Кап, кап - бордова стікає ріка
по плечах білих.
Чогось у голові ця картина засіла.
Ангел , якому обрізали крила...
Жахливо!
Жорстоко!
Життя!
Хіба має тепер воно сенс?
По квітах тупцює хтось танок.
Без ніжних пір'їїн , із спорожнілих вен
намотався болю клубок.
І коли таке буває?
Як людина душу втрачає?
Коли в серці перестає битись
Любов.
Коли на сцені одної миті
втрачає з - під ніг основу?
Коли небо губить колір ,
а зорі свою красу.
Хто бере до рук ту косу ,
що крила тне?
Хто без жалю
на безодню і тьму себе прирікає.
Хто від світла тікає?
Чому так буває?
Краще не знати!
А як рани оті залічити?
Чим порадити голій душі?
Без вогню і любові як можна зігріти?
І чого такі дивні приходять вірші..?
То кінець чи початок.
Сльози і сум.
Важкі стали плечі ,
тягарем море дум.
Крізь розпач нестерпний і нерозуміння
Він шукає прозріння.
Чому?
Десь маленька усмішка береться.
Боже , щоб не остання!
Хай Ангел сміється!
І долі сплетіння
хай дарує ведіння ,
і це теж минеться -
ще краплю терпіння.
Хай Ангел сміється!
Крила чи відростуть?
Але час усе посипає тлінням.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731786
дата надходження 04.05.2017
дата закладки 04.05.2017
Йому все здавалось: варто ввійти в кімнату –
І там вона буде, бажана, тривка, гаряча,
Зі стогоном рветься назустріч – але кімната
Завжди виявлялась порожня.
Ночами спати
Було нестерпимо боляче: сітка ліжка
Пекла його груди, лишала на них стигмати,
Писала на мові шрамів його кохання,
Історію, що не можна було забути,
Історію, що не можна було згадати –
А тільки відчути, уп’явшись очима в стелю
І ставши рікою, якою її щоночі
Від нього везли вдалечінь мовчазні Безликі.
О Евридіко, ти почала зникати,
Відколи з’явилась, відколи себе відчула,
Відколи побачила в дзеркалі довгі вії,
Відколи намацала пальцями сині пасма.
О Евридіко, я думав, тебе врятую,
Та ти попрощалась зі мною, лише зустрівши,
Та ти попрощалась зі мною задовго до втечі,
Щоб я не подумав, що то була випадковість…
О Евридіко, а як я боявся правди!
Я і тепер лякаюся спати щоночі,
Бо знаю – у шибці примаряться твої очі,
Бо знаю – нарухаю пальцями твої стегна…
Холодний світанок проколе міхур бажання
І випустить сік із моїх наркотичних марень,
О Евридіко, на що ж ти мене лишила?
О Евридіко, куди ж утекти від світла?
Куди заховати в струни твоє волосся,
Куди потопити сонце – нехай не сходить?!
О, Евридіко…
21.04.2017
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=730174
дата надходження 23.04.2017
дата закладки 23.04.2017
Друзі,чи зустріли свято?
Чи радості у вас багато?
Душа наїлась всмак і
Вдосталь напилась,
Тяжкість відчула і
Навіть заснула.
Важко літати,а хочеться
Свято зустріти,пізнати,пережити.
Де ти,Свято?
А може Свято-це я і присутність моя.
Можливо Свято в тобі затаїлось.
Десь там,за дверцятами душі зачинене,
Втомилось і так йому хочеться вийти
Назовню,у світ,до людей.
Йому бракує моїх очей,
Мені бракує твого слова,
Щоб наше Свято воскресло і жило-
Сьогодні,завтра і завжди.Зажди!
На хвильку хоч зажди.
Не поспішай! Усі ми квапимось кудись
І губим Свято-час святий,
Час,воістину, для нас з тобою золотий,
Неповторний,дорогий. Наш час.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729115
дата надходження 16.04.2017
дата закладки 17.04.2017
Я тішусь цими елегійними деньками,
Бо згодом стане це лиш спогадом,
Лишиться ще незвершеним етюдом,
Який я мушу знищити стрілоньками.
Буду бита тугою, лихими думоньками,
Аби в пам’яті милуватися її поглядом,
Аби стрітися з омріяним її привидом,
Захмелію гіркими своїми слізоньками.
Ну а поки ці дні тягнуться повільненько,
Поки вона, ще зовсім усміхнена, мріє,
Останні поезії у своєму житті віщає,
Я ридаю від радості й горя, тихесенько.
Чому кидає мене на самоті? Лишенько,
Зовсім скоро вона назавжди зомліє,
За рідкою травою врешті забовваніє.
Чи битимешся ти ще, моє серденько?
Ось і постукали у шибку з вістоньками,
Устелили її путь змоклим снігом,
Оповили її стан липовим цвітом.
Задиміло усе, запалало вночі іскорками.
Не зотліла лиш скринька з ікононьками,
З її останнім недописаним монологом.
І вже знову сходить сонце за городом,
Та більше не тішитимусь я весноньками.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728838
дата надходження 14.04.2017
дата закладки 15.04.2017