Юліана Ліра: Вибране

Джин

ВИ ЧАРІВНИКИ

[color="#593123"][i][b]Вірш  –  інструмент  чарівника
І  зараз  я  вам  це  дов́еду.
Як  бджілка  в  лоні  квітника
Збирає  кілограми  меду,
Так  ви  будуєте  вірші,
Зі  слів  збираєте    ви  твори,
Які  впадають  до  душі,
І    пестять  розум  теплим  морем.
В  уяві  вдячних  читачів
Ви  намалюєте  картини
Де  знайдуть  щастя  шукачі,
Кохання  пісня  буде  линуть.
Знайдеться  місце  в  них  словам,
Що  адресовані  в  майбутнє;
Це  щось  споріднене  дивам,
Реальність  зовсім  в  них  відсутня.
Звернутись  можете  до  тих,
Кого  нема  на  цьому  світі,
Хто  віддавав  життя  до  крихт,
Щоб  ніжністю  були  зігріті…
До  тих,  хто  вас  колись  кохав
І  почуття  палали  щирі,
І  вам  безсоння  дарував,
В  якому  зрів  натхнення  вирій…  
Свою  любов,  свої  знання
Ви  віддаєте  без  останку
З  мистецтвом  гідні  єднання  
І  зовсім  це  не  забаганка.
Ваш  вірш,  то  співи  солов’я,  
Які  полинуть  через  вічність.
Ви  тут  усі  –  моя  сім’я
І  в  ваших  чарах  є  епічність.
І  як  скажу:  ви  чарівник,
Це  буде  вдячності  похв́ала
І  найдорожчий  показник,
Хоча  і  цього  ще  замало…
[/b][/i][/color]

З  подякою  за  Вашу  творчість
16.05.2017

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733695
дата надходження 16.05.2017
дата закладки 18.05.2017


Георгій Грищенко

Весна дихнула

Весна  дихнула  теплотою,
Зима  злякалася  й  втекла
Мороз  забравши  із  собою
Кудись  на  північ,  де  жила.

Весні  всміхаються  всі  люди,
Бо  знов  зеленим  буде  світ,
Ще  й  птаство  защебече  всюди
Додому  звершивши  політ.

Бо  зникли  довгі,  довгі  ночі,
Весь  чорно-білий  світ  зими,
Й  побачать  врешті    наші  очі
Серед  краси  живемо  ми.

І  тут  знайдемо  своє    щастя
Й  нам  заспівають  солов’ї,
Ми  віримо  що  нам  це  вдасться
Здійснити  мрії  щоб  свої.

Весна  дає  нам  нові  сили
Для  розвитку  свого  життя,
Щоб  в  доброті  та  щасті  жили
Усе  своє  земне  буття.
25.03.17.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725573
дата надходження 26.03.2017
дата закладки 12.05.2017


Алексей Ткаченко

Тень-силуэт

Там,  за  разрядами  бешеной  молнии,
Кроется  свет,
На  величавом  утёсе  в  безмолвии
Тень-силуэт.

Ведь  говорят,  этот  мир  не  единственный  -
Есть  и  другой,
Только  в  портал  тот  оккультный  таинственный
Нам  ни  ногой.

Весело  ветер  гуляет  под  тучею,
Светит  маяк,
Тень  высоко,  где-то  прямо  над  кручею,
Делает  шаг.

Кто-то  взмолился  бы  слёзным  проклятием:
"Грешник  юнец!"
В  мире  другом,  с  не  таким  восприятием
Встанет  беглец.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676246
дата надходження 05.07.2016
дата закладки 12.05.2017


Янош Бусел

Руки…

                                 [i]    [b][color="#ff0000"]  Ну  й  знайшов  тему  для  вірша,-  
                                       скаже  мій  сьогоднішній  читач…
                                       Та  повірте.-  в  юності  це  була
                                       проблема  із  проблем  -  знайти
                                       себе  в  тому  непростому  житті...
                                       Отакому,  як  отой  посередині!..[/color][/b][/i]
                                       

[i][b][color="#13136b"]Не    любив    я    вас,    тонкі    й    тендітні,
Кволі      руки.    В    снах,    мов    наяву,
Мої    руки  -  сильні    та    амбітні  -
Одягали    м'язів    тетиву.

І    життя    вказало    путь  -  дорогу
У    найкращий    тренажерний    зал  -
На    будову...    Так    хотілось    Богу,
Хоч    і    палить    сором    за    провал

В    інституті...Вправа    перша  -  кайло,
Переміна  -  заступ,    труби,    лом.
Перший    тренер  -  наш    сільський    Михайло
Із    Сумщини.    Б'ю    йому    чолом.

Другий    тренер  -  Трєшин    з    Балаково,
Третій  -  родом    з    Нижнього  -  Павло.
Кожний    мав    свою    методу    й    слово,
Котре    б    завтра    ділом    проросло.

І  воно  із  часом  проростало,-
У  поставі,  у  знанні  вершин.
Селюка  забитого  не  стало,
Життя  міряв  на  новий  аршин.

Вечорами    ж  -  принцип    Лопіталя*
Підіймав    ,,cпортсмена''  до    небес.
Ніч  -  для    сну,  -    та    чорноока    Галя
Часто    мала    інший    інтерес.

Над    Дніпром    збігали    тихо    роки,
В    Світловодська    висіявся    вус...
Балаково    ж,    під    недремним    оком,
Гнало    хвилю    геть    на    весь    Союз.

Що    ж    мав    я    з    того    переполоху,
Сильних    рук,    закінчених    робіт?
Труд...Освіту...Грошеняток    трохи,
Та...десяток    незабутніх    літ.[/color][/b][/i]

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729965
дата надходження 22.04.2017
дата закладки 10.05.2017