( мотивація тут http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=723670 )
у поета [b]Олекси Удайко[/b].Висловлюю подяку!!! )
[b]ОЛЕКСА УДАЙКО
ВОНА[/b]
Вона – та,
що як треба коня на скаку угамує,
Вона в хату палаючу ввійде, як хата горить.
Вона – та,
що ніколи дарма у житті не сумує,
Коли розпачі рана її окупує на мить.
Вона – та,
що уміє і може у млості кричати,
Коли він у пещоті зірве невгамовний той крик,
Їй не треба
покої у злоті і білі палати –
Їй дорожчий його задовільно-впокорений рик.
Вона – та,
що народить як треба дітей – хоч і десять,
Лиш би він їх трудом своїм відданим прогодував…
Вона – та,
що квітчає у ряст його приспані весни,
Аби він повирішував тисячі рідкісних справ.
Вона – та,
що підніме йому до висот кундаліні**,
Аби він перестрибнув нараз двометровий паркан.
Й не закрадеться в нього
ні крапельки підлої ліні –
Він ділами наповнить накреслений милою план.
Вона – та,
що узимку веселі хори хороводить,
Й ніпочому їм люті завії й-морозна зима.
Вона піде
за ним, коли треба, в вогонь і у воду,
Коли іншого шляху в подружньої пари нема.
…Так і шествує
в світі той люд погамований парами,
Немов нитка і голка, що все надміцне протика.
Та чомусь одне
одного й долю нерідко ми сваримо…
Видно, суть у безбожного люду гріховна така.
15.03.2017
_________
*http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722309
**Згідно з індуїстським вченням, латентна сила, що
покоїться в куприку людини, звернута в спіраль.
[b]ВАЛЕНТИНА МАЛАЯ
ЖІНКА Є СЛАВА МУЖА
[/b]
Прагнем ми досконалості ачи нірвани ,забуваєм із тим основне
І будуєм кар’єру і збільшуєм сани ,а до чого то все притягне???
Світ згрішив через жінку,спасіння планети також через неї,повір.
Вічна тема :вона хто така і хто він ,інформацій багацько,мов вир.
Жінка є Слава мужа,яка ж то є мудрість! Так писання говорить про них.
Вона буде найкращою й мужу на радість,коли буде таким ЧОЛОВІК!!!!
Бо ж вона є душа із ребер'я Адама,а він –первісток божий,подоба Йому.
Ачи просто згадайте того Авраама ,що жив в світлі ,у вірі ,замислись,чому.
А він – той,
що здіймається високо в небо І космічні простори вивча,
Захищає родину тоді ,коли треба . Чоло вічності це означа.
А він -той,
хто без слів все-усе розуміє,вміє віддано й ніжно любить.
А він- той,
хто до правди і миру тяжіє і не буде слабкого ганьбить.
А він -той,
хто в зимову нічну хуртовину обійме і зігріє теплом.
Казку наніч розкаже маленькій дитині ,мудру притчу якусь за столом.
А він -той,
хто уміє включать в себе вміння приймать рішення для двох сторін
А він- той,
який має високі стремління й не боїться в житті перемін.
А він- той,
хто галантність свою проявляє й не кидАється з боку у бік.
Він- опора в сім'ї,що потрібно всім- знає,справжній бо за кермом ЧОЛОВІК.
Як хотілося, щоб сильна стать від природи була мужня у всьому й завжди
Не чекав за добро й правду винагороди й не псував до ста літ борозди.
Був фортецею ,вежею ,космосом,замком ,океаном,повітрям,теплом,
Ніжним променем,лицарем,,сонечком, зайчиком,життєствердним також джерелом.
Жінка ж є Слава мужа,яка ж то є мудрість! Так писання говорить про них.
Вона буде найкращою й мужу на радість,коли буде таким ЧОЛОВІК!!!!
31.03.2017р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726656
дата надходження 31.03.2017
дата закладки 04.04.2017
[i] Латинь. Мова релігії і науки. Недарма ж Карл Ліней
запровадив цю мову в класифікацію всього живого на
Землі. Вчений найдосконаліше творіння природи і найвище
із примат ("сосунків") нарік як [b]Homo sapiens[/b], що означає –
Людина мудра. Гострі уми якось, жартома, радянських людей
називали [b]Homo soveticus[/b]. В розвиток традиції таких
"жартівників", європейців я іменую як Homo civilicus, північ-
но-східних сусідів – [b]Homo debilicus [/b](тут переклад зайвий),
а жіноцтво наше, вже цілком серйозно, – [b]Homo femins[/b],
як різновид [b]Хомо[/b], який, за Вайнінгером, має свої, прита-
манні лише жінці риси. На відміну від нас, хоч і мудрих, але... [/i]
[youtube]https://youtu.be/VbvvmkYAdvE [/youtube]
[i][b][color="#5e0470"]Ти – та,
яку нам дав Всевишній Бог,
хоч і створив, відомо, для Адама…
В тобі –
ключі від святості… від двох
чудес: Едема й золота Пріама.
Ти – та,
котрою усміхнеться день,
як "та" майне раз променем крізь ночі…
В тобі –
скрипковий ключ для од, пісень.
Твої слова –
бальзам душі – пророчі.
Ти – та,
в котрій є символи життя:
в твоєму лоні – цілі покоління…
В тобі
є необорна ярість та,
яка леліє лист, стебло й коріння.
Ти – та...
Як талісман для перемог,
де не буває відступів, поразок…
Устами жінки промовляє Бог.
В тобі –
і сон, і яв, узяті разом.
Та ти ще та:
не стерпить їй відмов!
Твоя жада́ – що Господу молитва!
В тобі
життя – основа всіх основ,
весна квітуча й життєдайне літо...
Ти – та,
в руках якої тане лід,
з тобою тепло і в заклання герці.
Бо в то́бі
є надійні ліки від
пе-рер-вно-сті –
несеш в собі безсмертя.
Ти – та,
з котрою не бува зими,
з тобою не страшні й вали льодові,
Тобі,
Любове, молимося ми –
ті, хто себе не мислить
без Любові.[/color][/b]
8.03.2017
Рекомендую cлухати Шопена - гармонує вкрай.[i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722309
дата надходження 08.03.2017
дата закладки 09.03.2017
Вже сонечко над лісом підвелося
І весело всміхається з небес.
З-під кучугур, - промінням, за волосся
Травинки тягне в небо голубе.
А їм ще хочеться хоч би якусь хвилинку
Поніжитись у ліжечку зими.
Та невгамовне сонце зве травинки
Прикрасити весняні килими.
Це Березень прийшов у нашу долю:
Прийшла Весна! Пора нових надій.
Хай назавжди минають миті болю
Які зазнали в плетиві подій.
Настане день, зустрінуся з тобою,
Всю твою постать поглядом одним
Вберу в середину єства свого земного,
Щоб жити нею - янголом земним.
Ти - не чужа. Ти назавжди зі мною
Зріднилася всім серцем. Знаю я:
Хоч не була моєю ти жоною,
Та стала нею, бо ж в душі - моя!
Візьму твою тепленьку, ніжну руку
До вуст своїх побожно притулю,
І в котрий раз, після проваль розлуки,
Зізнаюся у тому, що люблю!
2017-03-03
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721349
дата надходження 03.03.2017
дата закладки 04.03.2017
У кожного своя стезя- життєвий шлях,
І помилки свої,і... перешкоди...
В реаліях ти переможець ачи в снах,
Чекаєш часто в долі нагороди.
В житті ,знай,випадковостей нема!
І кожен вчинок залишає слід.
Пильнуй за своїм кроком,зокрема,
Щоб жоден з них не був тобі на встид!
Можливо,місія у кожного своя,
Й ми діти часу ачи провидіння,
А на сторожі -янголи у нас стоять,
Керують нашим кроком і сумлінням.
Не в більшості у мізках "сенс життя",
Й закони бумеранга не всі знають,
Не кожен добіга до каяття...
Багато хто з нас ближніх розпинає.
В житті ,знай,випадковостей нема!
І кожен крок наш залишає слід.
Крокуй вперед ,іди не без керма!
Тримай свій на контролі вчинків плід!
07.02.2017р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716750
дата надходження 07.02.2017
дата закладки 28.02.2017
[b]В[/b]есела дівчина із русою косою
[b]А[/b] очі голубі,як небеса
[b]Л[/b]ірична і вражає простотою
[b]Е[/b]кстравертована особа - чудеса!
[b]Н[/b]іяковіє від зізнань мужчини
[b]Ти[/b]паж Венери ,ще й у Терезах
[b]Н[/b]е любить дуже сміху без причини
[b]А[/b] любить віршувати у садах.
[b]М[/b]илується усім,що є навколо
[b]А[/b]ктивна у всіх сферах і завжди
[b]Л[/b]еліє дІток і гордиться школою,
[b]А[/b] у душі – цвітуть зо-ре-па-дИ!
(світлина- фотошоп від друзів)
[b]Любов Іванова,[/b] 30.12.2017 - 15:33
/подяка автору!/
В-се так правдиво, чесно і відверто,
А- я додам від себе кілька слів.
Л-юбі вершини ти долаєш вперто,
Е-дют тобі сам Бог писать хотів...
Н-апрочуд мила і талановита
Т-обі під силу всі принади рим,
И
Н-еначе ти любов"ю оповита
А- не важливо в одяг літ чи зим.
М-алюєш словом, як художник пензлем
А-ле слова, як лебеді живі...
Л-ягає нам на душу ніжним хмелем...
А- ти шукаєш образи нові.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718335
дата надходження 15.02.2017
дата закладки 28.02.2017
[b]Гукаю весну[/b], весну я чекаю! Гукаю сонце,сонце я гукаю!
Веселиків у небі виглядаю! Метеликів чекаю я у гаю!!
Про весну й сонце пісню я співаю! І солов'я у гаю виглядаю!
І райдугу долонями ловлю! І в музиці тулюсь до бемолю...
Бурхлива весно!Все у нас зміни! Тебе чекають й Петри й Івани!
Змети в країні усі негативи! Чекаєм мир і віримо,ти зміниш
Недолю й горе на суцільне щастя! Війну на мир!а стрілянину на причастя!
Тебе чекають й Петри й Івани! Бурхлива весно!Все у нас зміни!
***
[b]З весною,друзі!Хай усім щастить![/b] І березень Любов'ю ваc віншує,
Нехай душа ніколи не болить! А доля тільки щастя подарує!
Бажаю вам я теплих,світлих днів, Най в серці лише гарна пісня лине,
Для кожного - усе, хто що хотів, І, БОЖЕ,та спаси ж нам УКРАЇНУ!!
З весною,друзі!Най усім щастить! Хай березень Любов'ю вас віншує,
Нехай душа ніколи не болить! А доля тільки щастя подарує!
***
[b]Весна як жінка[/b].Жінка як весна. Окраса світу!Квітка і царівна!
Космічна зірка!Ачи дивина! Князівна ,панна ачи королівна!
Ти славна скрізь:в роботі і в сім'ї, Ти-ніжний пролісок!,чарівна і магічна!
Тобі співають дзвінко солов'ї! Красуня ти і пісня феєрична!
Весна як жінка.Жінка як весна. Пробуджує і мотивує,і лікує!
Ти-пристрасть і сучасність ти ясна!! Видумуєш і царствуєш,пильнуєш!
Прикраса світу!Квітка і царівна! Космічна зірка!Ачи дивина!
Князівна,панна ачи королівна! Весна як жінка.Жінка як весна!.
***
[b]В кожній жінці живе[/b] : Ангел,Красавиця чи Королівна... Селючка,Гадючка,ачи Царівна... Воїн,Господарка ачи Артистка, Гуляка,Бузяка ачи Гумористка,
ДонькА,Керувальниця ачи Майстриня, Спортсменка,Чистюля ачи Берегиня,
Товаришка,Любка ачи Наречена, Кулінарка чи Душка ачи Навіжена,
Матір,дитина,Боже створіння, Гордість роду ачи родового коріння..
Дорогі чоловіки! Кого розбудите, те і знатимете І що начудите, то те і матимете...
***
[b]Женщины не могут без[/b] "печальки" А ещё не могут без "скандальки!
А ещё не могут без "плакульки" А ещё без,О! "0-0-бижальки"
Они в жизни все хи-хи- "хитрульки!" А хотят казаться "мяу-мякульки".
Иногда-- не к месту "хохотульки" Иногда для пользы-"врульки-пульки".
А по жизни многие - "игрульки" А бывает,что и --"откликальки",
Может даже быть,что и "мудрульки", Или беспощадные "начальки..."
Только при мужчине настоящем Женщина как роза расцветает.
Рядом со любимым- дух бодрящий И она ж... как бабочка порхает!
Где же бродит тот,что "настоящий"?? Кто ж подарит дух тот,что бодрящий?
А пока что ,--вот задача в нос: Кто ж нам нужен, лётчик иль матрос??
[b]Наша Валя на курорті [/b]рішає кросворди: Де ж знайти їй у кагорті красивого лорда.
Щоб не пив і не палив ,купував їй квіти, На руках її носив, міг усе робити,
Їздив щоби на машині,а в кишені гроші. Щоб мав душу лебедину,характер хороший
Щоб не бив і не сварив,а любив так палко, Ніжні слова говорив:киця,любка,галка.
Не образив щоб ні разу,ходив на роботу, Не любив оту заразу,що зветься Дрімота.
Ой,задумлива яка,Валя на курорті. Де ж знайти їй мужика у такій кагорті??
«- Насмішила мене ,Валю, своїми віршами! На курорті шукать мужа?! Та Господь із вами! Роботящий щоби був і легкої вдачі? Схаменися! На курорті лиш самі ледачі!»
***
[b]ЖІНКА, яка…[/b]
ЖІНКА,яка чекає на мужа з війни чи на сина- то є КОЗАЧКА.
То є Берегиня, то є Божа матір, яка вірить і молиться щоденно і безупинно
І захистити крильми увесь рід має намір...
ЖІНКА,яка хоче бути нарівні з чоловіками, Виступає в політиці, орієнтується в критиці- То є ЕМАНСИПОВАНА та ерудована особа,Яка тільки думає,що вона сильна,бо чоловік працює у митниці...
ЖІНКА, яка годинами сидить біля люстерка Наводить макіяж,дума про спа-салони, манікюр, Ніде не працює ,а чоловік заробляє гроші- То є справжня,але хитра "БЛОНДИНКА",яка зуміла влаштуватися в житті.
ЖІНКА,яка народжує багато дітей, а ради не може їм дати, держава про них піклується, То є погана мати,САМИЦЯ,зозулею таких зовуть, Народити дитину для таких- то є бізнес,задоволення...
ЖІНКА,яка любить чоловіка чистою любовію, виховує гарно своїх діточок,вчить їх добру,милосердю,чесності,щедрості,ввічливості- То є МУДРА жінка,яка лине до гармонії в родині.
ЖІНКА,яка все встигає: і бути красивою,і щоб усе на столі,і у коморі.Яка не лише Попелюшка, а й цариця.Яка плекає й розвиває свій і своїх рідних якийсь талант і вміє бути слабкою. Яка- гарна господиня у всьому- То є СПРАВЖНЯ жінка..Шана справжнім і мудрим жінкам!
[b]Наша Гандзя на базарі[/b]
Наша Гандзя на базарі торг веде,шумить народ.
-а чи віяний це творог ,а корові скільки "год"??
я спочатку покуштую, подивлюсь ,ще не купую,
а сметанка свіжа ця? Є санкнижка в продавця???
Дайте трішечки лизнути,я не дамся обманутись,
А коровка де пасеться?- нашій Гандзі все не йметься...
І ваш творог покуштую,подивлюсь,ще не купую,
Наша Гандзя на базарі торг веде,шумить народ
-Сир свіженький це у вас? Покуштую лише раз!
А ковбаска це з свинини??чи вона із баранини?
Дайте кусень...До вподоби!Не беру цю,сама зроблю.
Весь базар вона пройшла,куштувала,не лінилась,
прицінялась ,торгувалась ,в сумці zero*,та ...наїлась!
01.04.2016р. *zero ( з англ.)-нуль,нічого.
***
[b]Вот женщина с племени Мурси[/b], Из Африки, ты вообще в курсе?
Как же жуют те бедняжки! Какие ж они симпатяжки!
Чем больше в губах та платформа, Тем знатней считаются формы,
Дойдёт ли у нас до реформы, Чтоб ставить такие платформы??
Видать,украшенье в цене!!! А ТЫ, ВСЁ ЕЩЁ ТРЕБОВАТЕЛЕН К СВОЕЙ ЖЕНЕ???
***
[b]Сильна жінка[/b] інколи мріє сльози не стримувать,
Та терпить,не плаче...
Вона привикла тягти цілий віз і отримувать
важкі життєві задачі...
Сильна жінка ніяк собі пару не знайде,-
Мішає емансипація…
Часто в відносинах вОна в офсайді,-
Не розуміють її ідеологізацію…
Сильною жінкою зробило її життя
Та життєві обставини…
Сильна жінка-Це філософії й психології відкриття
Одинока красуня квітка –на зеленій галявині…
Хотілося б їй такого ж сильного чоловіка мати,
Шукає його,колобродить…
Щоб на всіх фронтах життя не самій волати…
Та де ж-бо він ходить?
Набридло їй бідній постійно коня на скаку зупиняти,
В підпалені хАти заходити…
Хоче вона імідж сильної дами з себе зняти…
І перестати верховодити…
Стримує вона свої бажання ,сльози ковтає,
Не хоче бути дурепою…
Лише свої красиві думки огортає,огортає,
Не бажає дружить з недотепою…
Хоче вона, сердешна, любити і бути любимою…
Також бути слабкою…
І у парі зі своїм коханим бути щасливою
Рибкою золотою…
Та поки що… Вона чужі сльози витирає і
стримує,стримує,
І завжди дякує за все і…не плаче!!!
Бо привикла тягти цілий віз і отримувать...
важкі життєві задачі....
***
[b]Подивіться,шестирука наша Українка[/b],
Семиділиха в роботі,вигинає спинку.
Вона мати і сестра,шиє,тче і в’яже…
Повар вдома,медсестра,дітям казку каже.
Чоловікові- подруга,на роботі-майстер,
Захища сім’ю від туги,Образ цей,мов айстри.
Карі очі,русі коси,словом,-сильна жінка,
Не приборкана ще й досі,наша Українка.
Хотілося ще й такого чоловіка мати,
Щоб на всіх фронтах роботи не самій волати.
(речитатив)
"Життя в Україні дає нам урок- Затямте,Тарасові діти!
Єдина можливість приборкать жінок-
Це їх дуже палко любити. "
***
(перероблена ПІСНЯ, співається під відомий мотив )
м у з и ч н а п е р е г р а
1.[b]Ой там на товчку,на базарі,[/b] Наша Валя чоловіка продавала.
Вона йому дорікала,що любив він її мало Дуже мало…
Вона йому дорікала,що любив він її мало Дуже мало…
м у з и ч н а п е р е г р а
2.Чим я тобі не царівна? Подивись на мене я чарівна.
Свята,ніжна і жагуча, Неповторна і блискуча, Все ж,царівна.
Свята,ніжна і жагуча, Неповторна і блискуча, Все ж,царівна.
м у з и ч н а п е р е г р а 3
.- А я люблю бабу з перцем, Також люблю з добрим серцем,
А ти баба гонорова,груба,сильна і здорова, Я боюся.
А ти баба гонорова,груба,сильна і здорова, Я боюся.
м у з и ч н а п е р е г р а
4. Мрієш ти про бабу сирну, І маленьку,і худу,також мирну,
А я ж бачиш не така,я дам тОбі тумака, Як заробиш.
А я ж бачиш не така,я дам тОбі тумака, Як заробиш.
м у з и ч н а п е р е г р а
5.А ще хочу з медом бабу, А біля тебе-завжди табу.
Вправо-вліво не ступи, Не туди і не сюди, Як у клітці.
Вправо-вліво не ступи, Не туди і не сюди, Як у клітці.
6.Та сміються з тебе г"ави, Хоче бабу з ароматом кави ,
Із родзинками, з горіхів, Мабудь ти із глузду з"їхав, подивіться!!
Із родзинками, з горіхів, Мабудь ти із глузду з"їхав, подивіться!!
м у з и ч н а п е р е г р а
7.Та я ж баба-солоденька, Ну здорова,ну висока,та рідненька,
Годі все оце співати,пора гостей частувати, Пригощайтесь
. Годі все оце співати,пора гостей частувати, Пригощайтесь.
м у з и ч н а п е р е г р а
8.Пригощайтесь пирогами, Також нашими бабами,
З медом ,сиром ,і калиной, Із родзинками,і тмином, На здоров'я
З медом ,сиром ,і калиной, Із родзинками,і тмином, На здоров'я!
м у з и ч н а п е р е г р а
9 .А до них – вода живильна, Чиста,як сльоза молодильна,
На здоров'я,на любов, Щоб розігнати в тілі кров, На все добре!!
На здоров'я,на любов, Щоб розігнати в тілі кров, На все добре!!
***
[b]Плете косу чорноброва,гарная дівчина[/b]
І співає пісню гарну ,вона дзвінко лине.
А та пісня про милого,що її кохає
Ця любов неначе вогник,що сильно палає.
Чорні брови,довгі коси,дівча ніби квітка
Якби ж то не цей милий,то була б сирітка.
Голос лине веселково,ніжно і прекрасно
Слова ніби тії перли красно звучать,красно!
Хочу разом із тобою щасливо прожити.
Буду я про тебе дбати ніжити,любити
Сокіл милий,сокіл ясний, повертайсь додому
Я буду лебідкою своЄму милОму...
Плете косу чорноброва,гарная дівчина
І співає пісню гарну ,вона дзвінко лине.
А та пісня про милого,що її кохає
Ця любов неначе вогник,що сильно палає.
***
[b]ДО ДНЯ ЖІНОК ГОТУЮСЬ Я[/b]
-Й приоздоби пень- буде оздобень,-
Бабуся мовила онуці.
-нащо фарбуєш день-у-день
і губи й щоки також зирці?
-До дня жінок готуюсь я,
Тренуюсь як же буде краще
І сукня гарная моя
Якраз для того підходяща!
Підсилюю краси ефект
Стремлюся бути я красоткою
Чекаю танців,дискотек
І може хоч когось приборкаю.
-Красуйся,думкой багатій,
Хлопи розумні зараз ,люба!
Свої фарбовані затії
Повиставляй на сайт ютюба.
Знайдуться в тебе глядачі
Й цінителі твого мистецтва.
І схвальні лайки хлопчачі
Й хтось завоює твоє серце.
Фарбує дівка день-у день
і губи й щоки також зирці
й сподобались слова про пень
й закарбувалися у серці.
Проте мораль того- проста
Краса природна- то найкраще!
Й на п'ядесталі- Доброта
а не цяцьковане ледащо.
В ціні також і інтелект,
а не фарбований об'єкт!
Затямте оце все дівчата!
Й гайда всі розум свій квітчати!
02.03.2017р.
***
[b]Подаруй мені весну[/b], зелень степу й садів !
Білокорі берези ,ніжний доторк вітрів!
Пісню жайвора в полі, джерела передзвін,
Мрію світлу для долі й колесо перемін!
Подаруй мені Весну! Первоцвітів красу,
Красномовство словесне ,свіжість ранку,росу!
Муркотіння котяче і кульбабки в траві,
Жвавий гомін дитячий,квіти ще степові…
Подаруй мені весну!Абрикосовий цвіт,
Голубінь піднебесну і бджолиний політ,
Світло райдуги в небі ,промінь сонця в руці,
Пташенят жовтодзьобих і зірки в озерці!
Подаруй мені весну! 04.03.2017р.
***
[b]Мама - краща![/b]
Слово "мама" немовля Самим першим вимовля.
Усіх мам ми прославляєм! Мама - краща, ми це знаєм!
Хто навчить дитя ходити, І співать,і говорити?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Хто навчить дитя стрибати, Гратись,бігать,танцювати?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Хто в житті нам допоможе, Захистити завжди зможе?
Звісно,матінка рідненька, Мамця,матіночка,ненька!
Слово "мама" немовля Самим першим вимовля.
Усіх мам ми прославляєм! Мама - краща, ми це знаєм! 09.07.2014р
***
[b]Народились першоцвіти[/b]
Золотисті і блискучі й ніби небо голубі
Народились першоцвіти в радість всім,мені й тобі!
Ряст,підсніжники,примула,шафран, проліски цвітуть.
В полі,в лісі і на лузі ,красота і там,і тут!!!
Ніжні білі і жовтенькі,і лілові й золоті
Виткнулись прямо з-під снігу ранні квіточки оті.
Не зривай і не топчи їх,доглядай і поливай!
Всі вони в Червоній книзі,Друже мій,про цеє знай!
В полі,в лісі і на лузі ,красота і там,і тут!!!
Ряст,підсніжники,примула,шафран, проліски цвітуть.
Золотисті і блискучі й ніби небо голубі
Народились першоцвіти в радість всім,мені й тобі! 26.03.2016р.
***
[b]Подарую тобі я весну[/b]
Подарую тобі я весну із дзюрчанням струмків у селі,
Сонце тепле й небесную синь Із курликанням журавлів
Подарую тобі я весну , спів пташок, гніздування лелек
І пробудження комашок,і козиного молока.аж глек...
Подивись,он летять шпаки,ластів'ята і гусачки.
Повернулись вони здаля ,летять довго,мов літачки.
Будуватимуть гнізда вони,годуватимуть пташенят.
Також вчитимуть їх літать,жовторотих своїх малят.
Просинається все навкруги: І рослини й тваринний світ
нагрівається сонцем земля і з'являється першоцвіт.
Ти мов квіточка розквітай ,подружися з природою,так!
Розумій її і вивчай, де ворона ,снігур,а де грак.
Подарую тобі я весну із дзюрчанням струмків у селі,
Сонце тепле й небесную синь Із курликанням журавлів! 26.03.2016р.
***
[b]Своїй коханій (матусі,бабусі) подаруйте квітку[/b]
Рожеву,пурпурову,осяйну.
Нехай в майбутньому це роблять ваші дітки!
Нехай дарують квіти Вам і не одну!
Кожна жінка варта шани і поваги
Вона ж-бо матір,берегиня і сестра.
Чоловікам і всім в житті дає наснаги.
На Україні їх багато,не одна.
Сильна жінка і в вогонь сміливо зайде,
Прудких коней зупинить на скаку
І десять справ собі в родині знайде
І за кордоном не знайти таку!
В своїх словах я возвеличу жінку!
Вона- Кохана,Мила,Люба,Чарівна!
Хоч часто доля їй дарує «гірко»-
Вона – терпляча,поміркована жона.
Нехай же таланить усім жінкам планети!
Хай щастя посміхнеться їм усім!
В душі- цариці!Скиньте з розуму тенета!
Будьте коханими,єдиними в житті своїм!
Своїй коханій (матусі,бабусі) подаруйте квітку
Рожеву,пурпурову,осяйну.
Нехай в майбутньому це роблять ваші дітки!
Нехай дарують квіти Вам і не одну!
***
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719451
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 28.02.2017
Не дорікаю. Так, не дорікаю!
За все, що було... хай іде в минуле...
Заміни всім колишнім не шукаю,
Лиш дякую, що в моїй долі були
І відпускаю як птахів з паперу,
Як символ того, що будило мрію
І кликало до слабого на віру,
Знесиленого духу, ту надію
Яка хоч трохи додавала сили
Аби піднятись та долати далі
Свій шлях помилок, болю і печалі!
Не зарікаюсь. Ні, не зарікаюсь!
Що вже не зможу довіряти душу.
Я ж від життя нікуди не тікаю
І з кимось в цьому світі бути мушу...
А як без віри?! Як без того бути,
Коли не глянеш невідривно в очі,
Аби душею щирою відчути
Чого від тебе оцей ближній хоче...
Чи в чому каюсь? Так. Буває, часом...
Я - не святенник. Грішний, як всі люди.
Бо ж в вірності невірним присягався,
Не розпізнав посеред них Іуди.
Нікого з друзів начебто не зрадив,
Хоч щодо мене... Бог хай їм суддею!
А я простив! Лиш викреслив назавжди
Із календарних дат свого чекання
На зустрічі, на миті поєднання
Зріднілих душ... які не були рідні...
Лютневий день спливає в надвечір́я,
Зимове Сонце поза ліс сідає:
Клинок життя у піхвах - по руків́я,
Друзів, як птахів - з вирію чекаю!
2017-02-22
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719707
дата надходження 22.02.2017
дата закладки 27.02.2017
Бринить в душі, немов бандура,
Пісенна мова солов’їна.
Вона для нас, неначе джура,
Іде у бій за Україну.
Вона не тільки солов’їна,
Вона у нас ще й калинова.
Пісенна, легка, мов пір’їна,
Держави нашої основа.
Як добре, що у мови свято,
Є змога привітати слово.
Щоб наша мова калинова,
Себе відчула празниково.
Щоб козаки й безвусі джури,
Із покоління в покоління,
Звели й охороняли мури,
Щоб було мовне просвітління.
Шануйте мову, наче маму,
Ніщо нам не замінить мову.
Хай слух голубить без бальзаму,
На ній співають колискову.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719460
дата надходження 21.02.2017
дата закладки 24.02.2017
ЖИТТЯ ПОЕТА
Не на небі він. На землі.
Та як важко зіркою бути!
Вік світити для когось в імлі,
А самому про щастя лиш чути!
А літа не спиняють свій лет,
Не чекають, коли щось знайдеться
І старіє, старіє Поет
Хоч кохає ще Музу, як вперше.
Вік у мріях як в шовку ходив,
Пестив слово для когось, як внука!
З під пера, наче диво із див
Виливалась віршем його мука.
Рани зради безжально пекли,
Не щадили насмішок морози.
А рядочки як зерна лягли
Над якими він лив свої сльози!
Що зійде у чергову весну?
Він про те намагався не думать.
Від зимового важкого сну
Повернувсь до весняного суму.
Скресне крига недавніх страждань,
Білим проліском стрельне надія
І під шепіт квітневих зітхань
Забуянить зелом його мрія.
Вкотре вже: буде вірно чекать
Постук кроків, знайомих до щему
Крізь бездонні розлуки стрічать
Свого серця єдину поему!
2017-02-19
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=719155
дата надходження 19.02.2017
дата закладки 23.02.2017
Ніхто тебе так ніжно не любив
Як я люблю. І знаю: це - взаємно!
З душі твоєї келих пригубив,
В п’янкому маренні я спокій загубив,
А вже без тебе в цьому світі темно.
Доки не знав, що ти у світі є,
Саме така, яку тепер я знаю,
Було несхитне впевнення моє,
Що світ людський без дива постає
І від кохання серце не згорає.
Доки не знав... цих осяйних очей,
З чарівних вуст розмов слова співучі,
Опуклість звабливу оголених плечей
У мріях невідіспаних ночей,
Розкритих крил обіймів шал жагучий.
Жагучий шал... аж до гудіння скронь
Коли злітаю наче в піднебесся!
І вже не пристрасть, а горить вогонь,
Що починався із твоїх долонь
Тай перелився ніжністю до серця!
Ніхто тебе так вірно не любив,
Як я люблю! Вже два десятиліття
Тобою сню зо всіх серцевих сил,
Під чарами жіночої краси
Не відаю про зради лиходійства.
Із дня у день, при зустрічах скупих,
Кажу тобі про почуття гарячі.
І від тих слів вся розквітаєш ти
Хоч заперечуєш свій геній красоти,
А все ж: слова для тебе, - щось та значать!
Ми не глухі. Почули поклик душ,
Що виплеснувся із глибин таємних.
Він виривався із сухих табу,
Із оглядів на жадібну юрбу
І прокладав стежинку на взаємність.
Ніхто тебе довічно не любив,
Як я люблю! Мине життя недовге,
Душа злетить до зоряних світів,
Та навіть звідти буде чути спів
Як відгомін цих почуттів, як спомин.
4 лютого 2017 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717173
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 12.02.2017
Зима. Лютий місяць панує над нами.
Завірюха невтомна мете і мете.
Перед зором маскує дорогу снігами
І ледь видне крізь темінь вікно золоте.
За вікном жде Вона. Вечірня година
Розтягнулась для неї немовби на рік...
Біля мене співає своє хуртовина,
Виє вовком голодним, стрибає до ніг.
Зараз прийду додому з полону дороги,
Обгорну змерзлі плечі сувієм тепла,
Сяду в крісло, розправлю натомлені ноги,
І нічого не треба! Тільки б мила була
Біля мене завжди. Сиві прядки волосся,
Буде звично знімати рукою з чола...
Поки що я іду... Вітер кидає клоччя
У замерзле обличчя немовби від зла.
Нащо сердишся ти?! Скаженіло лютуєш,
Ніби я перед Небом у чім завинив!
Я додому іду! До коханої! - чуєш?!
Не студи моє серце, донизу не гни!
Ще не час крокувати долиною смерті,
Доки Муза моя розтривожено жде.
Зі сторінок життя наші весни не стерті.
Не востаннє ще повінь бузкова прийде.
Не вщухає негода! Та ближче і ближче
Випливає із марева вогник вікна.
Зустрічай мене, хато! Мій рідний домище!
Ось подвір'я, ось ганок, а в дверях - Вона!
Не вдяглася у тепле... одна лиш хустина
На кофтині накинута, падає з пліч...
Моя зірочка ясна! Кохана! Єдина!
Сяють радістью очі мов зоряна ніч!
І позаду всі труднощі, виклики долі,
Поринаю у пахощі страв на столі...
А Вона, - наче пташка, - літає на волі!
Так старається друга зігріти в теплі.
9 лютого 2017 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717223
дата надходження 09.02.2017
дата закладки 12.02.2017
Нехай благословить тебе Господь!
На добру справу і на щире слово,
Щоб гідно ти звеличував народ
І мову свою рідну, колискову!
Нехай благословить тебе Господь
У час, коли постанеш ти за Волю.
Коли від озвірілих, всіх заброд
Людей ти захищатимеш і Долю!
Нехай благословить тебе Господь!
Хай мудрістю безмежно обдарує
І сил додасть в доланні перешкод,
І веснами хай серце зачарує!
Нехай благословить тебе Господь!
Надіями свій ранок зустрічати
І навколишній світ своїм теплом
До днів останніх щиро зігрівати!
11 лютого 2017 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717576
дата надходження 11.02.2017
дата закладки 12.02.2017
Нема перемоги без бою.
Сміялася доля й ревла.
Життя – не життя без любові.
А радість і біль – два крила.
На когось надіятись годі.
Без поту врожаю не жди.
Люби Україну сьогодні.
Люби Україну завжди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717613
дата надходження 11.02.2017
дата закладки 12.02.2017