В блакитнім небі над рікою,
Там, де високі береги,
Хмарки білесенькі юрбою
Пливли, мов лебеді-птахи.
А на дзеркальнім чистім плесі
Посеред тихої ріки
Лебідонька та гордий лебідь
Тримались легко, мов хмарки.
Усі вони чудові й славні,
Коли ще й пофантазувать,
То вже ніяк не розібрать
Де справжні птиці - де уявні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=678866
дата надходження 19.07.2016
дата закладки 06.12.2016
Розгулялася зима
Не на жарт.І не сама,
Вітер свище,завива,
Чи то плаче,чи співа.
Завірюха-заметіль
Сипле снігом звідусіль,
Що не видно і за крок
Ні доріг,а ні стежок.
Морозенко теж не спить,
Під ногами аж рипить.
Кониками мчить трьома,
Розгулялася зима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627792
дата надходження 11.12.2015
дата закладки 06.12.2016
А зорями золотими
Нічка свій намет розшила,
Запросила місяць в гості,
Щоб світив їй з високості,
Бо ще хоче сріблом ткати,
Та нічого не видати.
Світить місячний ліхтарик,
А ніченька вишиває
Так уміло, що й казати!
Вміє й гарно гаптувати.
Добра в неї повна скриня,
Вправна ніченька майстриня.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694664
дата надходження 16.10.2016
дата закладки 06.12.2016
Чути гамір га- га – га,
Як маленька дітвора,
Через поле через сад,
Гусенятка ідуть в ряд.
Дзьоб червоний, малий носик,
Жовті лапки, білий хвостик,
Мама гуска, тягне шию,
Щоб побачити родину,
І ґелґоче, ставайте в ряд,
Не вертайте, ніхто назад.
Річка тягнеться до низу,
Біля неї гора хмизу,
Раді, хлюп, та й хлюп по воді,
Ой, як добре цій дітворі.
Веселенько, всі награлись,
Та й гарненько накупались
Гуска гучно закричала,
То наказ, малюкам дала.
Хутко стали всі в рядочок,
Поспішили повз садочок,
Знову чути га-га-га,
Вже додому нам пора.
Зирк до сонця, але все ж йдуть,
Сюди завтра знову прийдуть.
29.05.2016р
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668800
дата надходження 28.05.2016
дата закладки 06.12.2016
[i]"...дивна дівчинка-лід
дивна дівчинка-слід
дивна дівчинка-час
їй так добре без вас"[/i]
[b] [i]Міха Невідомський[/i][/b]
Їй так добре, коли навкруги тільки тиша і тінь
На шпалерах від вогника лунко розбитих ілюзій.
Коли ручка й папір залишилися в неї за друзів,
Вона мовчки пішла, загортаючись в біль від падінь,
Одягаючи душу в бинти, тамувати печаль,
І вином самоти упиватись /до краю/ на людях…
Коли в спину ножем, то чому ж так болить в її грудях,
А під шкіру врізається часу гірка вертикаль?
Дивна дівчинка-ніч, у якій перетліла війна
За окраєць тепла і украдене світло надії.
Їй так добре, коли тільки тиша і тінь… і вона…
Коли туга в очах догорає сльозою на віях…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702183
дата надходження 22.11.2016
дата закладки 06.12.2016
Боюсь помилитися, страшно!
А що якщо ти не помітиш,
Що все тобою окрашено
У фарби чаруючих митей.
А що якщо ти не побачиш,
Що я вже давно у полоні
У мрій і у спогадах наших...
Поміть, і пірни у бессоня!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704968
дата надходження 06.12.2016
дата закладки 06.12.2016
Розмариновий подих сьогодення
Тебе захоплює і зве за собою...
І ти ще не втратив натхнення,
Бо навіть якщо гірко - без болю.
У грудях може сонце похололо,
То палке серце йому лід розтопить.
Ти тільки вір, і увійди у двері
Де розмарином дух тебе захопить.
А у захопленні - ти знайдеш крила,
І буде вже тобі не дуже прикро,
Що сьогодення зовсім не вмістило
Ні твого подиву, ні твого крику...
Та не жалкуй, надйся на майбутнє,
Воно, ти знаєш, розумніше часу,
І навіть якщо щось зараз відсутнє,
Можливо завтра - це на вдачу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704798
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 06.12.2016
Чому сумуєш в обрії зірок?
Куди твоя галактика поділась?
Всі твої тайни знає лише Бог,
Але я впевнений що сонце там вмістилось!
Ти не шукай поранених надій,
І відвернись від виснажного смутку,
Бо я тобою серцем заболів,
Моє кохання - буде порятунком.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704973
дата надходження 06.12.2016
дата закладки 06.12.2016
Запорошено снігом, забілено:
Все що стало між нами - розвіяно.
Ми тепер перепонів не знаємо,
І по Києву разом гуляємо.
А Хрещатик заметений інеєм,
Перехрестя від снігу сповільнене:
Я бажаю, щоб ти була вільною,
Бо кохаю тебе до нестями.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704977
дата надходження 06.12.2016
дата закладки 06.12.2016
Мій Києве - ти красень серед міст,
Немає кращого для мене часу,
Ніж їхати через Південний міст
Та у дніпряних водах бачить вдачу.
В камінні понад берегом шукать
Надію про своє палке кохання,
І у яскраві промені пірнать
Для добрих мрій без каплі сподівання.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704806
дата надходження 05.12.2016
дата закладки 06.12.2016
Намагався читати тебе, як розгорнуту книжку,
Поміж аркушів білих шукав різнобарвні думки:
Десь була ти серйозною, десь несерйозною трішки,
Проте теплі на дотик були геть усі сторінки.
Я читав як в дитинстві ти гралась із сонячним зайцем,
Як ходила між вишень стежками на отчий поріг,
Як сварила кота, що не хтів повиватися, пальцем
Як пекла із піску полунично-ванільний пиріг.
Я читав оповідки про перше кохання велике,
Про гарячі обійми, цілунки, мов липовий мед.
І про щастя, що в ніч на Купала кружлялося тихо,
І про осінь, що мокла сльозами та кутала в плед.
Я обачно гортав із цікавістю кожну сторінку,
Углядавсь у рядки і у те, що було між рядків –
Бачив мудру, розважливу, милу і лагідну жінку,
Чув стук доброго серця, душі благородної спів.
Прочитав тебе впоперек, вздовж і по діагоналі.
Констатую: добротний, чіткий і захопливий текст.
Ти пиши себе, знай, я читаю тебе і надалі,
А читати тебе – мій стійкий безумовний рефлекс.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699169
дата надходження 07.11.2016
дата закладки 06.12.2016
Що ти знаєш про нього, крім вигадки тлінної ночі,
Що безсоння нашіптує, скріплює мокрість подушки?
Ти ж не бачиш, як думка про тебе уперто лоскоче
Його душу, і серце в лещатах стискає все дужче.
Ти ж не чуєш, як кожного вечора нишком під вікна
Він до тебе крадеться, втрачає рахунок годинам,
Дочекавшись в будинку останнього згаслого світла,
Виє вовком на місячне сяйво, дереться по стінах.
Ти не знаєш нічого! Годинник показує осінь –
Врізнобіч опинилися стрілки і літо за кадром.
На підході зима, крижаніють сльозинки, та досі
У холодній постелі ти змішуєш згущені фарби.
А між вами маленький камінчик, не кинутий в шибку.
А між вами три кроки, не ступлені до підвіконня.
Навмання розміняли зігріту обіймами тишу
На хрипливе виття, на пронизливий шепіт безсоння.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702611
дата надходження 24.11.2016
дата закладки 06.12.2016