Якби я був астрологом, то б годинами вивчав родимки на її тілі. Кожну окрему і всі загалом. Взяв би маркер і поз'єднував би усі у малі чи великі сузір'я. Їй було б певно, лоскотно. Вона б постійно сміялась. Ось тим таким моїм улюбленим сміхом- голосним і безтурботним, коли вона забувала про всі свої проблеми і негаразди, про біль і клопоти і просто раділа життю, як мале дитя. Коли я зустрів її вперше, то запримітив одне - вселенський сум у її очах, ніби вона знає, як боляче цьому світові. Коли вона перевела погляд на мене і мимовільно посміхнулась, я захотів зробити її найщасливішою жінкою на цій Землі, аби ніколи не бачити більше суму в її очах. Вона була справді неповторна у манері сприймати цей світ і бачити найдрібніші його деталі. Поряд з нею я почувався люблячим чоловіком. ЇЇ тіло було вкрите багатьма родимками, як зірками нічне небо. Вона стала моїм власним космосом, найріднішім і найближчим. Планетарій на оголеному тілу. Мій.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564521
дата надходження 05.03.2015
дата закладки 07.03.2015
Вона іде завжди по-англійськи,
Не залишаючи по собі слідів.
У неї є крила і пляшка віскі,
І декілька застарілих СіДі.
Вже більше не вірить у вічне кохання,
У незайманість почуттів.
Сигаретним димом важке зітхання,
Річка Терпіння вийшла з своїх берегів.
Вона - невидимка. Лиш в кутиках ока
Ти можеш зловити тінь.
Вона - спокійна, але одинока.
І зійде з розуму від численних "хотінь".
Ти якось зустрінеш її серед міста,
Вона єдина з усіх,
Буде дивитись в небо. Ніби й навмисно,
Спровокує твій сміх.
І поки ти будеш зиркати в небо,
Простине її вже слід.
Вона іде завжди по-англійськи,
Оберігаючи тебе від...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=562804
дата надходження 27.02.2015
дата закладки 04.03.2015
Зима бесконечно - долгая и немая.
последнее слово декабрь перенимает
и дальше молчит. под отнявшимся языком
баюкает человеческих судеб сонм.
и часть их во сне сплетаются все сильнее,
а часть просыпается лежа спина к спине.
...так многое понемногу за это время
без лишних страстей подлежит перемене мнений.
три месяца по тебе не издам не звука -
вот будет тебе наука.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543988
дата надходження 15.12.2014
дата закладки 15.12.2014
что говорить? выуживать слова,
манкировать изяществами речи?
я никогда не стану человечней,
и что уже об этом горевать.
иди за мной по скошенной траве,
неся в себе палачество эпохи,
пусть вечер разливается и глохнет,
в пустой разгоряченной голове
навряд ли кто сумеет объяснить,
зачем мы так не развиты в искусстве:
переводить другим простые чувства,
а сложные себе переводить.
божок янтарный: солнце в головах.
молчи, молчи, лицом деревенелый.
смотри, как речь моя меня раздела,
как речь моя меня переврала...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470348
дата надходження 05.01.2014
дата закладки 15.12.2014
Когда-нибудь без толики стыда,
С ухмылкою взглянув в родные лица,
Ты выскочишь за хлебом - навсегда -
И не найдешь резона возвратиться.
Шагнув за мелководный Рубикон,
Уверишься в тропе своей и почве -
И верный город станет незнаком,
А жизнь твоя мятежней, но короче.
Там, в зареве пылающих мостов,
Былых друзей мутнеют силуэты.
Расстаться с чем угодно ты готов,
Не стоит и раздумывать об этом.
Пускай рябит возвышенный посыл
О том, что ты - такой, они - другие,
Ты будешь рад из приторной попсы
Высасывать густую ностальгию.
В итоге ты найдешь не благодать,
А только привязь к временному месту.
Найти себя, чтоб снова умирать -
И распроститься, чтоб опять воскреснуть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530170
дата надходження 15.10.2014
дата закладки 18.11.2014
колись надломлена гілочка трепету
опинилась в твоїй зашкарублій долоні.
ти розтинав спокоєм дзвони
і з нудьги вони як один замовкали.
сповнювались відстанню келихи
і пастельні бенкетні зали,
що прибрались у ніч геть безкраю
наче ти
в мій безглуздий сценарій.
я знаю,
що смерть то лише
мультиплікація
без надмірних фарб.
маєш рацію,
бити треба коли того не чекають,
збирати зграї
черствих обіцянок
і цілити прямісінько у серцевий м'яз.
так, щоб той хто у тебе повірив,
в болоті терпіння зав'яз
і собі відвернувся.
жоден з нас все ж не мусить
щоразу благати
останній
раз
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532619
дата надходження 26.10.2014
дата закладки 04.11.2014
Ясное дело, меня неправильно воспитали.
Дорогая мама,
зачем было давать ребенку русскую литературу,
а потом спрашивать:
"Саша, сколько можно в себе копаться?".
Болконский в себе копался, Мышкин в себе копался,
госпожа Цветаева могла бы засеять себя пшеницей,
и та бы взошла прекрасно.
Так что, мама, теперь, принимай свое поле
и радуйся, что рядом нет Пастернака
с запасом крепких перевязочных веревок.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=466283
дата надходження 15.12.2013
дата закладки 15.12.2013
густіє вечір медом,
вишивається зорями на сукенці сну
і геть не тому так прагнеться їх лічити.
я допиваю осінь із рук твоїх,
щоб і собі хоч би трохи вміти
бачити більше ніж є натканинних схем,
щоб може принаймні крихту
певності здобувати крізь тінь,-
вона з горя ховає своє обличчя,
руки в кишенях світанку-
відсутність нам тче.
ти вилітаєш птахом
зі спритністю кажана
в глиб неприступності світу речей.
ти залишаєшся за межею,
там мій будиночок № Зима
пахне згодою і розлитим вечором
у два келихи...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464631
дата надходження 07.12.2013
дата закладки 09.12.2013
сполохана істота Вечір
замуровує цукрові двері неспокою,
хижо ховає за ними джерела
чи то імлистий килимок шкіри.
посеред тиші падає зерня розрухи,
поливай щодня чи то дмухай
своїми цупкими вітрами-
не буде рости.
ось тобі дощечка або дзеркало,
малюй себе,
молись собі
щоб не знати прощання ніколи.
сполохана істота
гортає квіти на простирадлі
живіші за їх небесних близнюків,-
ось тобі дзеркало
сплю.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462456
дата надходження 25.11.2013
дата закладки 26.11.2013
лікуюсь теплопланетними напоями,
гіпсокартонна високість крапає гіркотою.
де двоє, там завше з"являються відстані
в чашах асфальту
чи відстань у декілька слів.
ти обережно складаєш згорток усетерапій,
медовістю фітоголосу
крізь шуркання мертвих змій
прямісінько в мій неспокій.
доки втішатись ядучою праімлою?
злою пиши мене,
з каменю,
геть твердою
щоб солодавість напоїв
холола на дотик і смак,-
так лишень позбудуся власної тіні
і цінне каміння до холоду притулю,
щоб не дізнатись як боляче ткати імлу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=461730
дата надходження 20.11.2013
дата закладки 21.11.2013
давай я тобі зламаю пару ребер
і подивлюсь на твоє обличчя
а потім проткну ножем щось нейтральне
наприклад, стегно
мені нецікаві жоден із жестів
допоможемо потопаючим
йти на дно
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460822
дата надходження 16.11.2013
дата закладки 16.11.2013
все абсолютно честно:
случится горе —
я не приду,
случится счастье —
я не приду.
я Магомет, который с горою в ссоре.
навряд ли гора имеет его в виду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=455029
дата надходження 17.10.2013
дата закладки 22.10.2013
новостей не бывает много. белым-бело,
кто не спрятался дома - город не виноват.
самолет, приземляясь, падает на крыло,
и его никому не хочется узнавать.
все стоят, головами к югу. а он лежит,
в две минуты обузой ставший, пустым ведром.
что ты сделаешь, ты узнаешь меня, скажи?
если я не сумею справиться как и он
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411862
дата надходження 24.03.2013
дата закладки 26.03.2013
B бecпaмятcтвe oбopвaнныx минyт
Ни тeплыx cлoв, ни шeпoтa пpoклятий.
Я взял пpивычкy cкypивaть винy
В тoм, чтo poждeн и жив coвceм нeкcтaти.
Mнe кaжeтcя, чтo гoды yтeкли
Водою талой, покидая горы.
И зaпax cвeжeвыpытoй зeмли,
Cшибaeт c нoг. Mнe cкopo, cкopo, cкopo.
Haщyпывaя кoнтypы нeбec
C oтливaми свободы и покоя,
Как чyждa cвятocть шaнca выжить здecь,
Так людям чуждо выживать со мною.
И самому себя не сокрушить,
Когда уже разбит, повержен, вспорот.
В paзoрванных мexax мoeй дyши
Давно сквозит. Мне скоро, скоро, скоро.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403616
дата надходження 23.02.2013
дата закладки 23.02.2013
Когда уже и грусти нет и строк
и горечи
короче
нихрена нет
циничный всепрощающий итог
с тобой напару теплится в стакане
запутанные мысли и следы
последних лет
прискорбная житуха
изрядно заспиртованный кадык
не ощущает ни пера ни пуха
и в бесконечной черной полосе
нет места детству
места нет удаче
ты вспарываешь плюшевых друзей
а с новыми вообще нельзя иначе.
ты все уже
ты все уже сказал
доверься друг гниющей перспективе
в твоих активах взорванный вокзал
а сам себе ты мерзок
и противен
но ты поэт
игрок
невольный шут
и жить тебе метафорой единой
сними запреты рамки и лапшу
забей на всех
очнись и выпрямь спину
пока еще нет жизни на кону
за пятницей по-прежнему суббота
и ты не жлоб впечатанный в страну
где меньше дураков чем идиотов
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397146
дата надходження 01.02.2013
дата закладки 02.02.2013
вместо писем густые кроссворды
и стекло как возможность увидеть
я устрою в честь пустоты карнавал
я устроюсь в тебе пустотой
и даже когда празднество
будет в самом разгаре
ты начнешь рисовать орудия тишины
Япония за окном твоим такая картонная
и дожди не смеют ею овладевать
ты схожий с ними
пустынный
стоишь вот уже семь жизней
на расстоянии одного разговора
и ждешь цветения глаз
я устрою в честь пустоты карнавал
я устроюсь в тебе намёком
на цифру восемь
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395064
дата надходження 24.01.2013
дата закладки 24.01.2013
Міст, на якому стоїш, давно осипається
Все каміння перетворюється на пшеницю
Ти тонеш в жовтому сонці
На обличчі ілюмінатори басейнів
Чи одягнеш ти кисневу маску,
Коли почнеться революція,
Котра забирає весь вогонь
І кисень
Зірки в кишенях маленької істоти
Згаснувши знову запаляться
Ця ніч безмежна
Ця ніч
Буде останньою
Ця ніч ніколи не настане.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389551
дата надходження 03.01.2013
дата закладки 03.01.2013
дивись
розлоге захмарення стрітень
ніч витікає з надпитих очей
сходяться дотики
майже нізвідки
дивись
десять міст
на спині породіллі
підсолоджую сіллю
твій страх
подивись
в цій забутості
тільки я
розфарбовую нашу безглуздість
друзі просто замовкли
і край.
роздивись
вечір чаєм пролився
на одяг
жоден з нас
ще не зрадив природі
дивись.
твоя вись
то земля для посухи
я відточую рухи
просто
не скаржся на зір
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387762
дата надходження 26.12.2012
дата закладки 26.12.2012
мало желтого цвета,
змеи жадно подчеркивают ставки
волнами из собственной кожи.
кожура небес пахнет лимонами,
холодом чайных ложек.
что же ты не приходишь цветом,
вечером или звуком из кадра?
завтра - тоненький голос из прошлого,
завтра - кораблик из стопок твоей одежды,
исполосованной до побега.
ты из другого века,
знаешь время в упор поименно.
я лишь чужой ребёнок...
мало желтого цвета,
змеи на водах железных.
тесно мне в холоде горьком,-
я не могу быть ребёнком
в мире
где холод грозит кораблям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386855
дата надходження 22.12.2012
дата закладки 22.12.2012
Понтий Пилат не тянет уже руки -
голову пса нащупывать пустотой.
воздух горяч и стены ему узки,
мыслям, что овцам, нужно на водопой...
Понтий Пилат совсем не готов судить
божьего человека людским судом
"хочешь - соври. раскайся и уходи,
Бог промолчит и мы промолчим о нем".
умер Га-ноцри, не закрывая глаз.
Понтий Пилат считает во сне кресты.
он опускает руку в последний раз,
если бы только не было пустоты...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386714
дата надходження 21.12.2012
дата закладки 22.12.2012
Гномик грає на саксофоні. Він обміняв свій лом на музичний інструмент. Хоча ні, насправді це все фея. Одного разу вона підслухала, як мелодійно від працює в каменоломні, шукаючи смарагди, і, як насвистує чудернацькі мотиви.
На Новий рік гномик попросив подарувати надію, а на ранок під подушкою знайшов сакс. Він взяв до рук інструмент і заграв. З двору у відповідь озвались піснею снігурі та синички.
Друзі сміялись з нього – дивак. Але він щодня йшов на невеличку поляну і грав. І враз прийшла його надія на краще, а разом з нею і маленьке щастя, яке щомиті злітало з вуст перетворюючись у мелодію.
Феї посміхались. Ще один гном знайшов себе.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386015
дата надходження 19.12.2012
дата закладки 19.12.2012
ніякої логіки в сенсах твоїх двояких,
знаки на шиях замерзлих,
ланцами днів, що проплакав.
свіжу подяку з жадобою далі ковтками,
храм пограбований
наче й не було храму.
опади прямо
в пустелю чужої кімнати.
зміст обіцяти
і цупко впиватись в форму.
чорну спідницю на свято,
вписавшись в твої хороми.
знати лиш те,
про що зможеш вічність мовчати.
радо з обіймів
і відліку вчасна кома.
тиша вагома
як спосіб піти передчасно.
згасла без натяків на всебайдужжя,
душить мотузкою відстань,
вогні примружиш.
кожне питання вмирає
під щирістю "дуже".
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385570
дата надходження 17.12.2012
дата закладки 17.12.2012
Мои ноги земли не касаются,
Я парю над вчерашнею бездною..
Мне не плачется, не страдается..
Стала боль для меня бесполезною
Наслаждаюсь мгновеньями радости
По-осеннему, солнцем наполненной...
Мне хватает отчаянной наглости
Быть счастливой,любимой,свободною...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379986
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012
мне не нравится быть обессиленной
от никчемности дней пусто-прожитых...
ты не верь ни одной рваной линии
на ладонях моих, вместе сложенных..
не мечтать о тебе нет возможности
Мне б увидеть глаза твои страстные
ну вот как при моей осторожности
я поставила сердце “на красное“?
лейтмотивом презумпции нежности
стала вера моя в невозможное!
я клянусь тебе в истинной верности!
Принимай мою верность, как должное!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379985
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012
прилітають червоні папуги
тріскотять як вогонь світанком,
парують дощем на підлозі.
хибна осінь
починає мене спочатку
і приписує як заслугу,
як із вільності опечатку,
запізнілого трохи друга.
ця ж заслуга святих угодників,
небожителів перевтомлених.
ми від холоду йдем городами
урожаї терпінь збираємо
і відходимо
в покарання,
нагороджені нетутешністю.
друг мій вештався десь до осені,
а тепер хмарочоси місяця
на обличчя бажанням сипляться.
ми провидці собі і наново
місце пишем на мапі холоду.
і блищить заримоване золото,
на околицях віє тугою.
нам вірші прилітали папугами,
щоб мовчати тепер дозволити.
ти не птах,
ти не запах гіркого вечора.
розсипаєш прощення власне.
і коли розбиваю речення,
розумію-
насправді вчасно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379971
дата надходження 24.11.2012
дата закладки 24.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.11.2012
все что могло смешаться во мне смешалось
круг замыкается, в нем замыкаюсь я.
женщина плачет, не вызывая жалость,
"голая" в свете узкого фонаря.
я подавлю желанье остановиться
и попросить ее промолчать беду.
город брезглив. прохожие кривят лица.
я поднимаю голову и иду.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379633
дата надходження 22.11.2012
дата закладки 22.11.2012
І вирвані листки... Незрозумілі фрази...
Несказані слова у строках телеграм.
Нам не судилось, певно, більше бути разом...
Кричить душа рядком, який не дописав.
Слова всі між рядків... На жаль, не так читались...
Назавжди замовчить мобільний телефон...
не скажемо тепер, навіщо закохались...
Розходимося ми, полишивши цей сон.
Не думай... Не читай... Спинились на трьох крапках...
Продовження десь там втекло за горизонт...
давай повіримо, що раптом так, - зненацька,
розквітне всесвіт... З ним - наша любов.
08. 05. 2011 р. (вірш написаний у співавторстві від чоловічого імені)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377795
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 14.11.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 14.11.2012
Піти у невідомість, зробити крок у прірву,
Отримати натомість, солодку гіркоту,
Чи захлиснутись болем, яка дурна наївність,
Нічого не зробивши, натиснути курок,
Саму себе убити, немає навіть сили.
В тумані підсвідомість і вихід в нікуди,
Холодний до кісток, морозить сильний вітер,
Годиннк цокає, і світло мерехтить…..
В середині немає, нічого, навіть болю,
Безодня у яку провалюється суть,
І ти не знаєш хто ти, а головне для чого,
Та як цього позбутись, і де сховати лють…
Усе тут не доречно, слова, також є зайві.
Немає почутів, емоцій, звичних сліз,
Напевне візьму пензлик і піду малювати,
Та жаль, що мої фарби,також без кольорів…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377698
дата надходження 14.11.2012
дата закладки 14.11.2012
дайте мені
блок_нот
або блок цигарок
щоб
не виходити із цієї кімнати
і
м и н а т и
як час, як крізь пальці пісок
мої мрії - скитальці, подорожні з очима порожніми
не запитуй, чи можна.
поМИрати для всіх і кожного
поМИрати для МИ
я малюю нерівні квадрати
я на скалки ілюзій спокійно нанизую втрати
унизу дуже просто
про стигми і рани мовчати
...як початок Корану...
...як прагнення бути людьМИ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351256
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 03.11.2012
Нет истины в стихах - ищу в вине.
Всегда на "ты" с судьбой и алкоголем,
Покуда некто справедливый мне
Сливает забракованные роли.
Нет, мне не жаль! Приятен этот час
С невольным демоническим уклоном...
Я вижу, как творец забил на нас -
И нарезаю снег из поролона.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373469
дата надходження 26.10.2012
дата закладки 27.10.2012
...и приходит к ней та, что протягивает ладонь
Говорит: ни чума, ни погибель её не тронь.
Говорит:"будет свет!" и становится свет внутри
И она ей молчит: говори со мной, говори...
Если будет тоска пробиваться в углу зрачка,
Паутина на окнах привычна, крепка, легка,
Я скажу тебе слово и слово сотрет гранит.
И она говорит: сохрани меня, сохрани.
И ложится, в родные колени свой нос уткнув,
Спрячь во мне от меня мою черную глубину,
Ты же ключник, от ада-во-мне ты хранишь ключи.
И она молчит.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372816
дата надходження 23.10.2012
дата закладки 23.10.2012
Ну давай
Дольше и глубже чем обычно
Без резких
Повторы
Повторы
Повторы
Охраняй от других
Этот миг
Выруби нахер свет
Плотно задерни шторы
На коленях
В стеклянном крошеве
Дышу
Дышу
Дышу
Вслушивайся в меня
Выпрашивай
Мои стоны на всех частотах
Несмолкаемый
Белый шум
Чернь зрачка
Заливает радужку
Подавись мной
Я точно выживу
Я забыла то, как ты выглядишь
Похер
Двигайся
Двигайся
Двигайся
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371963
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 20.10.2012
взаємозірка на верхів'ї архіву спокою
попільничним вогнищем освітлює шлях
до негоди теплої.
одягаюсь в хронологічні межі,
залишаючи в спальнику долі місце для випадку.
хтось терпеливо гортає чернетку твоєї історії,
нагороджуючи смерть червоними галочками
і вчінням напам'ять.
багатоголосся давно вже прожитого
пролилось на тишу вчорашньозавтрашнього сьогодні
і саме тому архіви пахнуть життям.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371936
дата надходження 19.10.2012
дата закладки 19.10.2012
Я відчиняю двері
і твоя втіха квітне,
коли ти малюєш
кров’ю сади оголені
всі вокзали тамують
спрагу,
розриваючи чиїсь
дурні тендітні голови
Я відчиняю двері
і всі зимові системи
стають мовчки
кволими
і тоді
березень запускає
руки під твою сукню
і ти кричиш
від насолоди,
а вже потім
(ніколи)
я певен,
що сонце
здере з себе
брудний одяг,
вимолюючи
ще раз погріти
твої ребра,
але ти все
ще в минулому -
важкі засуви
дверей
зірвані
і мімічні недомагання
так легко
протікають
легким холодом,
проникаючи
в порожню перину,
а потім
звуком глухим
у голову.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370607
дата надходження 13.10.2012
дата закладки 13.10.2012
Я здесь, мой друг. Как пару лет назад,
Опять стоим на стыке биографий.
Как школьница неловко прячет взгляд,
Носочком продырявливая кафель,
Ты слышишь вновь поток журчащих фраз
К тебе с неутомимым интересом.
И я уже привык в который раз
Отыскивать в девчонке поэтессу.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369484
дата надходження 08.10.2012
дата закладки 10.10.2012
Бросили осень под ноги,
и растоптали,увы,
больше не ждешь на пороге,
да и не тянешься в высь.
Каплями по переулкам,
крейсером в бездне морей,
сердце мелодией гулкой,
вечер в глазах фонарей,
таял,касаясь пугливо,
в струнах гитарных ночлег.
Памяти неговорливой,
снился непрошенный снег.
Гордости тысячи копий,
фото бледнели в глазах.
счастья холодные хлопья..
таяли вдруг на руках
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=365914
дата надходження 22.09.2012
дата закладки 22.09.2012
вона сидить навпроти
вона посміхається
її губи як крила
якихось вигаданих птахів
на крилах є пір'я
а на губах помада
вона з'їдає її разом з цукерками
як риба щовечора з'їдає сонце
запиваючи його небом
вона сидить навпроти
її губи вже
не червоні
але ще схожі на крила
не вигаданих
трохи
чудернацьких фламінго
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364618
дата надходження 16.09.2012
дата закладки 17.09.2012
корабельные крысы предпочитают ром,
на пиратском суденышке сердце растет большим....
завязали меня однажды морским узлом,
завещали: когда научишься - развяжи.
а во мне не то чтобы силы десятка рук,
а во мне не то чтобы веры семи церквей...
мои лучшие крысы спьяну забыв испуг,
вылезают на палубу ждать других кораблей
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363608
дата надходження 11.09.2012
дата закладки 12.09.2012
Я – дракон.
У мене вірять, хоч мене і не існує.
Я стережу скарби, приспавши їх у собі.
Згораю у вогні своєї сили.
Встаю із попелу,
Який ще вчора був
Удобренням для терну…
Я – грецька статуя.
Мене руйнують,
Та я з’являюсь знов у книгах,
В яких шукають неіснуючого сенсу…
Я – горобина ніч…
Мене чекають
І бояться…
Мені не пишуть,
Лиш випадково проливають душу,
Як чорнило.
І віршів не присвячують –
Лиш сумніви…
Так, я – вогонь, я – камінь, я – стихія.
Я – уособлення строкатих протиріч.
В мені сплітаються спокуси і спокути,
Я – небо, по землі розлите
Риданням, щастям…
Я – мала піщина,
Загублена у тисячах пісків,
Що десь на дні морському
Обросте перлиною
Чиєїсь мрії,
Ну, а може, панциром могутнім.
Я – дракон.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357116
дата надходження 13.08.2012
дата закладки 13.08.2012
я-то думала –
всех сильней!
я-то думала –
всех удачней!
по рукам
по ногам
бьет
ручей
и уносит меня
и плачет.
я-то думала –
всё смогу!
я-то думала –
всё сумею!
не засохну
не застону
только вот…
снова гонят
в шею..
я-то думала -
рюмку раз!
я-то думала –
чёрт с ней, с рюмкою!
Только вот,
Меж засилья фраз,
Я не вижу ни смысла,
ни умысла.
Равнодушие.
Декаданс.
Выпивали мы
Как-то месяц
Покатились мы
По косой.
И меня
Под покровом
Стресса -
Убивал
Твой
Алкоголь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355856
дата надходження 07.08.2012
дата закладки 07.08.2012
мені сьогодні
Варто було б
Помовчати
все за мене
Сказало перше
Опале листя
Що окропило
Мокру від дощу
Зелену землю
Листя в жовтих
Як небо вечірнє
Тонах
Здається сказало
Все за мене
Але моє серце
Жахається німоти
Боїться одного дня
Замовкнути
І замовкнути на завжди
не сказавши головного
Як сильно ненавиджу
Ці дороги
Ці ліси
Ці сни
Що листям опустились
Сьогодні
між нами
Так
І Нехай завтра
Прийдуть дощі
І все листя змиють
Та ти не станеш
Ні на квант
До мене ближче…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355254
дата надходження 04.08.2012
дата закладки 04.08.2012
А стрелял – не думал, сколько крови выльет,
Сколько струн порвется от протяжных нот…
Только бы навылет, только бы навылет!..
Выйдет под лопаткой – значит заживет…
Если же застрянет - загниет, отравит,
Подогнет колени, раскалит виски…
Не промоют ливни, не залечат травы,
Никогда не станут облака близки…
Капсулу литую заряжая пылью,
Приставлял, не целясь, к правому плечу…
Только бы навылет, только бы навылет...
Вечно с этой болью –
Не хочу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=353861
дата надходження 29.07.2012
дата закладки 29.07.2012
Я виросла морально, і тому
Не ображаю ні людей, ні речі.
У всьому бачу лиш свою вину,
В ній клясти інших зовсім не доречно.
Самотність я вже більше не душу.
На неї не кидаюсь з кулаками.
« Ти знов пришла до мене? Що ж… ПрошУ.
Тобі налити чаю? Може кави?
Тебе ж не проженеш. Ти прийдеш знов.
Цього ніщо, напевне, не зупине.
Я не виню тебе. То все любов.
Ти – наслідок. Вона твоя причина.»
Самотність дякує, що не тримаю зла.
І, пригостившись кавою духмяною,
Заплакала. За плечі обняла:
«Я теж колись як ти була коханою».
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352291
дата надходження 23.07.2012
дата закладки 23.07.2012
І знову ніколи не буде так,
І знову стрілки не йтимуть в такт.
Моя планета з дірявою кармою.
І я не нап’юся гіркою кавою.
А ти не почуєш мене крізь відстані.
Десь там німота і рядки не дописані.
Почнеться реклама так несподівано.
І знову залишаться нитки обірвані.
Наступить в тролейбусі шпилька на ногу,
Та навіть і з цим вже змирилась підлога,
Бо знову ловитиму потяги тишею…
Ще рано, ще рано, ще не залишуся…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351341
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Ты заживешь...
И мир зажав в кулак,
Изучишь все прокуренные кухни.
И будет ждать за пропастью просак,
Пока твоя надежда не протухнет.
Но, храбростью и мелочью звеня,
На кураже от выпивки и книжек,
Свой романтизм умело променяв
На девочек веселеньких и рыжих,
Ты заживешь...
Прожженные года
Устав кромсать на пьяные отрезки,
Поймешь, что ты давно себя продал,
Но этим поделиться будет не с кем.
И с юных лет простреленная грудь,
И с юных лет ни вечности, ни Бога...
Сомкнется все в один нелепый путь,
Которого останется немного.
Ты заживешь..
С тобою пустота
И звездами засеянное небо.
Вся жизнь твоя забавна и проста -
Прожаренное до смерти плацебо.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351135
дата надходження 18.07.2012
дата закладки 18.07.2012
Через край
Сквозь оковы льдов —
Только кем края обозначены?—
Бьют потоки кипящих слов
Даже если
Стихи растрачены
Расцарапала в кровь лицо
Стерла слезы — осталась боль
Проповедовала любовь
Исповедалась всем —
Под ноль
Тонкость кружев
И сладость снов
Синь небес
И хвосты комет
На ладонь положила – бери
Твое «ДА»
Прогремело как «НЕТ»
Я живая
Я рядом с тобой
Страх совсем не повод уйти
Смерть совсем не повод прощать
Руку дай
Верь мне
Просто иди
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350549
дата надходження 15.07.2012
дата закладки 16.07.2012
мир не меняет привычек, и я не против.
вместе со всеми утром глотаю кофе.
толстые важные в́ороны в Петергофе -
вот что меня поразило в двенадцать лет.
после того, как не гляну, все люди, люди -
между домов, деревьев, столов с посудой...
может приеду, а в́оронов и не будет,
может они прилетят, а меня и нет
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350351
дата надходження 14.07.2012
дата закладки 16.07.2012
все билеты - это неважно,
поезда провожают ночи,
перекрестки, проспекты жажды,
шелестят и волнуют... впрочем
вывод дельный - мы небом дышим,
города нам играют джаз,
обнимаешь, ругаешь, слышишь,
ты вокруг. ты внутри. у нас.
разомлевшие пальцы, губы
и волнующие глаза
под июльским и знойным "буду",
под опешившее "нельзя"
не сдержать, не заметить можно,
да обманываться бы рад,
и под музыку, под обложки
удержать.будоражить. ждать.
в категории "скоро море"
все доступно. живем огнем.
в категории "эти двое"
перемелется. соль найдем.
у стихии воды огнями
рисовала тебе мечты
и тонула в глазах дурмана,
возвращаясь туда, где ты
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346886
дата надходження 28.06.2012
дата закладки 28.06.2012
Мы немного не в себе.
В голове крики соседей,
Их слова почему-то в кавычках.
Может это и есть безразличие?
По привычке становимся старше
В загруженном пылью пространстве,
В загаженных прошлым комнатах,
Царапает ноздри быт.
Допинг вчерашней тусовки
Из мозга крутит веревки,
Я немного похож на папашу
На старой затертой фотке.
Мне нихера не надо,
Кроме стакана водки.
Это не музыка и не свобода.
Мои пальцы пахнут чернилами и никотином,
Засыпай, малыш, под гангстерское кино,
И прости, что я часто бываю таким кретином.
Я не могу уснуть — соседи кричат.
Скажи, почему мы так перманентно несчастны?
Твоя ЭКГ - прямая, как будто ты умер три года назад.
Мне страшно,
Быть мертвого тела живою частью.
Но я притворяюсь, смеюсь, клею винил на стены -
Пусть будет уютно в твоем безразличии.
Милый,
Давай позовем хирурга -
Ты будешь держать зажимы
А он обескровит мою сердечную мышцу. Увидишь,
Тебе станет легче.
Тебя перестанет бесить
Что каждую ночь
Из хрупкой моей груди
В лицо тебе катится грохот – в нем музыка и свобода
Ты вскакиваешь
Изводишь
Десятками сигареты
Записываешь в блокноты рифмованные секреты
Соседи замолкли.
Мне жаль.
Тебе, как всегда – все равно.
Я засыпаю одна под гангстерское кино.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345828
дата надходження 23.06.2012
дата закладки 23.06.2012
Это небо - оно без границ
это небо из серых улиц
на пейзажах утренних лиц
дождь печаль надменно рисует
это небо без звездных ночей
и без лунной дорожки з закатом
этот месяц на небе ничей
разожженный солнечным залпом
это небо - эхо сердец
нарисованным камнем по снегу
день ведь ночь ведет под венец
получив над нею победу
это небо сшито из снов
и укутано серым туманом
томный тихий закат словно вино
соблазняет и делает пьяным
это небо загадочный блик
бриллиант ограненный оправой
незабвенный солнечный миг
это небо соткано паром
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345463
дата надходження 21.06.2012
дата закладки 21.06.2012
Послушайте, я Вас хочу
Смерить красивым нежным взглядом.
Прижаться к Вашему плечу,
И влиться в Ваши вены ядом.
Я Вас хочу поцеловать.
Любить всю жизнь, не прекращая.
Не буду я по Вам страдать,
Я просто буду жить мечтая.
Ещё хочу Вам рассказать
Я о своей души терзаньях,
Но буду кротко я молчать.
Я буду жить в воспоминаньях.
Послушайте, я Вас хочу
Убить красивой нежной страстью,
Но я об этом умолчу.
Не нашей карта ляжет мастью.
Ещё хочу Вам посвятить
Все свои песни о любови.
Я буду Вас как Бог любить.
Любовью крепкою до боли.
И звёздной ночью под луной
Я пропою Вам серенаду.
И Вы останетесь со мной.
Я Вам отдам свою триаду.
Тиарою из слёз своих
Я Вашу голову украшу.
Коснитесь сладких губ моих,
И сохраните душу нашу…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=138468
дата надходження 23.07.2009
дата закладки 16.06.2012
чай ще теплий
голова нестримно розривається
вже давно не бачив безхребетного листя
вітер холодний
судома крізь тіло проймається
сніжинки творіння архітектурного передмістя
весняно закоханий
приборкуючи мрії руйнується
будинки фантазій змиваються хвилями
волею обвінчаний
невпинно долею гвалтується
крокує життям безнадійно впертими милями
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344032
дата надходження 14.06.2012
дата закладки 14.06.2012
Я стала тоньше, сильней, смелее.
Получен опыт удач и встреч.
Могу - не многим, но в целом верить,
умею радость в слова облечь.
Уходит лишнее. Наносное.
Ценю оставшихся все сильней.
Бегу от прошлого - от конвоя,
учусь: о сделанном - не жалей.
Но шаг за шагом - белей и хрупче.
Как мало было меня - во мне.
И кто в итоге меня получит -
не пожалеет ли о цене?
Без груза знаний, привычек, шуток,
кому нужна я такой, как есть?
Я, в общем это-то и пишу так,
затем, что вряд ли отдам прочесть.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343471
дата надходження 12.06.2012
дата закладки 12.06.2012
Там где кусочек лета,
тихо играл лучами.
В белых полосках света,
август прощался с нами.
Пахло костром и полем,
желтой волной пшеницы,
Сердце невольно колет,
будто стальные спицы…
Сонный июль по кругу,
все это - невозможно.
Осень берет за руку,
нежно и осторожно..
Все повторим сначала.
Жаркие дни, и гордо,
парусник у причала,
снова покинет город...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276644
дата надходження 23.08.2011
дата закладки 07.06.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 07.06.2012
доброе утро
«мне нужно в кого то влюбится
и поскорей»
замените историю жизни на более новую,
усовершенствованию версию,
да и сверхурочных, пожалуй, не ждите,
уж больно смотреть
как гниют люди,
когда у вас там на руках все козыри.
ах да, чуть не забыл, - руки помойте –
«ненавижу когда в душу
с немытыми лезут»
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235385
дата надходження 17.01.2011
дата закладки 05.05.2012
СКУЧАЮ…
А дождь неистово,
Смывает тебя из памяти…
И пусть говорят - не выстою,
И пусть говорят, что слабая…
Скучаю…
А сердце каплями
По мокрым щекам стекает вниз…
Не трогай меня… Я ранена.
А боль моя – только лишь мой каприз…
Скучаю…
Летаю, плаваю,
Не пройденными маршрутами.
Я думала, что я справилась.
Я верила: будет круто все…
Скучаю…
И режу небосвод
Своим недопониманием.
Я снова иду над пропастью.
Себя в сотый раз теряю я.
Скучаю…
Но знаю – выживу.
Смогу без тебя. Вновь эта боль…
А так ли мне важно – выстоять?
И что это – кара или любовь?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=333108
дата надходження 25.04.2012
дата закладки 25.04.2012
бешено, бешено сердце стучит. и вот.
с грохотом сердце упало ко мне в живот
и расцвело там. "родить бы тебе дитя,
робкую девочку" - я говорю, шутя -
"робкую девочку"...
пей, кареглазый, пей!
миру пока что не нужно твоих детей.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317168
дата надходження 26.02.2012
дата закладки 29.02.2012
Недолог час,
И я к себе вернусь,
Уставшему под грудой многоточий.
Где жизнь еще не обретала вкус,
И оттого не чудилась короче.
Где я не ждал фортуны и побед,
Где я носился с фибрами наружу,
Когда мои неполных …надцать лет
Не истощали девственную душу.
Настанет день,
И сам себя найду.
И вытолкну с обочины на встречку!
Я буду в постмальчишеском бреду
Избавлен от возможности осечки,
Оплошности, напрасного труда,
Ненужных слов безумно нужным людям...
И жизнь моя свернет из "не туда"
В стезю, где ложных выборов не будет.
Перелистаю ряд календарей...
Под вечерок решив тоску разбавить,
Услышу приглушенное «налей…»
И руку на плечо положит Память.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312734
дата надходження 10.02.2012
дата закладки 10.02.2012
Слишком часто с тобой прощаюсь навсегда,
Все вокзалы этой горькой страны ненавижу.
Ты лежишь на ней распятая в города
И играешь в это вечное - "дальше-ближе".
Мое сердце размотается как клубок
в полудюйм предвокзальной мили...
...пью тебя, и последний тяну глоток
с благодарностью, что мне его подарили...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274091
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 10.02.2012
Промеж боли,
все дальше, дальше
убегает моя тропа.
Как чиста ты,
любовь без фальши.
Как глупа...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282716
дата надходження 25.09.2011
дата закладки 10.02.2012
Якби мені ензиму,
що не боїться стуж -
я б тугу цю озиму
перемішав чимдуж,
заправив би ферментом
і дочекався див,
щоб сум одномоментно
у ром перебродив.
У чайнику старому
закип'ятив би ель
уполовину з ромом
і цвітом конопель.
Тоді б напився ґроґу
з божественним смаком,
щоби забути лоґін
у себе_крапка_ком,
щоб не бубнив у скроні
обридлим цвіркуном
свої думки скоромні
простуджений ґеном,
не скаржилося - глухо,
немов старий рояль,
в моє середнє вухо
напівостигле Я.
7.02.12
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=312483
дата надходження 09.02.2012
дата закладки 09.02.2012
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 23.01.2012
***
Я до тебе крізь шибку вікна,
Крізь тоновану ніччю завісу...
Те́рпким то́рком сухого вина,
Поміж тлом — заборо́нним повісмом...
Я до тебе — між пальцями сну,
Сколихнених криштально на віях...
Серце снігом гарячим горну
У споло́шених ранком надіях...
(20.12.11)
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303042
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
вмеру знакомые люди. ключи в замок.
Бог не сказал Адаму, что одинок,
Бог предоставил выбор и был не прав.
Я продеваю руку твою в рукав,
я застегну все пуговицы - иди.
вмеру чужим не спать на моей груди.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295174
дата надходження 22.11.2011
дата закладки 29.12.2011
От меня ни вестей, ни плохих новостей
не придет в этот дом теперь.
Что касается стаи, я не скрываю,
я достаточно гордый зверь.
Мне отказано в чувстве, что не напрасно
выворачиваюсь нутром.
Мои ясные люди, они прекрасны,
если не заходить к ним в дом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303051
дата надходження 29.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Втопи у каві своє «я хочу»,
Втопи у каві смішне «не вмію»,
Втопи із ними недоспані ночі,
Та до останнього дихай вільно!
Збудь весь спокій, забудь прощання,
Забудь смішні, дитячі надії,
Порви на клапті пасивні зітхання,
Лиш не вмирай, благаю, покірним.
Я знаю, важко забути тишу,
Які ж солодкі ковтки останні.
Чому сама собі твориш лихо?
Чому ці крила порвані зрання?
Візьми у руку нарешті волю,
Твори життя без невдач фатальних ,
Якщо кохаєш – кохай не стиха
І не чекай помилок останніх.
Якщо будуєш – будуй фортеці,
Якщо ти мрієш – то мрій літати!
Не бійсь в натовп іти з протестом!
Не бійся вірити і прощати!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302926
дата надходження 28.12.2011
дата закладки 29.12.2011
Хотелось вернуться,
Но заняли место,
Проснуться б, очнуться, -
Но скучно быть трезвым,
Идём, вроде, прямо,
Но пишем картинки
Ногами, упрямо... -
Мартини...Оливки...
Пропущенных - десять...
Да хоть и шестнадцать...
Меня утро бесит,
Я буду кусаться,
Я - "птица" ночная, -
Так писано сроду,
Я не замечаю
Плохую погоду.
Записаны в память
Нерусские песни, -
Ко мне не пристанет
Попсовая плесень ;
Я и в три аккорда
Смогу вложить больше...
Некрупный, но гордый,
Несу свою ношу.
Хотелось вернуться...
Да ладно - Бог с ними, -
Смогу улыбнуться
Губами кривыми :
" Кто знает, кому
Повезло больше в этом..."
Кому-то - тюрьма...
...А мне - в паруса ветром...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295969
дата надходження 25.11.2011
дата закладки 28.12.2011
Скрученный постмодерными измышлениями,
Авангардными ярлыками обычных людей обвешивая,
Встречаешь рассвет непризнанных гениев,
Суетность их на божественном лике замешивая.
И кривятся физиономии.
Что же, велик твой опыт в духовности.
А может попытаться, так, для экономии,
На часок, в обыденность, полностью.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301947
дата надходження 24.12.2011
дата закладки 24.12.2011
Бо що ми мали? Вірші й трохи болю,
У слухавці збентежене «Алло»…
Той захід сонця…. і волошки в полі.
Замало, як на двох, таки було.
Пропахлі нікотином нові речі.
Присісти на дорогу…. Душ… Листи.
Коротка зустріч, чи точніше, втеча.
І тільки наодинці знов на «ти».
Лиш порізно стаємо раптом інші...
Як далі жити? Як нам далі бути?
Так мало, щоб наважитись на більше,
І так багато, щоб отак забути.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229412
дата надходження 17.12.2010
дата закладки 14.12.2011
Я промовчу, що вільна як ніколи.
Не клею будні з клаптиків покути.
Для тебе – просто леді загадкова.
Дозволь мені такою ще побути.
Отак від сміху закривати очі
І роздивлятись всі найтонші риси.
Не знай мене ще поки… я так хочу!
Так, кожна жінка у душі актриса.
Давай не класти правди на терези,
Не впізнавати почуттів на дотик.
Ще поки можеш думати тверезо,
Ще поки я для тебе не наркотик.
Отак до ночі (про усе й нічого)
Дзеленькати бокалами сценічно.
Ще поки обирати маєш змогу
Й не знаєш, що в тобі я вже навічно.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275860
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 14.12.2011
Ти мене не впізнав під гримом,
Що наклало життя невчасно.
Надто сильно дверима гримнув,
Надто швидко все стало «ясно».
Я залишилась там, в кімнаті.
День прийдешній - новин нема.
Вже під воду пішло латаття -
Перший знак, що ось-ось зима.
Я залишилась на розпутті.
Наче й воля та раптом – клітка!
Ти під гримом не вгледів суті.
Не згадаєш вже хто я й звідки.
Депресивно якось навколо,
Безпричинно… хіба що осінь.
Я й тебе ж бо не знала толком,
То чому ж пам’ятаю й досі?
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282335
дата надходження 24.09.2011
дата закладки 14.12.2011
Все дороги так или иначе ведут к вокзалу
и вода рано или поздно заполнит бездну
за собой оставляя не так уж и мало
как минимум отсутствие тебя как места
на карте или на краю вселенной
или же гденибудь там где нас нет
время застывает в венах
и не струится вслед
твоей спине покрывалу твоей межреберности
когда ты уже не часть пейзажа и даже не натюрморта
кода сны сбываются по очередности
будто книги не требующие переплета
все лица так или иначе легко узнаваемы
в своей правоте оставаться между образом и подобием
и бездонный глаз всматривается в их названия
принимая себя за исходную копию
но ты закрываешь глаза на выходе
потому что ты это то что ты видишь
иными словами то что остается при выдохе
означает конец пространства но явно не финиш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274130
дата надходження 08.08.2011
дата закладки 09.09.2011
В толпе из равнодушных лиц
Казалась жизнь такой унылой
И вот, под бархатом ресниц,
Глаза, как темные чернила.
Возникли… и в огнях витрин
Уже не спрятаться играя.
А знаешь, ведь судьбу всегда
Себе мы сами выбираем.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276206
дата надходження 21.08.2011
дата закладки 21.08.2011
Мысль ложится, сходится в прах,
В ней твой силуэт…бездушен.
Мой мир судьбоносной развязки достиг –
Разрушен, с размаха разрушен.
Человека счастье, быть может, в руках,
Увы, не в звериных лапах -
Мне не забыть ни последний миг,
Ни запах, единственный запах…
Тогда же победа имела вес,
Но это лишь гордости свалка.
Сейчас в твою пользу сровнять мне счёт
Не жалко, ни капли не жалко.
А сердце жуёт металлический пресс,
Под дождь хочу снова, и снова…
Пожалуйста, дай мне добавить ещё
Хоть слово, последнее слово…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276006
дата надходження 19.08.2011
дата закладки 19.08.2011
Не от тоски, не от печали
Я снова вспомню о былом.
Наш пароход давно отчалил,
Оставив за собой перрон.
Но не дают покоя птицы,
Под серым небом в стаю взвились.
Как были неподвижны лица
У тех, что навсегда простились.
Как стал весь мир в стеклянном дыме
Совсем иным перед глазами.
Мы, становясь уже чужыми,
Друг другу правды не сказали.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275096
дата надходження 14.08.2011
дата закладки 16.08.2011
В этой странной песне отсутствие слов,
Как отсутствие рыб в темных реках,
Затерявшись в бездонности зыбких песков,
Умоляешь: "Ищу человека!"
И отправил бы тело свое в телепорт
Да направил бы душу шаманам,
Но записка в бутылке отчаянно врет
О соленых волнах океана.
Ты ведь сам нацарапал пустые стихи,
Чтобы вслух прочитать и осечься -
Да, один. И теперь за чужие грехи
Обречен на скитания вечность.
Пустота. Тишина. Рассеченная даль.
Лишь зефир приближается с юга.
Грустный Маленький Принц. Мне безудержно жаль,
Что ты так и не вырастил Друга...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274531
дата надходження 10.08.2011
дата закладки 13.08.2011
...і ти невдовзі напишеш вірш,
і всі мовчання знесиляться.
І пробіжиться іржавий ніж
по зацілованим вилицям.
і ти напишеш мене як всі,
вкладеш у рими прострочені.
І десять тисяч нових месій
умруть при моєму народженні.
...і раптом стане словам тепліш,
і наші тіні замісяться.
Пишу тобі цей забутий вірш
іржею швидко на вилицях.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265480
дата надходження 16.06.2011
дата закладки 02.07.2011
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=
дата надходження 01.01.1970
дата закладки 16.06.2011
... лабіринти хмар і запах нічного дощу-
ти навмисне плутаєш фарби, малюєш невидимість.
Художник знає на смак кожну мить і позіхає,
свобода не вміщується в рамки двох тротуарів-
вихід за межі...
Межа тонким ланцюжком обіймає шию,
а старий волоцюга роздає свої візитівки-
саме час згадати прізвище улюбленого автора
і хапатись за його слова що є сили.
Ти чув більше за мене,
ти змішав жовтий і зелений кольори,
але запізнився на бал дорослішання-
сценарій здійснюється без права на помилку.
Художники часто згадують квітневі вечори,
запах розмов, дощу з пилом
і колір чиїхось очей...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255472
дата надходження 22.04.2011
дата закладки 28.04.2011
Придушити біль димом сигаретним,
Алкоголем випитим надміру.
Хтось мені сказав, був він вкрай відвертим,
Щоб не сталось не втрачати віру.
Затуливши очі, соромно не буде.
І закрити вуха, щоб не чути сміху.
Хтось мені сказав, що жорстокі люди,
А ти знову плачеш, плачеш їм на втіху.
А ти просто смійся і кричи надривно,
Хай вони тікають. - Мов ти божевільна.
Хтось мені сказав, що це трохи дивно.
А ти просто smile, бо тепер ти вільна.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238728
дата надходження 04.02.2011
дата закладки 07.02.2011
Не питай як я живу бо якось
Я живу собі сама та й годі.
Що між нами? Все лише здавалось.
Кажуть, відчай цьогоріч не в моді.
А я сильна. Я, дивись, сміюся.
У долонях ну, нарешті – щастя!
Не питай як я живу. Доб’юся!
Бо до цілі йду, як до причастя.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226818
дата надходження 06.12.2010
дата закладки 07.12.2010
... все почалось з мого нерозуміння себе і світу
(тобто себе,як світу бех жодних частин і цілих).
Потім з"явився ти, намагався чогось навчити,
а я слухала мовчки і мовчки тебе любила.
Ці пробіли...Куди нам до розуміння?
Божевільно-нудні і чомусь безперервно зайві.
Я дивилась у ніч і зима моя блідо-синя,
а твоя тане цукром в міцній і шкідливій каві.
А хоча я брешу, я не вмію любити...гірко,
просто плачу щодня і ненавиджу це звикання.
Поглинаю брехню, доторкаюсь крильми бруківки
і не вписуюсь в слово "перша" ,тим більш в "остання".
Я для тебе НІХТО,розумієш,- НІХТО...без суду,
неможливість терпіння на відстані рук холодних.
Засинаю ось так- між "була" і "буду"
і плюю я на ВЧОРА, ховаючись від СЬОГОДНІ...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=226507
дата надходження 04.12.2010
дата закладки 07.12.2010
Пробач мою хворобу.
не хотіла.
не думала, що може вийти так.
моя душа із тіла полетіла....
моя душа із тіла полетіла....
моя душа із тіла полетіла....
а я її в кулак.............
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221968
дата надходження 13.11.2010
дата закладки 15.11.2010
Чудова осінь - смуток і провина
Розвіяні над містом ліхтарів.
Червоні очі. Як мала дитина
Вона, невинна, плаче з літніх снів.
Чудова осінь - страх і сподівання,
Розкриє зразу карти листопад.
Незряче, по-дитячому, востаннє
Він впевнений, що ти прийдеш назад.
Чудова осінь - біль і довгі ночі,
Спіткалися у місті сміх і жах.
Лише дитина, чи вона захоче
Зігрітися в морожених руках?
Чудова осінь - дощ, зима за містом,
А в місті все воюють ліхтарі.
Мала та й годі. І не має змісту
Чудовими вважать осінні дні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221381
дата надходження 10.11.2010
дата закладки 10.11.2010
Я сьогодні вища стала –
Серце взулось у підбори.
Цокотить до п’єдесталу,
Йому йти ще довго в гору.
Я сьогодні – королева!
Хай собі лютує осінь.
Серце ж вбралось у рожеве,
Розкуйовдило волосся.
Я така з самого ранку!
В каву хочеться кориці.
На губах все та ж приманка –
Блиск із запахом суниці.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218483
дата надходження 27.10.2010
дата закладки 07.11.2010
(І знову ж таки емоції....)
Не треба! Зупинися. Я благаю.
Твої слова у вічі, як пісок.
Ні, не до Раю – ми дійшли до краю.
Багаття згасло, не жбурляй трісок.
Не треба! Зупинися. Біль біліший
За сполотнілі лиця дорікань.
Ти просто інший ти, я знаю, інший.
Лиш совість непокірна, наче лань.
Надщерблені краї зізнань кололи
Віночок рук, піднесений до вій.
Стояла правда безсоромно гола
У мертвій тиші, наче й неземній.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207761
дата надходження 25.08.2010
дата закладки 07.09.2010
Розцвіте моє серце, мов п'яне осіннє бадилля,
Що знешкоджує розум, болить і вгамовує біль,
І тоді я, нарешті, почнуся, раптовий, як хвиля
З давнозгаслої зірки, з сумної струни, звідусіль…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=149493
дата надходження 11.10.2009
дата закладки 05.08.2010
Як на людину,якій все байдуже,
Ти дуже часто почав тривожитись,
І біля вікон міської ратуші,
Не знаєш,- зводитись чи розводитись...
І щось хотілось змінити в сірості,
Та заважає частинка гордості,
Мені б хоч трішки твоєї вмілості,
Тримати кайф від своєї модності...
Послання болю серцевих вічностей,
Всіма,крім тебе будуть оцінені,
І весь цей виклад тобі трагічностей,
Смішними жартами вмить замінені,
Бо ти нікому в житті не каєшся,
І біля вікон міської ратуші,
Ти надто часто мені всміхаєшся,
Як на людину,якій все байдуже...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202519
дата надходження 24.07.2010
дата закладки 26.07.2010
Ми не зустрінемось більше ніколи.
Я не скажу тобі щось головне.
Ти відійдеш в зачароване коло -
коло, в якому не буде мене.
Клени затужать. Вітер задує
нашої пристрасті ніжну свічу.
Ні, на прощання я не поцілую,
хоч, може, потім собі не прощу...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199496
дата надходження 06.07.2010
дата закладки 15.07.2010
Я не відьма, не чаклунка.
Я лиш дівчинка-пустунка.
Твоїм серцем в тенніс грала
І весь час вередувала.
Нерви твої я з компотом
З*їла вранці на работі.
В казино не раз бувало
Твою душу програвала.
То печінку закопаю
На городі, для врожаю.
Сміх та радість підпалю
Я без жодного жалю.
Я як та маленька мишка
Згризла мозок тишком-нишком.
Все одно мене не лаєш:
Я кохаю, ти кохаєш.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=184643
дата надходження 17.04.2010
дата закладки 13.07.2010
Якось так холодно...чому я боюся самотності,адже колись мені це так подобалось!Мені холодно і страшно...
Сльози постійно течуть з очей....але чому,я ж сильна!Життя мені стільки перепон на моєму шляху поставило...Але я і надалі насолоджуюсь його дарунками...милуюсь природою...обожнюю тварин...і хочеться встигнути зробити багато добра....але таке враження,що от хтось схопив тебе за руку..і не дає можливості це робити..чому?
Я ж не любила...а просто звикла...тоді чому мені зараз так важко...
Чому люди відвертаються від мене...якщо я ніколи не бажала зла...
Говорять:Це зависть!
Але чому мені заздрити...я ж така людина як і всі...але чомусь не народжена бути щасливою....чому?
Я кожний день стараюсь щось в собі змінити...недоліки знищити,але при тому залишаюсь такою яка я є...
Чому я чужа серед своїх,а своя серед чужих???Чому?
Але я продовжую крізь сльози сміятись...а плачу...коли ніхто не бачить....не хочу показати свій характер слабким,адже я сильна...́
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200839
дата надходження 13.07.2010
дата закладки 13.07.2010
Давайте, знову будемо на «Ви».
Так правильно, так легше. Так простіше.
Я дякую, за те, що ви були.
У цьому світі, мабуть, найніжнішим.
Були для мене ви… були весь час.
І вже самі мабуть не зогляділись,
Як необхідність я тепер для вас.
Обіймів клітка тихо зачинилась.
Давайте, знову будемо скоріш
На звичне «Ви» таке обледеніле.
Душа вам відкривалася навстіж
Та ви, чомусь, цього не зрозуміли.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197701
дата надходження 25.06.2010
дата закладки 05.07.2010
Так мало часу…. Мало часу.
Так мало часу. День малий.
Ти мчиш до мене на Пегасі
Такий вже рідний… і чужий.
Все душу пробуєш на дотик
І пахне вітер літнім медом.
Ми під один сховались зонтик
І під одним згубились небом.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194713
дата надходження 09.06.2010
дата закладки 14.06.2010
Топчут дождей многоточества
Склоны чернеющих крыш.
И за дождями так хочется
Слушать полночную тишь.
Знаешь, о чём-то мечтается.
Снов протекающий зонт
Тихо вдали раскрывается.
Сказку и тайну несёт.
Сказку что всё обустроится
Смоет дождями печаль.
И замолкает бессонница.
Ночь завернулась в вуаль.
Спи моя радость желанная
Шепчут ночные дожди.
Утром заря первозванная
Ляжет на тёплой груди.
Спи, а дождей многоточества
Будут твой сон охранятью
Спящей царевне-высочеству
Ночи спокойной желать.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=193292
дата надходження 02.06.2010
дата закладки 02.06.2010
Улыбайся и забудь печали:)
Ведь весна и лето скоро-скоро!
За окном – сиреневые дали,
В чашке – чай разлился, словно море!
Улыбайся! Снова день проснется,
Стало нынче ярче и теплее,
Он теперь не плачет, а смеется
Солнышком в задумчивой аллее.
Улыбайся! Ветру, небу свету
И свободе в купе с облаками,
Доброму и ласковому лету,
Что зовет наивными мечтами
В небеса, за горизонт, в дорогу
За моря, за горы, за равнины,
Вольным ветром с отчего порога
Посмотреть на айсберги и льдины.
На вулканы, что горят ночами,
Искрами и лавою сияя,
Улыбайся и живи мечтами!
Улыбайся! Ты одна такая!
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192895
дата надходження 31.05.2010
дата закладки 31.05.2010
Навхрест залатані вікна,
спогади, зібгані в жмут.
Бути самотньою звикла
без панацей і отрут.
Знову зриваю шпалери,
вишиті бісером снів.
Так, я самотня... Холера!
Як же цей шторм знавіснів!
Біс із ним... Гірше не буде...
Совість, страхи - під замок.
Завтра - круїз на Бермуди,
і з парашутом стрибок...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188950
дата надходження 11.05.2010
дата закладки 11.05.2010
В небесній далечі зірок,
З розбитим серцем і журбою...
В століттях криків і плачу
Розстануся навік з Тобою...
І кров Твоя - солоний біль,
І очі - що насняться знову...
В безмежнім просторі думок
Не перестрінуся з Тобою.
Сховаюсь в білу заметіль,
Забуду смак солоний крові.
Не хочу бачити зірок - очей
В яких нема любові...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=188095
дата надходження 06.05.2010
дата закладки 06.05.2010
Усе біжу, біжу кудись…Куди?
Весна міняє знову декорації.
Незчулася, біліють вже сади,
Лиш серце тужить, наче в еміграції.
Усе біжу у світ, де всі чужі.
Де найдорожчих, все-таки, зрікаються.
Стоять тополі - буднів сторожі.
Стоять в задумі, на вітрах хитаються.
Вони все знають: як хміліє ніч
Впиваючись весною, задурманена.
Життя минає, та не втому річ.
Душа натхненна, наче списом ранена.
Усе біжу, біжу кудись. Куди?
Бронею серце обросло… накрилося.
Незчулася, біліють вже сади.
Незчулася… любити розучилася.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=186275
дата надходження 26.04.2010
дата закладки 26.04.2010
Я тільки мудрості прошу у тебе, Отче.
На роздоріжжі зі шляху не збитись.
Себе знайти у світі цьому хочу,
В чиємусь серці сонцем відродитись.
Дай не спіткнутись об круті пороги
Життєвих буднів, на вітрах встояти.
Земні турботи, сумніви, тривоги…
Дай донести й душі не розміняти.
Дай бути поряд, не одній, не в тиші!
Іти у бій за правду, дай натхнення…
Я вірю в тебе, знаю, не залишиш.
Пошли ж своє мені благословення.
Щоб ті, хто підіймав мене на руки,
Коли життя здавалось попелищем,
Не знали смутку, не терпіли муки,
Бо їх серця завжди для мене вищі.
Тобі у руки віддаю, напевно ...
Усіх, хто прирікав мене страждати.
Ти справедливий, Боже, ти розсудиш
Хто був ягням, а хто брехливим катом.
Я тільки мудрості прошу у тебе Отче!
Прозріння подаруй, пошли надію.
Долонями торкни чоло дівоче.
Почуй мене! Молюсь тобі як вмію.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=181435
дата надходження 02.04.2010
дата закладки 07.04.2010
Розірветься небо й до нього в долоні
Сльозами впаде, бо не вистачить волі
Дивитись на ту, що безмірно кохає
І, втупившись в ніч, все благає.., благає...
Потягнуться трави, лизатимуть ноги,
У відчаї всі перев"яжуть дороги...
І тільки до неї, що вірить в кохання,
Відпустять з полону його на світанні.
Це так їй хотілось, та так не буває.
Чекати втомилась і більш не благає...
Не тупиться в ніч, бо вже бачить світ неба,
Лише посміхається з себе: "Дурепа..."
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=180905
дата надходження 31.03.2010
дата закладки 07.04.2010
Що може бути краще чашки кави
У заспаній, сріблясто-сірій тиші,
Коли вже ніч згортає покривало,
Що пахне літом, м’ятою споришем …
Я мить люблю, коли весь світ змовкає.
Розбудить землю десь мала пташина.
Вже день новий у вікна зазирає
Пухнастим небом з синіми очима.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=174160
дата надходження 26.02.2010
дата закладки 03.03.2010
Художники не вміють пробачати,
Бо кожний спогад - то сумна картина.
І тільки в ній молитись чи кричати
Дозволить серцю сіра павутина.
Холодна осінь фарби підбирає,
Щоб все згадалось і здригнулось знову.
Так безпідставно, без вини карає,
Грабує спогад гамму кольорову.
Художники не вміють пробачати.
Безмежна галерея злої ночі
В німих руках, і нічого втрачати,
Тому у них такі самотні очі.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108812
дата надходження 22.12.2008
дата закладки 01.02.2010
Твоя душа- це маленька частинка всесвіту, вона тягнеться до вічності, до безкраїх просторів, снів, думок, прекарасного. Любов-це її енергія, енергія світла, добробуту і щастя. Без неї життя втрачає зміст, шлях стає безкінечним, а кінець пекельним.
Треба кохати...Немає кого? Люби природу, вона- скрізь.Думаєш банально? Люби тварин, вони безпосередні. Немає змісту? Люби мистецтво, у ньому закладена мудрість поколінь.Не хочеш? Знайди свою половинку. Вона поряд, адже теж шукає тебе у тумані часу, віків, років і вічності. Ти можеш її не помічати але не відштововхуй. Шукай свою любов у кожному сонячному промені, адже саме там може бути захована остаємниця твоєї самотності.
Люби, іди вперед, не бійся перешкод і твоя душа досягне апогею гармонії та знайде своя місце у божественому просторі вічності...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=137665
дата надходження 16.07.2009
дата закладки 14.01.2010
Яка я є? Весела чи не дуже?
Дитяча чи наївна, чи зухвала?
А може, відчайдушна я, мій друже?
Ти кажеш, що цікавою я стала?
Я - дзеркало думок і мрій твоїх:
То загадкова, то відверта, то смілива.
Ну а коли у тебе в серці буревій,
Тоді я трішки вредна і завждИ грайлива...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=165497
дата надходження 11.01.2010
дата закладки 11.01.2010
Коли немає слів – душа німа.
Чи може навпаки про щось волає?
Як серце за замками сімома
Чуже тепло навпомацки шукає.
Здається сил немає більше, ні.
Себе частину боляче втрачати.
Малює тінь минуле на стіні
І очі вибирають промовчати.
Смакує тиша свій сумний етюд:
Лиш крок назад, замкнулись тихо двері.
Несказані слова – найвищий суд,
Вночі рядками ляжуть на папері.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155601
дата надходження 15.11.2009
дата закладки 02.01.2010
Навпроти очі кольору грози,
Якою небо вже от-от заплаче.
Схиляються до правди терези
І я за неї правдою віддячу.
Як неповторно ранок настає,
Сіріє світ над яблуневим садом.
Він в погляді твоєму виграє,
То спокоєм сумним, то зорепадом.
І все-ж у цьому світі ми знайшлись
Такі дві схожі чимось половини.
Не вірилось, не думалось колись,
Як мало треба в світі для людини
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108060
дата надходження 17.12.2008
дата закладки 21.12.2009
Ламку, неначе стебло бамбука ,
береш мою охололу руку.
Синіють вени рядками віршів -
ти їх почав, а допишуть інші.
І не губами – усім обличчям
її цілуєш: від передпліччя
до порожнечі, яка між пальців
тече дощами і на асфальті
лишає мокрий брудний відбиток…
А я вже впевнена, що якби ти
той текст, тобою колись початий
узявся зараз редагувати,
то не знайшов би ні слів, ні знаків,
що проросли б, як озимі злаки,
на цих полях, що уже не родять
ніяких нових думок, відтоді
як нас не стало… Синіють вірші
в прозорих венах. І хтось їх пише.
Але не ти, бо у них від тебе
нема ні зігнутих вітром стебел
питальних знаків, ні ком хвостатих,
щоб як за руку за них хапатись,
ані окличних стовпів опорних…
А тільки крапка, настільки чорна,
що навіть сажа від погорілих
моїх ілюзій – сліпучо-біла...
А крапки,...знаєш, вони природньо
хоч і маленькі, але безодні.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158556
дата надходження 30.11.2009
дата закладки 30.11.2009
Здесь может быть ваша реклама!
Здесь может быть наша судьба!
Среди первородного хлама
Рождается жизнь и борьба.
Сдаётся рекламное место!
Сдаётся в аренду душа!
Кому это всё интересно?
Урвать бы свои два гроша!
Подсел паренёк к незнакомке,
А кто-то подсел на иглу…
И плач раздаётся негромкий
Разбитого сердца в углу.
Невечное тоже красиво,
Неумное тоже «для всех».
Иные подсели на пиво,
А кто-то подсел на успех…
А, может, оно и неплохо?
А, может быть, в этом и суть:
Кому-нибудь искренне ,
Кому-нибудь жалко… чуть-чуть…
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158024
дата надходження 27.11.2009
дата закладки 27.11.2009
_________________________________С.П.
Мы с тобою совсем еще дети на этой земле,
И пускай вырастают в серьезных и умных другие!
Мы по прежнему шепчем секреты душистой траве,
Ищем добрых волшебных зверей в облаках из ванили.
Заплетаем желания в желтого цвета венки,
Отпускаем их в реку, танцуем под дождь до упаду,
А под вечер, болтая ногами, читаем стихи
На засиженной крыше, где звезды немыслимо рядом.
Мы с тобою такие наивные, как и тогда -
Свято верим, что феи из сказки живут между нами,
Каждый день пишем письма кому-то и шлем в никуда,
Ожидая, что ИМЕННО ТОТ их найдет и узнает.
До чего ж умудрились часы наши в беге отстать,
Будто мимо промчалась большая тяжелая Вечность...
И пока эти взрослые рушат свои города
Мы под пение птиц мастерим разноцветный скворечник.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=148633
дата надходження 06.10.2009
дата закладки 15.10.2009
Ветер милый, ты целуешь осень?
Изменяешь мне в который раз?...
Нет! Сегодня никаких расспросов,
Я сегодня не встревожу вас…
Ты любил когда-то гладить нежно
По моей кудрявой голове,
А теперь живёшь одной надеждой,
Чтоб валяться с осенью в траве…
И пойду одна я на прогулку,
По осенней хмурой тишине,
По промёрзлым узким переулкам,
Где не видно жизни при луне…
Только ты меня уже не встретишь…
Не коснёшься ты меня рукой,
А берёз засушенные плети
Сыпят в сумрак лиственной мукой…
Ночь свалилась звёздами в колодцы,
Ты и осень там, где неба гладь…
Ну а мне… а мне лишь остаётся
Про твои измены вспоминать…
29 сентября 2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=147764
дата надходження 30.09.2009
дата закладки 30.09.2009
Стоически выдерживая боль
Сквозь терни к звездам или как-то так...
Бредет он к цели, смутной и порой...
Посмотришь на него - ну ведь простак
Идет, споткнувшись изменяя путь
Но цель одна, прописана на сердце
И прошлые надежды не вернуть
А он всё хочет истиной согреться
Заборы, двери, цепи и замки
Препятствия как-будто сговорились
Но он проходит действия мосты
Мечты, желания теперь усугубились
Его ведет любовь... И к чудесам?
О нет, она ведет к осеннему порогу
Ведь там найдет свой свет, а может сан
Он до сих пор остался недотрогой...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=146766
дата надходження 23.09.2009
дата закладки 23.09.2009
Всё на «потом». А будет ли о н о –
себе отчёта в этом не даём.
Об этом думать даже нам смешно.
И на «авось» мы все в стране живём,
хотя планируем на годы наперёд.
Но это так, проформы ради что ли.
Эх, до чего ж беспечен наш народ! –
счастливым чувствует себя в юдоли.
И только чудаки, а в их среде и я,
спешат волнуются, изнашивают жилы,
живут без завтра, но цель бытия,
чтоб люди радостно ведь в этом завтра жили
и принимали жизнь такой, какая есть,
не ощущая быта перекосы.
Меня непониманье в оторопи ест,
что существуют вот такие парадоксы.
1966 г.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131710
дата надходження 28.05.2009
дата закладки 28.05.2009
По безкрайньому простору,
Знов, тепер, як колись.
Думка лине над морем
І здіймається ввись.
Лине думка між хмарами,
І летить в далечінь.
І шукає розради
На дружнім плечі.
Ніжний сонячний зайчик
Виграє на крилі.
Мокнуть сизі крила
В прохолодній імлі.
І морозними ранками
Пролетять за вікном,
Не сніжинки серпанками,
А думки і любов.
Заметіллю кружлятимуть,
Душу всю заметуть.
Танок свій танцюватимуть,
І у ніч утечуть.
Снігу скрип під чоботями,
Озветься луна.
В небі думка кружлятиме
І сумна і ясна.
Пізнім вечором спуститься
На затихлі міста.
Моя думка загубиться,
Як згубилася я.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131712
дата надходження 28.05.2009
дата закладки 28.05.2009
Знаешь, я думаю о тебе.
Глаза твои стали моими снами.
Помнишь, как в чьей-то чужой судьбе,
Время стояло стеной между нами?
Другие строки, другие цветы…
Все жухло, со временем, осыпалось.
В вянущем прошлом одна лишь ты
Моим белым будущим оставалась.
Но время – воздух, а жизнь – вода,
И счастлив тот, кто поймал мгновенье.
Теперь ты останешься навсегда
Моим самым светлым стихотворением.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=131714
дата надходження 28.05.2009
дата закладки 28.05.2009
Я прохожу – и никаких воспоминаний…
И даже улица скользящих листьев шелестом
Мне не рисует дымку образов рассеяных,
А лишь весна весной – и никаких терзаний!
Прости меня: я отдаляла неизбежное.
Вины в том нет, что я поверила тебе.
И даже здесь скажу спасибо я судьбе:
Не утомила, не смирила сердце нежное.
Рубцы показывают: здесь душа жила!
Я помню всех, кто появлялся в моей жизни.
И лишь твой образ был столь мелочно капризен,
Что и запомнить-то его я не смогла.
И Бог с тобой! Хотя, не в этом дело…
Стыда же нет – так почему молчишь?
Молчи, молчи! Впервые не темнишь:
Твоя душа к моей не подоспела!
2009
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129689
дата надходження 12.05.2009
дата закладки 12.05.2009
Я не умею говорить красиво,
Я не умею сыпать пыль в глаза...
Я не умею быть всегда учтивым,
Но я и не был чистым как слеза.
Я не ищу себе чужого счастья,
Мне все равно кто сколько, как, зачем.
Я не люблю свои стихи отчасти...
Но я люблю писать их между тем.
Я не умею требовать чего-то,
И не всегда умею отказать,
Я часто убегаю от кого-то,
И не всегда умею промолчать...
Я не хотел играть на чьей-то боли...
И если было, пусть меня простят...
Я часто подсыпаю много соли...
И часто сам от этого не рад.
Я часто улыбаюсь всем при встрече,
Потом, придя домой сливаю грусть...
Привык грустить о чем-то каждый вечер...
И верю, что когда-то отучусь.
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129584
дата надходження 11.05.2009
дата закладки 12.05.2009
Мы будем рады этой жизни.
Нам многое ещё дано!
Вернёшься ты к своей отчизне,
Я ж перестану жить в кино...
Уже давно не беспокоит
Мысль о том, что надо ждать...
Хоть тело очень сильно стонет,
Просясь в ту тёплую кровать...
Порой себе кусаю губы!
От нетерпения молюсь...
Порой мне трудно. Очень трудно!
Но всё пройдёт, я знаю...Пусть.
Пройдёт разлука,будем вместе.
Пройдут семьсот часов вдвоём...
Потом весы всё дружно взвесят,
И будем знать, как мы пойдём...
Не побоюсь я быть с тобою,
Не побоюсь разлуки вновь...
Но, только чувство я не скрою,
Что называется ЛЮБОВЬ!
28.11.2009-11.03.2009
© Copyright: Людмила Поклад, 2010
Свидетельство о публикации №11005105213
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=129679
дата надходження 12.05.2009
дата закладки 12.05.2009
лебедями білими
крилами незримими
криками далекими
мріями-лелеками
небесами сірими
смутком наболілими
терпко-одинокими
темно-сіроокими
я лечу
і зриваюсь гр́озами
щиросердно сль́озами
і озону дирами
роздираю силами
звичний плин буденності
ні!-кажу смиренності
чорне-біле міряю
днями брудно-сірими
чи дарм́а?..
31.03.09
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=124439
дата надходження 01.04.2009
дата закладки 23.04.2009
Зупиніться на хвильку й подумайте:
"А чи маю я час на життя?
Все спішу кудись,верчуся,кручуся...
Чого варте такеє буття?
Чи хоч раз милувалась я зорями,
Чи стояла хоч раз під дощем?
Чи ділилась коли я із рідними
Як на серце лягав мені щем?
Чи казала комусь,що кохаю я,
Хай не справді, а так.... жартома...
Чи казала кому - небудь "дякую?"..."
Зупиніться на хвильку й подумайте
Чи ви маєте час на життя...
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=126249
дата надходження 14.04.2009
дата закладки 23.04.2009
Наверное,что-то со мною случилось:
Я раньше смеялась,теперь-разучилась,
Когда-то горела,сейчас только тлею.
И волосы стали немного светлее.
Лицо не горит нездоровым румянцем
И мысли не кружатся в дьявольском танце.
Я стала спокойней,я стала мудрее,
Тебя разлюбила,как голос Андрея,
Забыла тебя,как безбожник молитвы.
Вот только стихи о тебе позабыть бы
И с новыми рифмами жить бы иначе...
Но самообманом себя лишь дурачу
22.04.09
: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=127445
дата надходження 23.04.2009
дата закладки 23.04.2009