересен...
сам выбирал
друзей....
любовь....
дорогу....
и ни о чём...
на свете не жалел...
был в меру смел....
и то что мог.... хотел.
вокруг себя построил личный мир....
в нём счастлив был...
в нём жил...
творил...
любил...
спасибо за ответную любовь....
мы ещё встретимся.................
.................
..........
.....
не надо лишних слов.
++++++++++++++++++++++++++++++
Подпись к фото
и трезвым ...
и с пьяну....
с Харлеем...
в нИрвану...
мотоцикл Харлей Девидсон .....
Верный помощник Харона.
перевозчика душ в..., в мир нирваны...
Харо;н (др.-греч. ;;;;; — «яркий») в греческой мифологии
перевозчик душ умерших через реку Стикс .
Нирва;на, Нибба;на (санскр. ;;;;;;;, nirv;;a IAST,
пали nibb;na, «угасание, прекращение») —
понятие обозначающее высшую цель
всех живых существ.
Как мне кажется это состояние
абсолютной удовлетворённости... и покоя...
не может быть вечным... даже за рекой Стикс...
*****CherOkee - доВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД
- 6-СМЕРТЬ… за жизнь в награду нам дана. .
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710741
*****Октябрина - переспів
- 6-СМЕРТЬ… за жизнь в награду нам дана. .
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711210
*****Патара - переспів
- 6-СМЕРТЬ… за жизнь в награду нам дана. .
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669194
*****0Т - синхр0низм и голос Смерти
- 6-СМЕРТЬ… за жизнь в награду нам дана. .
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=670390
*****Лина Лу - ТЫ НЕ УМРЕШЬ (ХУГО)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711072
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668952
дата надходження 29.05.2016
дата закладки 29.05.2016
(на вівтарі бажань…)
– Воз’єднатися з чуттєвими стихіями,
Легким бризом – над розквітлими, шаленими
Яблуневими садами! Вітру віялом
Розпустити твої коси та зеленими -
Смарагдовими очима милуватися,
І втопитися у чарах їх сполоханим –
Чи гадання те циганчинеє справдиться:
«Буде ніч!.. І буде щастя вам, закоханим!..»?
Заповітні на тобі вивчати впадинки
Та по горбиках-барханах підніматися,
Цілувати затверділі виноградинки,
Разом пестощами-доторками гратися;
Чарувати ніч словами-павутинками,
Брать в полон – і віддаватися навзаємно,
Потаємними чуттєвими стежинками
Підніматись до вершин, яких не знаємо!..
...
Ще втішатися нектарами духмяними
Із жаги і насолоди тіл непізнаних, –
Захмеліти не вином – з кохання п’яними
В небеса злітати, падать в вир незвіданий!
Впитись щастям від вина твого любовного,
Гавань тиху промінять на бурю пристрастей,
Щоб глибини звідать моря невгамовного, –
І в цунамі почуттів тілам не вистоять!
А жагу твойого лона із благаннями
Безсловесними відчути, як запрошення!..
Розпалити ватру спраги тіл бажаннями,
В насолоду шлях відкрити із хорошою!..
І в пориві воз’єднання тіл вінчальному
Буть офірою на вівтарі жертовному,
Вознестись в коханні шалу – як в останньому!..
І кружлять, кружлять хмільним в танку любовному!..
**
(із циклу «Навіяне. Химери чуттів»)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=573504
дата надходження 10.04.2015
дата закладки 27.05.2016
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00654737.mp3
моя прекрасная принцесса.....
я так всегда хочу тебя....
моё лекарство против стресса.....
зацеловать....
тебя....
любя.....
в глаза смотреть изнемогая....
проникнув в их простую суть...
увидеть как душа босая....
телам двум не даёт уснуть...
и находяся в опьяненьи ....
такой зовущей простотой....
губами пробовать колени.....
лаская грудь твою рукой...
от пальчиков на стройной ножке.....
нежней чем в песне соловьи
смывая языком дорожки....
с малышки....
жаждущей любви.....
и как в последнем наслажденьи....
познать открытость губ и уст....
проникнув внутрь...
твоей вселенной....
и в волнах страсти утонуть....
и оставаясь...
в состояньи....
когда потерян день и ночь.....
шептать тебе в любви признанье....
гоня реальность жизни прочь.
++++++++++++++++++++++++++++++
коЛлаж Ангела Страсти
...на слова Хуго
________________________________________
я
Тебе
подарю…
А Л Ф А В И Т…
мой язык
в буквы Жизнь Вдохновит
оставляя пожара следы
Растворяя
невинности льды...
...Ты…
…заплачешь…
от Счастья
крича…
я Напьюсь…
из
Святого…
ручья…
.................................................................
.................................................................
ПОМОГУ....
ИЗУЧъАТЬ...
КИТАЙСКИЙ...
АЛъФАВИТъ...
ХуГо.
[b]Петро Кожум'яка (Ян Укович) - ДО ТВОРУ: (5 - ЭРОТИКА) -
переспів ЛЮДМИЛА СВIТАЕВА. АВТОР: Хуго
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548876[/b]
Півлітра (майже без змін).
Ти.. неземна…
Ти, як принцеса…
завжди бажаю я вживать…
Тебе, як оберіг від стресу,
Кохаючи…
зацілувать…
Твій обрис…
я, без сили, наче…
Вглиб проникаю…
в його суть…
Я чисту…сутність…
з перцем.. бачу…
Що не дає…мені…заснуть…
Опоєний…
у дві чарчини…
Відкрита…в поклику…така…
Ну будьмо!… обпечу…вуста…
Стаканом…
тягнеться…рука…
Відпиляю у стола всі ніжки
Ножівкою, запекло і без спів..
Змиваю язиком доріжки,
До крапельки,
якщо стакан…розлив…
Наче остання насолода…
Зверху іще пивом…потягнуть…
Я море…
перейду …без броду…
Щоб у брудній калюжі потонуть…
У мить чарівного…
єднання,
Коли не знаєш…ніч, чи день…
Шепнуть собі слова зізнання…
Реальність?..
не потрібна… ХРЕНЬ!…
[b]
Лина Лу :: 5-ЕРОТИКА Хуго. (спроба перекладу)
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34588[/b]
Ти неземна…
Моя принцеса…
Бажаю завжди… відчувать…
Тебе, як оберіг від стресу,
Кохаючи,
зацілувать…
Твій погляд…
я, без сили, наче…
Вглиб проникаю…
в його суть…
Я босу… душу
серцем... бачу,
Що не дає…тілам заснуть…
Опоєний…
у ці хвилини…
Відкрита…в поклику…така…
Вустами… обпечу…коліна…
бавиться…
Персами…рука…
Від пальчиків стрункої ніжки
Такої ніжної, як спів,
Змиваю язиком доріжки,
Із крихітки,
що прагне…снів…
Наче остання насолода…
Пізнаючи вуста…торкнуть…
В твій Всесвіт…
я…зайду …без броду…
Щоб в пристрасті тій потонуть…
У мить чарівного…
єднання,
Коли не знаєш…день, чи ніч…
Шепнуть тобі слова зізнання…
Реальність?..
не потрібна… річ…
[b]0т - синхр0низм «5-ЭРОТИКА»
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34574[/b]
[b]ОН[/b]
моя прекрасная принцесса.....
я так всегда хочу тебя....
моё лекарство против стресса.....
зацеловать....
тебя....
любя.....
в глаза смотреть изнемогая....
проникнув в их простую суть...
увидеть как душа босая....
телам двум не даёт уснуть...
и находяся в опьяненьи ....
такой зовущей простотой....
губами пробовать колени.....
лаская грудь твою рукой...
от пальчиков на стройной ножке.....
нежней чем в песне соловьи
смывая языком дорожки....
с малышки....
жаждущей любви.....
и как в последнем наслажденьи....
познать открытость губ и уст....
проникнув внутрь...
твоей вселенной....
и в волнах страсти утонуть....
и оставаясь...
в состояньи....
когда потерян день и ночь.....
шептать тебе в любви признанье....
гоня реальность жизни прочь.
[b]ОНА[/b]
а я - прекрасная принцесса…
в твоих несдержанных руках…
мое лекарство против стресса…
тебя…
собою…
наполнять…
и глаз не отводить, лаская…
дать изучить тебе их суть…
и трепетать – душа, взлетая…
телам двум не дает уснуть….
и опоив тебя желаньем…
неистово к себе прижать…
делясь с губами нежной тайной…
вдыхая кожи аромат…
и от плеча ползет ладошка…
спускаясь с жадностью на грудь…
сластолюбивой страстной кошкой…
под крепким телом…
изогнусь…
и как в последнем наслажденьи….
запоминаю… наизусть…
тебя внутри….
моей вселенной….
не отпуская, отдаюсь…..
но оставаясь…
в состояньи…
когда потерян день и ночь….
боюсь шептать в любви признанья….
гоня реальность жизни прочь….
[b]ОН[/b]
я
Тебе
подарю…
А Л Ф А В И Т…
мой язык
в буквы Жизнь Вдохновит
оставляя пожара следы
Растворяя
невинности льды...
...Ты…
…заплачешь…
от Счастья
крича…
я Напьюсь…
из
Святого…
ручья…
[b]ОНА[/b]
я
заполню
Собой
А Л Ф А В И Т…
к каждой букве
язык твой приник..
оставляя следов угольки
Страсть разрушила
слез ледники….
…я
взрываюсь…
…от Счастья
крича…
…свой ручей
с Водопадом
смешав…
[b]ОН[/b]
ПОМОГУ....
ИЗУЧъАТЬ...
КИТАЙСКИЙ...
АЛъФАВИТъ...
ХуГо.
ОНА
Ты
заполнил
Собой
А Л Ф А В И Т…
в каждой букве
твой голос возник..
оставляя пожара следы
Проникая
В глубины души….
…я
готова…
…от Счастья
кричать…
…ну а ты
…после… -
спать
и молчать….
[b]CherOkee - доВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД 5-ЭРОТИКА… я так всегда хочу тебя
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34573[/b]
моя чаклунко і принцесо …
тебе я прагну ...
щохвилини …
мій чудодійний лік від стресу …
зацілувати …
без упину ...
дивитись в очі у знемозі …
пізнати в них одвічну суть …
душа босоніж на порозі
блаженству відкриває путь
і у полоні, як в дурмані,
за серця покликом іти …
колін торкатися вустами…
і перса пестити твої …
від пальчиків на твоїх ніжках
ніжніш за співи солов’їні
змивати язиком доріжки …
із крихітки …
що у тремтінні …
і як останню насолоду …
пізнати смак і губ і вуст …
і твого всесвіту …
природу …
і в хвилях пристрасті тонуть …
і залишатись …
у нірвані …
не рахувати днів, годин …
і шепотіть слова зізнання,
коли спинився часу плин
++++++++++++++++++++++++++++++
тобі …
в дарунок …
я віддам свій …
А Л Ф А В І Т …
і мій язик …
у кожну букву
цілий Світ
вдихне …
й Життя …
і спалить всі сліди
невинності твоєї
і льоди …
… І сльози …
Щастя …
зойк блаженства…
і до дна …
Нап’юсь…
із твого
я …
Святого …
джерела …
[b]Rekha - ПЕРЕВОД «5-ЭРОТИКА… я так всегда хочу тебя»
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34572[/b][/b]
Моя прекрасна ти принцеса!
Жадаю я тебе завжди…
Найкращий засіб проти стресу –
зацілувати… Віднайти
в твоїх очах, аж до знемоги,
суть нескладну їх, щастя тінь…
що визначає всі дороги
для двох сердець, безсоння тіл…
І, відчуваючи сп’яніння
від простоти, що кличе так,
шукати смак в твоїх колінах,
і груди пестити, і стан…
І пальчики, і стрункість ніжки…
ніжніші трелей солов’їв,
стирати язиком доріжки…
із «крихітки» - бажання слід…
І… як в останню насолоду…
пізнати губи і уста…
В твій Всесвіт проникати, в воду…
в жадання хвилі! І ось так -
що день, що ніч – напоготові,
не змінюючи… щастя стан,
зізнання шепотіти знову,
не відчуваючи буття.
Мій дарунок тобі - АЛФАВІТ...
В кожну літеру - вогник живий
мій язик надихне, тільки слід
від пожежі залишить, і блиск
крижаної цнотливості - вщент...
Сльози щастя проллються дощем,
і в дощі тім твій крик не вщуха...
Доки пью зі Святого струмка...
[b] Аля Топоровська-Богданова
Переклад вірша автора Хуго "5- Эротика"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=551113[/b]
Чарівна моя принцессо…
я так завжди хочу тебе…
мої ти ліки проти стресу…
зацілувати…
люблячи…
тебе…
З безсиллям дивлячись у очі…
пірнувши в їх нескладну суть…
побачивши як думи ночі
тілам двох не дають заснуть…
І знов знаходячись в сп’янінні…
У зазивання простоти…
Губами малювати на коліні…
І груди доводити до мети…
Від пальчиків на стрункій ніжці…
Точеній як солов’їна пісня рання
Бігти по доріжці…
На манюні…
Тліючій від кохання…
і як в останній насолоді
відкрить вуста твої і суть
в нетрях всесвіту твого відтоді
на хвилях пристрасті тонуть.
і залишаюся…
у стані…
коли ні дня, ні ночі вже нема
нашіптую зізнання у коханні…
а все на світі – то дарма.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668596
дата надходження 27.05.2016
дата закладки 27.05.2016
-А знаєш,
Я завтра покину тебе, Маргарито…
Сутінки стихнуть. Найдовша закінчиться ніч.
Месу відспівано… і… заколоситься жито,
Таке золоте-золоте…
навсібіч… зусібіч…
-А що мені день?
Я давно вже мелодія ночі,
Найяскравіший з вечірніх твоїх ліхтарів.
Чи позабудеш мої малахітові очі,
Ті, що гортали
найважчий з твоїх букварів?
-То все вже минуло…
Минуло… ти входиш у літо…
В серці не варто тримати картини зими.
Я відпускаю… іди у поля, Маргарито.
( лиш крізь долоні
палають троянди пітьми…)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668342
дата надходження 25.05.2016
дата закладки 25.05.2016
я тебе подарил полевые цветы...
васильки незабудки ромашки и маки
нашей искренней дружбы и верной любви
для тебя у природы я взял эти знаки
нет вчера и нет завтра...
и прошлого нет....
их границы размыты....
в сосульках на солнце.....
я тебе из сегодня пою про рассвет...
поцелуями... к счастью... расширяя оконце
ты мечтала о небе одном на двоих
я его завернул в покрывало из тучек
и тебе поутру над подушкой раскрыл
с добрым утром Любимая....
Этот День...
... Лучший!!!
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Я радуюсь что рядом ты и я
есть день и ночь....
и жизнь как приключенье...
нам дарит испытания судьба.....
разнообразя наши ощущенья.
и не стоит Шекспировский запрос....
Конечно Быть....
не Быть .... ещё успеем....
в твоих глазах.....ответ на мой вопрос....
имеет смысл.....
пока в любовь мы Верим.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
гавань украшают корабли...
женщину... любовь
мужчину... нежность...
небо ... свет от утренней зари...
а свидание....
....фантазии безбрежность.
,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Меня сразил...
внезапно...
Бог Любви
он отомстил...
за всех
не до влюблённых...
пере домной
и днём и ночь ты...
а сердце....
как на углях раскалённых
и облака и солнце над тобой
всего лишь
жалкий штрих...
моей горящей страсти
весь мир раскрыт...
пока любовь со мной...
а без любви...
и в ясный день...
... ненастье.
++++++++++++++++++++++++++++++
Подпись к фото
Мы
Жизнь Свою...
Преобразим....
костюмы...
платья....
пудра....
грим....
[b]CherOkee - 4-РОМАНТИКА …тобі кохана (доВІЛЬНИЙ ПЕРЕКЛАД)
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34571
0т - синхр0низм 4-РОМАНТИКА… тебе любимая
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34569[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668175
дата надходження 25.05.2016
дата закладки 25.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.05.2016
Я - тот узник, который сам идет к палачу.
Луговой мотылек, летящий к тебе на травлю...
Ну а что, если ты - мои любимые грабли?
Мне не жаль своих ног - ступаю куда хочу...
Но уж если бродить над пропастью, то во ржи -
Чтоб не видеть конца и быть оттого счастливой…
Я твоя и готова идти за тобой к обрыву...
Я не верю глазам - завяжи мне их, завяжи!..
Мила Позняковская
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=601387
дата надходження 22.08.2015
дата закладки 23.05.2016
Мені тепер байдуже, чуєш, вже байдуже все!
В душі, як в безкрайому полі, пронизливий вітер
Всі спогади за горизонт назавжди віднесе -
Туди, де у квітах сховалося сонячне літо...
Мені вже не холодно, чуєш, бо гріє весна!
Душі монохром розфарбує вона веселково,
І пісня пташина сонатово в серці луна,
І місяць дарує на щастячко жовту підкову...
Позаду лишилась колюча холодна зима,
Що шпичкою криги у серце гаряче шпигнула.
Мені тепер байдуже, бо вже нічого нема...
Жалі запакую в конверт, адресую: "В минуле"!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667780
дата надходження 23.05.2016
дата закладки 23.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.05.2016
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 22.05.2016
* * *
Тропинка.
Поле.
Неба просинь.
Вдали –
взъерошенный лесок…
Ну, как вместить мне
эту осень
В столбцы скупых
и ломких
строк?
Как отыскать слова,
в которых
Ожил бы
паутинки звон,
И шёпот трав,
и листьев шорох,
И трепет
обнажённых крон?
Как передать
всё то,
что вижу,
И то,
что у меня в груди?..
Холодный ветер
щёки лижет,
Темнеют лужи впереди.
Бреду
заглохшею тропинкой,
Шепчу
какие-то слова.
И
от надкушенной травинки –
Слегка
кружится
голова!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605520
дата надходження 09.09.2015
дата закладки 22.05.2016
Локон, словно струящийся шелк,
Мягкость линий, податливость тела...
Голос сердца на время умолк,
Голос плоти пробился несмело.
Наш світанок на двох, наче мить.
Сонце спалить усі моі мріі.
Твоє серце усе ще мовчить,
Та кохати за двох я умію.
Сожалею, что был я жесток.
Ты сказала, что я твой избранник.
Но, ты - чистый и нежный цветок,
Я - навек неприкаянный странник.
Я не вірю. Живі почуття
Навіть в вічності нам не сховати.
Для кохання так мало життя.
Натякни лиш - і буду чекати.
Я сегодня молюсь на тебя,
Завтра буду свободным, как ветер.
Убивает любовь, не шадя
Тех, кто сам её ищет по свету.
Ти завжди з нею будеш живий,
Я не дам тебе скривдити долі,
Бо ти вільний завжди і правий -
Почуття помирають в неволі.
Я вернусь, когда стихнет гроза,
В те из дней, что приходят нежданно...
Я так вірю... Скотилась сльоза...
Я так вірю тобі, мій коханий.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=662210
дата надходження 26.04.2016
дата закладки 22.05.2016
Ее огонь и свет влечет, манит,
И в тело проникает ветром жарким.
Жена Адама, страстная Лилит,
Была бесценным дорогим подарком.
Они взлетали вместе в небеса,
Два сердца, две души, две половины…
Там, где их дом, прекрасный райский сад,
На равных были женщина с мужчиной.
Но захотелось властвовать Адаму,
На равных быть не хочет человек.
Мужчина – царь, мужчина сильный самый.
Вот почему не долог счастья век.
Ушла Лилит… Не для любви оковы…
Адам, утех лишившись, загрустил.
И сделал Бог ему подарок новый,
Жену вторую, Еву сотворил.
Она была податливой, смиренной,
Как вещь, на месте, вечно под рукой.
Уже с ребра, из плоти его тленной.
Казалось, вот и счастье и покой.
Но из-за Евы изгнан был из рая,
Он потерял огонь любви и страсть.
Бродил он по Земле к Лилит взывая,
Чтоб к свету ее дивному припасть.
И до сих пор душа на части рвется,
Когда встречает нежную Лилит…
Он сердцем снова с нею остается,
А телом к Еве преданной спешит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644029
дата надходження 15.02.2016
дата закладки 22.05.2016
145* «де ж те щастя: в небі? в серці жінки?..»
А святенники вчать: «То гріхи наші! – плоті жадання,
І думки, й споглядання, й одвічная спрага питань».
– То нікчемному серцю завада – весна і кохання,
Як і пристрасть жіноча, й печалі душевних страждань!
146* пішла намарне вся наука ваша…
Так повчали: «Касьяне, ти бійся лукавих речей,
Зову пристрастей; ще
не потрап у тенета очей,
Що заманюють блиском і медом обітниць жіночих!».
Покохав – і палаю в вогні незгасимих ночей!
147* і мало життя одного у відплату коханню
За пристрасть, поцілунків хіть віддав би сім життів!
Та маю я лише одне, а пестити хотів
Вуста, що пахнуть щастям і
до раю звуть – сто літ!
– То ж чим я заплачу тобі за рай цих відчуттів?!
148* як же час весни спливає швидко!..
А травневі ночі і п’янкі, й обманні,
А бентежне серце повниться коханням,
Ще живе, наївне, шалом літ минулих!..
– Ой, не ввійдеш в річку другий раз, Касьяне!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667490
дата надходження 21.05.2016
дата закладки 21.05.2016
И первый гром и дождь ночной
Среди апреля,
И абрикос зацвел хмельной
В конце недели.
Все так-же точно как в кино,
Все повторилось,
Но это было так давно
И часто снилось.
Как песню ветер пел свою
Вишни качались
А мы в беседке,как в раю
Всё целовались.
Дорога жизни-не пряма
Есть повороты
И перекрестков кутерьма-
Судьбы работа.
Мы разошлись,всего на миг
И доигрались.
Ну где-же ты,о mon ami,
Мы потерялись.
Беседка старая в саду
Вся покосилась,
Но только где тебя найду
Скажи на милость.
Красивых много на пути
Искать несложно,
Но вот такую-же найти
Мне невозможно.
Как больно.Сколько не зови-
Ответа нет.
О C’est la vie-нашей любви
Простой сюжет.
16,04,2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575638
дата надходження 19.04.2015
дата закладки 19.05.2016
Не треба, не бійся,
Це поки що лиш манівці.
А що буде завтра, відомо лиш Господу Богу…
Немає мольберта… у тебе в руках олівці,
Твої олівці…
покладеш на холодну підлогу
Сувій полотна,
Ніби контурну карту півкуль…
Отак жебраки розкладають на площах ганчір”я…
Як сонце погасне, до місяця, сестро, малюй…
Малюй до зірок,
що торкають твоє надвечір”я.
Що світу - до тебе?
Що світу - до болю твого?!
А ти не питай… він глухий до твоєї печалі…
Лише полотно… коли сонце торкнеться його,
Відкрий його променям
вишиті серцем скрижалі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667046
дата надходження 19.05.2016
дата закладки 19.05.2016
На шум волны загадываю... лето,
на улиц шум - признания в любви,
звучащие... так трепетно-ответно,
рождающие в сердце только... высь,
желание... бежать, остановиться,
запеть и промолчать, но... о тебе.
И чувствовать опять, что... не "за тридцать",
и солнечную солнечность в судьбе!
Что именем твоим... Что в цвет глазам, и...
Что в каждом дне - созвучна и проста,
наполнена тобой и чудесами,
наполнена способностью мечтать,
и воплощать... лишь нежность, нежность только,
живущую и в шуме волн морских,
и в шуме улиц - обожаньем тёплым,
и в сердце, что... делю я на стихи.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666740
дата надходження 18.05.2016
дата закладки 18.05.2016
Человек человека встречает в один из дней,
И легчает накопленный груз на его спине,
И, меняясь до самого донышка, до основ,
Свято, искренне верит, что это и есть любовь...
Только к ней много тысяч склонений и падежей
И как минимум сорок непройденных этажей.
Одинаковых дней по накатанной полосе
(Одинаковость - это труднейшая из стезей).
Это если нещадно сметает за слоем слой
Жизнь с любимой иконы колючей своей метлой.
Это сотни прощений, когда нету сил прощать.
Это лескою шить, вновь и вновь, когда швы трещат.
Много, много соблазнов, неверных шагов и вех,
Ведь всегда есть попроще дорога, послаще грех...
Это стоя у грани и глядя на блеск огней,
Понимать: то, что там, за спиною, тебе нужней...
И однажды взойти на тридцатый (сороковой),
Ощутить все пролёты и клетки своей ногой,
Отпустив, словно шарик, последний хмельной мираж,
Вдруг понять: не жалеешь ни про один этаж!
Только жизнь на любовь ставит пробы своей печать.
То, что есть,
То, что будет,
Уже никому не сломать!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666562
дата надходження 17.05.2016
дата закладки 17.05.2016
я смог себя от рабства защитить...
поклявшись...сам себе... перед собою....
просить не буду... верить и любить
и буду жить... с поднятой головою
и очень долго в этом мне везло...
чужую юность... даже стал лечить...
но вдруг... в толпе... я разглядел лицо...
и понял... без тебя...
......нет смысла... жить...
Опять...
Всегда
Я с мыслью о тебе...
За кофе...
За рулём...
Листая Daily ^...
И в самолёте....
вдруг... прикрыв глаза....
...Стою волнуясь........
...У Твоей Постели.
Так что же так влечёт меня в тебе?
.....?......??.......???..........????............?????.....
Желанье глаз?...
... интимное пространство?...
........................?. ................?. .............? ...
Т В О И Л А Д О Ш К И...
...на моей спине...
0СТАН0ВИСЬ МГН0ВЕНЬЕ!!!!!!
тЫ ............
...прекрасно.
хочу обЪятья...
вечно ощущать...
..... и целовать... ......коленки...
...........наслаждаясь
дарить себя....
...... тебе
и проникать.....
ни днём...
ни в снах....
с тобой не разлучаясь....
я больше не боюсь что не влюблюсь....
я каждый день в тебя влюбляться буду...
ты только мне проснувшись улыбнись...
и я подарок этот не забуду....
а завтра всё по кругу... и опять...
постель ...
дорога....
встречи и разлуки....
но я всегда.... сквозь плесень неудач...
с волненьем вспоминаю.....
....... твои руки.
^ Daily Telegraph - толстая газета для зомбирования,
которую бесплатно можно взять в самолёте
для придания себе респектабельности в глазах тех пассажиров,
которые это сделать не догадались.
( в Daily Telegraph публикуют финансовые новости
и биржевые сводки....
для запугивания...
слабонервных...
бизнес...мЭнов...)
++++++++++++++++++++++++++++++
Подпись к фото
эх молодость....
желанья... без сомнения....
плевать ей на законы притяжения!
[b]Октябрина - Переспів «2-М0ОЛОДОСТЬ»
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34565
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666241
дата надходження 16.05.2016
дата закладки 17.05.2016
мы Вдруг...
с тобою...
Повзрослели...
пересчитав всё на перёд....
куда мы в отпуск...
... не поедем..
и что дарить...
.... на новый год...
Я знаю все твои ответы....
Ты никогда не скажешь... Нет....
и не попросишь... объяснений....
когда меня ..вдруг долго нет
и я стараюсь...
очень... строго
стандарты эти... соблюдать
взывая к помощи.... у Бога....
чтобы ... с... инстинктом... совладать.
а наши губы... не встречались....
уже который год... подрЯд....
но мы стоим ...
мы не сорвались....
и жизнь....
не превратили...
в Яд....
и я ценю тебя за это...
и помогаю как могу....
не знаю как зовётся это....
быть может.... Взрослое Люблю.
++++++++++++++++++++++++++++++
Подпись к фото
В одной упряжке...
на одном коне...
но каКждый....
живёт...
в собственной стране...
[b]Зоя Журавка - Хуго-Мы вдруг с тобою повзролслели-переспів .
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=545346
[/b]
[b]Петро Кожум'яка (Ян Укович) - ДО ТВОРУ:
Хуго-Мы вдруг с тобою повзролслели АВТОР: Зоя Журавка
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=546463[/b]
[b]Rekha - Перевод "Мы вдруг с тобою повзрослели…"
http://www.poetryclub.com.ua/dread.php?id=34594
[/b]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666523
дата надходження 17.05.2016
дата закладки 17.05.2016
Я собираю прошлого следы,
где ты... меня,
спасала от ненастья,
а я дарил
весенние цветы,
и умирал...
в объятиях...
от счастья.
В далёком прошлом...
лучшая весна,
за окнами
не помнящий нас город,
моя Волшебница...
сегодня не одна...
и я уже...
не так бездумно молод.
В снах возвращаюсь
памятью к тебе,
в твоё тепло...
с безумными страстями...
к глазам,
с вселенской нежностью в себе,
...и...
нету расстоянья...
...между нами.
***** *Svetlaya* - переклад
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=659885
*****Мирослава Жар - переклад
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660101
*****Лина Ланская - вільний переспів
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660279
*****Октябрина - переклад
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660462
*****0Т - п0дарун0к
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=660454
*****наталія калина - переклад
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713609
*****Петро Кожум'яка - пародія на переклад наталія калина
- Я СОБИРАЮ ПРОШЛОГО СЛЕДЫ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=713770
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651488
дата надходження 14.03.2016
дата закладки 16.05.2016
Самый прекрасный момент увлеченья...
Это не секс...
...а момент Вовлеченья...
Страстной невинностью
светят глаза...
с детской наивностью
движет рука...
губы дрожжат...
...затуманенный взгляд...
Выше не знаю я в жизни наград!
Спёрло дыхание...
....Чувствую тело....
Милая....
ты это...
тоже хотела?....
////////////////////////////////////////
.......Я представил ...
как её целую....
За плечи обнимАя....
...и она....
Поверив чувствам....
как в волну морскую....
Вся, без стесненья...
прИняла меня...
..............................................
...я гладил её голые коленки....
как первоклассник...
первую тетрадь...
И не спешил...
прижаться к ней...
как к... Стенке....
...Её ...я.... всю.......
...хотел.....
...зацеловать.
Чтобы от пальчиков....
......................................
До самого...
рассвета...
Не отвлекаясь на еду и сон...
Друг другу души...
Заполняло... лето...
...............................
с избытком....
.....................
без оглядки...
...на потом.
\
............................................
И как пробужденье от крепкого сна...
Не прикасайся!.......
Не трогай меня!....
..................................
Может продолжить???...
А может не надо?....
Как угадать
где кокетство...
где правда...
.....если её поцелую опять....
...вдруг, от обиды,
......... захочет кричать....
А вдруг проклянёт...???
за безволье моё....
...и я,
.... на всегда....
...потеряю её.
.......................................
Где эта линия?...
Сколько?...
Когда?...
В грусти опять я один
...как всегда....
После подобного эксперимента
в баре опять мне не хватит абсента°...
Ну а доступного секса°° и тела°°°...
Что то ... сегодня ...
Душа не хотела....
........
Ладно, зайду туда завтра.........
° абсент - искусственный антидепрессант.
°° секс - натуральный антидепрессант.
°°° доступное тело - усилитель антидепрессанта
(иногда или чаще, как у кого), за вознаграждение.;
++++++++++++++++++++++++++++++
На фото памятник - Писающая девочка.
(центр Брюсселя)
Желанье есть...
нот нет ещё ключа....
дров наломать....
могу я...
с горяча.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666168
дата надходження 15.05.2016
дата закладки 16.05.2016
[b]ОНА[/b]
смогла себя от… счастья защитить
поклявшись жизнь иллюзией наполнить..
но тщетно… снова верить и любить…
и скрежет чувств былых в душе.. неровных…
вдруг может показаться, что везло…
свою весну другому отдала…
Но вдруг… в толпе… увидела лицо…
и поняла… нет жизни…
…………….без тебя…..
Сполна
Всегда
Окружена тобой
За кофе
За рулем
В своей постели…
Не… наша дочь…
чужой уютный дом…
…А я всю жизнь…
…Зову тебя… несмело..
Где точки пресловутые над і?
.....?......??.......???..........????............?????.....
Глаз голубых….
….уютное пространство?
........................?. ................?. .............? ...
Т В О И Л А Д О Н И…
....на моей груди....
0СТАН0ВИСЬ МГН0ВЕНЬЕ!!!!!!
тЫ ............
...прекрасно.
В кольце объятий
Сладкий сердца плен…
….. и шепот….поцелуев…
………по коленкам……..
Как прежде отдавать
себя……тебе
и утопить…
любя…
в своих….
оттенках....
я все еще боюсь своей любви…
но глупо так – надеяться на чудо..
когда, сквозь годы души разлучив,
судьбы кривая привела друг к другу….
я завтра стану сильной… и опять…
заботы,
суета…
семейный ужин…
случайность встречи… горько вспоминать…
с волнением признавшись..
….ты мне нужен….
\\\\\
[b]ОН[/b]
я смог себя от рабства защитить...
поклявшись...сам себе... перед собою....
просить не буду... верить и любить
и буду жить... с поднятой головою
и очень долго в этом мне везло...
чужую юность... даже стал лечить...
но вдруг... в толпе... я разглядел лицо...
и понял... без тебя...
......нет смысла... жить...
Опять...
Всегда
Я с мыслью о тебе...
За кофе...
За рулём...
Листая Daily ^...
И в самолёте....
вдруг... прикрыв глаза....
...Стою волнуясь........
...У Твоей Постели.
Так что же так влечёт меня в тебе?
.....?......??.......???..........????............?????.....
Желанье глаз?...
... интимное пространство?...
........................?. ................?. .............? ...
Т В О И Л А Д О Ш К И...
...на моей спине...
0СТАН0ВИСЬ МГН0ВЕНЬЕ!!!!!!
тЫ ............
...прекрасно.
хочу обЪятья...
вечно ощущать...
..... и целовать... ......коленки...
...........наслаждаясь
дарить себя....
...... тебе
и проникать.....
ни днём...
ни в снах....
с тобой не разлучаясь....
я больше не боюсь что не влюблюсь....
я каждый день в тебя влюбляться буду...
ты только мне проснувшись улыбнись...
и я подарок этот не забуду....
а завтра всё по кругу... и опять...
постель ...
дорога....
встречи и разлуки....
но я всегда.... сквозь плесень неудач...
с волненьем вспоминаю.....
....... твои руки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666282
дата надходження 16.05.2016
дата закладки 16.05.2016