Сіяла мама квіти,
В мами зростали діти,
Сіяла - висівала,
Доленьку засівала.
Приспів:
А у моєї мами
Біля садиби мальви,
Сотні вогнів барвистих
Пахнуть моїм дитинством.
В мами червона хустка –
Світу мого пелюстка.
Мами любов безкрая
Мальвами розквітає.
Приспів
В мами велике серце –
Плаче воно й сміється.
Не забувайте діти –
В мами найкраще в світі.
Приспів
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707307
дата надходження 18.12.2016
дата закладки 28.02.2017
У гнізді тепленько горобчику
Під надійним м’якеньким крилом.
Засинай, мій маленький хлопчику,
Материнським зігрітий теплом.
У ведмедиці є ведмежатко,
А у кішечки п’ять кошенят,
Виростай, моє миле дитятко,
Буду пісеньку тихо співать.
...Непомітно спливають години,
День за днем підростає маля,
Як наповнилась щастям родина,
Так наповниться щастям земля.
Ще попереду йдуть перші кроки,
Перше слово і перший урок –
Батьківщини добробут і спокій
Берегтиме колись мій синок.
Треба спатоньки і виростати,
Сплять звірятка, ліси і поля...
Буду пісеньку тихо співати
Люлі-люлі, засни немовля.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707476
дата надходження 19.12.2016
дата закладки 28.02.2017
Одинока вовчиця. На місяць не вию.
Я від зграї відбилась із власної волі,
Бо кісток вже давненько нікому не мию
І у вузлик зв’язала задавнені болі.
Не скажу, що – біда, не скажу, що утрата.
Посилає ще небо фонтани думок,
Відкриває мені таємничості врата,
Без ключа відмикаю пізнання замок.
Не блукаю, де зграя вишукує здобич,
Я не маю потреби гострити ножі
Та й тамбовський мені - і ні друг, і ні родич,
Геть усі хижаки – невимовно чужі.
Одинока вовчиця. Обрала мовчання.
Не чорниця, не бранка з-за мурів фортець,
На слова я постійно веду полювання,
На такі, щоб зм’якшити жорстокіть сердець.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715322
дата надходження 30.01.2017
дата закладки 20.02.2017
БУР’ЯНИ (На вірш «Полинове поле» Надії Башинської)
Гірчить Полин, безкомпромісно і вагомо.
Куди не глянь, він всюди, в кожнім домі.
Пишається незграбною своєю прямотою,
Традиціями, що лишень йому відомі……
Та є страшніша і підступніша Зараза –
Багатообіцяючий Кукіль, що не розгледиш зразу:*
Дає надію – паростки потужні і зелені,
Але зерна Пшеничного не матимеш і жмені.
Сьогодні обіцянками дає усім надію –
Наївним з радості аж серце мліє….
Лиш тільки вкорениться ця Зараза,
Як той Пирій, обплутує усіх одразу!
* При́тча про пшени́цю і ку́кіль — це притча,
яку розповів Ісус Христос своїм учням та людям,
та яка записана у Євангелії від Матвія 13:24-30,36-43.
Господь сказав: "Царство Небесне подібне до чоловіка,
що посіяв добре насіння на полі своїм; коли ж люди
спали, прийшов ворог його і насіяв кукіль між ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716411
дата надходження 05.02.2017
дата закладки 20.02.2017
http://www.poetryclub.com.ua/upload/poem_all/00660360.mp3[/b]
меня трогает грусть тополей...
их упрямство...
стоять только прямо...
а мне хочется трогать....
веснушки твои...
на щеках и плечах....
душу пробует осень....
как доктор...
...ищет старые травмы упрямо...
пожелтевшие листья....
как райские птицы....
сидят на ветвях....
всё за нас расписали!!!...
когда улыбаться...
где плакать...
но осталася нАсквозь...
пронзённая страстью....
душа
она помнит ...коленок тепло...
... на губах....
и раскрытые... нАстежь...
бесконечно бездонные...
....так любимые... мною...
......глаза....
нескладух повседневность....
казалось давно уже стёрла...
визуал ощущений....
твой тёплый и мягкий живот....
только сны... иногда...
не спросив...
как разбойники...
душу из тела выносят....
а в пути... за рулём...
.......
я опять...
пропустил...
поворот.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688980
дата надходження 15.09.2016
дата закладки 19.02.2017
раньше снилось море...
и стихи...
а сегодня...
влажность губ...
и страсть...
вдруг твои...
желанные грехи...
жаром тела...
начал ощущать...
возвратилась сказка...
из вчера...
где я Маг...
учил тебя заклятьям...
обращал
движенья...
и слова...
в ключ к мечтам...
оргазмам...
и зачатьям...
превращал тебя... в виолончель...
пробуждая...
кнопочки...
и точки...
страстной львицей...
рвущую постель...
от Желанья...
в наивысшей...
строчке...
было всё давно... как никогда...
счастье прежитое в раю...
но во сне...
секретные слова...
надо мной...
вернули... власть свою...
запылало тело...
и душа...
закипели страсти...
твоя грудь..
колени...
твоё Даа!!!..
в запредельном счастьИ...
властный шёпот...
дикого огня
зазвучал...
повсюду...
Вы...
Люби...
Меня...
ВЫлюБИ...
Меня...
выЮБИменя!!!
выЮБИменявыЮБИменя
В.Ы.юби.М.Е.Н.Я.а.а.а......
..........................
И Я ВСЁ... ЗАБУДУ...
*****Петро Кожум'яка пародия на - ВЫлюБИ меняя… - Запой
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718086
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717667
дата надходження 11.02.2017
дата закладки 19.02.2017
Жила бабуся, нічия, старенька,
Свої останні міряла роки,
Тварин любила, наче рідна ненька,
І годувала голубів з руки.
Злітались вранці всі разом до неї,
Вона їм щедро сипала зерно.
І ті без остраху, неначе до своєї
Нерідко залітали у вікно.
Та час прийшов, і землю полишила
Та, що була закохана в птахів.
Її душа до неба полетіла
На крилах її милих дітлахів.
А тіло в домовині ще лежало
Коли злетілась хмара голубів...
Вони бабусю в вічність проводжали,
А люди плакали, побачивши птахів...
А дві голубки, наче сяйво, білі
Враз виникли із сизої імли,
На плечі до бабусі тихо сіли,
І аж до цвинтарю злетіти не могли...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718451
дата надходження 15.02.2017
дата закладки 16.02.2017