Я ніколи не зраджу країну
На якій народилась й живу.
Ні за яких обставин не кину
Цю страждальницьку землю свою.
Бо для мене вона найдорожча
І миліша за все на землі.
Рідна мова моя волошкова,
Ти найкраща за мови усі.
Я милуюся цвітом калини,
Що квітує в моєму саду.
Та немає цього на чужині,
Своїм дітям про це я скажу.
Я скажу їм це щиро і прямо,
Що країна така лиш одна.
І вербичка,посаджена нами,
Не повинна лишатись одна.
Не залишу її з журавлями,
Що на крилах приносять весну,
Не побачу того за морями
Що наснагу несуть чарівну.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=98731
дата надходження 20.10.2008
дата закладки 20.10.2008
В думќах переживаю знову
Один приємний діалог,
Своєю мовою розмову
Із земляком вели удвох.
Приватна тема (хто-б це слухав?),
По-свійськи (чи й не новина!).
...Знайшлись-таки сторонні вуха,
Які цікавила вона.
Тонкі відкинувши манери
(Наврядчи він колись їх мав),
В адресу нашу:"вот бэндэры",-
Хтось недвозначно просичав.
Слова, народжені в горілці
З собою далі він поніс,
І нас - звичайних українців
В реєстр героїв тим заніс.
Йому виписую подяку,
Хоча не подаю руки,
Бо цю образу як відзнаку
Сприймати можна залюбки.
18 вересня 2007 року
Вірш публікувався:
- Літературний альманах «Дух землі», Хмельницький, ФО-П Стасюк Л.С., 2015 р.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39614
дата надходження 19.09.2007
дата закладки 10.10.2008
Ти змінив моє життя,
Ти змінив його дощенту,
Вже немає вороття,
Та й нема того моменту,
Як були з тобою вдвох,
В почуттях тонули разом.
Ти пішов, та бачить Бог,
Не пройшла моя образа.
Та, напевно, я не в праві
Вчинки ці твої судить,
Кожен має думки право,
Та я хочу лиш любить.
Бачить тебе знов і знов,
Відчувать душі багаття,
Та не чуєш цих розмов,
І для мене це прокляття.
Не лякайся моїх сліз,
Так виходить біль із серця.
Образ твій я бачу скрізь,
Тільки ти, прошу, не сердься.
Бо не в силах вже тримати
Цей палаючий вогонь.
Та й не буду я благати
Повернутись тебе знов !
Якось зможу пережити
Все, що випало мені,
Та дозволь тебе любити
Для початку лиш вісні!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96309
дата надходження 06.10.2008
дата закладки 07.10.2008
Знову ти…
Знайомий погляд мене тихо погукав.
Спогади…
І ти, як завжди, мене знову відшукав.
Впала зірка…
Та бажання я не встигла загадать.
Серцю гірко…
Тільки ти ось, ладен все мені віддать.
Пісня грає…
А у мене вже не ті солодкі сни.
Ніч співає…
І без тебе починаються вони.
Квітка в’яне…
Почуття ті нам ніколи не вернуть.
Серце п’яне
Не від тебе. Я прошу тебе, забудь!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96367
дата надходження 06.10.2008
дата закладки 07.10.2008
Моя країно, хто без тебе я?
З тобою я наповнююся змістом.
Для мене ти – з моїм селом чи містом;
Для мене ти – у пісні солов’я.
Для мене ти – у тиші світанковій;
Для мене ти – у шепоті гаїв;
В струмку, що вранці ріку напоїв
Після дощу; у материнській мові.
Для мене ти – у пісні, у вірші;
Для мене ти – у горах і у морі;
Для мене ти – і в радості і в горі;
Для мене ти – у глибині душі…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=72491
дата надходження 05.05.2008
дата закладки 06.10.2008
Тільки у розлуці
з своїм рідним краєм
Над усе щиріше
Ми його кохаєм.
Проливаєм сльози
мучимось у тузі
Згадуєм з любов"ю
Своїх рідних,друзів.
Згадуєм щасливі
Неповторні дні,
Боже, як страждаєм
Ми на чужині.
Проклинаєм долю
І лелієм мрії
А в душі надія
як жаринка тліє:
Полетіть додому
До рідної хати
У той край щасливий,
де чекає мати.
Впасти на коліна,
Цілувати руки,
І в сльозах гарячих
Розказать про муки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=96380
дата надходження 06.10.2008
дата закладки 06.10.2008