Дарія Зубакова: Вибране

Systematic Age

Содом і Гоморра (Спогади малого урбаніста #5)

Загадка  біблійна  спокій  не  дає:
Легенди-міста  десь  надійно  сховались.
Ніхто  не  казав,  що  був  схожий  той  день,
Та  сіркою  пахло,  й  вогні  запалали.

Зайшли  всередину  купити  буряк...
Багато  людей  по  кутах  розходилось,
Шукали  собі  -  що,  до  чого  і  як.
Не  знати,  коли  в  них  закінчаться  сили.

Хтось  вуха  не  миє  дванадцяту  ніч,
Хтось  їсть  шашлики  кожен  день,  кожен  вечір,
Хтось  дико  пакує  до  рота  кишмиш,
А  хтось  набирає  води  собі  в  глечик.

Тим  людям  кінець  світу  геть  не  страшний,
Вони  зачекають  на  жменю  долярів.
І  книга,  на  жаль,  помилилась  -  живі
Ті  місцини.  А  звуться  вони  в  нас...  базари.

08.07.16

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676940
дата надходження 09.07.2016
дата закладки 09.07.2016


: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.06.2016


димира бохач

Приручи мене, приручи…

***  
Приручи    мене,    приручи  –
Кинь    за    серця    свого    ґрати.
Научи    мене,    научи  –
Як    це    –    кохати...
Нашепчи    мені,    нашепчи
Мого    ймення    терпкі    звуки.
Простягни    мені,    простягни
У    обіймах    розкриті    руки.
Подаруй    мені,    подаруй
Пурпурові    легкі    вітрила.
Розділи    навпі́л,    розділи
Щастя    й    горя    ламкі    крила.
Поведи    мене,    поведи
За    собою    у    неминучість.
Бо    віднині    з    тобою    завжди  –
Бути    поряд    –    моя    участь.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635475
дата надходження 13.01.2016
дата закладки 09.06.2016


Юліанка Бойчук

мотиви осені

Я  прокидаюсь  з  диханням  дощу
В  мінорних  сумнівах  чи  фарбами  мажору
Малюю  день...  Немає  значення.  Я  хвора
Цією  осінню.  Смаком  її  пісень,
Яскравим  цвітом  пелюсток  в  волоссі
З  гарячим  чаєм  вдома  на  порозі
Моя  довгоочікувана  осінь,
Тебе  я  виглядаю  кожен  день.

Ще  трішки  —  і  дощу  читати  книжки,
Ще  трішечки  —  і  полетять  листи
До  Янголів...  Збудуються  мости
Між  мріями  і  пам*яттю  минулих,
Десь  на  горищі  схованих  часів...

І  щастя  стільки,  що  бракує  сил
Всередині  тримати  і  нести  
Так  важко,  що  крізь  стіни  і  світи
Я  рідним  душам  відішлю.  Вхопити  
Лише  прошу,  мої  любімі  діти
Мотиви  осені  і  щастя  голоси.  

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604070
дата надходження 04.09.2015
дата закладки 09.06.2016