Хоменко Максим: Вибране

К@труся

Люблю…

Гойдає  вітер  віти.  І  світ  іде  на  спокій.  
Малює  жовтень  вкотре  мої  яскраві  сни.  
В  очах  у  тебе  небо-високе  і  глибоке...  
Такого  не  було  ще  у  мене  восени...  

Запахло  мокрим  лісом-малює  просинь  осінь...  
Курли-курли  у  небі-без  болю  і  жалю...  
А  в  тебе  сонце  грає  із  листям  у  волоссі...  
І  я  тебе  сильніше  від  осені  люблю!..

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217858
дата надходження 24.10.2010
дата закладки 09.02.2012


Макієвська Наталія Є.

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) із інета

ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ  ПОЛК  
(1648-1782)
===========================

Полк  належав  до  перших,  "старожитніх"  козацьких  полків,  центром  якого  став  Переяслав  (тепер  Переяслав-Хмельницький,  місто  та  районний  центр  Київської  області).  До  нього  відійшли  старі  руські  міста  (гради),  такі  як  Желнин,  Буромль,  Рклієв,  Кропивна,  Гелмязов,  Піщана,  Домонтов,  Дубков.
Ще  в  першій  чверті  XVI  ст.  на  землях  колишнього  руського  Переяславського  князівства  почало  формуватися  нове  Переяславське  староство  Київського  воєводства  Великого  князівства  Литовського,  Руського  та  Жемайтійського.  Сюди  ж,  на  лівий  берег  Дніпра,  поширюється  територія  і  більш  раннього  Черкаського  староства.  На  1616  рік  до  складу  останнього  вже  входили  такі  волосні  (окружні)  центри,  як  Піщане,  Золотоноша,  Домантів,  слободи  Ірклій,  Кропивна  і  Голтва  [Олтва].  Переяславське  староство  на  той  час  включало  місто  Переяслав,  містечка  Гелм'язів,  Биків,  Яготин,  Яблуневе  [Яблонів].  При  цьому  основним  населенням  цього  староства  були  козаки,  осаджені  тут  ще  від  1585  року  князем  Костянтином  Острозьким  на  підставі  привілею  Стефана  Баторія.  Десь  у  20-х  pp.  XVII  ст.  зі  складу  Переяславського  староства  виділився  Миргородський  округ  (обвод),  в  якому  теж  формувалися  козацькі  підрозділи.

Згідно  з  „Ординацією  Війська  Запорозького"  1638  року  Переяславський  козацький  полк  складався  з  таких  сотень:  Переяславської  -  сотник  Михайло  Ворона;  Лубенської  (Процько  Ворона);  Богушківської  (Михайло  Залеський);  Кропивнянської  (Михайло  Каша);  Іркліївської  (Папкевич  Мисько);  Березанської  (Остап  Лісовець);  Биківської  (Лютай  Лесько);  Яготинської  (Яготинський  Захар);  Бориспільської  (Мокієвський  Северин);  Миргородської  (Дмитро  Перехрест).  Полковими  старшинами  були:  Мокієвський  Левко  (осавул);  Бут  Мисько  (хорунжий);  Балдко  Михайло,  Яненко  Михайло  та  Гладкий  Іван  -  отамани  полкові.  Поряд  знаходилася  Золотоніська  сотня  Черкаського  козацького  полку  на  чолі  з  сотником  Золотоніським  Ференцем.

За  „Реєстром"  1649  р.  полк  мав  19  сотень:  1.  Романенкова  -  Романенко  Андрій;  2.  Коваленкова  -  Коваленко  Іван;  3.  Чикменева  -  Чикмень  Федір;  4.  Сидоровича  -  Сидорович  Оверко;  5.  Бабича  -  Бабич  Іван;  6.  Гоголівська  -  Гоголівський  Василь  (157  козаків);  7.  Козелецька  -  Гарчака  Прокіп  (200  козаків);  8.  Остерська  -  Кошин  Яків  (100  козаків);  9.  Заворицька  -  Міщенко  Іван  (110  козаків);  10.  Моровська  -  Ткаченко  Ничипір  (131  ко¬зак);  11.  Яготинська  -  Станіслав  Оброжевич  (152  козаки);  12.  Гельм'язівська  -  Яків  Ілляшевич  (128  козаків);  13.  Березанська  -  Биченко  Полуян  (124  козаки);  14.  Биківська  -  Величко  Онопрій  (141  козак);  15.  Воронківська  -  Криштенко  Богдан  (101  козак);  16.  Бориспільська  -  Герасименко  Антін  (196  козаків);  17.  Баришівська  -  Шкабура  Овсій  (111  козаків);  18.  Басанська  -  Смілий  Тихон  (80  козаків);  19.  Переяславська  полкова  [перша]  -  Скук  Петро.  Переяславськими  були  також  сотні  Романенка,  Коваленка,  Чикменя,  Сидоровича  та  Бабича.  Всього  шість  переяславських  сотень  складали  сукупно  1251  особу  Полк  нараховував  2982  козаки.

На  початку  1654  року  полк  зазнав  територіальних  змін,  поступившись  на  користь  Київського  полку  північними  сотнями  -  Остерською,  Козелецькою  та  Заворицькою.  1658  року,  у  зв'язку  з  ліквідацією  Кропивнянського  полку,  до  Переяслава  перейшла  Кропивнянська  сотня,  а  1663  p.,  після  ліквідації  Іркніївського  полку  -  Іркліївська.  Внаслідок  Андрусівської  угоди  1667  р.  до  Київщини  передали  ще  дві  переяславські  сотні  -  Гоголівську  та  Моровську.  Натомість,  у  Переяславський  полк  1667  р.  включили  п'ять  лівобережних  сотень  правобережних  полків:  Канівського  (Бубнівську  та  Ліплявську)  і  Черкаського  Домонтовську,  Золотоніську  і  Піщанську).  Того  ж  року  до  полку  перейшла  розташована  на  правобережжі  Трахтемирівська  сотня  підрозділ  Канівського  полку),  а  також  було  укрупнено  Басанську  за  рахунок  ліквідованої  Биківської  [504;  506;  508-510].
Відтак  у  1672  році,  коли  до  влади  прийшов  І.  Самойлович,  Переяславський  полк  нараховував  21  сотню:  шість  Переяславських,  Баришівську,  Басанську,  Березанську,  Бориспільську,  Бубнівську,  Воронківську  Гелм'язівську,  Домонтовську,  Золотоніську,  Кропивнянську,  Ліплявську,  Піщанську,  Іркліївську,  Трахтемирівську  та  Яготинську.

25  травня  1672  року  на  Конотопській  раді  були  присутні  і  Конотопські  статті  підписали  такі  старшини  Переяславського  полку.  Полковник  -  Дмитрашко  Райча;  обозний  Григорій  Рубаник;  суддя  Юрій  Мокрієвич;  осавул  Роман  Ракушка-Романовський;  писар  Кирило  Бувайло;  хорунжий  Федір  Забузький  та  15  сотників:  переяславський  Максим  Хоменко;  баришпільський  Василь  Носач;  басанський  Сава  Матяшенко;  гелм'язівський  Семен  Якубенко;  кропивнянський  Процик  Кульженко;  піщанський  Мусій  Федоренко;  бубнівський  Богдан  Омельченко;  баришівський  Павло  Моркотун;  воронківський  Кирило  Брайко;  березанський  Федір  Бузинарський;  золотоніський  Войця  Сербии;  іркліївський  Пилип  Андрієнко;  домонтовський  Тишко  Сашченко;  ліплявський  Семен  Юхименко;  яготинський  Лаврін  Скоченко.
За  компутом  і  ревізією  1723  року  полк  складався  із  17  сотень,  які  загалом  нараховували  2188  піхотинців  і  4512  кіннотників.  До  1724  р.  кількість  сотень  у  Переяславі  скоротилася  до  двох,  а  1752  р.  Бориспільська  сотня  відійшла  до  Київського  полку.  Навзамін  1757  року  із  сіл  Іркліївської  сотні  (Канівці,  Крутьки,  Воронинці,  Мельники,  Лихоліти,  Ревбинець)  створено  (відновлено)  окрему  Канівську  [Канівцівську]  сотню.  1764  р.  була  також  відновлена  третя  Переяславська  сотня,  і  на  1781  рік  полк  мав  18  сотень:  три  Переяславські,  Баришівську,  Басанську,  Березанську,  Бубнівську,  Воронківську,  Гелм'язівську,  Домонтовську,  Золотоніську,  Іркліївську,  Канівцівську,  Кропивнянську,  Ліплявську  Піщанську,  Трахтемирівську  і  Яготинську.

У  січні  1782  року  території  цих  сотень  розподілено  поміж  Остерським,  Козелецьким,  Пирятинським,  Переяславським,  Київським,  Городиським,  Золотоніським  та  Хорольським  повітами  Київського  намісництва.  А  саме:  Баришівська  (Остерський);  Басанська  (Козелецький,  Остерський,  Пирятинський);  Бубнівська  (Золотоніський);  Воронківська  (Київський);  Гелм'язівська  (Переяславський,  Золотоніський);  Домонтовська  (Золотоніський);  Золотоніська  (Золотоніський);  Іркліївська  (Золотоніський,  Городиський);  Канівська  (Золотоніський,  Городиський);  Кропивнянська  (Золотоніський,  Хорольський,  Городиський);  Ліплявська  (Золотоніський);  Переяславська  перша  (Переяславський);  Переяславська  друга  (Переяславський,  Золотоніський);  Переяславська  третя  (Переяславський);  Піщанська  (Золотоніський);  Трахтемирівська  (Переяславський);  Яготинська  (Переяславський,  Золотоніський,  Пирятинський)
.
Всього  ж  за  роки  існування  у  складі  Війська  Запорозького  (1648-1782  pp.).  до  Переяславського  полку  входило  28  сотень:  
Баришівська  (1648-1782);  
Басанська  (1648-1782);  
Березанська  (1648-1782);  
Биківська  (1648-1667);  
Бориспільська  (1648-1752);  
Бубнівська  (1667-1782);  
Воронківська  (1648-1782);  
Гелм'язівська  (1648-1782);  
Гоголівська  (1648-1667);  
Домонтовська  (1667-1782);  
Заворицька  (1648-1654);  
Золотоніська  (1667-1782);  
Іркліївська  (1663-1782);  
Канівцівська  (1757-1782);  
Козелецька  (1648-1654);  
Кропивнянська  (1663-1782);  
Ліплявська  (1667-1782);  
Моровська  (1648-1654);  
Остерська  (1648-1654);  
Переяславські  [було  до  шести  сотень]  (1648-1782);  
Піщанська  (1667-1782);  
Трахтемирівська  (1667-1782);  
Яготинська  (1648-1782).  
На  короткий  час,  на  стадії  реформування,  до  полку  належали  Буромльська  (1665)  та  Крукпільська  (1654)  сотні.

Із  Канівського  полку  до  Переяслава  перейшли  Бубнівська,  Ліплявська,  Трахтемирівська  та  Канівська  сотні,  із  Київського  -  Бориспільська,  із  Кропивнянського  -  Іркліївська  та  Кропивнянська  сотні,  із  Черкаського  -  Золотоніська,  Піщанська  та  Домонтовська  сотні.  Сотенними  містами  Лівобережжя  були:  Баришівка,  Басань,  Березань,  Биків,  Бориспіль  [Баришполе],  Бубнів  [Бубнове],  Буромль  [Бурімка],  Воронків,  Гельм'язів,  Гоголів,  Домонтов,  Заворичі,  Золотоноша,  Іркліїв,  Канівка  [Канівці],  Козелець,  Кропивна  [Кропивня],  Круки  [Крукполе],  Ліплява  [Ліпляве],  Морівськ  [Муровськ],  Остер,  Переяслав,  Піщана  [Піщане],  Яготин.  Сотенним  містом  Правобережжя  був  Трахтемирів.

Під  час  судової  реформи  К.  Розумовським  у  1763  році  полк  розділено  на  два  судові  повіти  -  Переяславський  та  Золотоніський,  а  у  1766  році  утворено  дві  фіскальні  установи  -  Переяславське  та  Золотоніське  комісарства.
Серед  полковників  та  полкової  старшини  відомими  в  Гетьманщині  діячами  були  Павло  Тетеря,  Тимофій  Цицюра,  Яким  Сомко,  Бойца  Сербин,  Думитрашко  Раїч,  Іван  Лисенко,  Леонтій  Полуботок,  родини  Томар,  Афендиків  та  Мировичів.
============================================

Заруба  В.М.  Адміністративно-територіальний  устрій  та  адміністрація  Війська  Запорозького  у  1648-1782  рр.  –  Дніпропетровськ,  2007.  –  С.  78-80.
http://forum.vgd.ru/293/25048/

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181933
дата надходження 05.04.2010
дата закладки 25.04.2010


К@труся

Це ж осінь!

До  мене  сьогодні  всміхнулась  калюжа!
Ви  знаєте,  я  здивувалася  дуже,
Але  посміхнулась  у  відповідь  їй  –  
Метелики  раптом  злетіли  з-під  вій!
Кружляли  навколо  –  зелені,  червоні,
Торкалися  ніжно  обличчя  і  скроні,
Сплелися  у  райдужне,  гарне  намисто,
А  потім  на  землю  попадали  листям.
А  деякі  втрапили  прямо  у  воду  –  
Краси  я  такої  не  бачила  зроду  –  
Неначе  грайливі  русалки  із  вітром,
Віталося  листя  зі  мною  привітно…
Чи  то  мені,  може,  на  хвильку  здалося?
Це  ж  осінь,  чаклунка¸  це  ж  осінь,  це  ж  осінь…

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148159
дата надходження 03.10.2009
дата закладки 20.10.2009


Lorna

Я кличу Вас...(В.Стусу)

Я  кличу  Вас
вітрами  химерними
Віршами  безсмертними
(Василю...Василю...)
Ночами  безсонними
Очами  бездонними
(Помер?  Помер...)
Думками  печальними
устами  благальними
(Василю...Василю...)
Хрестами  камінними
тілами  нетлінними
голосами  за  стінами
Ви  тут?
Туманами  димними
янголами  за  спинами?
Ви  тут...

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122960
дата надходження 24.03.2009
дата закладки 24.03.2009


Петр Ушка

Возраст поэта

"Вам  сколько  лет?"  -  спросил  один  простак
поэта  и  поэт  слегка  смутился,
но,  поразмыслив,  он  ответил  так:
"Уже  воскрес,  но  снова  застрелился."

: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=122904
дата надходження 24.03.2009
дата закладки 24.03.2009