Саксаганька: Вибране

кицько

акро вірші

К  –  квіточка    весняна
У  –  у  жовтім  віночку
Л  –  лиш  сніжок  розстане,
Ь  –  
Б  –  блищить  на  горбочку.
А  –  а  як  одцвітеться,
Б  –  бач,  пухом  зав’ється
А  –  а  тоді  за  вітром
             Несуться  пір’їнки.

Ц  –  це  трава  гарненька
И  –  ич  цвіт  голубенкий,
К  –  кличуть  люди  навкруги
О  –  ой  ідіть  мерщій  в  луги
Р  –  рвіть  метрові  батоги.
І  –  і  загушуйте  потроху
Й  –  й  пийте  взимку  замість  кофе.


Б  –  буде  сонце,  буде  ранок
У  –  у  росі  новий  серпанок
Д  –  дарма  мене  зневажають
Я  –  я  цілюща  квітка,  знайте.
К  –  колючки  то  не  біда
     –  Росторопша  –  ось  хто  я!


О  –  оцей  бур’ян  найстрашніший,  звісно,
С  –  скільки  не  зрбуй,  він  знову  лізе.
О  –  од  нього  позбутись,  кажуть  в  народі
Т  –  треба  садить  гарбузи  на  городі.



Л  –  листя  широке,      розкішний.
О  –  он  їжачки  лиш  од  цвіту  лишились
П  –  подалі  відходь  ці  колючі  хащі
У  –  усі  реп’яхи  позалазять  на  плащ,
Х  –  хочеш  засмійся,  а  хочеш  заплач.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112464
дата надходження 18.01.2009
дата закладки 18.01.2009


кицько

Я хочу зовсім не багато.

Складаю  я  оці  вірші,
                               Бо  дуже  гірко  на  душі,
                                                       Так  одиноко  в  хаті
                                                       Немає  мами  й  тата.
                               Вони,  мої  хороші,  
                             Десь  заробляють  гроші,
                                                       Бо  ми  купили  хату,
                                                       І  в  нас  боргів  багато.
                             Дивлюсь  на  карту  знехотя  –
                             Ну  де  та  в  біса  Чехія?
                                                       Мабуть,  там  жити  краще,
                                                       І  люди  там  багатші,
                             А  нам  би  небагато  –
                             Нам  виплатить  за  хату.
                                                         Я  менше  їсти  згоден,
                                                         Аби  лиш  –  мама  вдома.
                             Хай  драні  черевики...
                             Я  й  до  такого  звик  би,
                                                         Щоб  тільки  тато  й  мама
                                                         Не  їздили  по  наймах.
                             Якби  в  нашій  державі
                             Ввели  законне  право,
                                                         Могли,  щоб  мами  й  тата
                                                           Належно  заробляти
                           Не  десь  там,  на  чужині,
                           А  вдома,  в  Україні.

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112463
дата надходження 18.01.2009
дата закладки 18.01.2009


Юлія Мальована

ЖІНКАМ НА ЗАМІТКУ

Коли  бажаєш  задобрити  чоловіка  –
Згадай,  про  що  казали  в  давнину  –
Знімай  з  плечей  утому  й  лінь  велику,
Годину  почаклуй  і  нагодуй
Коханого  прекрасним  витвором  мистецтва  –
Тортом,  який  сама  ж  ти  і  спечеш  –
Це  справді  шлях  вторований  до  серця  –
Любові  й  ніжності  його  не  буде  меж.
Коли  вогонь  згаса,  а  почуття  притихли
Й  обличчя  рідне  стало,  мов  чуже  –
Ти  бий  скоріш  об  землю  клятим  лихом,
А  курячих  розбивши  два  яйця  ножем,
Ти  виливай  їх,  подруго,  в  глибоку  миску,
До  піни  білосніжної  збивай,
Мов  сукня,  у  якій  була  колись  ти  –
Як  любий  куштував  твій  каравай.
І  цукру  не  жалій  –  згадай  –  казав  солодкі
Ти  маєш  ніжнії  пухкі  вуста  –
Вони  най  чуються  йому  у  торті,
І  він  всміхнеться  в  вуса  неспроста.
У  іншу  миску  борошна  насип  дві  склянки,
Туди  і  яйця  з  цукром  попадуть,
Додай  бажання  юної  коханки…
Про  гашену  ти  соду  не  забудь!
Тепер  ще  трішки  материнської  любові,
Терпіння  й  вірність  також  поклади,
Змішай  усе  –  а  пічка  вже  готова
Приймати  цих  старань  твоїх  плоди.
Зазолотиться  корж  –  помаж  сметанним  кремом.
І  от  по  дому  аромат  пливе…
Гордиться  він  –  життя  прожите  не  даремно
Уже  тому,  що  ти  у  нього  є!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=88287
дата надходження 10.08.2008
дата закладки 18.01.2009


кицько

промто такі собі вірші

Ким  бути  ?
Виросту  закінчу  школу-
Треба  далі  вчитись
Але  де  ?-  Професій  море-
Як  не  помилитись?

Тато    їздить  на  завод    -
Він  –фрезерувальник...
Робить  до  сьомого  поту.
Але  платять  мало.

Мама  в  мене  –  медсестра.
(Двадцять  років  стажу).
Поїхать  не  спромоглася
На  каурорт  ні  разу.

Тьотя  Оля  –  за  прилавком.
Хоч.насправді.-  музикант.
В  нас  не  ціняться  таланти  –
Ліпше.кажуть  торгувать.

Дідусь  радить:  -Може  підеш.
Як  я  –  агрономом?
Від  зорі  там  до  зорі
На  повітрі  в  полі...

А  бабуся  йому  гнівно:
-Що  ти  тямиш.діду?
Чи  сьогодні  ж  на  селі
Агроном  потрібен?!

Колгоспів  нема  давно.  
Фермери  там  справні:
Кожен  собі  –агроном.      
Тракторист.бухгалтер,  

Ну.то  хто  ж  мені  підкаже  –
Куди  тут  повернеш  ?..
Мабуть  піду  в  депутати  .
Там.кажуть.  найлегше.





Старша  сестра-хитрувато  :
-Шукаєш.де  легше?!
Туди  йти  то  треба  мати
Голову  на  плечах!

Я  розсердивсь  –  просто  жах-
Відповів  їй  злісно:
-Не  макітра  ж  на  плечах.
А  голова.звісно!

Ну  й  сімейка  ж  –  „золота”  –
Жди  від  них  поради....
Краще  напишу  листа
У  Верховну  Раду...

Почну  отак  по  порядку:
-Пише    Ілько  Стрига...
Розтлумачте  мені  так.
Щоб  було  „до  шмиги”...

Який  мені  вибрать  фах.
Щоб  потім  не  каятись.
Щоб  купатися  в  грошах
І  щоб  жити  радісно...

Одіслав  ...  і  з  дня  на  день
Відповідь  чекаю...
Там  –  достойніші  з  людей  –
Щось  м  удре  нарають!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112435
дата надходження 18.01.2009
дата закладки 18.01.2009


Ростислав Свароженко

Я – представник свого народу

У  кожного  народу  є  своя  порода,
Свій  тип,  свій  вид,  свої  представники.
Так,  я  –  представник  свого  народу,
Тому  повинен  все  це  зберегти.

Не  в  кожного  народу  –  така  врода,
Спокійний,  гармонічний  стан  душі.
Я,  як  представник  свого  народу  –
Люблю  й  народжую  своїх  представників.

Кожному  народу  в  спадок  від  природи
Дісталась  площа  Рідної  Землі.
Я,  як  представник  свого  народу  –
Її  повинен  захищать  і  берегти.

Не  в  кожного  народу  –  така  мова,
Такий  менталітет,  пісні,  думки.
Я,  як  представник  свого  народу  –
Живу,  спілкуюсь  так,  як  Пращури  мої.

Не  в  кожного  народу  –  таке  коріння  Роду,
Славетні  Предки,  Праотці,  Боги.
Я,  як  представник  свого  народу  –
Про  них  повинен  світлу  пам’ять  берегти.

Від  кожного  народу  –  своя  шкода,
А  мій  народ  поки  що  шкодить  сам  собі.
Це  наслідки  „христового  походу”,
Які  усунути  велять  Боги.

У  кожного  народу  –  своя  доля.
Своя  епоха  розквіту,  супутники-зірки.
А  я,  як  представник  свого  народу,
Славлячи  своїх  Богів,  живу  в  такі  знаменні  дні!

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109369
дата надходження 26.12.2008
дата закладки 18.01.2009