Поет не може не писати,
Бо тільки вірші - то він сам.
У них - вмирати й воскресати,
У них - всміхатись небесам.
Горіти ними! Кожне слово -
То правди грім, хай як болить.
То рук німих і серця змова,
Що рану спогадом ятрить.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120866
дата надходження 12.03.2009
дата закладки 22.09.2009
Красой природы очарован
И чувством страсти восхищен,
Идет он, будто околдован
В объятьях музы унесен.
Любви он полон, полон страсти,
И хочет он писать стихи
Не для других, другого счастья,
А для природы, для души.
Когда поэт, увы, печален,
Сгорает в грусти, как в огне,
Ему лишь только бы с природой
Потолковать наедине.
Расскажет ей он об измене,
И о предательстве друзей,
Расскажет об обмане страсти
И красочной любви своей.
О жизни, каторге, насильстве,
О детстве, о судьбе своей,
О том, когда еще мальчишкой
Впервые он знаком был с ней.
Подует ветер, дурно станет,
И муза с ветром не спеша
К поэту в душу вновь заглянет,
Как будто пожалеть пришла…
2002г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110291
дата надходження 03.01.2009
дата закладки 03.01.2009
Люблю, коли ти знову промовчиш
Придумавши якусь солодку фразу.
Як подумки про щось мені кричиш,
А потім шепчеш: «Ну, давай, доказуй».
Коли цілуєш ніжно у чоло
І губ торкнувшись обіймеш щосили.
Чому ж тебе так довго не було,
Коли тебе у Господа просила?
Люблю, коли прокинувшись всміхнусь,
Бо запах твій лишився на зап’ясті.
Коли про себе й думати боюсь:
Хіба так мало треба нам для щастя?
Пробач, якщо німію раз-у-раз,
Вдивляючись кудись далеко в тишу.
Воскреснути не просто від образ,
Від розпачу, що в серці глухо дише.
Дві схожі долі зломлені на-пів
Не просто так у світі перетнулись.
Ти знову щось промовчати хотів,
Та в тиші сонній «я люблю» почулось.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108165
дата надходження 18.12.2008
дата закладки 18.12.2008
Навпроти очі кольору грози,
Якою небо вже от-от заплаче.
Схиляються до правди терези
І я за неї правдою віддячу.
Як неповторно ранок настає,
Сіріє світ над яблуневим садом.
Він в погляді твоєму виграє,
То спокоєм сумним, то зорепадом.
І все-ж у цьому світі ми знайшлись
Такі дві схожі чимось половини.
Не вірилось, не думалось колись,
Як мало треба в світі для людини
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108060
дата надходження 17.12.2008
дата закладки 18.12.2008
І знову всі на волі,
І знову я одна.
Заточена в неволі,
Сиджу собі сумна.
Неначе у в'язниці,
Закрита від людей.
Не знаю, що робити
В полоні цих ночей.
Ні посмішок, ні квітів,
Ні світла через скло.
Одні лиш темні стіни,
Грати і вікно.
Як хочеться свободи,
Від ранку і до ранку!..
А я все в тихій вежі
Свого сумного замку...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=30647
дата надходження 22.06.2007
дата закладки 19.01.2008