MArtIN: Вибране

Альбіна Кузів

«Странная любовь»

Странная  любовь,
когда  тебя  вокруг  никто  не  понимает,
Странная  любовь,
когда  на  сердце  лёд,  который  не  растает,
Странные  мечты,
мечты,  которые  тебя  уносят  в  небо,
Но  и  с  высоты
ты  не  увидишь  те  места,  в  которых  не  был.

Родилась  любовь,
и  ты  уж,  словно  ангел,  обретаешь  крылья.
Ты  взлетаешь  вновь,
и  все  обиды  в  прошлом  покрывает  пылью
Госпожа  времен,
хозяйка  дня  и  утра,  вечера  и  ночи,
Окружит  теплом,
и  ты  забудешь  все  печали,  если  хочешь.

Первые  шаги  –  
это  так  просто,  если  у  тебя  есть  крылья;
Вместе  две  руки,
и  все  преграды  снова  остаются  былью.
«Вместе  навсегда!»
и  эта  фраза  разбивается  о  скалы,
А  ведь  иногда
мы  не  находим  то,  чего  давно  искали.

Лучшие  часы,
которые  мы  проводили  только  вместе,
По  ковру  листвы
мы  снова  бегали  и  вспоминали  детство.
Но  пришла  зима,
и  две  дороги  наши  разделило  лето,
Ты  ушел  туда,
где  никогда  не  будет  ни  зимы,  ни  снега.

Странная  любовь
между  тобой  и  мной  тогда  происходи́ла,
Разжигала  кровь,
но  лишь  при  виде  снега  снова  уходила.
Ты  ушел  туда,
где  нет  меня,  но  есть  тепло,  уют  и  лето.
«Вместе  навсегда…»
так  одиноко  эхо  улетает  где-то.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=103094
дата надходження 16.11.2008
дата закладки 24.11.2008

Альбіна Кузів

„Дівчина дощу”

Дощ  зігріває  мене  своїм  теплом,
Дощ  завжди  поруч,  коли  в  душі́  розлом.
Дощ  дав  мені  те,  чого  в  тобі  нема:
Тієї  ніжності,  любові  і  тепла.

Ти  йдеш,  а  я  не  плачу  за  тобою,
І  лиш  дощ  закутує  мене  журбою.
Не  відчуваю  твоїх  слів:  „Прости...”,
Іду  з  дощем  кудись  в  обійми  самоти.

Я  не  чую  по  кімнаті  твоїх  кроків,
Вперше  бачу  твої  сльози  за  стільки  років.
Та  дощ  ховає  мене  від  твоїх  почуттів,
Адже  лиш  він  мене  по-справжньому  зігрів.

Я  вже  не  згадую  тебе  щодня,
Не  плаче  серце  і  душа  моя,
Та  плачу  я  разом  з  дощем,
Що  накриває  мене  вітряним  плащем.

Дощ  приніс  мені  мої  надії.
Дощ...  він  оживив  всі  мої  мрії.
Теплий  літній  дощ  відкрив  мені
Очі  на  життя  й  минулі  дні.

Дощ  –  це  тепер  моє  нове  життя,
Дощ  розуміє  мої  почуття.
Мені  не  треба  більш  нікого,  тільки  він
Я  дівчина  дощу,  я  буду  вічно  з  ним.


Old

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104407
дата надходження 23.11.2008
дата закладки 24.11.2008