Легкое нажатие нежного метала курка
Открывает дорогу в капроновый рай
Где с нетерпением ждут дурака
Те, кто раньше увидел край
Здесь не спросят – Как дела?
Все написано в книгах лиц
В каждом взгляде печаль конца
И хладнокровный расчет убийц
Каждый был по-своему прав
При ударе о грязный пол
При сожжении жизни глав
При желании сесть на кол
Их считают слабым звеном
Обсуждают истоки причин
А в это время, там, за окном
Души сбиваются в твердый клин
Души устали стоять стеной
Видеть в дерьме благородный май
Грустно сказали – Да хрен с тобой!
Мы полетели в капроновый рай…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131499
дата надходження 27.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Моя Королева не любит трезвый расчет
Она подает под стол философию чая
И мне без ее подсказок, увы, не везет
Я нервно курю на околицах старого рая
Моя Королева в лохмотьях безумно горда
Она написала диплом о вреде суицида
То в небе парит, то в пропасть до дна
Порой Магдалина, порою безумная Фрида
Не верит своим глазам, ненавидит весну
Идет против всех законов моя Королева
Я знаю, что без неё в эту ночь не усну
Сегодня я снова в роли ее кавалера
Моя Королева приходит в положенный час
Когда не поможет даже вера Иисуса
Читаю стихи глубины ее странных глаз
Моя Королева – святая развратница муза…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=130818
дата надходження 21.05.2009
дата закладки 27.05.2009
Наверное, стихи создают идиоты
У которых нет инженерных повадок
Боясь самой черной на свете работы
Доверив мысли клеткам тетрадок
Они так часто спорят о душах
Взывают к совести, портят нервы
Не каждый сможет подобное слушать
Не спать ночами, не чувствовать меры
Они не считают написанных строчек
Не жгут мосты и не строят планы
И сколько не было б в жизни кочек
Они не устанут зализывать раны
Они смеются, страдают, плачут
Бурей эмоций вертят планету
Не жалуются и не просят сдачу
А впрочем, с таланта и сдачи нету…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127649
дата надходження 25.04.2009
дата закладки 25.04.2009
Поверніться обличчям до мене,
поверніться, то я вже іду...
Всі актори готові на сцені
під мою танцювати дуду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126375
дата надходження 15.04.2009
дата закладки 25.04.2009
під сонцем штучні квіти пожовтіли
то осінь вже щемить у серці жаль
роки минають і старіє тіло
а разом з тілом горбиться печаль
мої думки засмаглі від скорботи
ковтають знову порції чуток
та все одно начищені чоботи
готові йти в могилу до зірок
уже доволі бачив я причинних
вже чайка долі бавиться з котом
я шлях лишив позаду й відпочинок
залишиться стояти під вікном
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=121852
дата надходження 17.03.2009
дата закладки 18.03.2009
Я когось НЕ розумію,
Я чогось НЕ помічаю,
Може, жити НЕ умію,
Може, тихо дні втрачаю.
Пооблущувались пальці,
Повбивані коліна.
Все життя, НЕмов на кальці,
Гну собі на когось спину.
Хочу жити, а НЕ треба,
Пити, мабуть, більше досить.
Доторкнутися б до НЕба,
Та на носі – дика осінь...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=120402
дата надходження 10.03.2009
дата закладки 10.03.2009
Беснуется мой грустный демон
И отпускать тебя не хочет.
Царапает когтями стены,
И стены тенью кровоточат.
На волю воем изливает
Тупую боль этой разлуки,
А, засыпая, вспоминает,
Как пахнут дымом твои руки.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119369
дата надходження 04.03.2009
дата закладки 10.03.2009
Наймудріша у світі людина
Помирала сьогодні в багні,
Як Господь, що віддав свого сина,
Той оддав свою мудрість мені.
Мудрість бачити, та не казати,
Як росте в людях звір-людожер,
Мудрість свідчити, а не карати ...
Що із нею робити тепер?
Захолола найперша навіки
Друга зовсім могла й не дістати
Третя ледь доторкнулася тільки
А вже в серці пішла проростати.
Заморочила голову мудрість,
Як раніше, я жити не зможу:
Треба конче прикінчити дурість
І померти у днину негожу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119958
дата надходження 07.03.2009
дата закладки 08.03.2009
У душі - карантин
за плечима - гора
вранці кожного дня
я іду
до води
по зелених
степах
я блукаю
один
ти - мій біль,
ти - мій жах,
а в душі -
карантин...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119857
дата надходження 07.03.2009
дата закладки 07.03.2009
– Злітаєм зі мною на небо?
Посидим на кільцях Сатурна...
– Навіщо воно мені треба!
Як мінімум, це некультурно!
– Пограєм давай у комети!
Ти падай, а я упіймаю!
Говорять, хороша прикмета...
– А це що таке?! Я не знаю...
– Злітаєм зі мною на небо?
Навчу тебе бачити барви...
– Не бачу такої потреби.
Для мене і сіре – це гарно!
– А, може, в країні захмарній
Разом осідлаємо мрію?
– Ти кинь ці химери примарні!
На щастя, такого не вмію...
– В грозу пролетим по алеям!
Повір, що не буде нам нудно!
– Та що за вульгарні ідеї?!
Там холодно, сиро і брудно!
– Я знаю усюди ми встигнем!
Злітаєм зі мною на небо,
Де тонкою стрічкою стигне
Межа між Еребом і Фебом*!
Зіллємось із заходом сонця!
По зорям біжим, там повернем!
В майбутнього глянем віконце!
– Весь світ – це суцільне інферно*!
Не маю я часу на тебе,
У мене багато роботи!
Яке може бути тут небо?!
Турботи, турботи, турботи...
– Давай! Полетіли! Ну що ти!
Покинемо цю трясовину!
– Не корч із себе ідіота!
Ти ж ніби нормальна людина!
...
Хай я ненормальна істота :-)),
Та краще вже бути камінням,
Чим стати в щоденних турботах
НОРМАЛЬНОЮ
СІРОЮ
ТІННЮ
Бо вічність, всі дні і всі ночі
Ти ходиш і ходиш по колу...
... ЯК ЖАЛЬ...
... ЩО СЛІПІ ТВОЇ ...
... ОЧІ ...
... НІЧОГО...
... НЕ БАЧАТЬ ...
... ДОВКОЛА ...
05.03.09
*Межа між Еребом і Фебом – в моєму трактуванні, межа між днем і ніччю. :-))
Ереб (Erebos :-)) ) – одне з начал світу у древніх греків; бог Вічного Мороку, син Хаосу, брат і чоловік ночі Нюкти та батько Ефіра, світлого дня. :-))
Феб – він же сонцесяйний Аполлон. :-))
*Інферно – пекло.
P.S. ЩИРО ДЯКУЮ Грицюку Тарасу, Груші Насті та холодному березневому вечору за ненавмисно :-))) подароване натхнення! :-))
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=119664
дата надходження 06.03.2009
дата закладки 06.03.2009
Коли душу отруює нове страждання,
Коли просто ламає і душить кохання,
Коли викликав здуру на себе удар,
Коли спалює полум'ям внутрішній жар.
Коли більше не милі коханої ласки,
Коли серце в полоні, капкані, у пастці,
Коли думав, що витримать можу усе,
Коли в пам'ять навіки вкарбоване ЦЕ...
Коли сиве волосся з'являється знову,
Коли сам із собою боїшся розмови,
Коли слово вбиває, калічить, гвалтує,
Коли правда болюча так ранить, шокує...
Коли град почуттів ураганом промчався,
Коли ніч закінчилась, а день не почався,
Коли пустку безмежну так важко долати,
Коли знаєш про те, що не хочеться знати...
Залишається просто це все пережити,
Залишається просто Тебе розуміти,
Залишається просто прийняти, як є,
Залишається серце відкрити своє.
Залишається просто боротися далі,
Залишається далі крутити педалі,
Залишається вірити, жити, чекати
Залишається тільки єдине – кохати...
18.12.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118932
дата надходження 02.03.2009
дата закладки 03.03.2009
Мысли проснутся – и вдаль улетят.
Мысли – они ведь свободы хотят.
Телу за ними никак не угнаться,
Тело способно лишь только бояться...
Утро, и больше не хочется спать,
Чувствуют плечи чужую кровать,
Птиц звонких трелей не слышно вокруг,
Страх превратился в замкнутый круг...
Где же девался солнечный свет?
Как понимать этот черный рассвет?
Что же закрыло собою окно?
Ну почему так УЖАСНО темно?
Много вопросов, так много вопросов,
Тысяча маленьких пыток-допросов,
«Где я?», – и в жилах стынет ответ –
Место, откуда выхода нет...
Сердце рванулось из тесной груди,
Ребра ломая, бежит впереди,
Руки надежду нащупать хотят
И теребят, теребят, теребят...
Ужаса возглас взорвет тишину,
Новых страданий поднимет волну,
Душу раздавит груз безнадежности,
Разум круша и спасенья возможности...
Скомкался, смолк, пошатнулся и сник
Похороненного заживо крик...
Слышится только во мрака тоске
Скрежет ногтей по могильной доске...
На рисунке: картина Антуана Вирца "Погребённый заживо".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118879
дата надходження 02.03.2009
дата закладки 03.03.2009
По записи пришел к врачу -
Нарушилась харизма:
Лицо подставил кирпичу
На стройке коммунизма.
Лечусь таблетками с чайком,
Три раза на день клизма.
И в вену лезут с пузырьком
Все степени кубизма.
Устал, измучился я весь,
Сломал харизму - змия.
А в гости новая болезнь –
На век наш аллергия.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118987
дата надходження 02.03.2009
дата закладки 03.03.2009
Время лечит,время не стоит
И никогда не бурлит.
Вроде бы и не заметно,
Но никогда не остановить.
Иногда уступчивым бывает
И дает напрасные труды,
Но никогда не забывает,
Что ему пора идти:
Идти туда, где нет начала,
Идти туда, где нет конца
И знать, что будет завтра
Скрывает под одеялом сна
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110574
дата надходження 05.01.2009
дата закладки 02.03.2009
Розкуйовджений світ тягне руки до неба,
На розпродажі снів я купую чорні,
Ніч холодним повітрям ламає ребра,
Залишаючи злякану душу зовні…
У розхитані двері тікає осінь,
Уникаючи дотиків змерзлих пальців,
Мій листОпад вітри у кишенях носить
І ночує на сходах підземних станцій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117788
дата надходження 23.02.2009
дата закладки 01.03.2009
Что в этом мире не так?
Власть, что имеет дурак?
Ночь, что сменяется днём?
Хитрость, что ходит конём?
Что в этом мире не так?
Нищий, что в прозе мастак?
Деньги, что тают, как лёд,
Страх, тот, что волю куёт?
Может быть стыд и порок?
Вера в судьбу или рок?
Совесть, что стоит пятак?
Многое в мире не так!
16:26
1 декабря 2008 года.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105800
дата надходження 01.12.2008
дата закладки 01.03.2009
Надоело жить по сценариям мыльных опер
Где гламур и разврат заказали весёлый пир
Где кумир и идол – полоумный хип-хопер
А голые «попы» собой засорили эфир
Надоела логика длинноногих красавиц
Меняющих души на блеск дорогих машин
Круглолицые дяди, что демократами звались
А на самом деле лишь тени широких спин
Я иду по улицам полным марионеток
Я живу, как все, по утверждённому плану
Вечерами читаю тонны желтых газеток
А потом, как спасенье – курю марихуану
Каждый второй знакомый стал на колени
Перед властью зелёных денежных знаков
Каждая третья за них готова к измене
Каждый шестой в руках чародея-мака
Катится жизнь по наклонной людских пороков
Более не в цене благородные нравы
Нет среди нас героев, нет и пророков
Все мы бросили души в омут нирваны
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117829
дата надходження 23.02.2009
дата закладки 28.02.2009
Шагая по мукам прошедших веков
Моё поколенье от грязи спасалось
Бежало от глупости буйных голов
И в тёмных подвалах от света скрывалось
Под звуки гитары, считая шаги
Срывало запреты моё поколенье
Оно выживало, и даже враги
Порой признавали своё пораженье
Теряя героев подпольной войны
На теле рубцы умело скрывало
Моё поколенье счастливей судьбы
За всю свою жизнь наверно не знало
Свергало тиранов, сжигало короны
Одним острым словом моё поколенье
А гениев ставило вместо иконы
Но вот провалилось в глухое забвенье
Объелось свободой моё поколенье
За грош продало таланты и славу
Рассыпалось крошкой, будто печенье
Закинув на полку стихи и гитару…
5.11.2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106632
дата надходження 07.12.2008
дата закладки 28.02.2009
Её окна выходят во двор
Ей не снятся цветные сны
Она ночью, тихо крадётся как вор
Твердя, что сомненья пусты
Прочитав строки пыльных дорог
Забивая на всякую дрянь
Она мчится туда, где забытый пророк
Заплатил свою первую дань
Не забыв где конец, где исток
Где улыбка, где просто слеза
Ей гитара будто любви глоток
Рок-н-ролл нежно слепит глаза
Она вера, она последний оплот
И свобода пьянит ударом о пол
Всё конец… и уже не тот кислород
Вздох последний – виват рок-н-ролл
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=106037
дата надходження 03.12.2008
дата закладки 28.02.2009
В його очах – напруга і чекання,
Братання час і коників сюрчання.
У цих хмільних, засмучених очах
Знайшли притулок гордість, злість і страх.
І руки ці, що згодом погниють,
Тепер знамена віри підіймуть.
Його вуста, покусані й смішні
Ще кинуть сміху брили неземні.
Він з глузду з’їхав, мовби спотикнувся,
У вірі, у надії захлинувся.
В повітрі гамір, люди уві сні
Молитви шепчуть щирі й голосні.
Мурчать коти, їм сниться тихий рай,
А він повис, життя знайшовши край.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118003
дата надходження 24.02.2009
дата закладки 28.02.2009
Краплі поту та крові стікають униз ізгори,
А людина іде, пересічність долаючи вперто,
тож і ти йди слідом, якщо треба, візьми і згори
на забутому Богом і чортом останньому метрі.
Ти – сліпий метроном, що відстукує кроки завжди,
не зважаючи зовсім на складність останнього шляху.
Не чекай похвали, гордість сплюнь і лишень підійди
І вклонись москалю, і омий ноги босому ляху.
Потім встань і піди, хай згорають палаючі щоки
Від ударів по них, від лизання мерзенних собак.
Ти звершив те, що міг, хай звучать твої тихії кроки,
У безодні віків будеш жити, блаженний мудак.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=118515
дата надходження 27.02.2009
дата закладки 27.02.2009
Продай мене, отче, за тридцять сріблястих монет
В момент, коли хмари готуються гинути плачем.
Я хочу пізнати щасливої віри фрагмент,
Я хочу померти й навіки лишитись гарячим.
Продай мене, отче, татарам чи туркам продай ...
Я більше не можу служити тупим фарисеям,
А голови іншим у битві за Небо стинай,
Від крові я млію, як блудниця під Мойсеєм.
Продай мене, отче, в оману, в пустелю, в пітьму,
А потім признач моїм другом найкращим Іуду.
Я буду жаданим і змерзлих теплом огорну
І кару від них же щомиті отримувать буду.
На лоба знайомий терновий вінок одягни,
На плечі хреста щонайтяжчого вибери, тато!
Нас так небагато, і ми – твої кращі сини,
Тож треба нас всіх якомога дорожче продати.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116534
дата надходження 14.02.2009
дата закладки 27.02.2009
В последних снежных выхлопах зимы
Приятно у камина пить коньяк,
И вспоминать янтарные холмы
Тех мест, что нам не выдумать никак.
И плыть на лодках в фиолетовый закат
Чтоб встретить ночь у первобытного огня
Забыв все то, что позовет назад,
И верить в то, что позовет ман́я.
Ты пробежал всего лишь треть пути
Но города Мечты уже видны
Возьми их на ладонь, чтоб унести
В те земли, где янтарные холмы.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110631
дата надходження 05.01.2009
дата закладки 05.01.2009
АЗБУКА ПАНКА
Адыгейский АксАкАл
Алчно Алкоголь АлкАл
Бормотуха-Благодать
Босиком Бегу Блевать
Волосатый Воробей
Важно Варит Верных Вшей
Гнойный Гениталий Грея
Гонит Гомик Гонорею
Деревенский управДом
Добывал Дерьмо Дрючком
ЕхидныЕ ЕрЕтики
Ехали в ЕссЕнтуки
Ёж под Ёлкой Ё-ма-Ё
Ёрзал Ёршиком йо-йо*
*(Йо-йо – игрушка, фигня на веревочке)
Жопа Жоры Жуть Жиреет
Жир на Жопе Жору греет
Запустила Зинка Змея
Залетела от Злодея
Иммунолог ИпполИт
Икая Изучал ИврИт
Йен Йова́нович - Йога из Йорка, на Йоту
таЙно Йогурта в Йод набадяжил коЙоту
Конь Кричит, Коню – Капец
Краб Кусает за Конец
Лошадь Ленку Лёгенько ЛягнуЛа
Ленка Лошадь Ломом ЛупануЛа
Мент Морду Мирного Монгола
Мочил Мобилкой «Моторола»
На Новый НаворочеННый «НисаН»
Накакал Ночью Наглый НаркомаН
Пять Петербургских Патриотов После Пива Поутру
ПоПисали По-Полненькой Под Памятник Петру
Раскольников, Размявши Рукавицы
Рубалом Репу РаскуРочил Ростовщицы
Старый Сторож Стильную Сигару
Свирепо Сунул в Сраку Сенбернару
Три ТанкисТа на ТибеТе
Топили «Тампакс» в ТуалеТе
Улитка Успешно Учила У-шУ
Ударила Удочкой в Ухо УжУ
Фертильная* Фанаточка Филиппа
Фаст-Фудно-Фарсового Фенотипа**
*фертильность (биол.) – способность к размножению
**фенотип (биол.) – совокупность внешних признаков организма
Храбрый Хулиган-Христианин
Хавал в ХоХму Хлеб, Халву, Хинин
Цыган Царя Циничо Цапал
и Царевича Царапал
Цербера за Цепь Цеплял
и Циклопа Целовал
Черномазый Чебурашка
Членом Чешет Черепашку
Шаман Шарманщик Шаповалов
на Шару Штукатурил Шпалу
Щуплой Щетиной Щенок Щеголял
Щёки Щипцами Щуру Щекотал
разЪяснил, сЪюморил,
отЪюзал, сЪехал и сЪюлил*
* все мужики - сволочи
дЫбЫ вЫмЫтЫ
рвЫ вЫрЫтЫ
В ранЬ июнЬскую фалЬшиво столЬ
питЬ стилЬненЬко дерЬмовый алкоголЬ
Этрусский Этнописец Энергично
Эякулирует, и Это – Экзотично
Я умаЯлсЯ.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=78585
дата надходження 09.06.2008
дата закладки 03.01.2009
/NIGHT LIFE/
Просто всё забыто. Оптом
По дешёвке
душ товар
Распродали.
Хоть ты лопни!
Расшибись! -
Важней навар...
Всё безбашенней забавы,
И одна другой стр... смешней...
/Рукоплещут: "Прима!.. Браво!.."/
Спишет ночь - красней... бледней...
А наутро - еле живы;
И шевелимся едва.
Фразы произносим криво
И коверкаем слова.
Чуть очухавшись, отводим
Взгляд: "В последний раз!" - клянясь.
............................................................
Хлеще только колобродим
И попасть стремимся в масть.
...
Маета неисправима.
Неизбежна суета.
Жизнь опять проходит мимо.
Остается
пустота.
2008
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110275
дата надходження 03.01.2009
дата закладки 03.01.2009