Тоді, як усмішку заледве видко,
Без сумніву долай останній страх, –
Цілуй одразу, час спливає швидко,
а вічність любить смертних до мурах.
Ця щирість лиш для мрійників й зухвальців.
Торкайся її серця ніжних струн,
Малюй кохання кінчиками пальців
Й на тілі знаки таємничих рун.
Хай пошепки лунають заклинання,
Хай простір розчиняється в думках,
Нехай згорять усі переконання,
Й залишаться у витертих рядках.
Зціли її поранену й розбиту,
Та борони від вітру і стихій.
І у обіймах ніжних з оксамиту
Ти також розчиняєшся у ній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978735
дата надходження 31.03.2023
дата закладки 01.04.2023
Я свічка воску , я від тебе тану,
Лиш ти в мені розпалюєш вогонь.
Хоч зовсім це тобі не притаманно,
Гори завжди! Гори, не охолонь!
Закрий мене від слів лихого вітру,
Від полум'я твого я похилюсь
Тобі одному подарую світло
Спалюсь в тобі і потім розчинюсь.
Я свічка - ти вогонь, з тобою тепло,
І хочеться завжди щоб так було,
Бо згаснеш- я застигну, світ наш змеркне,
Тож ти гори. Гори не охолонь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=855378
дата надходження 21.11.2019
дата закладки 21.02.2023
Згубила черевички
у траві.
Поміж кульбаб
хотілося радіти
і не спиняли
хмари грозові
у небі, що здавалося
сердитим.
Босоніж бігла.
А кругом - бузок,
у серці смолоскипом...
Було тихо...
І дощ намисто
нанизав в разок.
Весна така рясна,
що стій і дихай.
На повні груди,
глибоко,
наскрізь
наповнюйся,
аби всотала шкіра
затишшя кроків,
що переросли
в сліди, які Ти
ніжністю відміряв .
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=789434
дата надходження 28.04.2018
дата закладки 19.01.2023
У сумнівах двох внутрішніх світів,
Де завжди вище вірогідність щастя
У тих, хто все насправді зрозумів
Й тримає тебе міцно за зап'ястя.
Крізь відстань часто губляться слова
У мареннях фіналів вірогідних.
Я просто хочу затишку Різдва
Будь де, аби в твоїх обіймах рідних.
У сумнівах двох внутрішніх світів,
Є впевненість того що є між нами.
Одне в нас замість тисячі життів.
Тримай мене, тримай мене губами...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970248
дата надходження 05.01.2023
дата закладки 15.01.2023
Слова безсилі. Білий аркуш.
Прозора тиша. Пауза. Самотність.
Затамувався подих часу.
Водою обернулась невагомість.
Вода, що стала щирими сльозами,
Дощем, що забирає таємниці в землю.
Блукаючи в річки, вона з усіми нами
Лише шукає спокій в океанських тернах.
У замкненому колі дні танцюють,
Реальності малюючи картину,
Гортаючи і щастя й горе у сліпую.
Лише роби добро та не стріляй у спину!
Всім байдуже. Усі закуті в кайдани бажання.
Чи Батьківщина ще дорожча за готівку?
Чи совість продали за пуд страждання?
Чи то любов свою у дріб’язок звели?
Чинити опір болю є даремна праця
Але здаватися не хочеться напевно.
Коли пекучий біль впивається зненацька
І роздирає душу вщент той крик нестерпний.
Слова безсилі. Білий аркуш.
Прозора тиша. Пауза. Самотність.
Затамувався подих часу.
І знов та порожнеча. Знову нерухомість...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956325
дата надходження 13.08.2022
дата закладки 14.08.2022
"Дерево гибнет стоя".
В этом оно хотя бы
Мужественно. Отстойный
Я -
захмелен и
расхлябан,
Не обнимая осину
В города душной неволе,
Самой бездомною псиной
Перегрызаю
от боли
Неугрызенную совесть.
Сквозь белосочную мякоть
Дня - расплывается поезд...
Хочется бабу и
плакать...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=67579
дата надходження 06.04.2008
дата закладки 19.07.2022
Зібрала я духмяні трави в свій вінок,
взяла його сріблиста хвиля у танок.
І понесла вінок красивий по ріці...
мені залишила пелюстки у руці.
Пливи, віночку! Легко-легко,
прозора хвилечко, гойдай.
Як доторкнешся рук милого,
тепло та ніжність передай.
І задивились зорі з неба... Течія
несе вінок та все питає:"Ти чия?
Віночок хто твій упізнає? Хто візьме?
Відкриє серце для кохання хто своє?"
І підганяє тиху хвилю вітерець:
"Мерщій пливи! Пливи, віночку, навпростець.
Де в очереті каченята, оминай.
Там, де місточок, свою долю відшукай."
Зібрала я духмяні трави в свій вінок,
взяла його сріблиста хвиля у танок.
І понесла вінок красивий по ріці...
відчула я тепло і ніжність у руці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952721
дата надходження 09.07.2022
дата закладки 09.07.2022
Навещай меня во снах.
Приходи когда стемнеет.
О себе напоминай
в час когда не различимы тени на стекле.
И терзай мои привычки.
Выводи меня на чистую во сне.
Или не касайся мыслей
сном дурным.
Лишь прийдя дай знать,
что рядом ты и камень белый
положи к ногам моим.
Навещай хоть иногда.
Приходи когда желаешь
Легким стуком.
Еле слышным обрати мой взгляд к двери
тихим шорохом.
Еле слышным, мое имя назови.
Или не роняй на ветер
Слов пустых.
Лишь придя дай знать,
что рядом ты и камень белый
положи у ног моих
Навещай меня во снах
даже если я не волен.
Будь я трижды отречен
в клятвах верным быть лишь гордости своей.
Даже если я не волен
Навещай меня по прежнему во сне.
Или не тревожь сознание
обликом своим.
Лишь прийдя дай знать,
что рядом ты и камень белый
положи к ногам моим.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260241
дата надходження 18.05.2011
дата закладки 22.02.2017