Мрії - це коли
бажане
розбивається
об реальне;
Коли хочеш
робити справжнє,
а, натомість,
робиш нагальне.
Мрії - коли
в думках
носиш те,
що не можеш в руках...
Мрії - це те,
на що
зважуєшся
швидше у снах...
Мрія,
по-суті, -
форма невдоволеності буттям;
Це замінник
потрібним,
бракуючим почуттям.
Я
себе
не люблю
коли я мрію!
Я
воліла б
не мріяти,
але... так не вмію...
22 травня ' 2014 | 19:45
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504676
дата надходження 12.06.2014
дата закладки 14.05.2015
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 15.01.2015
Не хочу жити в клітці золотій,
Мені достатньо спокою для серця,
Шматочок хліба і води з відерця,
Ковточок волі, жмут простих надій.
А починалося все з погляду колись,
Від поцілунків дихати незмога.
І вибрана на двох одна дорога,
Ніхто тоді й не думав розійтись.
Тепер неначе хтось нас підмінив,
Все ніби є, та злагоди бракує.
І більше пара птахів не воркує,
Своє гніздечко голуб залишив.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259900
дата надходження 16.05.2011
дата закладки 16.05.2011
Покойтесь з миром в Божім Царстві,
Вільні браття, козаки.
Вогонь ваш вічний на Украйні,
Вірні лицарі її.
Поклін вам низький в вічній шані,
Й подяка щира від душі!
За боротьбу – за вітер волі…
Що ми живем на цій землі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=151299
дата надходження 21.10.2009
дата закладки 21.10.2009
він був завжди хитрішим, в садочку і у школі,
свою вину на інших спокійно покладав.
як знав,що він сильніший-своїй корив всіх волі,
з сильнішими за себе-угоди укладав.
і з часом став мудрішим, жорстоким, невблаганним,
своє майно він множив, у інших відбира
себе багатством тішив і хоч не був коханим,
та молоду дружину, за гроші він придбав.
він міг собі дозволить усе чого хотілось,
він міг собі купити, усе, чого бажав.
лиш час він не вговорить,як сонце закотилось,
як долю упросити, коли твій час настав?
лежав у домовині, зхрестив на грудях руки,
ні друзів ні партнерів не бачив він тепер-
не плакала дражина, ані дітей, ні внуків,
він жив не так як всі, та як усі помер.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137905
дата надходження 18.07.2009
дата закладки 18.07.2009
наскільки я далекий від людей! –
як птах в високОсті,
як інший вид живих істот.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114829
дата надходження 02.02.2009
дата закладки 28.06.2009
буду скупомовний – буду німий.
я пізнав Істину
й до неї шлях вам хтів подарувати.
ви ж зробили з мене блазня.
ось чому я німий, а не розп’ятий.
із власного лайна
всі ліплять сходи на Небо.
та дощ розмиває щораз
по власні вуха.
з гордо опущеною головою
тиняюся – дзьобаний черню
послАнець Небес
дном муті сприйняття
на потьмарене Світло.
неотесаний добродій
між шліфованим бидлом
підриваюся і мчу
від себе мавпи навздогін
у згусток безміру вогню,
що мавпі – живцем крематорій
й нуртую в Бозі – всемогутній.
хай би я – пропащий...
а то і ти – покірна тінь моя
взялась вогнем мене лизати,
мов жінка хтива та,
що п’явкою до мене прилюбилась,
мною щоб наповнити утробу.
святий Перуне! німбом будь моїм,
до мене зло навколо мене страчуй.
добро ж своє я квочкою пригрію,
зросте з якого рій жар-птиць,
що вийшли з мрій яєць моїх,
немов спокуси трьох світів,
що з усміхом блаженним
святий наживку щастя проковтнув
й залоскотав русалку до припадку
тріпотним словом проповідним…
мозок – пустка до дзвінкості…
та серце занило повити словами
з нутра в гробову пустоту,
де вправні боги прирекли
вічно всесвіт свій хвіст пожирати.
з людьми балачки суть марні про Дух –
мурахи в мурашник замкнулись хрестом,
і богоносця тіло мислить стадо.
у плоті богу тісно –
поривають мрії у Всевишній Вимір.
любов родила волю і померла.
родив мурашник бога.
людей відрікся бог:
приніс безсмертя їм Кощей –
вони й його розп’Яли.
люди-люди,,, – вбить вас гріх!..
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114941
дата надходження 03.02.2009
дата закладки 14.06.2009
С чего начать: с разбитых фонарей?
Теней, торчащих в тёмной подворотне?
Эсеров? Октябристов? Чёрной сотни?
Вождя, которому воздвигли мавзолей?
Закончить чем: крушением Стены?
Распадом сверхдержавы и возвратом
Правления монарха Злата,
При новом ожидании войны?
Увидеть что: толпящийся народ –
Плывущим по течению, ведомым
Очередным идейным костоломом,
И жадность торжествующих господ?…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126964
дата надходження 20.04.2009
дата закладки 20.04.2009
Зупиніться на хвильку й подумайте:
"А чи маю я час на життя?
Все спішу кудись,верчуся,кручуся...
Чого варте такеє буття?
Чи хоч раз милувалась я зорями,
Чи стояла хоч раз під дощем?
Чи ділилась коли я із рідними
Як на серце лягав мені щем?
Чи казала комусь,що кохаю я,
Хай не справді, а так.... жартома...
Чи казала кому - небудь "дякую?"..."
Зупиніться на хвильку й подумайте
Чи ви маєте час на життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126249
дата надходження 14.04.2009
дата закладки 14.04.2009