: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 01.12.2019
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 12.10.2019
Без преамбули...
[youtube]https://youtu.be/LvTh4SvYIsA[/youtube]
[i][b][color="#460b61"]Блукало якось світло по світах...
Бувало скрізь – у нім була потреба:
Як гостроокий та кмітливий птах,
що в ніч спустився з зоряного неба.
І стало на землі журній світліш:
палало те, що ледве-ледве тліло...
Та не ходило виднокраєм лиш
те життєдайне і палке світило.
То ж якось зазирнуло і туди,
де ще чомусь ніколи не бувало.
та все ж знайшло і там чиїсь сліди,
що встигли вже накоїти немало!
Й спитало сонце, хто то є вони,
і чим йому життям своїм повинні…
- Хоч антиподи – дочки ж і сини,
нехай таємні, в мороці... Ми – тіні.
...Отак й живуть – мов рідні, та самі,
отак й блукають по світах – у парі:
одіті й голі, звучні і німі,
занадто світлі... й несусвітні тварі.[/b]
[/color]
20.04.2019
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=833447
дата надходження 20.04.2019
дата закладки 27.04.2019
Час помилки виправляти,
Кошти всі підрахувати,
Компенсація для вас:
У любові – супер клас!
Щоб з собою в мирі жити,
Погляди на все змінити,
Медитації і йога, -
Це над стресом перемога.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817692
дата надходження 16.12.2018
дата закладки 20.12.2018
Вір у диво навіть у пеклі,
тримайся зубами за нитку:
Творець не прийде до тебе,
якщо не відкриєш хвіртку…
Вір у вище і дихай на повну,
навіть, якщо тебе душать…
І ніколи не падай духом —
незважай на плювання в душу…
Вір у диво, кричи від болю —
це ознака життя, а не смерті…
Не здавайся ніколи, чуєш?
Будь сильним,будь добрим і впертим...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811757
дата надходження 29.10.2018
дата закладки 30.10.2018
ПРОШУ
С
Л
О́
В
А
[youtube]https://youtu.be/12d8-RMWmKA [/youtube]
[i][b][color="#055457"]Слова́, слова́… Нао́коло– слова́…
І вигуки… І ствердні... Й запитальні.
Ця правда людям, певно, не нова,
Та поміж слів підносяться сакральні.
У щасті й муці…
Слова́, на кшталт, «який», «коли», «чому»,
Даються нам у Слові як "прислівник"…
Та Слово Боже – Богу одному,
І з ним Він шле до нас своїх послів, з них
Лиш агнці – в звуці…
Не в кожного те Слово на устах –
Всевишній ділить ролі колисково.
Бо Слово те – мов віщий фенікс-птах,
Від щастя словотворення – підкова:
Слова ті ллються…
Хто чулий – серцем, дужий – по уму,
І хто з природи має добрі вуха
Та Божі заповіді ґречно слуха,
Відвіт познає –
«що?»,
«коли?»,
«чому?»…
Слова – на блюдці…
Від слів до справ – не виміряний крок…
Та той, хто цю дорогу вже протопав,
Хто вивчив Богом заданий урок –
Усім єством й умом своїм второпав
І висновку глобального дійшов:
Найголовнішим в Слові єсть Любов.[/color][/b]
5.10.2018[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809033
дата надходження 06.10.2018
дата закладки 08.10.2018
«Люди, вози, верби біля мосту –
Це лише ієрогліфи,
Що мальовані красивим шрифтом…»
(Сайдзьо Ясо)
Чомусь погляд сумний
У цього трамваю з номером
Десять.
Я плутаю місто
Зі старою книгою:
Намагаюсь місто читати,
Намагаюсь блукати книгою,
Намагаюсь бути текстом,
Намагаюсь визирати у вікно метафор.
Прикро: міста на рівнинах мурують.
Прикро: книги пишуть знічев’я,
Чорнилом.
Прикро.
Евтерпа ходить у чорній сукні,
Плащ свій (теж кольорів невеселих)
Подарувала опудалу.
Епоха сумних комедій,
Епоха трагедій кумедних,
Затискаю в руках клубок
Ниток:
Той самий, що колись дарувала
Аріадна Теcею,
Від лабіринту лишилась
Купа каміння,
Навіть меч той зітлів –
Той, яким Мінотавра дірявили,
Перетворився на купорос,
А клубок
Ниток
Все такий. І нитки тонкі.
І не рвуться. І тягнуться.
У нескінченність сріблясту.
Ти мала б людей веселити,
Ти –
Дівчина, вбрана нині у чорне.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=766499
дата надходження 17.12.2017
дата закладки 18.01.2018
Хори-дзвіночки
Сини і дочки,
Тобі Вкраїно
Свято готують.
Ангели линуть,
Небеса чують.
Сина і Матір
В Різдві віншують...
Дай Боже щастя,
Дай Боже миру,
Прозри нещасних,
Сховай сокиру
Розбрату й воєн.
Рани Христові
Всеньким народом
Будемо гоїть.
Хай *чорні круки*
Змовкнуть на сході.
Засій нам радість
В кожній господі.
Дай Боже щастя,
Дай миру, Боже,
В СвятВечір людям
Плакать не гоже.
Хори дзвіночків
Чути усюди.
Божого Сина
Віншуйте люди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=769798
дата надходження 05.01.2018
дата закладки 12.01.2018
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 21.09.2017
моя наречена буде не в білому
у неї на пальці обручки не буде
на наше весілля ніхто не прийде
ніхто не націдить у чарку отрути
моя наречена буде німою
у неї не буде ні сміху, ні плачу
і наше життя нам не стане тюрмою
ми будемо вільні, хоча і бродячі
моя наречена не буде тупою
вона не ковтатиме в клубах пігулки
моя наречена живою росою
змиватиме бруд із потворних провулків...
моя наречена не в стаді, не в моді
моя наречена — то сива дитина
моя наречена — то небо і зорі
моя наречена спокійна і дивна...
моя наречена не в білому буде
моя наречена — фанатка свободи
моя наречена — то вітер і гори
моя наречена завжди буде проти...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725051
дата надходження 22.03.2017
дата закладки 21.09.2017
[i] Музика – це жінка…
[b] Ріхард Ваґнер *[/b][/i]
[youtube]https://youtu.be/xXEctB2oTRE[/youtube]
[i][b][color="#035766"]«Шерше ля фам» - сказав би нам француз.
І з ним навряд чи варто сперечатись:
Від катаклізмів і сімейних уз
У Неї – тайни. І до них – печаті.
Погоді бути – ключ трима Вона,
Прогніваєш – січнева завірюха:
До серця прислухається весна –
Вона у ньому Божу ласку слуха.
Від Неї ми залежимо відтак,
Бо ж недарма наймення їй жіноче…
Й не можемо ми жити вже онак:
Вона творить із нами все, що хоче!
І кажуть, що в весни багато примх,
Що сьогоріч – не бути урожаю…
Ми при весні, як в музиці! Ми при…
Вона ж творить усе, що забажає!
Й сказав би Ваґнер: «Музика – весна»…
Комусь – весна, комусь – примхлива осінь:
В житті буває музика сумна,
Хоч музики весни ми в Неї просим.
Либонь, не заслужили ми кантат,
Не варті ми й одарених симфоній:
Довкола душ витає атентат
Й сумбур
пустих,
безкарних
какофоній.[/color][/b]
23.04.2017
________
*Відомий не лише гарною музикою,
але й ніжним ставленням до жінок.
[/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730527
дата надходження 25.04.2017
дата закладки 11.05.2017
Симфонія вечірнього дощу,
Звучала нижче першої октави...
... Зайду в стару кав"ярню, попрошу
Дві філіжанки, із вершками, кави...
Одну - для тебе!..хоч тебе й нема,
Твою присутність серце пам"ятає...
... Симфонія дощу така сумна,
Але моя надія не згасає.
І свічечка, що на столі горить,
Потішить погляд вогником ласкаво.
А я - чекаю! - ти в прекрасну мить
Відкриєш двері і зайдеш на каву!..
... Солодкий поцілунок, наче мед,
В нім більше насолоди, ніж в цукерці!
Я - вірила! я знала наперед!
Любов завжди жила в моєму серці!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726420
дата надходження 30.03.2017
дата закладки 24.04.2017
я Задыхаюсь...
мыслью О ТеБе...
слабеет разум...
и плывёт сознанье...
мне наплевать
что Ты теперь уже....
в чужих объятьях...
обрела признанье....
поставить Точку...
Ты сказала НЕТ!!!
сказала НЕ БЫЛО!!!
и никогда НЕ БУДЕТ!!!
три выстрела...
...в Тьму...
превратили Свет...
в бессмыслицу...
часы ползущих буден...
я больше не тревожу твой Е-мАйл...
пытаюсь душу раздавить рукою...
но если ВДРУГ......
я обнаружу там...
,,, ...
я прилечу на крыльях...
за тобою.
*****НАДЕЖДА М - Переспів - я Задыхаюсь… мыслью О ТеБе…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731092
*****svoje - переклад - я Задыхаюсь… мыслью О ТеБе…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731088
*****Петро Кожум'яка - переспів - я Задыхаюсь… мыслью О ТеБе…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727733
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726968
дата надходження 02.04.2017
дата закладки 24.04.2017
[color="#6c0ec9"][i][b]На ДО и ПОСЛЕ, жизнь всегда делилась.
Сплошных событий-тестов череда,
Где детство, юность, зрелость и беда
В безумном вихре хаоса крутились…
На ДО и ПОСЛЕ в мираже событий
Жизнь представала странной западнёй,
Считая молодых своей роднёй,
Нас юность уводила в своей свите…
Несла судьба куда-то круче ветра,
Меняла вес, улыбку, цвет волос,
Бросая годы горстью под откос
И в талии меняла сантиметры…
Друзей на ДО и ПОСЛЕ разменяла,
В горячих точках на могильный крест
И взглядом со слезами их невест
Характеры живых остепеняла…
На ДО и ПОСЛЕ, жизнь всегда делилась.
Возможно, этот мир всего лишь сон,
В котором каждый путник обречён
Увидеть только то, что всем приснилось…[/b][/i][/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730114
дата надходження 23.04.2017
дата закладки 24.04.2017
[color="#474141"][i][b]Разобидится ночь, звезды пряча,
Резанет ярким блеском гроза
И холодным дождем вдруг заплачут
Надо мною в тоске небеса…
Погуляю под ливнем, развеюсь
– Все равно уже мокрый насквозь,
Дома чашкою грога согреюсь,
А пока, я на улице гость…
Даже тени исчезли в испуге,
Разбрелись по щелям и углам,
Только странной печали недуги,
Размешались с дождем пополам…
Шум дождя как осенняя песня,
Капли дробью по стеклам окОн.
Взявшись под руку, словно с невестой,
Я и ночь… А над городом сон…[/b][/i]
[/color]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729236
дата надходження 17.04.2017
дата закладки 18.04.2017
[i][b]Кому нужны поэты,
Что пилят рифмой душу?
С их тьмою или светом,
С теплом внутри иль стужей.
Кому нужны поэты,
Что верят в строки-сказки?!
Бессонно, до рассвета,
Все примеряют маски
На то, что где-то в прошлом,
На то, что будет дальше,
Сквозь времени порошу
Утонет в общей фальши.
Мы видим все иначе,
Не так, как остальные:
Кому-то смех – мы плачем,
Душой мы все больные.
И выстраданы строки
Иных творений наших,
Несем их как пророки
С небес оземь упавши…
Кому нужны поэты
Умны или безумны?!
И как ко дну корветы
Мы тонем в мире шумном…[/b][/i]
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725447
дата надходження 25.03.2017
дата закладки 25.03.2017